У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Заруддя Зару ддя село в Україні у Новогалещинській селищній

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Заруддя.

Зару́ддя — село в Україні, у Новогалещинській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 140 осіб.

село Заруддя
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Громада	Новогалещинська селищна громада
Основні дані
Населення	140
Поштовий індекс	39730
Телефонний код	+380 536
Географічні дані
Географічні координати	49°12′04″ пн. ш. 33°43′16″ сх. д. / 49.20111° пн. ш. 33.72111° сх. д. / 49.20111; 33.72111Координати: 49°12′04″ пн. ш. 33°43′16″ сх. д. / 49.20111° пн. ш. 33.72111° сх. д. / 49.20111; 33.72111
Середня висота над рівнем моря	71 м


Місцева влада
Адреса ради	39140, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Нова Галещина, вул.Центральна, буд.95
Карта
Заруддя
Заруддя
Мапа

Географія

Географічне положення села Заруддя: розташоване на рівнинній території в лісостеповій зоні за 100 км від обласного центру (м. Полтава) та за 35 км від районного центру (м. Кременчук), 15 км від лівого берега р. Псел, 4 км від найближчої залізничної станції Нова Галещина. На північній околиці села — заболочена місцевість. Лісів немає, є лісосмуги насаджені у 50-х рр. 20-го ст. Ґрунт: чорноземи, місцями переходять у солонці. На сході від села знайдено поклади залізної руди, а також запаси прісної води. З півночі на південь протікає притока р. Рудька, яка у 80-х рр. зазнала негативного впливу меліораторів, унаслідок чого річка обміліла і зникла характерна флора і фауна місцевості. Зникло озеро Мочайлів. На півдні протікає річка Рудька (Крива Руда).

Історія

За архівними джерелами перша назва села Заруддя була Крива Руда, що походить від назви річки Крива Руда. З кінця 18 ст. село стали називати Старою Галещиною за прізвищем поміщика, який володів цими землями. Із кінця 20 ст. село має назву Заруддя від назви місцевості, де воно лежить.

У найдавніші часи біля села Заруддя були два городища (поселення — у вигляді кола з виходом на схід). До кінця не вияснені відомості про ці городища. Однак зрозуміло, що цю місцевість раніше населяли скіфи, і їх походження можна віднести до 7—4 ст. до нашої ери. Одне городище називається Кострина могила, а друге — Бурмосова могила (знищена під час будівництва дороги в другій половині 80-х рр.).

Хутір Крива Руда виник як козацьке поселення приблизно в середині 17 ст.

З 1654 р. Крива руда входила до Кобеляцької сотні Полтавського полку, з 1764 р. — до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку, з 1796 р. — до Кременчуцького повіту Малоросійської губернії, і, нарешті, з 1830 р. — до Кременчуцького повіту Полтавської губернії.

Населений пункт Крива Руда виник у другій половині 18 ст., коли широко проводилося заселення старшинсько-поміщицьких земель залежними людьми. До 1831 р. село було заселене кріпаками, яких переселив у цю місцевість поміщик П. В. Галецький. Павло Васильович Галецький мав економії в селах Омельник і Писарщині. З цих економій він і переслав у Криву Руду людей.

Від прізвища цього поміщика і став носити назву Галещина населений пункт (це друга назва села). Першими жителями села були такі кріпаки: Шаповали, Мочайли, Волювачі та інші.

Найдавніше знаходження на мапах 1816 рік як Заруднівка

У 1862 році на хуторі козачому Заруддя було 420 дворів де жило 1517 осіб.

До економії пана Галецького, яка знаходилася в селі Заруддя, прилягало 820 десятин землі, на якій і працювали кріпаки. За часів кріпаччини жителі с. Заруддя займалися в основному землеробством (рослинництвом). Промислових і торговельних занять у селі не було.

Лише був один шинок, який належав пану Галецькому. Пізніше в селі, крім кріпаків, з'явилися міщани (коли пан Галецький привіз із м. Кременчука на посаду управляючого міщанина Маклакова).

Село Галещина від початку свого заснування й до повалення царату в Російській імперії входило до Солоницької волості Кременчуцького повіту.

У 1911 році на хуторі Крива Руда жило 646 осіб.

На початку березня 1930 у селі був створений колгосп ім. Чубаря, який проіснував кілька днів і «розбігся», як згадували старожили. Через відсутність матеріально-технічної бази та під впливом статті Сталіна «Запаморочення від успіхів» у Зарудді став «жіночий бунт». Близько 50-60 жінок, познімали замки з пристосованих приміщень, куди загнали скотину і забрали свою худобу до власних осель. Наступний колгосп був створений у наступному році.

Восени 1932 у селі у 100 дворах проживало близько 650 осіб. Під час Голодомору радянський комуністичний режим знищив у селі 105 осіб (у тому числі чоловіків — 32, жінок — 23, дітей — 50).

Відомі люди

Народились

Безуглий Василь Данилович — український хімік-технолог.
Гаврилов Анатолій Васильович — народний депутат України 1-го скликання.

Див. також

Джерела

Капустян Г. Т. // Чорноморський літопис Науковий журнал — Випуск 1, 2010

Посилання

Погода в селі Заруддя [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Полтавської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Бондарі (Кременчуцький район). Вікіпедія (укр.). 14 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 161 з 562.

[:0-1] Бондарі (Кременчуцький район). Вікіпедія (укр.). 14 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.

[2] . Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.

[3] ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.

[4] Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 161 з 562.