Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́те За́лка (угор. Zalka Máté; справжнє ім'я Бела Франкль (угор. Frankl Béla); в СРСР Матвій Михайлович Залка; 23 квітня 1896, Матольч, Австро-Угорщина — 11 червня 1937, Уеска, Іспанія) — угорський письменник та революціонер, активний учасник громадянських воєн у Росії 1918–1921 та Іспанії 1936–1939 років. Кавалер ордену Червоного Прапора та республіканського ордену Звільнення Іспанії (посмертно).
| Мате Залка | ||
|---|---|---|
| угор. Zalka Máté | ||
 | ||
| Ім'я при народженні | Бела Франкль | |
| Прізвисько | генерал Лукач | |
| Народження | 23 квітня 1896 d, d, Саболч-Сатмар-Береґ, Угорщина | |
| Смерть | 11 червня 1937 (41 рік) Уеска | |
| Поховання | Керепеші | |
| Країна |  Угорщина | |
| Приналежність |  Австро-Угорщина СРСР Друга Іспанська Республіка | |
| Партія | Угорська комуністична партія | |
| Звання | генерал | |
| Командування | 12-я інтербригада | |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна у Росії Польсько-радянська війна 1920 Громадянська війна в Іспанії | |
| По відставці | дипломатичний кур'єр, письменник, директор Театру Революції | |
| Нагороди |
| |
 Мате Залка у Вікісховищі | ||
Біографія
Мате Залка народився з ім'ям Бела Франкль в єврейській родині (його батько був трактирником). Закінчив комерційне училище, з початком Першої світової війни був призваний до австро-угорської армії, в чині молодшого офіцера воював в Італії та на Східному фронті. Був полонений російськими військами під Луцьком 1916 року. Як і низка інших австро-угорських військовополонених (Бела Кун, Ярослав Гашек), натхненний переворотом 1917 року в Російській імперії, захопився соціалістичними ідеями та приєднався до комуністичного руху (до забороненої Угорської комуністичної партії вступив заочно 1920 року). Воював на фронтах Громадянської війни в Росії, брав участь в селянських повстаннях в тилові Колчака, від 1919 року — боєць 18-тисячної Сибірської партизанської армії під командуванням Олександра Кравченка та Петра Щетінкіна.
Після з'єднання партизан з головними силами Східного фронту Червоної Армії від 1920 року перебував на керівних посадах. 1921–1923 років у складі військ ВНК брав участь в придушені повстань селянських військ Нестора Махна в Україні. Боровся з українськими повстанцями під проводом Чорної Марусі на Полтавщині.
У 1928 — 1936 роках у Біликах (Україна) майже щоліта бував угорський письменник Мате Залка.
Після звільнення в запас протягом 1923—1928 років працював дипломатичним кур'єром, на господарській роботі, директором Театру Революції в Москві. Зайнятий в апараті ЦК ВКП(б) від початку 1928. Від кінця 1920-х років співпрацював у бюро Міжнародного об'єднання революційних письменників (МОРП). Від 1936 року під іменем генерала Лукача бився в охопленій громадянською війною Іспанії, командував 12-й Інтернаціональною бригадою, в боях поблизу Уески отримав поранення, яке виявилось смертельним. Був похований на півдні Іспанії, але пізніше його рештки було перепоховано на військовому цвинтарі в Будапешті.
Дружиною Мате Залки була Віра Іванівна Залка.
Походження псевдоніма
На псевдонім «Мате Залка» письменника надихнула назва містечка Матесалка, що розташоване неподалік його малої батьківщини.
Творчість
Творчість Мате Залки була присвячена переважно військовій тематиці. Його перше опубліковане оповідання «Ходя» (1924) було присвячено Громадянській війні в Росії; ця ж тема фігурує в наступних творах Мате Залки («Кавалерійський рейд» (1929; «Яблука» (1934)). Головним мотивом усієї творчості лишається «інтернаціональне братерство». Безґлуздості та несправедливості «імперіалістичної» Першої світової війни присвячено найвідоміший твір Залки — роман «Добердо» (1937), закінчений перед загибеллю. Писав угорською та російською мовами.
Нагороди
- Орден Червоного Прапора (20.02.1928)
Пам'ять
- На честь Мате Залки носили назви вулиць у містах України.
- Пам'яті Мате Залки присвячено вірш Костянтина Симонова «Генерал» (1937). «Генерал Лукач» (Мате Залка) неодноразово згадується в романі Ернеста Гемінґвея «По кому подзвін» (1940).
- Зображений на угорській поштовій марці 1961 року.
Бібліографія
- Постовой Иванов. М.-Л., ГИЗ, 1928 . −128 с.
- Ходя. М.-Л., ЗИФ, 1928. — 238 с.
- Военная почта. М., «Федерация», 1929. — 228 с., 4 000 экз.
- Повесть о вечном мире. М., «Московский рабочий», 1929.- 176 с.
- Роман «Добердо». Гослитиздат, 1937. — 35 000 экз. — посвящен событиям Первой мировой войны.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 26 січня 2015.
- Советская военная энциклопедия. — Т. 3. — С. 384.
- Степаненко, Микола (2013). Літературно-мистецька Полтавщина (укр.) . Гадяч: Гадяч. с. 69—70. ISBN .
- Село Білики на Полтавщині, яке любили українські та угорські митці - ipoltavets.com (укр.). 30 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022.
- ПРИКАЗ РЕВОЛЮЦИОННОГО ВОЕННОГО СОВЕТА СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК по личному составу армии № 101. 23 февраля 1928 года. Москва. — М: Центральная Типография НКВМ, 1928. — С. 11. — 36 с. — 430 экз.
Література
- Г. П. Герасимова. Залка Мате [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 243. — .
- Советская военная энциклопедия: в 8 т. / под ред. Н. В. Огаркова.— М. : Воениздат, 1979.— Т. 3.— 678 с.— 105 000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma te Za lka ugor Zalka Mate spravzhnye im ya Bela Frankl ugor Frankl Bela v SRSR Matvij Mihajlovich Zalka 23 kvitnya 1896 Matolch Avstro Ugorshina 11 chervnya 1937 Ueska Ispaniya ugorskij pismennik ta revolyucioner aktivnij uchasnik gromadyanskih voyen u Rosiyi 1918 1921 ta Ispaniyi 1936 1939 rokiv Kavaler ordenu Chervonogo Prapora ta respublikanskogo ordenu Zvilnennya Ispaniyi posmertno Mate Zalkaugor Zalka MateIm ya pri narodzhenniBela FranklPrizviskogeneral LukachNarodzhennya23 kvitnya 1896 1896 04 23 d d Sabolch Satmar Bereg UgorshinaSmert11 chervnya 1937 1937 06 11 41 rik UeskaPohovannyaKerepeshiKrayina UgorshinaPrinalezhnistAvstro Ugorshina SRSR Druga Ispanska RespublikaPartiyaUgorska komunistichna partiyaZvannyageneralKomanduvannya12 ya interbrigadaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna u Rosiyi Polsko radyanska vijna 1920 Gromadyanska vijna v IspaniyiPo vidstavcidiplomatichnij kur yer pismennik direktor Teatru RevolyuciyiNagorodi Mate Zalka u VikishovishiBiografiyaMate Zalka narodivsya z im yam Bela Frankl v yevrejskij rodini jogo batko buv traktirnikom Zakinchiv komercijne uchilishe z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni buv prizvanij do avstro ugorskoyi armiyi v chini molodshogo oficera voyuvav v Italiyi ta na Shidnomu fronti Buv polonenij rosijskimi vijskami pid Luckom 1916 roku Yak i nizka inshih avstro ugorskih vijskovopolonenih Bela Kun Yaroslav Gashek nathnennij perevorotom 1917 roku v Rosijskij imperiyi zahopivsya socialistichnimi ideyami ta priyednavsya do komunistichnogo ruhu do zaboronenoyi Ugorskoyi komunistichnoyi partiyi vstupiv zaochno 1920 roku Voyuvav na frontah Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi brav uchast v selyanskih povstannyah v tilovi Kolchaka vid 1919 roku boyec 18 tisyachnoyi Sibirskoyi partizanskoyi armiyi pid komanduvannyam Oleksandra Kravchenka ta Petra Shetinkina Mogila Zalki v Budapeshti Pislya z yednannya partizan z golovnimi silami Shidnogo frontu Chervonoyi Armiyi vid 1920 roku perebuvav na kerivnih posadah 1921 1923 rokiv u skladi vijsk VNK brav uchast v pridusheni povstan selyanskih vijsk Nestora Mahna v Ukrayini Borovsya z ukrayinskimi povstancyami pid provodom Chornoyi Marusi na Poltavshini U 1928 1936 rokah u Bilikah Ukrayina majzhe sholita buvav ugorskij pismennik Mate Zalka Pislya zvilnennya v zapas protyagom 1923 1928 rokiv pracyuvav diplomatichnim kur yerom na gospodarskij roboti direktorom Teatru Revolyuciyi v Moskvi Zajnyatij v aparati CK VKP b vid pochatku 1928 Vid kincya 1920 h rokiv spivpracyuvav u byuro Mizhnarodnogo ob yednannya revolyucijnih pismennikiv MORP Vid 1936 roku pid imenem generala Lukacha bivsya v ohoplenij gromadyanskoyu vijnoyu Ispaniyi komanduvav 12 j Internacionalnoyu brigadoyu v boyah poblizu Ueski otrimav poranennya yake viyavilos smertelnim Buv pohovanij na pivdni Ispaniyi ale piznishe jogo reshtki bulo perepohovano na vijskovomu cvintari v Budapeshti Druzhinoyu Mate Zalki bula Vira Ivanivna Zalka Pohodzhennya psevdonimaNa psevdonim Mate Zalka pismennika nadihnula nazva mistechka Matesalka sho roztashovane nepodalik jogo maloyi batkivshini TvorchistTvorchist Mate Zalki bula prisvyachena perevazhno vijskovij tematici Jogo pershe opublikovane opovidannya Hodya 1924 bulo prisvyacheno Gromadyanskij vijni v Rosiyi cya zh tema figuruye v nastupnih tvorah Mate Zalki Kavalerijskij rejd 1929 Yabluka 1934 Golovnim motivom usiyeyi tvorchosti lishayetsya internacionalne braterstvo Bezgluzdosti ta nespravedlivosti imperialistichnoyi Pershoyi svitovoyi vijni prisvyacheno najvidomishij tvir Zalki roman Doberdo 1937 zakinchenij pered zagibellyu Pisav ugorskoyu ta rosijskoyu movami NagorodiOrden Chervonogo Prapora 20 02 1928 Pam yatNa chest Mate Zalki nosili nazvi vulic u mistah Ukrayini Pam yati Mate Zalki prisvyacheno virsh Kostyantina Simonova General 1937 General Lukach Mate Zalka neodnorazovo zgaduyetsya v romani Ernesta Gemingveya Po komu podzvin 1940 Zobrazhenij na ugorskij poshtovij marci 1961 roku BibliografiyaPostovoj Ivanov M L GIZ 1928 128 s Hodya M L ZIF 1928 238 s Voennaya pochta M Federaciya 1929 228 s 4 000 ekz Povest o vechnom mire M Moskovskij rabochij 1929 176 s Roman Doberdo Goslitizdat 1937 35 000 ekz posvyashen sobytiyam Pervoj mirovoj vojny Primitki Arhiv originalu za 21 serpnya 2014 Procitovano 26 sichnya 2015 Sovetskaya voennaya enciklopediya T 3 S 384 Stepanenko Mikola 2013 Literaturno mistecka Poltavshina ukr Gadyach Gadyach s 69 70 ISBN 978 617 567 058 3 Selo Biliki na Poltavshini yake lyubili ukrayinski ta ugorski mitci ipoltavets com ukr 30 serpnya 2022 Procitovano 30 serpnya 2022 PRIKAZ REVOLYuCIONNOGO VOENNOGO SOVETA SOYuZA SOVETSKIH SOCIALISTIChESKIH RESPUBLIK po lichnomu sostavu armii 101 23 fevralya 1928 goda Moskva M Centralnaya Tipografiya NKVM 1928 S 11 36 s 430 ekz LiteraturaG P Gerasimova Zalka Mate 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 243 ISBN 966 00 0610 1 Sovetskaya voennaya enciklopediya v 8 t pod red N V Ogarkova M Voenizdat 1979 T 3 678 s 105 000 ekz