Суворін Аліксєй Сєргєвіч (рос. Суворин Алексей Сергеевич; 1834 село Коршево, Воронезька губернія — 1912 Царське Село) — російський журналіст, видавець, письменник, театральний критик і драматург. Українофоб.
Суворін Олексій Сергійович | |
---|---|
рос. Алексей Суворин | |
![]() | |
Псевдо | Василий Марков, А. И—н, А. Бобровский і Незнакомец |
Народився | 11 (23) вересня 1834[1][2][3] Коршево, Бобровський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 11 (24) серпня 1912[1][2] (77 років) Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[5][6] |
Поховання | d |
Країна | ![]() |
Діяльність | журналіст, видавець, письменник, театральний критик, літературний критик |
Alma mater | d і Костянтинівське артилерійське училище |
Знання мов | російська[7] |
Партія | Російські збори |
У шлюбі з | d і d[3] |
Діти | d, d і d |
Автограф | ![]() |
|
Життєпис
Навчався в воронезькому Михайлівському кадетському корпусі (закінчив в 1851) і в спеціальних саперних класах Дворянського полку. Незабаром вийшов у відставку, витримав іспит на звання вчителя повітового училища.
Кілька кореспонденцій з Воронежа (під псевдонімом Василь Марков) в (1861) звернули на себе увагу видавця цього журналу, графині Є. В. Саліас-де-Турнемір, яка запропонувала Суворину переселитися в Москву і стати кореспондентом «Русской речи».
У 1863 році Суворін переселився в Петербург.
Широку популярність отримав у другій половині 1860-х років, коли під псевдонімом Незнайомець став писати в недільний фейлетон («Тижневі нариси і картинки»).
За своїми переконаннями Суворін на той час був помірно-ліберальним західником.
Був українофобом. Видав книгу «Хохли й хохлушки» після перегляду репертуару Театру корифеїв. Малоруська мова, з її ніжністю і співучістю, здається нам якоюсь дитячою мовою, мовою гумористичною, і з цим розумінням важко нам, великоросам, розлучитися", – писав Суворін.
Новое время
В кінці 1875 року Суворін став писати недільні фейлетони в «Біржових відомостях» (П. І. Полетики), а на початку 1876 року придбав разом з В. І. Лихачовим газету «Новое время».
У 1901 році Суворін брав участь у створенні монархічної організації «Русское собрание».
Посилання
- Суворін Олексій Сергійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 1007-1008.
- Суворін Алексей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1857. — 1000 екз.
- https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/korifeyi-za-lashtunkami/
Примітки
- Роскина Н. А. Суворин // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 7.
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- С. Венгеров Суворин, Алексей Сергеевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 894–896.
- Суворин Алексей Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://seance.ru/articles/aleksey-suvorin-biografiya/
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Суворина, Анна Ивановна // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1909. — Т. 19. — С. 608.
- Суворина, Анна Ивановна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 894.
- Суворин, Алексей Алексеевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 894.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет