Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Малий Жовтень» — хвиля репресій проти казахської інтелігенції та традиційних скотарів-кочовиків, яка мала на меті зміцнити радянську владу у регіоні. В кінцевому результаті Малий Жовтень призвів до масового вимирання кочових казахів.
Передісторія
Зміцнення тоталітарної системи в Казахстані пов'язане з ім'ям Філіпа Голощокіна, обраного восени 1925 р. керівником крайової партійної організації. Професійний революціонер, один з організаторів розстрілу царської сім'ї, Голощокін відразу після прибуття до Кизил-Орди заявив про відсутність в казахському аулі Радянської влади і необхідності «пройтися по аулу Малим Жовтнем». Основним завданням проголошувалося руйнування традиційної громади через ліквідацію соціальної диференціації. Наступним кроком мав стати масовий перехід казахів до осілості. Чудово розуміючи, що ці заходи викличуть протест із боку місцевих комуністів, Голощокін почав боротьбу з тими партійними лідерами, які не поділяли його поглядів.
Репресії проти націонал-уклоністів
Вже у 1926 р. в «націонал-ухильництві» були звинувачені С. Садвакасов і С. Ходжанов. Гонінням піддалися С. Сейфулліна, М. Мурзагалієв, Н. Нурмаков, С. Мендешем та ін. Багато хто з них були вислані з республіки. Ж. Султанов, С. Садвакасов, Ж. Мунбаев зняті зі своїх постів. Наприкінці 1928 р. розпочалися перші арешти політичних супротивників Голощокіна, в числі яких були А. Байтурсінов, М. Дулатов, Ж. Аймаутов, М. Жумабаєв. Через два роки були арештовані М. Тинишпаєв, Ж. Досмухамедов, X. Досмухамедов і багато інших представників національної інтелігенції.
Втілення у життя «Малого Жовтня»
Фактично усунувши опозицію в Казахстані, Голощокін почав втілення в життя своєї ідеї «Малого Жовтня». У 1926–1927 рр. був здійснений переділ орних і пасовищних угідь. Близько 1 360 тис. десятин сінокосів і 1 250 тис. десятин ріллі були відібрані у заможних господарств і передані біднякам і середнякам. Проте очікуваного ефекту цей захід не приніс.
Господарства, що не мали худоби, не могли скористатися переданими їм сіножатями та пасовищами і в більшості випадків повертали їх колишнім господарям.
Наступним кроком стала конфіскація майна великих баїв-скотарів з виселенням їх разом з родинами за межі районів проживання. Намічалося конфіскувати майно та худобу близько 700 господарств. Згідно з документами, худобу було відібрано у 696 господарств, проте насправді ця цифра була набагато вище. Так, тільки до Акмолинського округу замість 46 по плану конфіскації та виселенню було піддано понад 200 господарств, в Петропавлівському замість 34 господарств — 102 тощо. Всього в результаті кампанії близько 145 тис. голів худоби були передані біднякам.
Слід зауважити, що конфіскації піддавалися не тільки значні скотовласники, але й середняки, помічені в нелояльності до влади. Посилювався також податковий тиск відносно заможних господарств, вимушених виплачувати більшу частину сільгоспподатку. Так, в 1927-28 рр. 4% господарств сплатили 33% усієї суми податків. Крім того, існувала система «самооподаткування», за якою сума могла перевищувати первісну в два-три рази.
Наслідки
Слід зазначити, що політика тиску на заможних селян була характерна не тільки для Казахстану, але й для всього Радянського Союзу. Головною своєю метою Радянський уряд вважав прискорену індустріалізацію, кошти для якої повинен був дати аграрний сектор економіки. Традиційне господарство, що спирається на приватну власність на землю і худобу, не могло в короткі терміни дати необхідні кошти. Тому наприкінці 20-х років було взято курс на колективізацію — створення системи колективних господарств (колгоспів) з повним відчуженням селян від засобів виробництва і розподілу результатів цього виробництва.
Казахстану тут відводилась особлива роль. Багаті природні ресурси передбачали створення тут великої індустріальної бази, проте робоча сила повинна була бути переміщена сюди ззовні, з центральних регіонів Росії і України. Казахи, як кочівники та скотарі, не вписувалися в майбутню систему «соціалістичного Казахстану». Саме тому Голощокін за згодою Сталіна вибрав ті методи колективізації, які не могли не викликати повний розвал казахського господарства і фактичне вимирання цілого народу. Так був узятий курс на широкомасштабний геноцид, що привів до масового голоду 1931–1933 рр. в Казахстані.
Джерела
- Аманжол Кузембайулы, Еркын Аманжолулы. История Республики Казахстан. — Астана: FOLIANT, 1999. (рос.)
- Абдижапар Абдакаимов. История Казахстана. — Алматы: Республиканский издательский кабинет по учебной и методической литературе, 1994. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malij Zhovten hvilya represij proti kazahskoyi inteligenciyi ta tradicijnih skotariv kochovikiv yaka mala na meti zmicniti radyansku vladu u regioni V kincevomu rezultati Malij Zhovten prizviv do masovogo vimirannya kochovih kazahiv PeredistoriyaZmicnennya totalitarnoyi sistemi v Kazahstani pov yazane z im yam Filipa Goloshokina obranogo voseni 1925 r kerivnikom krajovoyi partijnoyi organizaciyi Profesijnij revolyucioner odin z organizatoriv rozstrilu carskoyi sim yi Goloshokin vidrazu pislya pributtya do Kizil Ordi zayaviv pro vidsutnist v kazahskomu auli Radyanskoyi vladi i neobhidnosti projtisya po aulu Malim Zhovtnem Osnovnim zavdannyam progoloshuvalosya rujnuvannya tradicijnoyi gromadi cherez likvidaciyu socialnoyi diferenciaciyi Nastupnim krokom mav stati masovij perehid kazahiv do osilosti Chudovo rozumiyuchi sho ci zahodi viklichut protest iz boku miscevih komunistiv Goloshokin pochav borotbu z timi partijnimi liderami yaki ne podilyali jogo poglyadiv Represiyi proti nacional uklonistivVzhe u 1926 r v nacional uhilnictvi buli zvinuvacheni S Sadvakasov i S Hodzhanov Goninnyam piddalisya S Sejfullina M Murzagaliyev N Nurmakov S Mendeshem ta in Bagato hto z nih buli vislani z respubliki Zh Sultanov S Sadvakasov Zh Munbaev znyati zi svoyih postiv Naprikinci 1928 r rozpochalisya pershi areshti politichnih suprotivnikiv Goloshokina v chisli yakih buli A Bajtursinov M Dulatov Zh Ajmautov M Zhumabayev Cherez dva roki buli areshtovani M Tinishpayev Zh Dosmuhamedov X Dosmuhamedov i bagato inshih predstavnikiv nacionalnoyi inteligenciyi Vtilennya u zhittya Malogo Zhovtnya Faktichno usunuvshi opoziciyu v Kazahstani Goloshokin pochav vtilennya v zhittya svoyeyi ideyi Malogo Zhovtnya U 1926 1927 rr buv zdijsnenij peredil ornih i pasovishnih ugid Blizko 1 360 tis desyatin sinokosiv i 1 250 tis desyatin rilli buli vidibrani u zamozhnih gospodarstv i peredani bidnyakam i serednyakam Prote ochikuvanogo efektu cej zahid ne prinis Goloshokin iniciator Malogo Zhovtnya Gospodarstva sho ne mali hudobi ne mogli skoristatisya peredanimi yim sinozhatyami ta pasovishami i v bilshosti vipadkiv povertali yih kolishnim gospodaryam Nastupnim krokom stala konfiskaciya majna velikih bayiv skotariv z viselennyam yih razom z rodinami za mezhi rajoniv prozhivannya Namichalosya konfiskuvati majno ta hudobu blizko 700 gospodarstv Zgidno z dokumentami hudobu bulo vidibrano u 696 gospodarstv prote naspravdi cya cifra bula nabagato vishe Tak tilki do Akmolinskogo okrugu zamist 46 po planu konfiskaciyi ta viselennyu bulo piddano ponad 200 gospodarstv v Petropavlivskomu zamist 34 gospodarstv 102 tosho Vsogo v rezultati kampaniyi blizko 145 tis goliv hudobi buli peredani bidnyakam Slid zauvazhiti sho konfiskaciyi piddavalisya ne tilki znachni skotovlasniki ale j serednyaki pomicheni v neloyalnosti do vladi Posilyuvavsya takozh podatkovij tisk vidnosno zamozhnih gospodarstv vimushenih viplachuvati bilshu chastinu silgosppodatku Tak v 1927 28 rr 4 gospodarstv splatili 33 usiyeyi sumi podatkiv Krim togo isnuvala sistema samoopodatkuvannya za yakoyu suma mogla perevishuvati pervisnu v dva tri razi NaslidkiSlid zaznachiti sho politika tisku na zamozhnih selyan bula harakterna ne tilki dlya Kazahstanu ale j dlya vsogo Radyanskogo Soyuzu Golovnoyu svoyeyu metoyu Radyanskij uryad vvazhav priskorenu industrializaciyu koshti dlya yakoyi povinen buv dati agrarnij sektor ekonomiki Tradicijne gospodarstvo sho spirayetsya na privatnu vlasnist na zemlyu i hudobu ne moglo v korotki termini dati neobhidni koshti Tomu naprikinci 20 h rokiv bulo vzyato kurs na kolektivizaciyu stvorennya sistemi kolektivnih gospodarstv kolgospiv z povnim vidchuzhennyam selyan vid zasobiv virobnictva i rozpodilu rezultativ cogo virobnictva Kazahstanu tut vidvodilas osobliva rol Bagati prirodni resursi peredbachali stvorennya tut velikoyi industrialnoyi bazi prote robocha sila povinna bula buti peremishena syudi zzovni z centralnih regioniv Rosiyi i Ukrayini Kazahi yak kochivniki ta skotari ne vpisuvalisya v majbutnyu sistemu socialistichnogo Kazahstanu Same tomu Goloshokin za zgodoyu Stalina vibrav ti metodi kolektivizaciyi yaki ne mogli ne viklikati povnij rozval kazahskogo gospodarstva i faktichne vimirannya cilogo narodu Tak buv uzyatij kurs na shirokomasshtabnij genocid sho priviv do masovogo golodu 1931 1933 rr v Kazahstani DzherelaAmanzhol Kuzembajuly Erkyn Amanzholuly Istoriya Respubliki Kazahstan Astana FOLIANT 1999 ros Abdizhapar Abdakaimov Istoriya Kazahstana Almaty Respublikanskij izdatelskij kabinet po uchebnoj i metodicheskoj literature 1994 ros