Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2019) |
| Жаба ставкова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pelophylax lessonae Camerano, 1882 | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жаба ставкова (Pelophylax lessonae) — вид земноводних родини жаб'ячих (Ranidae). Один із найпоширеніших і найчисельніших видів зелених жаб (Pelophylax) Європи.. Вид занесений до Бернської конвенції та ряду інших природоохоронних документів.
Раніше вважалося, що ставкова жаба є підвидом жаби їстівної (Pelophylax esculentus).
Опис
Жаба невеликих та середніх розмірів (порівняно з іншими видами зелених жаб України), довжина її тулуба рідко перевищує 80 мм. Спинний бік тіла звичайно яскраво-зеленого, зеленого або брунатного кольору, часто розвинена поздовжня спинна смуга та плямистість, черевний бік однотонно білого забарвлення.
Трапляються особини без спинного візерунка та з дрібними плямами в області горла або передньої частини черева. Барабанні перетинки розвинені добре, на нижній частині ступні є високий п'ятковий горбок, наявні плавальні перетинки. Задні кінцівки відносно короткі і, якщо стегнові частини розташувати перпендикулярно поздовжній осі тіла, то надступаковогомілкові (скакові) зчленування звичайно не заходять одне за одне. По боках голови часто наявні смуги, що починаються від кінчика морди проходять через область ніздрів, очей, а інколи й барабанних перетинок.
У самців на перших двох-трьох внутрішніх пальцях передніх кінцівок розвинені темно-брунатні шлюбні мозолі, а на обох боках голови є пара зовнішніх звукових резонаторів білого кольору. В період розмноження тулуб може бути з жовтуватим відтінком.
Мінливість
Морфологічна мінливість
Матеріали з мінливості зовнішньоморфологічних ознак Р. lessonae в межах України обмежені. Порівняння 8 показників закарпатських та прикарпатських популяцій свідчить про найістотніші відміни лише за довжиною голови (18,4 і 19,8 мм) та внутрішнього п'яткового горбка (3,8 і 4,2 мм). Тваринам цього комплексу з Київської та Черкаської областей властиве перекривання багатьох мірних ознак зовнішньої морфології, відтак найбільша точність діагностики досягається з використанням комплексу ознак.
За межами України найповніше зовнішньоморфологічні ознаки вивчені в Р. lessonae у Ленінградській області Росії. Було з'ясовано, що самиці одного віку завжди більші від самців, і це особливо добре виявлено у групі п'ятирічних тварин: 58,0 мм самці і 66,9 мм самиці. Статевий диморфізм також відзначений за індексами F./T., L./T.,D. p./L. t. ci., T./L. t. ci., L./L. t. ci. (самиці й самці відповідно). На сході ареалу (Удмуртія, Росія) ці показники ставкової жаби відрізняються.
Особливу цікавість викликають докази того, що індекс T. / L. t. ci. зелених жаб західних популяцій коливається залежно від географічного регіону, і його величина в ставкових жаб з Нідерландів менше 6, в R. lessonae з Румунії, Польщі та Німеччини — менше 7, з Франції — менше 8 (околиці Парижа) або менше 9,5 (північно-східні популяції).
Мінливість зовнішніх ознак, що виявляється у розвитку різного роду аномалій, пов'язана з антропогенним чинником. Так, із 4 зон Казані (зона сильного промислового забруднення, багатоповерхової забудови, малоповерхової забудови, зелена зона), у жаб 2-ї зони (у 1-й зоні Р. lessonae була відсутня) виявлено подвоєння першого пальця на задніх кінцівках (0-7,6 %), у 3-й зоні — крім цієї аномалії (5,2-6,0 %) ще й розвиток додаткового пальця на задніх кінцівках (0-6,1 %). У 4-й зоні порушення були незначні й виявлялися у подвоєнні першого пальця на задніх кінцівках, хоча відзначений також і розвиток тут додаткового пальця. У 0,2 % жаб виявлена циклопія.
Дані з мінливості візерунка й забарвлення (загальне тло тіла, дорсальні плями, спинна смуга, плями-смуги на кінцівках, пігментація черевного боку) ставкових жаб центральної України вказують на певні відміни між Р. lessonae, Р. ridibundus та Р. esculentus. Разом з тим кожна з використаних ознак характеризується слабкою діагностичною цінністю, хоча їхня відмінна здатність збільшується при комплексному використанні. У всіх випадках доволі легко діагностувалися Р. lessonae та Р. ridibundus.
Світла спинна смуга у ставкових жаб у Росії (Ленінградська область, Луга) розвинена у понад половини особин. Однак її частота у різних вікових групах має тенденцію до зменшення від 71 % у тварин, які щойно пройшли метаморфоз, до 55 % у п'ятирічних. Це ж саме відзначається і у мінливості частоти трапляння тварин зі спинними плямами. В щойно відбулих метаморфоз частка особин без смуги та плям становить 29 %, після першої зимівлі вона спадає до 4 %, а тоді збільшується (14 %, 32 %, 24 %, 45 % на 2-й, 3-й, 4-й та 5-й рік відповідно). Проява однієї з діагностичних ознак (брак плями на горлі та череві) у всіх вікових групах приблизно однакова, і жаби з такою ознакою складають у популяції 74-88 %.
Генетична мінливість
Диплоїдний набір ставкової жаби з України містить 26 двоплечих хромосом, хромосоми 9-ї пари мають вторинні перетяги. Такі самі характеристики хромосомного набору в Р. lessonae з Московської області Росії. Каріотип зелених жаб зі Швеції та Німеччини не має принципових відмін. В останньому регіоні також відзначена наявність вторинних перетягів, але на гомологах 10-ї пари.
Вимірювання кількості ядерної ДНК Р. lessonae з околиць Києва та з Мукачева показало, що вона в них становить 14,1 ± 0,4 пг. Величина геному (умовні одиниці, порівнювали з R. temporaria) в ставкових жаб на північній межі свого ареалу у Східній Європі склала 1,27-1,31.
Вивчення мінливості (CV%) цього показника в Р. lessonae з чорнобильської зони України та Білорусі не виявило в них статистично значущого збільшення коефіцієнту варіації у порівнянні з контролем з Ленінградської області.
Вивчення шлюбних криків ставкових жаб (Німеччина, околиці Бонна) показало, що в сезон розмноження на їхню активність впливають температура, опади, освітленість. Одним з лімітуючих факторів є температура води, нижня межа якої становить 14 °C. Самці ставкової жаби характеризуються чотирма типами криків — шлюбного, двох видів територіального та крику звільнення (та двох варіантів проміжного). Збільшення температури води зменшує тривалість крику, інтервал між ними та тривалість групових пульсів.
Одним з інших провідних факторів зміни цих параметрів є розміри самців — більші розміри пов'язані позитивною залежністю зі зменшенням кількості пульсів у групі та різницею в частоті крику. Основні параметри шлюбних криків жаб цього таксона з південніших регіонів (колишня Югославія) практично не відрізняються при температурі 20 °C, і їхня структура представлена 29 груповими пульсами, що повторюються на рівні 24 герц.
Особливу цікавість викликають механізми, які визначають напрямок потоку генів унаслідок вибору партнера при паруванні, у популяціях, представлених різними таксонами. Експериментальним шляхом було встановлено, що понад 70 % самиць Р. lessonae віддають перевагу шлюбним крикам самців свого виду порівняно з криками самців їстівної жаби. Коли самицям ставкової та їстівної жаб пропонували вибір з шлюбних криків самців Р. lessonae та Р. esculentus, то перевага віддавалася першим. Якщо ж вибір здійснювався між хором з шлюбних криків з трикратним переважанням самців ставкової чи самців їстівної жаб, то відмін не спостерігалося.
Поширення
Поширена від західної частини Франції до Поволжжя на сході (переходить на лівий берег Волги). Північна межа у Західній Європі проходить через Голландію, південну Швецію, далі через північний захід Росії (Ленінградська, Новгородська області), Башкирію та Татарстан. Інтродукована у південній Норвегії. На основі історичних записів, музейних експонатів та сучасних зоогеографічних досліджень робиться припущення, що Р. lessonae є аборигенним видом Великої Британії.
На півдні межа почасти збігається з лісовою (та лісостеповою) зоною і обмежена північчю Італії, північними передгір’ями Альп та Балканами, північчю Румунії, центрально-південними регіонами України. В Україні відома з нижнього плейстоцену-голоцену середньої течії річки Дніпра.
Ставкова жаба водиться на більшій частині України, поширення на півдні пов'язане з межею лісостепової зони. Перебування цих амфібій у степовій частині України, зумовлено, найвірогідніше, наявністю інтразональних форм ландшафту (дельта Дунаю, гирло Дніпра). В межах України висотний розподіл (Карпати) обмежений рівнем до 600 м, але в інших ділянках ареалу ставкову жабу в Західній Європі інколи знаходили на висоті до 1550 м. Населяє стоячі водойми: озера, стави, болота, калюжі та канави з рясною трав'янистою рослинністю. Іноді може зустрічатися у вологих лісах досить далеко від водойм.
Місця перебування. Чисельність
У виборі біотопів ставкова жаба віддає перевагу слабопроточним або стоячим мілководним водоймам лісової та лісостепової зон на висотах до 600—1550 м, кислотність таких водойм коливається в межах рН = 5,8-7,4.
Спеціальні дослідження чисельності цих амфібій у різних біотопах України вкрай обмежені, за винятком, мабуть, карпатського регіону. Так, за матеріалами 1980-х років чисельність ставкових жаб на 100 м берегової лінії іригаційних каналів чи рибоводних ставків у Закарпатській області становила 25-98 особин. На Прикарпатті відзначається 1 особина на 5,6-100 м² залежно від специфіки біотопу.
У Київській області, в околицях селища Біличі, чисельність ставкових жаб становила 68,4 %, селища Новобіличі — 58,4 %, селища Феофанія — 6,5 % у мішаній (були також присутні P. ridibundus та P. esculentus) популяції зелених жаб.
За межами української частини ареалу в Нерусо-Діснянському Поліссі (Росія) є найпоширенішою і найчисельнішою серед зелених жаб регіону. Населяє різноманітні слабопроточні і стоячі водойми, як лісові (малі річки, струмки, озера, болота, ставки, канави тощо), так і заплавні (озера середніх і великих річок). Чисельність може складати близько 30 ос./100 м берегової лінії водойми.
У Білорусії чисельність складає 5—80 ос./100 м берега; щільність популяції в дібровах — 40—50 ос./га, на заплавних луках — 5—15 ос./га. Чисельність дорослих жаб у східних ділянках ареалу може складати 1 особину на 3—8 м², а цьоголітків у перші дні після метаморфозу — до 5—10 особин на 1 м².
Особливості біології
Активність
Навесні з'являється у квітні залежно від весняних температур (регіону пробування), температура води при цьому має бути не нижче 8 °C, а ґрунту 1 °C. Дослідження цього виду в Австрії (Tunner, 1994) виявило унікальний випадок, коли післязимувальні міграції цього виду на місця нересту склали відстань у 15 км.
Дані щодо специфіки добової активності ставкових жаб України обмежені. Спостереження, проведені в околицях Ужгорода у травні 1975 р., показали, що активність тварин цього виду посилюється від вранішніх годин до післяобідньої пори, потім знижується до 18-ї години і знову зростає до 20-22 години. Інші автори також підтверджують, що ставковим жабам у сезон нересту характерна двофазна активність: з 12-ї до 16-ї години вдень та з 20-ї до 22-ї години увечері.
Розмноження. Розвиток
Нерест починається приблизно через 2-3 тижні після виходу з місць зимівлі, і початок розмноження на Закарпатті припадає на другу половину квітня — травень; сезон нересту тут триває приблизно до середини червня. Під час нересту самці здатні охороняти свої індивідуальні ділянки. Середня чисельність ікринок у Р. lessonae на Закарпатті становить близько 2470 штук, а їхній діаметр 1,4-1,8 мм.
Ікру самка відкладає грудочками біля поверхні води в достатньо глибокому місці водойми. Вихід личинок з ікри відбувається через 4-12 днів, що певною мірою зумовлено температурою води. Менш ніж через 1 тиждень з’являються пуголовки, які через 3-3,5 місяці перетворюються на молодих жаб. Статева зрілість настає у віці 2-3 роки.
Самці стають статевозрілими вже після першої зимівлі з досягненням розмірів тіла 43,3-49,7 мм, але все ж більша частина генерації починає брати участь у розмноженні після 2-ї зимівлі; максимальний вік цих тварин становить близько 6 років (у східніших ділянках ареалу у Волзько-Камському заповіднику — 12 років). Тут же (Росія, Ленінградська обл., м. Луга) вікова структура характеризувалася переважанням жаб віком 1 рік (37,8 %); чисельність Р. lessonae віком 2 років становила 13,4 %, 3 років — 23,9 %, 4 років— 18,2 %, 5 років — 5,7 % та 6 років — лише 1 %. Таким чином, більша частина популяції представлена тваринами віком 1-4 роки.
Середній вік статевозрілих самиць ставкових жаб з Івановської області Росії на 0,7-1 рік перевищує вік самців, а максимальний вік становить 7 років, при середніх строках настання статевої зрілості 3-4 роки.
Харчування
Личинки харчуються в основному водоростями, а в складі раціону дорослих переважають комахи, яким найчастіше властива денна активність. Судячи з аналізу складу вмісту шлунків 25 особин із Закарпаття перевага віддається двокрилим (близько 20 % трапляння), мурашкам та свинкам (по 16 %), турунам та їздцям (по 12 %), а також іншим комахам: водоміркам, попикам, колорадським жукам тощо. В інших ділянках ареалу в складі їжі також наявні молюски, дощові черви, ракоподібні. У порівнянні з озерною жабою, частка хребетних (передовсім риб), істотно нижча.
Структура і динаміка популяції
Матеріали з чисельного співвідношення статей у популяціях України свідчать про переважання самців (65 %, вибірка з 75 особин із Закарпаття). У популяціях ставкової жаби за межами України (північ європейської частини Росії) чисельність самців спочатку перевищує кількість самиць у 2,5 рази (після першої зимівлі), а потім поступово спадає й до 5-6-річному віку співвідношення статей приблизно вирівнюється.
Чисельність цьоголітків у Волзько-Камському краї (Поволжя, Росія) становить понад 83 % загальної чисельності популяції, але ці відміни, порівняно з раніш наведеними даними, можуть бути зумовлені різними методами обліку.
Вороги
Загибель на водній стадії (личинки) часто пов'язана с пересиханням водойм. Ставковими жабами живляться практично всі коловодні види рептилій, птахів та ссавців, а для окремих видів хребетних — вужів (Natrix natrix, N. tesselata), гомілкових птахів (Ciconiiformes), норок (Mustela) та деяких інших, вони можуть складати основну частину живлення.
Охорона
Вид занесений до Додатку III «Бернської конвенції» (охоронна категорія: види, що підлягають охороні). На регіональному рівні в Україні занесений до Червоного списку тварин Харківської області.
Порівняно з іншим близьким видом зелених жаб (Р. ridibundus), ставкові жаби не такий лабільний вид і серед основних факторів, що впливають на чисельність популяцій слід усе ж відмітити антропогенний прес. Раніше ставкові жаби становили близько 65 % серед земноводних, що їх заготовляли на медичну та навчально-методичну мету, стан цього питання у нинішній час невідомий.
Практичне значення
Раніше ставкові жаби становили близько 65 % серед земноводних, що їх заготовляли на медичну та навчально-методичну мету, стан цього питання в нинішній час невідомий.
Систематика
Раніше вважалося, що ставкова жаба є підвидом жаби їстівної Р. esculentus (Р. esculentus lessonae), і остання трапляється в межах більшої частини України, а Р. esculentus esculentus живе в пониззі Дунаю та на Закарпатті.
Наступні дослідження, включно з експериментальними даними підтвердили видову самостійність ставкової жаби, яка разом з озерною жабою є одним з батьківських видів таксона гібридогенного походження Р. esculentus, і всі вони входять до роду Pelophylax. У зв'язку з цим чимало матеріалів з морфології та біології зелених жаб, опублікованих раніше, потребують урахування цих обставин, оскільки викладені у них відомості можуть стосуватися цього комплексу в цілому, тобто Р. ridibundus, Р. lessonae і Р. esculentus.
За сучасними уявленнями Р. lessonae вважається монотиповим видом. Її відділення від спільного з озерною жабою предка, судячи з даних імунологічного дослідження, відбулося близько 12 млн років тому.
Примітки
- Kuzmin, S., Beebee, T., Andreone, F., Nyström, P., Anthony, B.P., Schmidt, B., Ogrodowczyk, A., Ogielska, M., Cogalniceanu, D., Kovács, T., Kiss, I., Puky, M. & Vörös, J. (2009). Pelophylax lessonae: інформація на сайті МСОП (версія 2009) (англ.) 14 грудня 2008
- Жаба ставкова
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 39)
- Петроченко В. И. Амфибии и рептилии Неруссо-Деснянского района // Редкие и уязвимые виды растений и животных Неруссо-Деснянского физико-географического района. — Брянск, 1997. — С. 130—132
- Коцержинская И. М. Амфибии и рептилии заповедника «Брянский лес» // Фауна позвоночных животных заповедника «Брянский лес» (миноги, рыбы, амфибии, рептилии). — Брянск, 2008. — 50 с. (с. 39—49)
- Пикулик М. М. Земноводные Белоруссии. — Минск : Наука и техника, 1985. — 192 с. (с. 50—52)
- Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 235—239)
- Жаба ставкова (Rana Lessonae). // Автор: Тороп С.О., біолог, м. Нікополь, Україна
Джерела
- Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
- Некрасова О. Д., Морозов-Леонов С. Ю. Диагностика лягушек комплекса Rana esculenta (AMPHIBIA, RANIDAE) гибридных популяций Приднепровья // Вестник зоологии. – 2001. – №5 (35). – С. 47-52.
- Некрасова О. Д. Межвидовая изменчивость и полиморфизм окраски зеленых лягушек Rana esculenta complex (AMPHIBIA, RANIDAE) гибридных популяций // Вестник зоологии. – 2002. – №3 (36). – С. 37-44.
- Некрасова О. Д., Межжерин С. В., Морозов-Леонов С. Ю. Демографическая структура гибридных популяций Rana esculenta complex L., 1758 (Amphibia, Ranidae) Среднего Приднепровья // Вестник зоологии. – 2004. – 38 (6). – С. 47-56.
- Marushchak, O. Y., Nekrasova, O. D., Tytar, V. M., Smirnov, N. A., Korshunov, O. V., Pupins, M., Mykytynets G., Skute A., Henle K. & Kaiser, H. 2021. A GIS approach to the study of colour anomalies in amphibians of Ukraine reveals the deleterious effect of human impacts. Herpetology Notes, 14, 1239-1251.
- Pupins M., Čeirāns A., Nekrasova O., Theissinger K., Georges J.-Y. 2022. Method of collecting green frogs for scientific and environmental studies by hand net catching. – Latgales ecological society, 11 pp. https://doi.org/10.13140/rg.2.2.11505.35682
Посилання
- Стаття BBC News про реінтродукцію [ 13 травня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2019 Zhaba stavkova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Zhab yachi Ranidae Rid Zelena zhaba Pelophylax Vid Zhaba stavkova Binomialna nazva Pelophylax lessonae Camerano 1882 Posilannya Vikishovishe Pelophylax lessonae Vikividi Pelophylax lessonae EOL 332998 ITIS 775190 MSOP 58643 NCBI 45623 Zhaba stavkova Pelophylax lessonae vid zemnovodnih rodini zhab yachih Ranidae Odin iz najposhirenishih i najchiselnishih vidiv zelenih zhab Pelophylax Yevropi Vid zanesenij do Bernskoyi konvenciyi ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv Ranishe vvazhalosya sho stavkova zhaba ye pidvidom zhabi yistivnoyi Pelophylax esculentus OpisZhaba nevelikih ta serednih rozmiriv porivnyano z inshimi vidami zelenih zhab Ukrayini dovzhina yiyi tuluba ridko perevishuye 80 mm Spinnij bik tila zvichajno yaskravo zelenogo zelenogo abo brunatnogo koloru chasto rozvinena pozdovzhnya spinna smuga ta plyamistist cherevnij bik odnotonno bilogo zabarvlennya Traplyayutsya osobini bez spinnogo vizerunka ta z dribnimi plyamami v oblasti gorla abo perednoyi chastini chereva Barabanni peretinki rozvineni dobre na nizhnij chastini stupni ye visokij p yatkovij gorbok nayavni plavalni peretinki Zadni kincivki vidnosno korotki i yaksho stegnovi chastini roztashuvati perpendikulyarno pozdovzhnij osi tila to nadstupakovogomilkovi skakovi zchlenuvannya zvichajno ne zahodyat odne za odne Po bokah golovi chasto nayavni smugi sho pochinayutsya vid kinchika mordi prohodyat cherez oblast nizdriv ochej a inkoli j barabannih peretinok U samciv na pershih dvoh troh vnutrishnih palcyah perednih kincivok rozvineni temno brunatni shlyubni mozoli a na oboh bokah golovi ye para zovnishnih zvukovih rezonatoriv bilogo koloru V period rozmnozhennya tulub mozhe buti z zhovtuvatim vidtinkom MinlivistMorfologichna minlivist Materiali z minlivosti zovnishnomorfologichnih oznak R lessonae v mezhah Ukrayini obmezheni Porivnyannya 8 pokaznikiv zakarpatskih ta prikarpatskih populyacij svidchit pro najistotnishi vidmini lishe za dovzhinoyu golovi 18 4 i 19 8 mm ta vnutrishnogo p yatkovogo gorbka 3 8 i 4 2 mm Tvarinam cogo kompleksu z Kiyivskoyi ta Cherkaskoyi oblastej vlastive perekrivannya bagatoh mirnih oznak zovnishnoyi morfologiyi vidtak najbilsha tochnist diagnostiki dosyagayetsya z vikoristannyam kompleksu oznak Za mezhami Ukrayini najpovnishe zovnishnomorfologichni oznaki vivcheni v R lessonae u Leningradskij oblasti Rosiyi Bulo z yasovano sho samici odnogo viku zavzhdi bilshi vid samciv i ce osoblivo dobre viyavleno u grupi p yatirichnih tvarin 58 0 mm samci i 66 9 mm samici Statevij dimorfizm takozh vidznachenij za indeksami F T L T D p L t ci T L t ci L L t ci samici j samci vidpovidno Na shodi arealu Udmurtiya Rosiya ci pokazniki stavkovoyi zhabi vidriznyayutsya Osoblivu cikavist viklikayut dokazi togo sho indeks T L t ci zelenih zhab zahidnih populyacij kolivayetsya zalezhno vid geografichnogo regionu i jogo velichina v stavkovih zhab z Niderlandiv menshe 6 v R lessonae z Rumuniyi Polshi ta Nimechchini menshe 7 z Franciyi menshe 8 okolici Parizha abo menshe 9 5 pivnichno shidni populyaciyi Minlivist zovnishnih oznak sho viyavlyayetsya u rozvitku riznogo rodu anomalij pov yazana z antropogennim chinnikom Tak iz 4 zon Kazani zona silnogo promislovogo zabrudnennya bagatopoverhovoyi zabudovi malopoverhovoyi zabudovi zelena zona u zhab 2 yi zoni u 1 j zoni R lessonae bula vidsutnya viyavleno podvoyennya pershogo palcya na zadnih kincivkah 0 7 6 u 3 j zoni krim ciyeyi anomaliyi 5 2 6 0 she j rozvitok dodatkovogo palcya na zadnih kincivkah 0 6 1 U 4 j zoni porushennya buli neznachni j viyavlyalisya u podvoyenni pershogo palcya na zadnih kincivkah hocha vidznachenij takozh i rozvitok tut dodatkovogo palcya U 0 2 zhab viyavlena ciklopiya Zhaba z odnotonnim zabarvlennyam Dani z minlivosti vizerunka j zabarvlennya zagalne tlo tila dorsalni plyami spinna smuga plyami smugi na kincivkah pigmentaciya cherevnogo boku stavkovih zhab centralnoyi Ukrayini vkazuyut na pevni vidmini mizh R lessonae R ridibundus ta R esculentus Razom z tim kozhna z vikoristanih oznak harakterizuyetsya slabkoyu diagnostichnoyu cinnistyu hocha yihnya vidminna zdatnist zbilshuyetsya pri kompleksnomu vikoristanni U vsih vipadkah dovoli legko diagnostuvalisya R lessonae ta R ridibundus Svitla spinna smuga u stavkovih zhab u Rosiyi Leningradska oblast Luga rozvinena u ponad polovini osobin Odnak yiyi chastota u riznih vikovih grupah maye tendenciyu do zmenshennya vid 71 u tvarin yaki shojno projshli metamorfoz do 55 u p yatirichnih Ce zh same vidznachayetsya i u minlivosti chastoti traplyannya tvarin zi spinnimi plyamami V shojno vidbulih metamorfoz chastka osobin bez smugi ta plyam stanovit 29 pislya pershoyi zimivli vona spadaye do 4 a todi zbilshuyetsya 14 32 24 45 na 2 j 3 j 4 j ta 5 j rik vidpovidno Proyava odniyeyi z diagnostichnih oznak brak plyami na gorli ta cherevi u vsih vikovih grupah priblizno odnakova i zhabi z takoyu oznakoyu skladayut u populyaciyi 74 88 Genetichna minlivist Diployidnij nabir stavkovoyi zhabi z Ukrayini mistit 26 dvoplechih hromosom hromosomi 9 yi pari mayut vtorinni peretyagi Taki sami harakteristiki hromosomnogo naboru v R lessonae z Moskovskoyi oblasti Rosiyi Kariotip zelenih zhab zi Shveciyi ta Nimechchini ne maye principovih vidmin V ostannomu regioni takozh vidznachena nayavnist vtorinnih peretyagiv ale na gomologah 10 yi pari Vimiryuvannya kilkosti yadernoyi DNK R lessonae z okolic Kiyeva ta z Mukacheva pokazalo sho vona v nih stanovit 14 1 0 4 pg Velichina genomu umovni odinici porivnyuvali z R temporaria v stavkovih zhab na pivnichnij mezhi svogo arealu u Shidnij Yevropi sklala 1 27 1 31 Vivchennya minlivosti CV cogo pokaznika v R lessonae z chornobilskoyi zoni Ukrayini ta Bilorusi ne viyavilo v nih statistichno znachushogo zbilshennya koeficiyentu variaciyi u porivnyanni z kontrolem z Leningradskoyi oblasti Vivchennya shlyubnih krikiv stavkovih zhab Nimechchina okolici Bonna pokazalo sho v sezon rozmnozhennya na yihnyu aktivnist vplivayut temperatura opadi osvitlenist Odnim z limituyuchih faktoriv ye temperatura vodi nizhnya mezha yakoyi stanovit 14 C Samci stavkovoyi zhabi harakterizuyutsya chotirma tipami krikiv shlyubnogo dvoh vidiv teritorialnogo ta kriku zvilnennya ta dvoh variantiv promizhnogo Zbilshennya temperaturi vodi zmenshuye trivalist kriku interval mizh nimi ta trivalist grupovih pulsiv Odnim z inshih providnih faktoriv zmini cih parametriv ye rozmiri samciv bilshi rozmiri pov yazani pozitivnoyu zalezhnistyu zi zmenshennyam kilkosti pulsiv u grupi ta rizniceyu v chastoti kriku Osnovni parametri shlyubnih krikiv zhab cogo taksona z pivdennishih regioniv kolishnya Yugoslaviya praktichno ne vidriznyayutsya pri temperaturi 20 C i yihnya struktura predstavlena 29 grupovimi pulsami sho povtoryuyutsya na rivni 24 gerc Osoblivu cikavist viklikayut mehanizmi yaki viznachayut napryamok potoku geniv unaslidok viboru partnera pri paruvanni u populyaciyah predstavlenih riznimi taksonami Eksperimentalnim shlyahom bulo vstanovleno sho ponad 70 samic R lessonae viddayut perevagu shlyubnim krikam samciv svogo vidu porivnyano z krikami samciv yistivnoyi zhabi Koli samicyam stavkovoyi ta yistivnoyi zhab proponuvali vibir z shlyubnih krikiv samciv R lessonae ta R esculentus to perevaga viddavalasya pershim Yaksho zh vibir zdijsnyuvavsya mizh horom z shlyubnih krikiv z trikratnim perevazhannyam samciv stavkovoyi chi samciv yistivnoyi zhab to vidmin ne sposterigalosya PoshirennyaPoshirena vid zahidnoyi chastini Franciyi do Povolzhzhya na shodi perehodit na livij bereg Volgi Pivnichna mezha u Zahidnij Yevropi prohodit cherez Gollandiyu pivdennu Shveciyu dali cherez pivnichnij zahid Rosiyi Leningradska Novgorodska oblasti Bashkiriyu ta Tatarstan Introdukovana u pivdennij Norvegiyi Na osnovi istorichnih zapisiv muzejnih eksponativ ta suchasnih zoogeografichnih doslidzhen robitsya pripushennya sho R lessonae ye aborigennim vidom Velikoyi Britaniyi Na pivdni mezha pochasti zbigayetsya z lisovoyu ta lisostepovoyu zonoyu i obmezhena pivnichchyu Italiyi pivnichnimi peredgir yami Alp ta Balkanami pivnichchyu Rumuniyi centralno pivdennimi regionami Ukrayini V Ukrayini vidoma z nizhnogo plejstocenu golocenu serednoyi techiyi richki Dnipra Stavkova zhaba voditsya na bilshij chastini Ukrayini poshirennya na pivdni pov yazane z mezheyu lisostepovoyi zoni Perebuvannya cih amfibij u stepovij chastini Ukrayini zumovleno najvirogidnishe nayavnistyu intrazonalnih form landshaftu delta Dunayu girlo Dnipra V mezhah Ukrayini visotnij rozpodil Karpati obmezhenij rivnem do 600 m ale v inshih dilyankah arealu stavkovu zhabu v Zahidnij Yevropi inkoli znahodili na visoti do 1550 m Naselyaye stoyachi vodojmi ozera stavi bolota kalyuzhi ta kanavi z ryasnoyu trav yanistoyu roslinnistyu Inodi mozhe zustrichatisya u vologih lisah dosit daleko vid vodojm Miscya perebuvannya ChiselnistU vibori biotopiv stavkova zhaba viddaye perevagu slaboprotochnim abo stoyachim milkovodnim vodojmam lisovoyi ta lisostepovoyi zon na visotah do 600 1550 m kislotnist takih vodojm kolivayetsya v mezhah rN 5 8 7 4 Specialni doslidzhennya chiselnosti cih amfibij u riznih biotopah Ukrayini vkraj obmezheni za vinyatkom mabut karpatskogo regionu Tak za materialami 1980 h rokiv chiselnist stavkovih zhab na 100 m beregovoyi liniyi irigacijnih kanaliv chi ribovodnih stavkiv u Zakarpatskij oblasti stanovila 25 98 osobin Na Prikarpatti vidznachayetsya 1 osobina na 5 6 100 m zalezhno vid specifiki biotopu U Kiyivskij oblasti v okolicyah selisha Bilichi chiselnist stavkovih zhab stanovila 68 4 selisha Novobilichi 58 4 selisha Feofaniya 6 5 u mishanij buli takozh prisutni P ridibundus ta P esculentus populyaciyi zelenih zhab Za mezhami ukrayinskoyi chastini arealu v Neruso Disnyanskomu Polissi Rosiya ye najposhirenishoyu i najchiselnishoyu sered zelenih zhab regionu Naselyaye riznomanitni slaboprotochni i stoyachi vodojmi yak lisovi mali richki strumki ozera bolota stavki kanavi tosho tak i zaplavni ozera serednih i velikih richok Chiselnist mozhe skladati blizko 30 os 100 m beregovoyi liniyi vodojmi U Bilorusiyi chiselnist skladaye 5 80 os 100 m berega shilnist populyaciyi v dibrovah 40 50 os ga na zaplavnih lukah 5 15 os ga Chiselnist doroslih zhab u shidnih dilyankah arealu mozhe skladati 1 osobinu na 3 8 m a cogolitkiv u pershi dni pislya metamorfozu do 5 10 osobin na 1 m Osoblivosti biologiyiAktivnist Navesni z yavlyayetsya u kvitni zalezhno vid vesnyanih temperatur regionu probuvannya temperatura vodi pri comu maye buti ne nizhche 8 C a gruntu 1 C Doslidzhennya cogo vidu v Avstriyi Tunner 1994 viyavilo unikalnij vipadok koli pislyazimuvalni migraciyi cogo vidu na miscya nerestu sklali vidstan u 15 km Dani shodo specifiki dobovoyi aktivnosti stavkovih zhab Ukrayini obmezheni Sposterezhennya provedeni v okolicyah Uzhgoroda u travni 1975 r pokazali sho aktivnist tvarin cogo vidu posilyuyetsya vid vranishnih godin do pislyaobidnoyi pori potim znizhuyetsya do 18 yi godini i znovu zrostaye do 20 22 godini Inshi avtori takozh pidtverdzhuyut sho stavkovim zhabam u sezon nerestu harakterna dvofazna aktivnist z 12 yi do 16 yi godini vden ta z 20 yi do 22 yi godini uvecheri Rozmnozhennya Rozvitok Samec vikonuye shlyubnu pisnyu z dopomogoyu rezonatoriv Nerest pochinayetsya priblizno cherez 2 3 tizhni pislya vihodu z misc zimivli i pochatok rozmnozhennya na Zakarpatti pripadaye na drugu polovinu kvitnya traven sezon nerestu tut trivaye priblizno do seredini chervnya Pid chas nerestu samci zdatni ohoronyati svoyi individualni dilyanki Serednya chiselnist ikrinok u R lessonae na Zakarpatti stanovit blizko 2470 shtuk a yihnij diametr 1 4 1 8 mm Ikru samka vidkladaye grudochkami bilya poverhni vodi v dostatno glibokomu misci vodojmi Vihid lichinok z ikri vidbuvayetsya cherez 4 12 dniv sho pevnoyu miroyu zumovleno temperaturoyu vodi Mensh nizh cherez 1 tizhden z yavlyayutsya pugolovki yaki cherez 3 3 5 misyaci peretvoryuyutsya na molodih zhab Stateva zrilist nastaye u vici 2 3 roki Samci stayut statevozrilimi vzhe pislya pershoyi zimivli z dosyagnennyam rozmiriv tila 43 3 49 7 mm ale vse zh bilsha chastina generaciyi pochinaye brati uchast u rozmnozhenni pislya 2 yi zimivli maksimalnij vik cih tvarin stanovit blizko 6 rokiv u shidnishih dilyankah arealu u Volzko Kamskomu zapovidniku 12 rokiv Tut zhe Rosiya Leningradska obl m Luga vikova struktura harakterizuvalasya perevazhannyam zhab vikom 1 rik 37 8 chiselnist R lessonae vikom 2 rokiv stanovila 13 4 3 rokiv 23 9 4 rokiv 18 2 5 rokiv 5 7 ta 6 rokiv lishe 1 Takim chinom bilsha chastina populyaciyi predstavlena tvarinami vikom 1 4 roki Serednij vik statevozrilih samic stavkovih zhab z Ivanovskoyi oblasti Rosiyi na 0 7 1 rik perevishuye vik samciv a maksimalnij vik stanovit 7 rokiv pri serednih strokah nastannya statevoyi zrilosti 3 4 roki Harchuvannya Lichinki harchuyutsya v osnovnomu vodorostyami a v skladi racionu doroslih perevazhayut komahi yakim najchastishe vlastiva denna aktivnist Sudyachi z analizu skladu vmistu shlunkiv 25 osobin iz Zakarpattya perevaga viddayetsya dvokrilim blizko 20 traplyannya murashkam ta svinkam po 16 turunam ta yizdcyam po 12 a takozh inshim komaham vodomirkam popikam koloradskim zhukam tosho V inshih dilyankah arealu v skladi yizhi takozh nayavni molyuski doshovi chervi rakopodibni U porivnyanni z ozernoyu zhaboyu chastka hrebetnih peredovsim rib istotno nizhcha Struktura i dinamika populyaciyiMateriali z chiselnogo spivvidnoshennya statej u populyaciyah Ukrayini svidchat pro perevazhannya samciv 65 vibirka z 75 osobin iz Zakarpattya U populyaciyah stavkovoyi zhabi za mezhami Ukrayini pivnich yevropejskoyi chastini Rosiyi chiselnist samciv spochatku perevishuye kilkist samic u 2 5 razi pislya pershoyi zimivli a potim postupovo spadaye j do 5 6 richnomu viku spivvidnoshennya statej priblizno virivnyuyetsya Chiselnist cogolitkiv u Volzko Kamskomu krayi Povolzhya Rosiya stanovit ponad 83 zagalnoyi chiselnosti populyaciyi ale ci vidmini porivnyano z ranish navedenimi danimi mozhut buti zumovleni riznimi metodami obliku VorogiZagibel na vodnij stadiyi lichinki chasto pov yazana s peresihannyam vodojm Stavkovimi zhabami zhivlyatsya praktichno vsi kolovodni vidi reptilij ptahiv ta ssavciv a dlya okremih vidiv hrebetnih vuzhiv Natrix natrix N tesselata gomilkovih ptahiv Ciconiiformes norok Mustela ta deyakih inshih voni mozhut skladati osnovnu chastinu zhivlennya OhoronaVid zanesenij do Dodatku III Bernskoyi konvenciyi ohoronna kategoriya vidi sho pidlyagayut ohoroni Na regionalnomu rivni v Ukrayini zanesenij do Chervonogo spisku tvarin Harkivskoyi oblasti Porivnyano z inshim blizkim vidom zelenih zhab R ridibundus stavkovi zhabi ne takij labilnij vid i sered osnovnih faktoriv sho vplivayut na chiselnist populyacij slid use zh vidmititi antropogennij pres Ranishe stavkovi zhabi stanovili blizko 65 sered zemnovodnih sho yih zagotovlyali na medichnu ta navchalno metodichnu metu stan cogo pitannya u ninishnij chas nevidomij Praktichne znachennyaRanishe stavkovi zhabi stanovili blizko 65 sered zemnovodnih sho yih zagotovlyali na medichnu ta navchalno metodichnu metu stan cogo pitannya v ninishnij chas nevidomij SistematikaRanishe vvazhalosya sho stavkova zhaba ye pidvidom zhabi yistivnoyi R esculentus R esculentus lessonae i ostannya traplyayetsya v mezhah bilshoyi chastini Ukrayini a R esculentus esculentus zhive v ponizzi Dunayu ta na Zakarpatti Nastupni doslidzhennya vklyuchno z eksperimentalnimi danimi pidtverdili vidovu samostijnist stavkovoyi zhabi yaka razom z ozernoyu zhaboyu ye odnim z batkivskih vidiv taksona gibridogennogo pohodzhennya R esculentus i vsi voni vhodyat do rodu Pelophylax U zv yazku z cim chimalo materialiv z morfologiyi ta biologiyi zelenih zhab opublikovanih ranishe potrebuyut urahuvannya cih obstavin oskilki vikladeni u nih vidomosti mozhut stosuvatisya cogo kompleksu v cilomu tobto R ridibundus R lessonae i R esculentus Za suchasnimi uyavlennyami R lessonae vvazhayetsya monotipovim vidom Yiyi viddilennya vid spilnogo z ozernoyu zhaboyu predka sudyachi z danih imunologichnogo doslidzhennya vidbulosya blizko 12 mln rokiv tomu PrimitkiKuzmin S Beebee T Andreone F Nystrom P Anthony B P Schmidt B Ogrodowczyk A Ogielska M Cogalniceanu D Kovacs T Kiss I Puky M amp Voros J 2009 Pelophylax lessonae informaciya na sajti MSOP versiya 2009 angl 14 grudnya 2008 Zhaba stavkova Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 39 Petrochenko V I Amfibii i reptilii Nerusso Desnyanskogo rajona Redkie i uyazvimye vidy rastenij i zhivotnyh Nerusso Desnyanskogo fiziko geograficheskogo rajona Bryansk 1997 S 130 132 Kocerzhinskaya I M Amfibii i reptilii zapovednika Bryanskij les Fauna pozvonochnyh zhivotnyh zapovednika Bryanskij les minogi ryby amfibii reptilii Bryansk 2008 50 s s 39 49 Pikulik M M Zemnovodnye Belorussii Minsk Nauka i tehnika 1985 192 s s 50 52 Kuzmin S L Zemnovodnye byvshego SSSR M T vo nauch izdanij KMK 2012 370 s s 235 239 Zhaba stavkova Rana Lessonae Avtor Torop S O biolog m Nikopol UkrayinaDzherelaPisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s Nekrasova O D Morozov Leonov S Yu Diagnostika lyagushek kompleksa Rana esculenta AMPHIBIA RANIDAE gibridnyh populyacij Pridneprovya Vestnik zoologii 2001 5 35 S 47 52 Nekrasova O D Mezhvidovaya izmenchivost i polimorfizm okraski zelenyh lyagushek Rana esculenta complex AMPHIBIA RANIDAE gibridnyh populyacij Vestnik zoologii 2002 3 36 S 37 44 Nekrasova O D Mezhzherin S V Morozov Leonov S Yu Demograficheskaya struktura gibridnyh populyacij Rana esculenta complex L 1758 Amphibia Ranidae Srednego Pridneprovya Vestnik zoologii 2004 38 6 S 47 56 Marushchak O Y Nekrasova O D Tytar V M Smirnov N A Korshunov O V Pupins M Mykytynets G Skute A Henle K amp Kaiser H 2021 A GIS approach to the study of colour anomalies in amphibians of Ukraine reveals the deleterious effect of human impacts Herpetology Notes 14 1239 1251 Pupins M Ceirans A Nekrasova O Theissinger K Georges J Y 2022 Method of collecting green frogs for scientific and environmental studies by hand net catching Latgales ecological society 11 pp https doi org 10 13140 rg 2 2 11505 35682PosilannyaStattya BBC News pro reintrodukciyu 13 travnya 2006 u Wayback Machine angl angl