За́їзд (постоя́лий двір) — колишній заклад для короткочасного проживання приїжджих, де можна було переночувати, а у дворі залишити коней та екіпаж. Переважно в заїзді працювала корчма чи шинок.
Відомі ще з часів Київської Русі. Власниками заїздів були зазвичай приватні особи, які брали оплату з тих, хто проїжджав і зупинявся там.
Типове планування
Заїзди будували на узбіччях доріг, у містечках чи великих селах. Це були широкі й доволі довгі будинки, що мали посередині фасадної стіни в'їзд у формі брами в підсіння (коридор) через усю будівлю. Типово, по боках були кімната для приїжджих, корчма й житло власника. Якщо умовно поділити будівлю на передню та тильну частини, то в передній були кімнати для гостей, а в тильній — господарські приміщення (комори, дровітня та стайня).
Росія
У Російській імперії особливе мито, яке брали з постояльців заїзду, так і називалося — «постояле». 1700 року Петро I наказав переписати всі заїзди та обкласти їх збором; пізніше нагляд за ними доручив воєводам. У XVIII ст. постоялі двори будували й у міських поселеннях, і на дорогах, і в селах. З 1832 року в них почали будувати харчевні (корчми); з 1836 року постоялі двори в Російській імперії сплачують особливий збір на користь міста.
Станом на кінець XIX ст. у міських поселеннях заїзди будували для надання дешевого притулку простому народу; тримати заїзд міг будь-хто, хто має право торгівлі в містах. Дозвіл (із зобов'язанням сплати річного акцизу на користь міських доходів) на утримання закладу видавала міська влада (із зобов'язанням сплати річного акцизу на користь міських доходів). Юридично порядок утримання постоялих дворів прирівнювався до правил утримання, визначених для трактирних закладів.
Див. також
- Гетьманський заїзд — один із найстаріших заїздів, збережених в Україні
Примітки
- Українське народознавство [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.]: навч. посіб.; за ред. С. П. Павлюка, Г. Й. Горинь, Р. Ф. Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — С. 484—484
Джерела
- Постоялый двор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. т. XXIVa (1898): Полярные сияния — Прая, с. 710—711
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za yizd postoya lij dvir kolishnij zaklad dlya korotkochasnogo prozhivannya priyizhdzhih de mozhna bulo perenochuvati a u dvori zalishiti konej ta ekipazh Perevazhno v zayizdi pracyuvala korchma chi shinok Zayizd u Zenici Bosniya Vidomi she z chasiv Kiyivskoyi Rusi Vlasnikami zayizdiv buli zazvichaj privatni osobi yaki brali oplatu z tih hto proyizhdzhav i zupinyavsya tam Tipove planuvannyaZayizdi buduvali na uzbichchyah dorig u mistechkah chi velikih selah Ce buli shiroki j dovoli dovgi budinki sho mali poseredini fasadnoyi stini v yizd u formi brami v pidsinnya koridor cherez usyu budivlyu Tipovo po bokah buli kim nata dlya priyizhdzhih korchma j zhitlo vlasnika Yaksho umovno podiliti budivlyu na perednyu ta tilnu chastini to v perednij buli kimnati dlya gostej a v tilnij gospodarski primishennya komori drovitnya ta stajnya RosiyaU Rosijskij imperiyi osoblive mito yake brali z postoyalciv zayizdu tak i nazivalosya postoyale 1700 roku Petro I nakazav perepisati vsi zayizdi ta obklasti yih zborom piznishe naglyad za nimi doruchiv voyevodam U XVIII st postoyali dvori buduvali j u miskih poselennyah i na dorogah i v selah Z 1832 roku v nih pochali buduvati harchevni korchmi z 1836 roku postoyali dvori v Rosijskij imperiyi splachuyut osoblivij zbir na korist mista Stanom na kinec XIX st u miskih poselennyah zayizdi buduvali dlya nadannya deshevogo pritulku prostomu narodu trimati zayizd mig bud hto hto maye pravo torgivli v mistah Dozvil iz zobov yazannyam splati richnogo akcizu na korist miskih dohodiv na utrimannya zakladu vidavala miska vlada iz zobov yazannyam splati richnogo akcizu na korist miskih dohodiv Yuridichno poryadok utrimannya postoyalih dvoriv pririvnyuvavsya do pravil utrimannya viznachenih dlya traktirnih zakladiv Div takozhGetmanskij zayizd odin iz najstarishih zayizdiv zberezhenih v UkrayiniPrimitkiUkrayinske narodoznavstvo 15 listopada 2021 u Wayback Machine navch posib za red S P Pavlyuka G J Gorin R F Kirchiva Lviv Feniks 1994 S 484 484DzherelaPostoyalyj dvor Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona t XXIVa 1898 Polyarnye siyaniya Praya s 710 711