Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий Берлін (нім. Groß-Berlin) — позначення території Берліна в його сучасних межах, що виникли у 1920 році. Згодом були зроблені деякі територіальні коректури, але в цілому межі Берліна залишилися з 1920 року незмінними.
| Великий Берлін | |
 | |
| Країна |  Німеччина |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Берлін |
Координати: 52°31′01″ пн. ш. 13°24′28″ сх. д. / 52.517060000027775857° пн. ш. 13.40804000002777840° сх. д.
Рання історія розширення меж міста
1 березня 1816 року в провінції Бранденбург королівства Пруссія були виділені три адміністративні округи: Берлінський, Потсдамський і Франкфуртський. Берлінський адміністративний округ включав до свого складу безпосередньо місто Берлін (в його тодішніх межах — див. мапу), а також його околиці — поселення Моабіт, Веддінг, Луізенбруннен, Боксхаген, Руммельсбург, Штралау, території Темпельховського і Шьонеберзького форштадту, а також Хазенхайде і Великий Тіргартен.
За шість років, станом на 1 січня 1822 року через фінансові складнощі Берлінський адміністративний округ було знову розформовано, а його територія включена до Потсдамського адміністративного округу. Території, розташовані на північ від Шпрее, — увійшли до складу району Нідербарнім, а території на південь від Шпрее — до складу району Тельтов-Шторков.
З розвитком індустріалізації місто Берлін почало стрімко зростати. Вже з 1820 року велися дискусії про входження до складу міста Берліна прилеглих сільських поселень Моабіт і Веддінг, що входять до складу району Нідербарнім, а також Шьонеберзького і Темпельховського форштадту, що входять до складу району Тельтов.
Міські збори Берліна не підтримали ідеї приєднання бідних кварталів Веддінг і Моабіта, населених фабричними робітниками, проте було дуже зацікавлене у заможному населенні Шьонеберзького і Темпельховського передмість. Після 40 років дискусій 28 січня 1860 року було, нарешті, було прийнято рішення про включення цих територій до складу Берліна з 1 січня наступного року. В 1861 році до складу Берліна була також включена територія поселення Гезундбруннен.
В 1875 році висловлювалися пропозиції виділити зі складу провінції Бранденбург, куди входив тоді Берлін, нову провінцію Берлін, яку пропонувалося утворити з міст Берлін, Шарлоттенбург, Шпандау і Кепенік, а також районів Тельтов і Нідербарнім. Проте ці пропозиції не були затверджені.
Закон про утворення Великого Берліна
Закон про розширення меж Берліна (так званий «закон про Великий Берліні», нім. Groß-Berlin-Gesetz) було прийнято 27 квітня прусським ландтагом (164 — «за», 148 — «проти») та має чинність з 1 жовтня 1920 року. Згідно з цього закону, до складу міста Берліна включалися шість колишніх міст: Берлін-Ліхтенберг, Берлін-Шенеберг, Берлін-Вільмерсдорф (в 1912 році міста Ліхтенберг, Шенеберг і Дойч-Вильмерсдорф, що впритул прилягають до Берліна, були перейменовані на Берлін-Ліхтенберг, Берлін-Шенеберг і Берлін-Вильмерсдорф відповідно, хоча і залишалися самостійними містами), Шарлотенбург, Нойкельн і Шпандау. Крім того, до території Берліна увійшли численні поселення, що відійшли від прилеглих районів Нідербарнім, Остхафельланд і Тельтов: місто Кепенік, 59 сільських громад і 27 земельних угідь. Крім того, до складу Берліна увійшла земельна ділянка з берлінським Міським палацом, який до того часу був приватним маєтком і не належав ніякій адміністративній одиниці.
До населення старого Берліна в 1,9 млн людей додалося ще близько 1,9 млн жителів, в тому числі 1,2 млн з 7 колишніх самостійних міст. Таким чином, область Берліна збільшилася з 66 км² до 878 км², і місто перетворилося на третє за кількістю населення місто в світі після Лондона і Нью-Йорка.
У виниклому Великому Берліні було утворено 20 міських районів. Зі старого Берліна утворилися райони: Мітте, Тіргартен, Веддінг, Пренцлауер-Терґ, Халлешес-Терґ і Фрідріхсхайн (з селом Штралау). Із приєднаних міст і сільських громад були утворені райони Шарлоттенбург, Шпандау, Вільмерсдорф, Шенеберг, Нойкельн, Кепенік, Ліхтенберг, Панков, Райнікендорф, Штегліц, Целендорф, Темпельхоф, Трептов і Вайсензеє, які отримали назви по найбільшим, які входили до їх складу адміністративних одиниць.
Зміни після 1920 року
- 1921: перейменування районів: Пренцлауер-Тор на Пренцлауер-Берг, Халлешес-Тор на Кройцберг.
- 1928: маєток Дюппель приєднано до Берліна у складі району Целендорф.
- 1934: район Фрідріксгайн перейменований на Горст-Вессель-Штадт на честь Горста Весселя.
- 1938: коригування практично всіх меж районів.
- 1945: зворотне перейменування: Горст-Вессель-Штадт на Фрідріхсхайн.
- 1945: обмін між зонами окупації: село Вест-Штаакен поблизу Шпандау відходить радянській зоні окупації, а Гатов і частина Гросс-Глінік входять до складу району Шпандау, розташованого у британській зоні.
- 1972: перший обмін територіями між Західним і Східним Берліном і коригування меж районів поблизу меж секторів.
- 1979: виділення району Марцан з районів Ліхтенберг і Вайсензеє.
- 1985: Виділення району Хоеншёнхаузен з району Вайсензеє. Перехід до складу Вайсензеє частини територій району Панков.
- 1986: виділення району Хеллерсдорф з району Марцан.
- 1988: другий обмін територіями між Західним і Східним Берліном і коригування меж районів поблизу меж секторів.
- 1990: коригування меж через договір про об'єднання Німеччини: повернення Вест-Штаакен району Шпандау (Гатов і Гросс-Глінік при цьому збереглися у складі цього району) та входження до складу районів Марцан і Хеллерсдорф прилеглих новобудов, які колись входили до Аренсфельде і Хенов.
- 2001: Адміністративна реформа: з 23 колишніх районів шляхом злиття утворено 12 укрупнених округів.
Див. також
Посилання
- Текст Закону про Великий Берліні від 1920 року [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] з усіма змінами до 1990 року (нім.)
- Перший обмін територіями, 1972 [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- (нім.)
- Договір про об'єднання Німеччини від 1990 року [ 7 грудня 2017 у Wayback Machine.], який встановлює межі федеральної землі Берлін (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Berlin nim Gross Berlin poznachennya teritoriyi Berlina v jogo suchasnih mezhah sho vinikli u 1920 roci Zgodom buli zrobleni deyaki teritorialni korekturi ale v cilomu mezhi Berlina zalishilisya z 1920 roku nezminnimi Velikij Berlin Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaBerlin Koordinati 52 31 01 pn sh 13 24 28 sh d 52 517060000027775857 pn sh 13 40804000002777840 sh d 52 517060000027775857 13 40804000002777840Misto Berlin do chervonij i pislya rozhevij 1920 rokuRannya istoriya rozshirennya mezh mistaMista Berlin A Keln B Fridrihsverder C Noj Keln D i Doroteyenshtadt E 1688 rik Kordon Berlina u XVIII XIX stolittyah 1 bereznya 1816 roku v provinciyi Brandenburg korolivstva Prussiya buli vidileni tri administrativni okrugi Berlinskij Potsdamskij i Frankfurtskij Berlinskij administrativnij okrug vklyuchav do svogo skladu bezposeredno misto Berlin v jogo todishnih mezhah div mapu a takozh jogo okolici poselennya Moabit Vedding Luizenbrunnen Bokshagen Rummelsburg Shtralau teritoriyi Tempelhovskogo i Shoneberzkogo forshtadtu a takozh Hazenhajde i Velikij Tirgarten Za shist rokiv stanom na 1 sichnya 1822 roku cherez finansovi skladnoshi Berlinskij administrativnij okrug bulo znovu rozformovano a jogo teritoriya vklyuchena do Potsdamskogo administrativnogo okrugu Teritoriyi roztashovani na pivnich vid Shpree uvijshli do skladu rajonu Niderbarnim a teritoriyi na pivden vid Shpree do skladu rajonu Teltov Shtorkov Z rozvitkom industrializaciyi misto Berlin pochalo strimko zrostati Vzhe z 1820 roku velisya diskusiyi pro vhodzhennya do skladu mista Berlina prileglih silskih poselen Moabit i Vedding sho vhodyat do skladu rajonu Niderbarnim a takozh Shoneberzkogo i Tempelhovskogo forshtadtu sho vhodyat do skladu rajonu Teltov Miski zbori Berlina ne pidtrimali ideyi priyednannya bidnih kvartaliv Vedding i Moabita naselenih fabrichnimi robitnikami prote bulo duzhe zacikavlene u zamozhnomu naselenni Shoneberzkogo i Tempelhovskogo peredmist Pislya 40 rokiv diskusij 28 sichnya 1860 roku bulo nareshti bulo prijnyato rishennya pro vklyuchennya cih teritorij do skladu Berlina z 1 sichnya nastupnogo roku V 1861 roci do skladu Berlina bula takozh vklyuchena teritoriya poselennya Gezundbrunnen V 1875 roci vislovlyuvalisya propoziciyi vidiliti zi skladu provinciyi Brandenburg kudi vhodiv todi Berlin novu provinciyu Berlin yaku proponuvalosya utvoriti z mist Berlin Sharlottenburg Shpandau i Kepenik a takozh rajoniv Teltov i Niderbarnim Prote ci propoziciyi ne buli zatverdzheni Zakon pro utvorennya Velikogo BerlinaRozshirennya Berlina vidpovidno do Zakonu pro Velikij Berlini 1920 Zakon pro rozshirennya mezh Berlina tak zvanij zakon pro Velikij Berlini nim Gross Berlin Gesetz bulo prijnyato 27 kvitnya prusskim landtagom 164 za 148 proti ta maye chinnist z 1 zhovtnya 1920 roku Zgidno z cogo zakonu do skladu mista Berlina vklyuchalisya shist kolishnih mist Berlin Lihtenberg Berlin Sheneberg Berlin Vilmersdorf v 1912 roci mista Lihtenberg Sheneberg i Dojch Vilmersdorf sho vpritul prilyagayut do Berlina buli perejmenovani na Berlin Lihtenberg Berlin Sheneberg i Berlin Vilmersdorf vidpovidno hocha i zalishalisya samostijnimi mistami Sharlotenburg Nojkeln i Shpandau Krim togo do teritoriyi Berlina uvijshli chislenni poselennya sho vidijshli vid prileglih rajoniv Niderbarnim Osthafelland i Teltov misto Kepenik 59 silskih gromad i 27 zemelnih ugid Krim togo do skladu Berlina uvijshla zemelna dilyanka z berlinskim Miskim palacom yakij do togo chasu buv privatnim mayetkom i ne nalezhav niyakij administrativnij odinici Do naselennya starogo Berlina v 1 9 mln lyudej dodalosya she blizko 1 9 mln zhiteliv v tomu chisli 1 2 mln z 7 kolishnih samostijnih mist Takim chinom oblast Berlina zbilshilasya z 66 km do 878 km i misto peretvorilosya na tretye za kilkistyu naselennya misto v sviti pislya Londona i Nyu Jorka U viniklomu Velikomu Berlini bulo utvoreno 20 miskih rajoniv Zi starogo Berlina utvorilisya rajoni Mitte Tirgarten Vedding Prenclauer Terg Halleshes Terg i Fridrihshajn z selom Shtralau Iz priyednanih mist i silskih gromad buli utvoreni rajoni Sharlottenburg Shpandau Vilmersdorf Sheneberg Nojkeln Kepenik Lihtenberg Pankov Rajnikendorf Shteglic Celendorf Tempelhof Treptov i Vajsenzeye yaki otrimali nazvi po najbilshim yaki vhodili do yih skladu administrativnih odinic Zmini pislya 1920 roku1921 perejmenuvannya rajoniv Prenclauer Tor na Prenclauer Berg Halleshes Tor na Krojcberg 1928 mayetok Dyuppel priyednano do Berlina u skladi rajonu Celendorf 1934 rajon Fridriksgajn perejmenovanij na Gorst Vessel Shtadt na chest Gorsta Vesselya 1938 koriguvannya praktichno vsih mezh rajoniv 1945 zvorotne perejmenuvannya Gorst Vessel Shtadt na Fridrihshajn 1945 obmin mizh zonami okupaciyi selo Vest Shtaaken poblizu Shpandau vidhodit radyanskij zoni okupaciyi a Gatov i chastina Gross Glinik vhodyat do skladu rajonu Shpandau roztashovanogo u britanskij zoni 1972 pershij obmin teritoriyami mizh Zahidnim i Shidnim Berlinom i koriguvannya mezh rajoniv poblizu mezh sektoriv 1979 vidilennya rajonu Marcan z rajoniv Lihtenberg i Vajsenzeye 1985 Vidilennya rajonu Hoenshyonhauzen z rajonu Vajsenzeye Perehid do skladu Vajsenzeye chastini teritorij rajonu Pankov 1986 vidilennya rajonu Hellersdorf z rajonu Marcan 1988 drugij obmin teritoriyami mizh Zahidnim i Shidnim Berlinom i koriguvannya mezh rajoniv poblizu mezh sektoriv 1990 koriguvannya mezh cherez dogovir pro ob yednannya Nimechchini povernennya Vest Shtaaken rajonu Shpandau Gatov i Gross Glinik pri comu zbereglisya u skladi cogo rajonu ta vhodzhennya do skladu rajoniv Marcan i Hellersdorf prileglih novobudov yaki kolis vhodili do Arensfelde i Henov 2001 Administrativna reforma z 23 kolishnih rajoniv shlyahom zlittya utvoreno 12 ukrupnenih okrugiv Div takozhIstoriya BerlinaPosilannyaTekst Zakonu pro Velikij Berlini vid 1920 roku 13 serpnya 2017 u Wayback Machine z usima zminami do 1990 roku nim Pershij obmin teritoriyami 1972 10 bereznya 2016 u Wayback Machine nim nim Dogovir pro ob yednannya Nimechchini vid 1990 roku 7 grudnya 2017 u Wayback Machine yakij vstanovlyuye mezhi federalnoyi zemli Berlin nim