Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Tsuga chinensis (Тсуґа китайська або цуґа тайванська) — вид хвойних рослин родини соснових.
| Tsuga chinensis | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Тсуґа (Tsuga) |
| Вид: | T. chinensis |
| Біноміальна назва | |
| Tsuga chinensis (Franchet) Pritzel ex Diels 1900 | |
Поширення, екологія
Країни проживання: Китай (Аньхой, Чунцин, Фуцзянь, Ганьсу, Гуандун, Гуансі, Гуйчжоу, Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсі, Шеньсі, Сичуань, Тибет, Юньнань, Чжецзян); Тайвань; В'єтнам. Зустрічається на висотах від (600)1200–3200 м над рівнем моря. Ґрунти червоні і жовті, або гірські підзоли на великих висотах. Клімат прохолодний, помірний, вологий (річна кількість опадів від 1000 мм до 2000 мм) або дуже вологий (Тайвань). Цей вид поширений і зустрічається в змішаних мезофільних лісових формаціях разом з численними широколистими деревами і кількома хвойними; на Південно-Західному плато і в гірських хвойних лісах росте з Abies, Picea та ін. У В'єтнамі вид обмежений кількома карстовими районами.
Морфологія
Дерево до 50 метрів у висоту зі стовбурами до 1,6 метра в діаметрі на висоті грудей. Кора темно-сіра, рвана вздовж і луската, крона пірамідальна. Гілки стрункі й волохаті. Голки оливково-зелені, розташовані у два ряди, довжина від 12 до 27 мм і ширина 2–3 мм знизу є сіро-зелені смужки. Насіннєві шишки від 1,5 до 4,0 см у довжину з діаметром від 1,2 до 2,5 см. Вони яскраво-зелені молодими, при дозріванні від блідого сіро-жовтого до світло-коричневого кольору. Вони яйцювато-округлі, від циліндричних до довгасто-оберненояйцюватих. Насіння 7–9 мм довжиною зі скошено-яйцеподібними крилами. Пилок випускається у квітні, шишки дозрівають у жовтні.
Використання
Є цінним деревом деревини в Китаї. Деревина тверда і міцна і використовується для будівництва, черепиці для дахів, столярних виробів. Цей вид був введений Ернестом Вілсоном у розплідники в Англії в 1900 році, але залишився рідкістю. Сортів не зафіксовано. У лісонасадженнях, вид дедалі частіше висаджують у східній частині США як заміну T. canadensis і T. caroliniana, оскільки він стійкий до комах-шкідників, що негативно позначається на місцевих видах.
Загрози та охорона
Експлуатація на деревину була загрозою в недавньому минулому. Цей вид присутній у кількох охоронних територіях у різних частинах ареалу.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 26 лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про родину соснові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tsuga chinensis Tsuga kitajska abo cuga tajvanska vid hvojnih roslin rodini sosnovih Tsuga chinensis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Tsuga Tsuga Vid T chinensis Binomialna nazva Tsuga chinensis Franchet Pritzel ex Diels 1900Poshirennya ekologiyaKrayini prozhivannya Kitaj Anhoj Chuncin Fuczyan Gansu Guandun Guansi Gujchzhou Henan Hubej Hunan Czyansi Shensi Sichuan Tibet Yunnan Chzheczyan Tajvan V yetnam Zustrichayetsya na visotah vid 600 1200 3200 m nad rivnem morya Grunti chervoni i zhovti abo girski pidzoli na velikih visotah Klimat proholodnij pomirnij vologij richna kilkist opadiv vid 1000 mm do 2000 mm abo duzhe vologij Tajvan Cej vid poshirenij i zustrichayetsya v zmishanih mezofilnih lisovih formaciyah razom z chislennimi shirokolistimi derevami i kilkoma hvojnimi na Pivdenno Zahidnomu plato i v girskih hvojnih lisah roste z Abies Picea ta in U V yetnami vid obmezhenij kilkoma karstovimi rajonami MorfologiyaDerevo do 50 metriv u visotu zi stovburami do 1 6 metra v diametri na visoti grudej Kora temno sira rvana vzdovzh i luskata krona piramidalna Gilki strunki j volohati Golki olivkovo zeleni roztashovani u dva ryadi dovzhina vid 12 do 27 mm i shirina 2 3 mm znizu ye siro zeleni smuzhki Nasinnyevi shishki vid 1 5 do 4 0 sm u dovzhinu z diametrom vid 1 2 do 2 5 sm Voni yaskravo zeleni molodimi pri dozrivanni vid blidogo siro zhovtogo do svitlo korichnevogo koloru Voni yajcyuvato okrugli vid cilindrichnih do dovgasto obernenoyajcyuvatih Nasinnya 7 9 mm dovzhinoyu zi skosheno yajcepodibnimi krilami Pilok vipuskayetsya u kvitni shishki dozrivayut u zhovtni VikoristannyaYe cinnim derevom derevini v Kitayi Derevina tverda i micna i vikoristovuyetsya dlya budivnictva cherepici dlya dahiv stolyarnih virobiv Cej vid buv vvedenij Ernestom Vilsonom u rozplidniki v Angliyi v 1900 roci ale zalishivsya ridkistyu Sortiv ne zafiksovano U lisonasadzhennyah vid dedali chastishe visadzhuyut u shidnij chastini SShA yak zaminu T canadensis i T caroliniana oskilki vin stijkij do komah shkidnikiv sho negativno poznachayetsya na miscevih vidah Zagrozi ta ohoronaEkspluataciya na derevinu bula zagrozoyu v nedavnomu minulomu Cej vid prisutnij u kilkoh ohoronnih teritoriyah u riznih chastinah arealu PosilannyaThe Gymnosperm Database 26 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro rodinu sosnovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi