Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рот Мойсе й Йо зеф Рот нім Moses Joseph Roth 2 вересня 1894 Броди нині

Йозеф Рот

Йозеф Рот
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рот.

Мойсе́й Йо́зеф Рот (нім. Moses Joseph Roth; 2 вересня 1894, Броди, нині Львівська область — 27 травня 1939, Париж) — австрійський письменник і журналіст українського єврейського походження. Твори писав німецькою, найвідомішими стали романи (1930) та (1932). Більшість його творів екранізовано.

Йозеф Рот
нім. Joseph Roth
image
Ім'я при народженні нім. Moses Joseph Roth
Народився 2 вересня 1894(1894-09-02)[1][2][…]
Броди, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[4]
Помер 27 травня 1939(1939-05-27)[4][1][…](44 роки)
Париж, d[4]
Поховання d
Країна image Австрія
image Долитавщина
Діяльність письменник, журналіст, драматург
Alma mater Віденський університет
Мова творів німецька
Жанр сатира
Magnum opus Марш Радецького[d], d і d
Автограф image
Учасник Перша світова війна
Сайт: josephroth.de
image Йозеф Рот у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Життя

Народився та виріс у галицькому місті Броди у часи Австро-Угорської імперії. Тоді Броди були прикордонним містом, бо сусідня Волинь належала до Російської імперії.

Був єдиною дитиною у єврейській ортодоксальній сім'ї. Батька свого, Нахума, він не знав — той збожеволів іще до його народження і пропав десь у психіатричній клініці, хоча мати казала Йозефу, що той помер. Існує версія, що причиною хвороби батька були невдачі на роботі, коли він працював комівояжером (торговим агентом).

Навчання розпочав у початковій школі Барона Хирша, згодом навчався у Цісарсько-королівській гімназії імені кронпринца Рудольфа, де досить добре вивчив німецьку мову. Польську та українську він також знав, хоча і недосконало.

Хлопчина часто бував у Львові, приїжджаючи на канікули до свого дядька Зигмунда Грюбеля, який фінансово допомагав їхній сім'ї.

У 1913 році вступив на навчання до Львівського університету, де вивчав германістику і філософію. Мешкав у Львові в дядька за тодішньою адресою: Гофманштрассе, 7 (нині вул. Патріарха Димитрія Яреми, 7). Однак з дядьком Йозеф не дуже ладив, адже постійно відчував фінансову залежність і тиск на нього з боку родича, тому переїхав продовжувати навчання до Відня. Іншою причиною переїзду було й те, що своє майбутнє він бачив саме у закордо́ні, оскільки у Львівському університеті він швидко опинився в епіцентрі польсько-українсько-єврейського суперництва, що переважало у передвоєнні часи. Він швидко зрозумів, що ні польський або український націоналізм, ні єврейський сіонізм його не приваблюють. Саме у ці часи Рот вирішив асимілюватися з австрійською культурою і стати німецьким письменником. Протягом свого життя, уже відомим, він періодично повертався до Львова, відвідуючи рідних.

У 1916 році змушений був перервати навчання через призов до австрійського війська і брав участь у Першій світовій війні як військовий журналіст. Після закінчення війни успішно продовжив кар'єру журналіста, спочатку у Відні, а з 1920 року — в Берліні. Тут він працював у відомих німецьких газетах (спочатку , а з 1921 — [de]»).

  • 1922 року — одружився з Фредерикою Райхлер, що була надзвичайною красунею з простої сім'ї галицьких євреїв.
  • 1924 року — перша публікація окремого твору: роман «Готель Савой» (нім. Hotel Savoy) та роман «Бунт» (нім. Die Rebellion). Того ж року подорожував Галичиною, завдяки чому народився триптих «Мандрівка Галичиною»: «Люди й ландшафти», «Львів, місто», «Каліки».
  • 1925 року — кореспондент газети [de]» у Франції.
  • 1926 року — подорож до Радянського Союзу, після якої повернувся вкрай розчарований у соціалістичних ідеалах. У середині 30-х опублікував антикомуністичні статті, де соціалісти і комуністи були представлені безбожниками, які проклали шлях нацистам.
  • 1928 року — потрапив у важку психологічну та фінансову скруту через захворювання дружини Фридерики на шизофренію. Він сам стає алкоголіком. 1929 р. змушений віддати дружину до психічної клініки (у 1940 році дружину вбили нацисти в Австрії в рамках проекту евтаназії).
  • 1933 року — в кінці січня Йозеф Рот змушений покинути Німеччину, оскільки до влади прийшли нацисти, а його книги заборонено. Переїхав до Відня, відтак подорожував Європою. Продовжив журналістську діяльність у Парижі та Празі.
  • 1934 року — після вбивства австрійського канцлера Енґельберта Дольфуса переїхав до Парижа. Все більше страждав від алкоголізму.
  • 1936—1938 роки — мешкав разом з письменницею [de].
  • 1937 року — востаннє побував у Львові (за два роки до смерті). Його компаньйонка у тій поїздці, німецька письменниця [de], згадувала, як вони з Йозефом навідалися у гості до бідної єврейської сім'ї, що мешкала у львівському підвалі. Рот сидів за столом і розмовляв з ними мовою їдиш так, що його любов до людей ставала просто заразною.
  • 1939 року — збіднілий та заборгований помер внаслідок двостороннього запалення легенів і білої гарячки. Є версія, що однією з причин смерті став також приступ після повідомлення про самогубство друга, письменника Ернста Толлера. Почувши таку сумну новину, Рот у паризькому кафе напився до безтями, з якого вже не вийшов — після чотириденної агонії він помер. Йому було 44 роки. Похований на [fr] (департамент Валь-де-Марн, південна околиця Парижу).

Похорон Рота у Парижі відобразив складність і справжню трагікомічність особи Рота. На багатолюдному похороні були вінки від комуністів, монархістів і австрійських республіканців. Відбулася також невелика конфронтація між католицьким священиком і рабином. Священик спочатку наполягав на християнській молитві, але, не маючи доказів, що Рот перейшов у католицтво, погодився на модифіковану молитву. Деякі друзі Рота, переконані в його єврействі, відмовилися приєднатися до молитви священика. Замість того вони наблизилися до могили і, на противагу священикові, почали читати єврейську молитву.

Через декілька місяців після смерті Рота в Амстердамі опублікували написану ним незадовго до смерті «Легенду про Святого Пияка», яка стала провісником смерті автора.

Творчість

Перша світова війна та розпад Австро-Угорщини (1918) справили значний вплив на творчість Йозефа Рота. У своєму шедеврі — романі «Марш Радецького» — та в «Крипті капуцинів» Рот простежує занепад імперії Габсбурґів через призму життя однієї родини.

Ще у бродівській гімназії Рот вивчив українську мову, яку він використовував і в німецькомовних творах. «Марш Радецького» має кілька українських персонажів. Українські села описано з глибокою любов'ю, Рот навіть використовує кілька цитат українською мовою, цитує українські пісні (у перекладі на німецьку). Коли головний герой, Карл Йозеф Тротта, вмирає під Золочевом, він відповідає молитвам свого українського підрозділу, підбираючи українські слова: «Славімо Ісуса Христа!».

В романах «Йов», «Фальшива вага», , «Тараба. Гість на цій землі» автор описує нині втрачений світ єврейських спільнот (штетлів) Галичини та Східної Європи. Статті Йозефа Рота, присвячені Німеччині повоєнного періоду та приходу до влади Гітлера, є унікальною хронікою того часу від очевидця.

Художні твори Йозефа Рота, за датою публікації:

  • «Улюблені студенти» (нім. Der Vorzugsschüler; Відень, 1916);
  • «Барбара» (нім. Barbara; Відень, 1918);
  • «Павутина» (нім. Das Spinnennetz; Відень, 1923);
  • «Готель Савой» (нім. Hotel Savoy. Ein Roman; Берлін, 1924);
  • «Бунт» (нім. Die Rebellion; Берлін, 1924);
  • «Квітень, історія одного кохання» (нім. April, Die Geschichte einer Liebe; Берлін, 1925);
  • «Сліпе дзеркало» (нім. Der Blinde Spiegel, ein kleiner Roman; Берлін, 1925);
  • «Блукаючі жиди» (нім. Juden auf Wanderschaft; Берлін, 1927);
  • «Безкінечна втеча» (нім. Die Fluch ohne Ende — Ein Bericht; Мюнхен, 1927);
  • «Ціппер та його батько (нім. Zipper und sein Vater; Мюнхен, 1928);
  • «Правиця і лівиця» (нім. Rechts und links; Берлін, 1929);
  • «Мовчазний пророк» (нім. Der stumme Prophet; Берлін, 1929);
  • «Листи з Німеччини» (нім. Briefe aus Deutschland; Гамбург, 1929);
  • (нім. Hiob. Roman eines einfachen Mannes; Берлін, 1930);
  • «Паноптикум. Цифри і куліси» (нім. Panoptikum. Gestalten und Kulissen; Мюнхен, 1930);
  • (нім. Radetzkymarsch; Берлін, 1932);
  • «Начальник станції Фальмерайєр» (нім. Stationschef Fallmerayer; Амстердам, 1933);
  • «Тарабас, гість на цій землі» (нім. Tarabas, ein Gast auf dieser Erde; Амстердам, 1934);
  • «Тріумф краси» (нім. Triumph des Schönheit; Париж, 1934);
  • «Бюст цісаря» (нім. Die Büste des Kaisers; Париж, 1934);
  • «Антихрист» (нім. Der Antichrist; Амстердам, 1934);
  • «Левіафан» (нім. Der Leviathan;Амстердам, 1940);
  • «Сто днів» (нім. Die hundert Tage; Амстердам, 1935);
  • «Сповідь вбивці, розказана за ніч» (нім. Beichte eines Mörders, erzählt in einer Nacht; Амстердам, 1936);
  • «Фальшива вага» (нім. Das falsche Gewicht. Die Geschichte eines Eichmeisters; Амстердам, 1937);
  • «Крипта капуцинів» (нім. Die Kapuzinergruft; Більтховен, 1938);
  • «Історія 1002-ї ночі» (нім. Die Geschichte von der 1002. Nacht; Більтховен, 1939);
  • «Легенда про святого пияка» (нім. Die Legende vom heiligen Trinker; Амстердам, 1939).

Видання українською

  • Й. Рот. Отель Савой. Переклала з німецької Марія Ільтична. — Харків: Український робітник, 1928.
  • Й. Рот. Білі міста. — К.: Смолоскип, 1998.
  • Й. Рот. Марш Радецького. — К.: Юніверс, 2000.
  • Й. Рот. Гебреї у мандрах. — К.: РИФ, 2003.
  • Й. Рот. Фальшива вага. — Л.: ВНТЛ-Класика, 2005.
  • Й. Рот. Тріумф краси. — Л.: ВНТЛ-Класика, 2006.
  • Й. Рот. Готель «Савой». — Л.: ВНТЛ-Класика, 2006.
  • Й. Рот. Йов; Фальшива вага. — К.: Критика, 2010.
  • Й. Рот. Вибране. — К.: Український письменник, 2011.
  • Й. Рот. «Марш Радецького» та інші романи. — К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014.

До книги увійшли романи «Марш Радецького», «Ціппер та його батько», «Гробівець капуцинів».

Переклади українською в онлайн доступі

Цитати

  • нім. Das bin ich wirklich - böse, besoffen, aber gescheit

Такий я насправді: злий, п'яний, але розумний (1938).

Вшанування

image
Бронзове погруддя Йозефу Роту у Бродах

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Рот Йозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Тетяна Жернова (4 травня 2016). Львів'янин, який помер в Парижі. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
  6. Тимофій Гаврилів (20 грудня 2014). Не могли пережити Австрії. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 25 січня 2023.
  7. Andrij та Mankurt (24 липня 2009). МИ ПАМ'ЯТАЄМО. Йозеф Рот. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
  8. Стрільчук, 2010, с. 31.
  9. Пам'ятки історії: пам'ятник видатним діячам, імена яких пов'язані з Бродівською гімназією. brodyhistory.org.ua. Історична спадщина Бродів. оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 14 вересня 2022.
  10. 1994 Literatur: Franz Theodor Csokor und Joseph Roth. briefmarken-versand-welt.de (нім.). Процитовано 23 травня 2023. {{}}: Недійсний |мертвий-url=dead ()
  11. Меморіальна таблиця Йозефові Роту. litakcent.com. ЛітАкцент. оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  12. Михайло Шишка (5 серпня 2019). У Бродах встановили бюст австрійському письменникові Йозефу Роту (фото). leopolis.news. Медіа ресурс «Leopolis.news». оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 14 вересня 2022.

Джерела

  • Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. – К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам’яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 31. — .
  • Волинський австрієць, парижанин, індивідуаліст, майже католик. zbruc.eu. Zbruč. 26 березня 1939. оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 25 січня 2023.

Посилання

  • Рот Йозеф // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 445. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Йозеф Рот
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йозеф Рот
  • Hamilkar, Christine von Kandl und andere. Roth, Joseph Pseudonyme. aeiou.at (нім.). Projekte «AEIOU». оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
  • Homepage Joseph Roth. josephroth.beepworld.de (нім.). оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
  • . geocities.com (англ.). GeoCities. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 25 січня 2023.
  • . magazines.russ.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 25 січня 2023.
  • Тимофій Гаврилів (8 квітня 2015). Йозеф Рот, репортер. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 25 січня 2023.
  • Тимофій Гаврилів (20 грудня 2014). Не могли пережити Австрії. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 25 січня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rot Mojse j Jo zef Rot nim Moses Joseph Roth 2 veresnya 1894 Brodi nini Lvivska oblast 27 travnya 1939 Parizh avstrijskij pismennik i zhurnalist ukrayinskogo yevrejskogo pohodzhennya Tvori pisav nimeckoyu najvidomishimi stali romani 1930 ta 1932 Bilshist jogo tvoriv ekranizovano Jozef Rotnim Joseph RothIm ya pri narodzhenni nim Moses Joseph RothNarodivsya 2 veresnya 1894 1894 09 02 1 2 Brodi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 4 Pomer 27 travnya 1939 1939 05 27 4 1 44 roki Parizh d 4 Pohovannya dKrayina Avstriya DolitavshinaDiyalnist pismennik zhurnalist dramaturgAlma mater Videnskij universitetMova tvoriv nimeckaZhanr satiraMagnum opus Marsh Radeckogo d d i dAvtografUchasnik Persha svitova vijnaSajt josephroth de Jozef Rot u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyaNarodivsya ta viris u galickomu misti Brodi u chasi Avstro Ugorskoyi imperiyi Todi Brodi buli prikordonnim mistom bo susidnya Volin nalezhala do Rosijskoyi imperiyi Buv yedinoyu ditinoyu u yevrejskij ortodoksalnij sim yi Batka svogo Nahuma vin ne znav toj zbozhevoliv ishe do jogo narodzhennya i propav des u psihiatrichnij klinici hocha mati kazala Jozefu sho toj pomer Isnuye versiya sho prichinoyu hvorobi batka buli nevdachi na roboti koli vin pracyuvav komivoyazherom torgovim agentom Navchannya rozpochav u pochatkovij shkoli Barona Hirsha zgodom navchavsya u Cisarsko korolivskij gimnaziyi imeni kronprinca Rudolfa de dosit dobre vivchiv nimecku movu Polsku ta ukrayinsku vin takozh znav hocha i nedoskonalo Hlopchina chasto buvav u Lvovi priyizhdzhayuchi na kanikuli do svogo dyadka Zigmunda Gryubelya yakij finansovo dopomagav yihnij sim yi U 1913 roci vstupiv na navchannya do Lvivskogo universitetu de vivchav germanistiku i filosofiyu Meshkav u Lvovi v dyadka za todishnoyu adresoyu Gofmanshtrasse 7 nini vul Patriarha Dimitriya Yaremi 7 Odnak z dyadkom Jozef ne duzhe ladiv adzhe postijno vidchuvav finansovu zalezhnist i tisk na nogo z boku rodicha tomu pereyihav prodovzhuvati navchannya do Vidnya Inshoyu prichinoyu pereyizdu bulo j te sho svoye majbutnye vin bachiv same u zakordo ni oskilki u Lvivskomu universiteti vin shvidko opinivsya v epicentri polsko ukrayinsko yevrejskogo supernictva sho perevazhalo u peredvoyenni chasi Vin shvidko zrozumiv sho ni polskij abo ukrayinskij nacionalizm ni yevrejskij sionizm jogo ne privablyuyut Same u ci chasi Rot virishiv asimilyuvatisya z avstrijskoyu kulturoyu i stati nimeckim pismennikom Protyagom svogo zhittya uzhe vidomim vin periodichno povertavsya do Lvova vidviduyuchi ridnih U 1916 roci zmushenij buv perervati navchannya cherez prizov do avstrijskogo vijska i brav uchast u Pershij svitovij vijni yak vijskovij zhurnalist Pislya zakinchennya vijni uspishno prodovzhiv kar yeru zhurnalista spochatku u Vidni a z 1920 roku v Berlini Tut vin pracyuvav u vidomih nimeckih gazetah spochatku a z 1921 de 1922 roku odruzhivsya z Frederikoyu Rajhler sho bula nadzvichajnoyu krasuneyu z prostoyi sim yi galickih yevreyiv 1924 roku persha publikaciya okremogo tvoru roman Gotel Savoj nim Hotel Savoy ta roman Bunt nim Die Rebellion Togo zh roku podorozhuvav Galichinoyu zavdyaki chomu narodivsya triptih Mandrivka Galichinoyu Lyudi j landshafti Lviv misto Kaliki 1925 roku korespondent gazeti de u Franciyi 1926 roku podorozh do Radyanskogo Soyuzu pislya yakoyi povernuvsya vkraj rozcharovanij u socialistichnih idealah U seredini 30 h opublikuvav antikomunistichni statti de socialisti i komunisti buli predstavleni bezbozhnikami yaki proklali shlyah nacistam 1928 roku potrapiv u vazhku psihologichnu ta finansovu skrutu cherez zahvoryuvannya druzhini Frideriki na shizofreniyu Vin sam staye alkogolikom 1929 r zmushenij viddati druzhinu do psihichnoyi kliniki u 1940 roci druzhinu vbili nacisti v Avstriyi v ramkah proektu evtanaziyi 1933 roku v kinci sichnya Jozef Rot zmushenij pokinuti Nimechchinu oskilki do vladi prijshli nacisti a jogo knigi zaboroneno Pereyihav do Vidnya vidtak podorozhuvav Yevropoyu Prodovzhiv zhurnalistsku diyalnist u Parizhi ta Prazi 1934 roku pislya vbivstva avstrijskogo kanclera Engelberta Dolfusa pereyihav do Parizha Vse bilshe strazhdav vid alkogolizmu 1936 1938 roki meshkav razom z pismenniceyu de 1937 roku vostannye pobuvav u Lvovi za dva roki do smerti Jogo kompanjonka u tij poyizdci nimecka pismennicya de zgaduvala yak voni z Jozefom navidalisya u gosti do bidnoyi yevrejskoyi sim yi sho meshkala u lvivskomu pidvali Rot sidiv za stolom i rozmovlyav z nimi movoyu yidish tak sho jogo lyubov do lyudej stavala prosto zaraznoyu 1939 roku zbidnilij ta zaborgovanij pomer vnaslidok dvostoronnogo zapalennya legeniv i biloyi garyachki Ye versiya sho odniyeyu z prichin smerti stav takozh pristup pislya povidomlennya pro samogubstvo druga pismennika Ernsta Tollera Pochuvshi taku sumnu novinu Rot u parizkomu kafe napivsya do beztyami z yakogo vzhe ne vijshov pislya chotiridennoyi agoniyi vin pomer Jomu bulo 44 roki Pohovanij na fr departament Val de Marn pivdenna okolicya Parizhu Pohoron Rota u Parizhi vidobraziv skladnist i spravzhnyu tragikomichnist osobi Rota Na bagatolyudnomu pohoroni buli vinki vid komunistiv monarhistiv i avstrijskih respublikanciv Vidbulasya takozh nevelika konfrontaciya mizh katolickim svyashenikom i rabinom Svyashenik spochatku napolyagav na hristiyanskij molitvi ale ne mayuchi dokaziv sho Rot perejshov u katolictvo pogodivsya na modifikovanu molitvu Deyaki druzi Rota perekonani v jogo yevrejstvi vidmovilisya priyednatisya do molitvi svyashenika Zamist togo voni nablizilisya do mogili i na protivagu svyashenikovi pochali chitati yevrejsku molitvu Cherez dekilka misyaciv pislya smerti Rota v Amsterdami opublikuvali napisanu nim nezadovgo do smerti Legendu pro Svyatogo Piyaka yaka stala provisnikom smerti avtora TvorchistPersha svitova vijna ta rozpad Avstro Ugorshini 1918 spravili znachnij vpliv na tvorchist Jozefa Rota U svoyemu shedevri romani Marsh Radeckogo ta v Kripti kapuciniv Rot prostezhuye zanepad imperiyi Gabsburgiv cherez prizmu zhittya odniyeyi rodini She u brodivskij gimnaziyi Rot vivchiv ukrayinsku movu yaku vin vikoristovuvav i v nimeckomovnih tvorah Marsh Radeckogo maye kilka ukrayinskih personazhiv Ukrayinski sela opisano z glibokoyu lyubov yu Rot navit vikoristovuye kilka citat ukrayinskoyu movoyu cituye ukrayinski pisni u perekladi na nimecku Koli golovnij geroj Karl Jozef Trotta vmiraye pid Zolochevom vin vidpovidaye molitvam svogo ukrayinskogo pidrozdilu pidbirayuchi ukrayinski slova Slavimo Isusa Hrista V romanah Jov Falshiva vaga Taraba Gist na cij zemli avtor opisuye nini vtrachenij svit yevrejskih spilnot shtetliv Galichini ta Shidnoyi Yevropi Statti Jozefa Rota prisvyacheni Nimechchini povoyennogo periodu ta prihodu do vladi Gitlera ye unikalnoyu hronikoyu togo chasu vid ochevidcya Hudozhni tvori Jozefa Rota za datoyu publikaciyi Ulyubleni studenti nim Der Vorzugsschuler Viden 1916 Barbara nim Barbara Viden 1918 Pavutina nim Das Spinnennetz Viden 1923 Gotel Savoj nim Hotel Savoy Ein Roman Berlin 1924 Bunt nim Die Rebellion Berlin 1924 Kviten istoriya odnogo kohannya nim April Die Geschichte einer Liebe Berlin 1925 Slipe dzerkalo nim Der Blinde Spiegel ein kleiner Roman Berlin 1925 Blukayuchi zhidi nim Juden auf Wanderschaft Berlin 1927 Bezkinechna vtecha nim Die Fluch ohne Ende Ein Bericht Myunhen 1927 Cipper ta jogo batko nim Zipper und sein Vater Myunhen 1928 Pravicya i livicya nim Rechts und links Berlin 1929 Movchaznij prorok nim Der stumme Prophet Berlin 1929 Listi z Nimechchini nim Briefe aus Deutschland Gamburg 1929 nim Hiob Roman eines einfachen Mannes Berlin 1930 Panoptikum Cifri i kulisi nim Panoptikum Gestalten und Kulissen Myunhen 1930 nim Radetzkymarsch Berlin 1932 Nachalnik stanciyi Falmerajyer nim Stationschef Fallmerayer Amsterdam 1933 Tarabas gist na cij zemli nim Tarabas ein Gast auf dieser Erde Amsterdam 1934 Triumf krasi nim Triumph des Schonheit Parizh 1934 Byust cisarya nim Die Buste des Kaisers Parizh 1934 Antihrist nim Der Antichrist Amsterdam 1934 Leviafan nim Der Leviathan Amsterdam 1940 Sto dniv nim Die hundert Tage Amsterdam 1935 Spovid vbivci rozkazana za nich nim Beichte eines Morders erzahlt in einer Nacht Amsterdam 1936 Falshiva vaga nim Das falsche Gewicht Die Geschichte eines Eichmeisters Amsterdam 1937 Kripta kapuciniv nim Die Kapuzinergruft Bilthoven 1938 Istoriya 1002 yi nochi nim Die Geschichte von der 1002 Nacht Bilthoven 1939 Legenda pro svyatogo piyaka nim Die Legende vom heiligen Trinker Amsterdam 1939 Vidannya ukrayinskoyuJ Rot Otel Savoj Pereklala z nimeckoyi Mariya Iltichna Harkiv Ukrayinskij robitnik 1928 J Rot Bili mista K Smoloskip 1998 J Rot Marsh Radeckogo K Yunivers 2000 J Rot Gebreyi u mandrah K RIF 2003 J Rot Falshiva vaga L VNTL Klasika 2005 J Rot Triumf krasi L VNTL Klasika 2006 J Rot Gotel Savoj L VNTL Klasika 2006 J Rot Jov Falshiva vaga K Kritika 2010 J Rot Vibrane K Ukrayinskij pismennik 2011 J Rot Marsh Radeckogo ta inshi romani K A ba ba ga la ma ga 2014 Do knigi uvijshli romani Marsh Radeckogo Cipper ta jogo batko Grobivec kapuciniv Perekladi ukrayinskoyu v onlajn dostupiCitatinim Das bin ich wirklich bose besoffen aber gescheit Takij ya naspravdi zlij p yanij ale rozumnij 1938 VshanuvannyaBronzove pogruddya Jozefu Rotu u BrodahPam yatnik Vidatnim uchnyam i vikladacham Brodivskoyi gimnaziyi vstanovlenij u zhovtni 1986 roku na podvir yi Brodivskoyi gimnaziyi imeni I Trusha Tam zgadano takozh j Jozefa Rota Vid 1987 roku ye pam yatkoyu istoriyi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1436 m 1994 roku poshtove vidomstvo Avstriyi vipustilo seriyu z dvoh poshtovih marok prisvyachenih avstrijskim pismennikam Francu Teodoru Chokoru ta Jozefovi Rotu Za spriyannyam kulturnogo tovaristva Bukovina 9 veresnya 1994 roku vidbulosya pogashennya marki prisvyachenoyi Jozefovi Rotu specialnim poshtovim shtempelem u Vidni Avstriya ta na batkivshini pismennika u Brodah Ukrayina 8 zhovtnya 2009 roku na golovnomu fasadi budinku na vul Patriarha Dimitriya Yaremi 7 u Lvovi urochisto vidkrito memorialnu tablicyu pismenniku Jozefovi Rotu sho meshkav u comu budinku u 1913 1914 rokah pid chas navchannya u Lvivskomu universiteti U ramkah realizaciyi proyektu Bukovinsko Galickij literaturnij marshrut 31 lipnya 2019 roku na okrajci shodiv z pravogo boku vid vhodu do brodivskoyi gimnaziyi imeni Ivana Trusha vstanovleno bronzove pogruddya Jozefu Rotu Avtor proektu pam yatnika lvivskij skulptor Volodimir Cisarik Vidkrittya vidbulosya 4 serpnya 2019 roku PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Rot Jozef Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Tetyana Zhernova 4 travnya 2016 Lviv yanin yakij pomer v Parizhi photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova originalu za 17 serpnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2023 Timofij Gavriliv 20 grudnya 2014 Ne mogli perezhiti Avstriyi zbruc eu Zbruc originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 25 sichnya 2023 Andrij ta Mankurt 24 lipnya 2009 MI PAM YaTAYeMO Jozef Rot zaxid net Zaxid net originalu za 15 travnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2023 Strilchuk 2010 s 31 Pam yatki istoriyi pam yatnik vidatnim diyacham imena yakih pov yazani z Brodivskoyu gimnaziyeyu brodyhistory org ua Istorichna spadshina Brodiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 14 veresnya 2022 1994 Literatur Franz Theodor Csokor und Joseph Roth briefmarken versand welt de nim Procitovano 23 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url dead dovidka Memorialna tablicya Jozefovi Rotu litakcent com LitAkcent originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 Mihajlo Shishka 5 serpnya 2019 U Brodah vstanovili byust avstrijskomu pismennikovi Jozefu Rotu foto leopolis news Media resurs Leopolis news originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2022 DzherelaAblicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Bridshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vipusk 3 Materiali chetvertoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi Dnyu pam yatok istoriyi ta kulturi Strilchuk V Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2010 S 31 ISBN 966 7544 29 3 Volinskij avstriyec parizhanin individualist majzhe katolik zbruc eu Zbruc 26 bereznya 1939 originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2023 PosilannyaRot Jozef Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 445 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Jozef RotVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jozef RotHamilkar Christine von Kandl und andere Roth Joseph Pseudonyme aeiou at nim Projekte AEIOU originalu za 8 grudnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2023 Homepage Joseph Roth josephroth beepworld de nim originalu za 6 grudnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2023 geocities com angl GeoCities Arhiv originalu za 24 lipnya 2009 Procitovano 25 sichnya 2023 magazines russ ru ros Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 25 sichnya 2023 Timofij Gavriliv 8 kvitnya 2015 Jozef Rot reporter zbruc eu Zbruc originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2023 Timofij Gavriliv 20 grudnya 2014 Ne mogli perezhiti Avstriyi zbruc eu Zbruc originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 25 sichnya 2023

Дата публікації:
Топ