Союз автономістів — організація народів у Російській імперії, яка постала під час революції 1905 і домагалася децентралізації Російської імперії на засадах національної автономії та федералізму.
Підготовну роботу виконав з'їзд у листопаді 1905 року у Петербурзі під проводом І. Бодуена де Куртене з участю представників: азербайджанців, білорусів, вірменів, грузинів, естонців, євреїв, киргизів, литовців, латишів, поляків, татар і українців.
Із скликанням І Державної Думи постала парламентарна фракція Союз автономістів, яка 11 травня 1906 року ухвалила програму «для взаємної допомоги й оборони, а також для здійснення автономної ідеї на засадах демократичних». Союз автономістів об'єднував 120 членів Державної Думи; голова фракції — О. Лєдницький (поляк), заступник голови — українець Ілля Шраг.
З ліквідацією І Державної Думи перестав діяти й Союз автономістів. Спроби відновити Союз автономістів у II Державній Думі, а згодом у 1910 році зупинилися на підготовних заходах. Ідею Союзу автономістів відновлено у 1917 року скликанням у Києві З'їзду Народів.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyuz avtonomistiv organizaciya narodiv u Rosijskij imperiyi yaka postala pid chas revolyuciyi 1905 i domagalasya decentralizaciyi Rosijskoyi imperiyi na zasadah nacionalnoyi avtonomiyi ta federalizmu Pidgotovnu robotu vikonav z yizd u listopadi 1905 roku u Peterburzi pid provodom I Boduena de Kurtene z uchastyu predstavnikiv azerbajdzhanciv bilorusiv virmeniv gruziniv estonciv yevreyiv kirgiziv litovciv latishiv polyakiv tatar i ukrayinciv Iz sklikannyam I Derzhavnoyi Dumi postala parlamentarna frakciya Soyuz avtonomistiv yaka 11 travnya 1906 roku uhvalila programu dlya vzayemnoyi dopomogi j oboroni a takozh dlya zdijsnennya avtonomnoyi ideyi na zasadah demokratichnih Soyuz avtonomistiv ob yednuvav 120 chleniv Derzhavnoyi Dumi golova frakciyi O Lyednickij polyak zastupnik golovi ukrayinec Illya Shrag Z likvidaciyeyu I Derzhavnoyi Dumi perestav diyati j Soyuz avtonomistiv Sprobi vidnoviti Soyuz avtonomistiv u II Derzhavnij Dumi a zgodom u 1910 roci zupinilisya na pidgotovnih zahodah Ideyu Soyuzu avtonomistiv vidnovleno u 1917 roku sklikannyam u Kiyevi Z yizdu Narodiv Div takozhLiga inorodnickih narodiv Rosiyi Soyuz narodiv Z yizd narodiv Rosiyi Prometeyizm Konferenciya ponevolenih narodiv Shidnoyi Yevropi ta Aziyi Antibilshovickij blok narodiv Organizaciya nepredstavlenih nacij ta narodivLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3