Політи́чна поведі́нка — сукупність різноманітних внутрішніх рефлексій та практичної діяльності людини, як реакції на діючу політичну систему. Абсентеїзм (політичне бездіяльність) також є одною з форм політичної поведінки.
Політична поведінка може як сприяти нормальному функціонуванню політичної системи, так і підривати політичний режим.
Теорії політичної поведінки
Цей розділ не містить . (квітень 2020) |
Теорії політичної поведінки як аспект політології намагаються визначити кількість і пояснити впливи, які визначають політичні погляди людини, ідеологію та рівні політичної залученості. Загалом, поведінка є політичною, коли люди або групи намагаються впливати або втекти від впливу інших. Політична поведінка - підмножина людської поведінки, яка включає політику іповноваження. До теоретиків, які вплинули на цю сферу, відносять Karl Deutsch and Theodor Adorno.
Довгострокові впливи на політичну орієнтацію
Є три основні джерела впливу, які формують політичну орієнтацію, яка створює довготривалі наслідки. Як правило, первинний вплив походить від сім'ї. Як зазначалося раніше, діти часто приймають ідеологічні цінності батьків. Деякі теоретики стверджували, що сім'я, як правило, є найсильнішою, найбільш впливовою силою, яка існує протягом усього життя. Один нарис зарахував більшість студентської активності 1930-х років до впливу батьків.
По-друге, вчителі та інші представники освітніх установ значно впливають на політичну орієнтацію. З 4 до 18 років діти проводять понад 25 % часу будучи залеченими у навчальні процеси. Після закінчення середньої школи значно підвищується вплив політичної свідомості та орієнтації; у жовтні 2004 р. дослідження 1202 студентів коледжів у США показало, що 87 % учнів коледжів були зареєстровані для голосування, у порівнянні з середнім показником у країні 64 % дорослих. Дослідження в університеті Санта-Клара також показали, що 84 % студентів були зареєстровані для голосування. Також вважають, що дитячі та підліткові етапи особистісного зростання мають найвищий рівень вразливості.
По-третє, однолітки також впливають на політичну орієнтацію. Друзі часто, але не обов'язково, мають перевагу тому, що вони є частиною одного покоління, що разом формує унікальний комплекс соціальних питань; Ерік Л. Дей стверджував, що «соціалізація — це процес, за допомогою якого люди набувають знань, звичок і ціннісних орієнтацій, які будуть корисні в майбутньому». Здатність мати відношення на цьому загальному рівні — те, що заправляє і дає можливість майбутньому ідеологічному зростанню.
Соціологи та політологи обговорюють зв'язок між віком та формуванням політичних поглядів. Гіпотеза вразливих років припускає, що політична орієнтація твердне в ранньому дорослому віці. На відміну від цього, «зростаюча гіпотеза персистенції» свідчить про те, що ставлення менш імовірно змінюється, коли люди стають дорослішими, тоді як «гіпотеза відкритості на все життя» пропонує, що ставлення людей залишається гнучким незалежно від віку.
Короткострокові впливи на політичну орієнтацію
Короткострокові фактори також впливають на поведінку голосування ; серед цих факторів є засоби масової інформації та вплив окремих виборчих питань. Ці фактори відрізняються від довгострокових факторів, оскільки вони часто є недовговічними. Однак вони можуть бути так само вирішальними в зміні політичної орієнтації. Способи, якими інтерпретуються ці два джерела, часто залежать від особливих політичних ідеологій, сформованих довгостроковими факторами.
Більшість політологів погоджуються, що засоби масової інформації мають глибокий вплив на поведінку голосування. Один автор стверджує, що «мало хто буде сперечатися з тим, що установи засобів масової інформації є важливими для сучасної політики … у процесі переходу до ліберальної демократичної політики в Радянському Союзі та Східній Європі засоби масової інформації були ключовою областю битви».
По-друге, є виборчі питання. До них належать питання кампанії, дебати та рекламні ролики. Роки виборів та політичні кампанії можуть змінити певну політичну поведінку на основі залучених кандидатів, які мають різний ступінь ефективності у впливі на виборців.
Вплив соціальних груп на політичні наслідки
Нещодавно деякі політологи були зацікавлені у багатьох дослідженнях, які мали на меті проаналізувати зв'язок між поведінкою соціальних груп та політичними наслідками. Серед соціальних груп, включених до їхніх досліджень, були демографічні групи за віком, статтю та етнічнічністю.
Наприклад, в американській політиці вплив етнічних груп та гендеру має великий вплив на політичні наслідки.
Латиноамериканці мають глибокий соціальний вплив на політичні результати їхнього голосування і виступають як сильна політична сила. Найбільш помітне зростання голосування в Латинській Америці відбулося на президентських виборах 2000 року, хоча на той час у голосуванні не було спільного політичного погляду. На виборах 2006 року латиноамериканське голосування величезним чином підтримало вибори сенатора Флориди Мела Мартінеса, хоча на президентських виборах 2004 року приблизно 44 % латиноамериканців проголосували за президента республіки Джорджа Буша. Латиноамериканські громадяни, як видно, демонструють зростаючу тенденцію в питаннях, за які вони голосують, змушуючи їх ставати більш об'єднаними, коли стикаються з політичними поглядами. В даний час нелегальна імміграція претендує на більшу увагу, і латиноамериканці, хоча і не цілком одностайні, стурбовані проблемами освіти, зайнятості та депортації нелегальних мігрантів у Сполучених Штатах.
Понад сімдесят років тому жінки отримали право голосу, і з тих пір вони змінювали результати політичних виборів. Враховуючи те, що право бути політично активними дало їм можливість розширити свої знання та вплив у поточних справах, тепер вони розглядаються як одна з основних компонентів прийняття рішень в політиці та економіці країни. За даними Американської політологічної асоціації, за минулі президентські вибори 2004 року голосування жінок, можливо, добре вирішило результат перегонів. Сьюзен Керролл, автор жінок-виборців та гендерна різниця, заявляє, що збільшення впливу жінок на політичну поведінку обумовлене чотирма основними категоріями: жінки перевищують чоловіків серед виборців; ведуться значні зусилля для посилення реєстрації та активності жінок; гендерний розрив виявляється на виборах 2004 року, як це було на всіх президентських виборах з 1980 року; і жінки складають непропорційно велику частку невизначених виборців, які приймуть своє рішення пізно в кампанії.
Біологія та політологія
Міждисциплінарні дослідження в галузі біології та політології спрямовані на виявлення співвідношень політичної поведінки з біологічними аспектами, наприклад зв'язок біології та політичної орієнтації, а також з іншими аспектами, такими як партійність та поведінка щодо голосування. Це поле дослідження іноді називають біополітика, хоча цей термін має і інші значення.
Вивчення можливих генетичних основ політичної поведінки зросло з 1980-х років. Термін « генополітика» був зроблений політологом Джеймсом Фаулером на початку 2000-х років для опису досліджень, що стосуються виявлення специфічних генів транспонтера / рецептора, відповідальних за ідеологічну орієнтацію за межами соціально-психологічної сфери політичної соціалізації.
Політична участь
Політологи також прагнуть зрозуміти, що спонукає людей до участі в демократичному процесі шляхом голосування, добровільної участі в кампаніях, підписанні петицій та протестуючих. Участь не завжди можна пояснити раціональною поведінкою. Парадокс голосування, наприклад, вказує на те, що голосування не може бути громадянським інтересом, тому що зусилля, необхідні для голосування, майже завжди перевищують переваги голосування, особливо враховуючи, що єдиний голос навряд чи змінить результат виборчого процесу. Політологи замість цього пропонують громадянам голосувати з психологічних або соціальних причин. Дослідження показують, наприклад, що люди, швидше за все, голосують, якщо вони бачать, що їхні друзі проголосували, або що хтось із їхніх сусідів отримав нагоду голосувати.
Див. також
Література
- Постригань Г. Поведінка політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. :Парламентське видавництво, 2011. — С. 561.
- Бойко О. Ритуал політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. :Парламентське видавництво, 2011. — С. 639.
- Шайгородський Ю. Ж. Вивчення форм політичної поведінки в Україні // Політична наука в Україні. 1991—2016: у 2 т. Редкол.: О. Рафальський (голова) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2016. — Т. 2. — С. 221—236.
- Ethics and Political Behavior: A Portrait of the Voting Decisions of Santa Clara Students
- Dey, Eric L., Undergraduate Political Attitudes: Peer Influence in Changing Social Contexts, Journal of Higher Education, Vol. 68, 1997
- Albert Somit؛ Steven A. Peterson (2011). Biology and Political Behavior: The Brain, Genes and Politics — The Cutting Edge. Emerald Group Publishing. .
- Robert Blank (2001). Biology and Political Science. Psychology Press. .
- Carmines y Huckfeldf, Edward y Robert (2001). «Comportamiento político: una visión general». En Goodin., y H.D. Klingemann. Nuevo manual de ciencia política. España: Ediciones Istmo. p. 329. Consultado el 21/11/17.
- Andauiza y Bouch, Eva y Agustín (2004). «comportamiento político [1] [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]». En Comportamiento político y electoral. España, Barcelona: Ariel. p. 16. Consultado el 21 de noviembre de 2017.
- Activist Impulses: Campus Radicalism in the 1930s Robert Cohen
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politi chna povedi nka sukupnist riznomanitnih vnutrishnih refleksij ta praktichnoyi diyalnosti lyudini yak reakciyi na diyuchu politichnu sistemu Absenteyizm politichne bezdiyalnist takozh ye odnoyu z form politichnoyi povedinki Politichna povedinka mozhe yak spriyati normalnomu funkcionuvannyu politichnoyi sistemi tak i pidrivati politichnij rezhim Teoriyi politichnoyi povedinkiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2020 Teoriyi politichnoyi povedinki yak aspekt politologiyi namagayutsya viznachiti kilkist i poyasniti vplivi yaki viznachayut politichni poglyadi lyudini ideologiyu ta rivni politichnoyi zaluchenosti Zagalom povedinka ye politichnoyu koli lyudi abo grupi namagayutsya vplivati abo vtekti vid vplivu inshih Politichna povedinka pidmnozhina lyudskoyi povedinki yaka vklyuchaye politiku ipovnovazhennya Do teoretikiv yaki vplinuli na cyu sferu vidnosyat Karl Deutsch and Theodor Adorno Dovgostrokovi vplivi na politichnu oriyentaciyu Ye tri osnovni dzherela vplivu yaki formuyut politichnu oriyentaciyu yaka stvoryuye dovgotrivali naslidki Yak pravilo pervinnij vpliv pohodit vid sim yi Yak zaznachalosya ranishe diti chasto prijmayut ideologichni cinnosti batkiv Deyaki teoretiki stverdzhuvali sho sim ya yak pravilo ye najsilnishoyu najbilsh vplivovoyu siloyu yaka isnuye protyagom usogo zhittya Odin naris zarahuvav bilshist studentskoyi aktivnosti 1930 h rokiv do vplivu batkiv Po druge vchiteli ta inshi predstavniki osvitnih ustanov znachno vplivayut na politichnu oriyentaciyu Z 4 do 18 rokiv diti provodyat ponad 25 chasu buduchi zalechenimi u navchalni procesi Pislya zakinchennya serednoyi shkoli znachno pidvishuyetsya vpliv politichnoyi svidomosti ta oriyentaciyi u zhovtni 2004 r doslidzhennya 1202 studentiv koledzhiv u SShA pokazalo sho 87 uchniv koledzhiv buli zareyestrovani dlya golosuvannya u porivnyanni z serednim pokaznikom u krayini 64 doroslih Doslidzhennya v universiteti Santa Klara takozh pokazali sho 84 studentiv buli zareyestrovani dlya golosuvannya Takozh vvazhayut sho dityachi ta pidlitkovi etapi osobistisnogo zrostannya mayut najvishij riven vrazlivosti Po tretye odnolitki takozh vplivayut na politichnu oriyentaciyu Druzi chasto ale ne obov yazkovo mayut perevagu tomu sho voni ye chastinoyu odnogo pokolinnya sho razom formuye unikalnij kompleks socialnih pitan Erik L Dej stverdzhuvav sho socializaciya ce proces za dopomogoyu yakogo lyudi nabuvayut znan zvichok i cinnisnih oriyentacij yaki budut korisni v majbutnomu Zdatnist mati vidnoshennya na comu zagalnomu rivni te sho zapravlyaye i daye mozhlivist majbutnomu ideologichnomu zrostannyu Sociologi ta politologi obgovoryuyut zv yazok mizh vikom ta formuvannyam politichnih poglyadiv Gipoteza vrazlivih rokiv pripuskaye sho politichna oriyentaciya tverdne v rannomu doroslomu vici Na vidminu vid cogo zrostayucha gipoteza persistenciyi svidchit pro te sho stavlennya mensh imovirno zminyuyetsya koli lyudi stayut doroslishimi todi yak gipoteza vidkritosti na vse zhittya proponuye sho stavlennya lyudej zalishayetsya gnuchkim nezalezhno vid viku Korotkostrokovi vplivi na politichnu oriyentaciyu Korotkostrokovi faktori takozh vplivayut na povedinku golosuvannya sered cih faktoriv ye zasobi masovoyi informaciyi ta vpliv okremih viborchih pitan Ci faktori vidriznyayutsya vid dovgostrokovih faktoriv oskilki voni chasto ye nedovgovichnimi Odnak voni mozhut buti tak samo virishalnimi v zmini politichnoyi oriyentaciyi Sposobi yakimi interpretuyutsya ci dva dzherela chasto zalezhat vid osoblivih politichnih ideologij sformovanih dovgostrokovimi faktorami Bilshist politologiv pogodzhuyutsya sho zasobi masovoyi informaciyi mayut glibokij vpliv na povedinku golosuvannya Odin avtor stverdzhuye sho malo hto bude sperechatisya z tim sho ustanovi zasobiv masovoyi informaciyi ye vazhlivimi dlya suchasnoyi politiki u procesi perehodu do liberalnoyi demokratichnoyi politiki v Radyanskomu Soyuzi ta Shidnij Yevropi zasobi masovoyi informaciyi buli klyuchovoyu oblastyu bitvi Po druge ye viborchi pitannya Do nih nalezhat pitannya kampaniyi debati ta reklamni roliki Roki viboriv ta politichni kampaniyi mozhut zminiti pevnu politichnu povedinku na osnovi zaluchenih kandidativ yaki mayut riznij stupin efektivnosti u vplivi na viborciv Vpliv socialnih grup na politichni naslidki Neshodavno deyaki politologi buli zacikavleni u bagatoh doslidzhennyah yaki mali na meti proanalizuvati zv yazok mizh povedinkoyu socialnih grup ta politichnimi naslidkami Sered socialnih grup vklyuchenih do yihnih doslidzhen buli demografichni grupi za vikom stattyu ta etnichnichnistyu Napriklad v amerikanskij politici vpliv etnichnih grup ta genderu maye velikij vpliv na politichni naslidki Latinoamerikanci mayut glibokij socialnij vpliv na politichni rezultati yihnogo golosuvannya i vistupayut yak silna politichna sila Najbilsh pomitne zrostannya golosuvannya v Latinskij Americi vidbulosya na prezidentskih viborah 2000 roku hocha na toj chas u golosuvanni ne bulo spilnogo politichnogo poglyadu Na viborah 2006 roku latinoamerikanske golosuvannya velicheznim chinom pidtrimalo vibori senatora Floridi Mela Martinesa hocha na prezidentskih viborah 2004 roku priblizno 44 latinoamerikanciv progolosuvali za prezidenta respubliki Dzhordzha Busha Latinoamerikanski gromadyani yak vidno demonstruyut zrostayuchu tendenciyu v pitannyah za yaki voni golosuyut zmushuyuchi yih stavati bilsh ob yednanimi koli stikayutsya z politichnimi poglyadami V danij chas nelegalna immigraciya pretenduye na bilshu uvagu i latinoamerikanci hocha i ne cilkom odnostajni sturbovani problemami osviti zajnyatosti ta deportaciyi nelegalnih migrantiv u Spoluchenih Shtatah Ponad simdesyat rokiv tomu zhinki otrimali pravo golosu i z tih pir voni zminyuvali rezultati politichnih viboriv Vrahovuyuchi te sho pravo buti politichno aktivnimi dalo yim mozhlivist rozshiriti svoyi znannya ta vpliv u potochnih spravah teper voni rozglyadayutsya yak odna z osnovnih komponentiv prijnyattya rishen v politici ta ekonomici krayini Za danimi Amerikanskoyi politologichnoyi asociaciyi za minuli prezidentski vibori 2004 roku golosuvannya zhinok mozhlivo dobre virishilo rezultat peregoniv Syuzen Kerroll avtor zhinok viborciv ta genderna riznicya zayavlyaye sho zbilshennya vplivu zhinok na politichnu povedinku obumovlene chotirma osnovnimi kategoriyami zhinki perevishuyut cholovikiv sered viborciv vedutsya znachni zusillya dlya posilennya reyestraciyi ta aktivnosti zhinok gendernij rozriv viyavlyayetsya na viborah 2004 roku yak ce bulo na vsih prezidentskih viborah z 1980 roku i zhinki skladayut neproporcijno veliku chastku neviznachenih viborciv yaki prijmut svoye rishennya pizno v kampaniyi Biologiya ta politologiya Mizhdisciplinarni doslidzhennya v galuzi biologiyi ta politologiyi spryamovani na viyavlennya spivvidnoshen politichnoyi povedinki z biologichnimi aspektami napriklad zv yazok biologiyi ta politichnoyi oriyentaciyi a takozh z inshimi aspektami takimi yak partijnist ta povedinka shodo golosuvannya Ce pole doslidzhennya inodi nazivayut biopolitika hocha cej termin maye i inshi znachennya Vivchennya mozhlivih genetichnih osnov politichnoyi povedinki zroslo z 1980 h rokiv Termin genopolitika buv zroblenij politologom Dzhejmsom Faulerom na pochatku 2000 h rokiv dlya opisu doslidzhen sho stosuyutsya viyavlennya specifichnih geniv transpontera receptora vidpovidalnih za ideologichnu oriyentaciyu za mezhami socialno psihologichnoyi sferi politichnoyi socializaciyi Politichna uchast Politologi takozh pragnut zrozumiti sho sponukaye lyudej do uchasti v demokratichnomu procesi shlyahom golosuvannya dobrovilnoyi uchasti v kampaniyah pidpisanni peticij ta protestuyuchih Uchast ne zavzhdi mozhna poyasniti racionalnoyu povedinkoyu Paradoks golosuvannya napriklad vkazuye na te sho golosuvannya ne mozhe buti gromadyanskim interesom tomu sho zusillya neobhidni dlya golosuvannya majzhe zavzhdi perevishuyut perevagi golosuvannya osoblivo vrahovuyuchi sho yedinij golos navryad chi zminit rezultat viborchogo procesu Politologi zamist cogo proponuyut gromadyanam golosuvati z psihologichnih abo socialnih prichin Doslidzhennya pokazuyut napriklad sho lyudi shvidshe za vse golosuyut yaksho voni bachat sho yihni druzi progolosuvali abo sho htos iz yihnih susidiv otrimav nagodu golosuvati Div takozhPolitichna socializaciyaLiteraturaPostrigan G Povedinka politichna Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 561 ISBN 978 966 611 818 2 Bojko O Ritual politichnij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 639 Shajgorodskij Yu Zh Vivchennya form politichnoyi povedinki v Ukrayini Politichna nauka v Ukrayini 1991 2016 u 2 t Redkol O Rafalskij golova ta in K Parlamentske vidavnictvo 2016 T 2 S 221 236 Ethics and Political Behavior A Portrait of the Voting Decisions of Santa Clara Students Dey Eric L Undergraduate Political Attitudes Peer Influence in Changing Social Contexts Journal of Higher Education Vol 68 1997 Albert Somit Steven A Peterson 2011 Biology and Political Behavior The Brain Genes and Politics The Cutting Edge Emerald Group Publishing ISBN 978 0 85724 580 9 Robert Blank 2001 Biology and Political Science Psychology Press ISBN 978 0 415 20436 1 Carmines y Huckfeldf Edward y Robert 2001 Comportamiento politico una vision general En Goodin y H D Klingemann Nuevo manual de ciencia politica Espana Ediciones Istmo p 329 Consultado el 21 11 17 Andauiza y Bouch Eva y Agustin 2004 comportamiento politico 1 1 grudnya 2017 u Wayback Machine En Comportamiento politico y electoral Espana Barcelona Ariel p 16 Consultado el 21 de noviembre de 2017 Activist Impulses Campus Radicalism in the 1930s Robert Cohen