StuH 42

Штурмгаубітзе 42, ШтуГ 42 (нім. Sturmhaubitze 42, StuH 42) — середня за масою німецька самохідна артилерійська установка класу часів Другої світової війни на базі танку Panzer III.

Sturmhaubitze 42
StuH 42 у музеї техніки в Зінсгаймі
Тип	штурмова гармата
Походження	Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні	1943 — 1945
Оператори	Третій Рейх
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Виготовлення	1942 — 1945
Виготовлена кількість	1212
Характеристики
Вага	23,9 т
Довжина	6,14 м
Ширина	2,95 м
Висота	2,16 м
Екіпаж	4
Броня	30-80 мм
Головне озброєння	(36 набоїв)
Другорядне озброєння	1 х 7,92-мм MG-34 (600 набоїв)
Двигун	Maybach 300 кс
Операційна дальність	дорога: 155 км бездоріжжя: 95 км
Швидкість	дорога: 40 км/год бездоріжжя: 15 км/год
Sturmhaubitze 42 у Вікісховищі

Історія

SturmHaubitze 42 (ШтурмГаубітце 42) — штурмова гаубиця зразка 1942 року. За відомчим рубрикатором міністерства озброєнь нацистської Німеччини самохідна гармата позначалося як Sd Kfz 142/2.

Бойовий досвід 1940 показав недостатню потужність осколково-фугасного снаряду 75-мм штурмової гармати та StuK40, що встановлювалися на StuG III, проти скупчень живої сили противника і польових фортифікаційних споруд.

Влітку 1941 року надійшло замовлення на зразок з 105-мм легкою польовою гаубицею . У серійних StuG III Ausf.F замінили 7,5 см StuK40 L/43 на , адаптовану польову гаубицю , отримавши таким чином перший прототип StuH 42. Відрізнялися лише схема установки гармати і компонування боєспорядження для артпострілів окремого заряджання з боєкомплектом у 36 штук. Для боротьби з сильноброньованими цілями застосовувалися кумулятивні снаряди.

З жовтня 1942 року на фірмі Alkett почалося виробництво.

Ці машини активно використовувалися на Європейському театрі військових дій.

Виробництво

Всього, з жовтня 1942 по лютий 1945, випущено 1212 машин.

1942 — 10

1943 — 204

1944 — 903

1945 — 95

Посилання

StuH 42 на Броне-Сайті Чобітка Василя [ 17 січня 2012 у Wayback Machine.]

Див. також