Періпл Еритрейського моря (дав.-гр. Περίπλους τῆς Ἐρυθράς Θαλάσσης) — давньогрецький географічний твір імовірно третьої чверті I століття н. е., що містить опис узбережжя Червоного моря, Аденської затоки та Аравійського моря, уздовж якого пролягали торгові шляхи єгипетських купців, у тому числі в Індію). Твір містить чимало унікальної інформації і користується великою увагою в науці.
В тексті згадані сотні географічних назв, докладно описані предмети торгівлі на різних портових ринках, містяться відомості про флору і фауну.
У візантійській рукописній традиції цей періпл виявився приписаним Флавію Арріану, автору « Періпла Понта Евксинського», під чиїм ім'ям його і було вперше опубліковано в 1533 році. Проте в сучасній науці вважається безсумнівним, що Арріан не міг бути його автором (як за стилістичними, так і за хронологічними міркуваннями), і припускається, що цей твір було або написано купцем, що плавав по цих маршрутах, або складено з розповідей таких купців.
Точна датування тексту невідома, пропонувалися дати від кінця I ст. до н. е. до III століття н. е., однак найпопулярніше датування серединою - другою половиною I століття н. е. М. Д. Бухарін зупиняється на 70-х роках.
Склад тексту :
- Шлях вздовж східного узбережжя Африки, від Міос Гормос (нині ) до Опони (на мисі Хафун в Сомалі) (1-11)
- і далі до Рапти (можливо, сучасний ) (12-18), яку автор називає «останнім ринком» на березі Африки і зазначає, що далі океан недосліджений, повертає на південь і зливається із Західним морем (18).
- Далі починається опис узбережжя вздовж західного і південного берегів Аравії (19-33),
- Коротко описано східне узбережжя Аравії, Перська затока і південне узбережжя Ірану (34-37),
- Від дельти Інду повз західне узбережжя Індії до її крайнього півдня (38-59), причому автор згадує мис Комар (нині Коморин) і місцеву богиню (59).
- Короткий опис східного узбережжя Індії, зі згадуванням Тапробани і Хриса (60-64),
- Віддалені народи (65-66).
В тексті згадано кілька імен сучасних автору царів, ідентифікація яких допомагає уточнити час його створення:
- Цар Аксум Зоскал (§ 5), ймовірно За-Хакал.
- Цар Саби (Ма'афір) в Аравії Холеб, він же Мофаріт (§§ 16, 22), що ототожнюється з правителем на ім'я (після 50 року), чиє ім'я відоме із знайденого в 1986 р. напису.
- Цар Саби і гомеритів ( ) Харибаїл (§§ 23, 26, 31), або , почав правити близько 50 року.
- Цар Манбан, правлячий в Міннагарі, області Аріака (§ 41). Його зазвичай ототожнюють з правителем саків Нахапаною, який правив в 40-60-х роках
- Царі Сараган та Сандан (§ 52). Ім'я Сараган, як вважається, відповідає династії , а саме її царю Шрі Гаутаміпутре Шатакарні (правив в 50-60-і роки) або його попереднику Шівасваті Шатакарні. Ім'я Сандан, згідно з найпоширенішою думкою, передає назву династії .
- Цар Кепробот, правлячий в Музирисі (§ 54). Припускається, що ім'я відповідає Кералапутру - титулу правителів царства Чера; або, при кон'єктуру Кероботру – в тамільській формі Черапутра.
- Цар Пандіон (§§ 54, 58, 59), тобто правитель царства Панда.
Також автор згадує Семираміду, Александра Великого і царів, які правили після нього в Індії Аполлодота і Менандра (§ 47), і говорить про те, що керманич вперше відкрив шлях через відкрите море (§ 57).
Див. також
Переклади
- The Periplus of the Erythraean Sea: Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century. Translated by William H. Schoff. (New York: Longmans, Green, and Co., 1912) [ 24 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- [en], Le Périple de la Mer Erythrée (Göteborg, 1927)
- [en], The Periplus Maris Erythraei: Text With Introduction, Translation, and Commentary (Princeton University Press, 1989) . P.51-93.
- Бухарин М. Д. Неизвестного автора «Перипл Эритрейского моря»: Текст, перевод, комментарий, исследования. СПб, Алетейя. 2007. 440 стр. (в примечаниях: Бухарин 2007)
- Псевдо-Арриан. Плавание вокруг Эритрейского моря. / Пер. С. П. Кондратьева. // Вестник древней истории. 1940. № 2. — С. 264—281.
- Параграфы 1-18. / Пер. Г. М. Бауэра. // История Африки. Хрестоматия. — М., 1979. — С.92—102;
- 2-е изд. — М., 1990. — С. 99—110.
- Параграфы 19-33. // Рункова Е. А. Южная Аравия. I в. до н. э. — III век н. э. — М., 1995. С.128-133.
- Параграфы 38-66. // Древний Восток в античной и раннехристианской традиции (Индия, Китай, Юго-Восточная Азия). / Пер. Г. А. Тароняна. — М., Ладомир, 2007. — С.144-152. (в примечаниях: Таронян 2007)
Посилання
- Бібліографію див. Бухарін 2007, с. 332-403
- Огляд гіпотез. Див. Бухарин 2007, с. 201-246
- Щодо змісту: Бухарин 2007, с.11
- Бухарин 2007, с. 89
- Бухарин 2007, с. 94-95
- Бухарин 2007, с.75
- Бухарин 2007, с.97, 106
- Бухарин 2007, с.107-108
- Бухарин 2007, с. 141-142; Таронян 2007, с. 468
- Бухарин 2007, с. 157
- Таронян 2007, с. 560
- Бухарин 2007, с. 158-162; Таронян 2007, с. 554
- Бухарин 2007, с. 169
- Таронян 2007, с. 432-433
- Про Гіппала див. Бухарин 2007, с. 174-186
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peripl Eritrejskogo morya dav gr Periploys tῆs Ἐry8ras 8alasshs davnogreckij geografichnij tvir imovirno tretoyi chverti I stolittya n e sho mistit opis uzberezhzhya Chervonogo morya Adenskoyi zatoki ta Aravijskogo morya uzdovzh yakogo prolyagali torgovi shlyahi yegipetskih kupciv u tomu chisli v Indiyu Tvir mistit chimalo unikalnoyi informaciyi i koristuyetsya velikoyu uvagoyu v nauci Osnovni marshruti i rinki za Periplom Eritrejskogo morya angl Mapa XVII stolittya Na nij poznacheno miscevosti sho zgaduyutsya v Periplus of the Erythraean Sea V teksti zgadani sotni geografichnih nazv dokladno opisani predmeti torgivli na riznih portovih rinkah mistyatsya vidomosti pro floru i faunu U vizantijskij rukopisnij tradiciyi cej peripl viyavivsya pripisanim Flaviyu Arrianu avtoru Peripla Ponta Evksinskogo pid chiyim im yam jogo i bulo vpershe opublikovano v 1533 roci Prote v suchasnij nauci vvazhayetsya bezsumnivnim sho Arrian ne mig buti jogo avtorom yak za stilistichnimi tak i za hronologichnimi mirkuvannyami i pripuskayetsya sho cej tvir bulo abo napisano kupcem sho plavav po cih marshrutah abo skladeno z rozpovidej takih kupciv Tochna datuvannya tekstu nevidoma proponuvalisya dati vid kincya I st do n e do III stolittya n e odnak najpopulyarnishe datuvannya seredinoyu drugoyu polovinoyu I stolittya n e M D Buharin zupinyayetsya na 70 h rokah Sklad tekstu Shlyah vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Afriki vid Mios Gormos nini do Oponi na misi Hafun v Somali 1 11 i dali do Rapti mozhlivo suchasnij 12 18 yaku avtor nazivaye ostannim rinkom na berezi Afriki i zaznachaye sho dali okean nedoslidzhenij povertaye na pivden i zlivayetsya iz Zahidnim morem 18 Dali pochinayetsya opis uzberezhzhya vzdovzh zahidnogo i pivdennogo beregiv Araviyi 19 33 Korotko opisano shidne uzberezhzhya Araviyi Perska zatoka i pivdenne uzberezhzhya Iranu 34 37 Vid delti Indu povz zahidne uzberezhzhya Indiyi do yiyi krajnogo pivdnya 38 59 prichomu avtor zgaduye mis Komar nini Komorin i miscevu boginyu 59 Korotkij opis shidnogo uzberezhzhya Indiyi zi zgaduvannyam Taprobani i Hrisa 60 64 Viddaleni narodi 65 66 V teksti zgadano kilka imen suchasnih avtoru cariv identifikaciya yakih dopomagaye utochniti chas jogo stvorennya Car Aksum Zoskal 5 jmovirno Za Hakal Car Sabi Ma afir v Araviyi Holeb vin zhe Mofarit 16 22 sho ototozhnyuyetsya z pravitelem na im ya pislya 50 roku chiye im ya vidome iz znajdenogo v 1986 r napisu Car Sabi i gomeritiv Haribayil 23 26 31 abo pochav praviti blizko 50 roku Car Manban pravlyachij v Minnagari oblasti Ariaka 41 Jogo zazvichaj ototozhnyuyut z pravitelem sakiv Nahapanoyu yakij praviv v 40 60 h rokah Cari Saragan ta Sandan 52 Im ya Saragan yak vvazhayetsya vidpovidaye dinastiyi a same yiyi caryu Shri Gautamiputre Shatakarni praviv v 50 60 i roki abo jogo poperedniku Shivasvati Shatakarni Im ya Sandan zgidno z najposhirenishoyu dumkoyu peredaye nazvu dinastiyi Car Keprobot pravlyachij v Muzirisi 54 Pripuskayetsya sho im ya vidpovidaye Keralaputru titulu praviteliv carstva Chera abo pri kon yekturu Kerobotru v tamilskij formi Cheraputra Car Pandion 54 58 59 tobto pravitel carstva Panda Takozh avtor zgaduye Semiramidu Aleksandra Velikogo i cariv yaki pravili pislya nogo v Indiyi Apollodota i Menandra 47 i govorit pro te sho kermanich vpershe vidkriv shlyah cherez vidkrite more 57 Div takozhAdulis Indo rimska torgivlyaPerekladiThe Periplus of the Erythraean Sea Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century Translated by William H Schoff New York Longmans Green and Co 1912 24 lyutogo 2011 u Wayback Machine en Le Periple de la Mer Erythree Goteborg 1927 en The Periplus Maris Erythraei Text With Introduction Translation and Commentary Princeton University Press 1989 ISBN 0 691 04060 5 P 51 93 Buharin M D Neizvestnogo avtora Peripl Eritrejskogo morya Tekst perevod kommentarij issledovaniya SPb Aletejya 2007 440 str ISBN 978 5 903354 83 2 v primechaniyah Buharin 2007 Psevdo Arrian Plavanie vokrug Eritrejskogo morya Per S P Kondrateva Vestnik drevnej istorii 1940 2 S 264 281 Paragrafy 1 18 Per G M Bauera Istoriya Afriki Hrestomatiya M 1979 S 92 102 2 e izd M 1990 S 99 110 Paragrafy 19 33 Runkova E A Yuzhnaya Araviya I v do n e III vek n e M 1995 S 128 133 Paragrafy 38 66 Drevnij Vostok v antichnoj i rannehristianskoj tradicii Indiya Kitaj Yugo Vostochnaya Aziya Per G A Taronyana M Ladomir 2007 S 144 152 v primechaniyah Taronyan 2007 PosilannyaBibliografiyu div Buharin 2007 s 332 403 Oglyad gipotez Div Buharin 2007 s 201 246 Shodo zmistu Buharin 2007 s 11 Buharin 2007 s 89 Buharin 2007 s 94 95 Buharin 2007 s 75 Buharin 2007 s 97 106 Buharin 2007 s 107 108 Buharin 2007 s 141 142 Taronyan 2007 s 468 Buharin 2007 s 157 Taronyan 2007 s 560 Buharin 2007 s 158 162 Taronyan 2007 s 554 Buharin 2007 s 169 Taronyan 2007 s 432 433 Pro Gippala div Buharin 2007 s 174 186