Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Громадянська війна у Гватемалі 1960 1996 ісп Guerra civil de Guatemala серія збройних конфліктів у республіці Гватемала

Громадянська війна у Гватемалі

Громадянська війна у Гватемалі

Громадянська війна у Гватемалі (1960–1996; ісп. Guerra civil de Guatemala) — серія збройних конфліктів у республіці Гватемала у другій половині ХХ століття. Не має чітких часових меж, поділяється на кілька періодів загальною тривалістю близько 36 років.

Громадянська війна у Гватемалі
Холодна війна
image
20px 6000 (1982)
2000—2500 (1986—1987)
1000—2000 (1988)
1500—2000 (1989)
1000 (1992)
800—1100 (1996)

20px

6000 (1982)
2000—2500 (1986—1987)
1000—2000 (1988)
1500—2000 (1989)
1000 (1992)
800—1100 (1996)

Координати: 14°38′ пн. ш. 90°30′ зх. д. / 14.633° пн. ш. 90.500° зх. д. / 14.633; -90.500
Дата: 13 листопада 1960 — 29 грудня 1996
Місце: Гватемала
Результат: підписана мирна угода
Сторони
image ГПП (1960—1982)

image Гватемальський національний революційний союз (1982—1996)
Партизанська армія бідних (1972—1996)
Революційна організація збройного народу (1979—1996)
Повстанські збройні сили (1962—1996)
За підтримки image Куби

image Гватемальська поліція

image Збройні сили Гватемали
image Патруль цивільної оборони
За підтримки image США

Командувачі
image

image †
image †
image Луїс Трехо Есківель
image Алехандро де Леон †
image Умберто Альвардо †
image †
image Хосе Альберто Сардоза
image

image Мігель Ідігорас Фуентес

image Енріке Перальта Асурдіа
image Хуліо Сесар Мендес Монтенегро
image Карлос Мануель Арана Осоріо
image Кхель Лаугеруд Гарсіа
image Фернандо Ромео Лукас Гарсія
image Ефраїн Ріос Монтт
image Оскар Умберто Мехіа Вікторес
image Вінісіо Сересо
image Хорхе Серрано Еліас
image Густаво Еспіна Салгеро
image Раміро де Леон Карпіо
image Альваро Арсу

Військові сили
Flag of the Guatemalan National Revolutionary Unity.svg imageЗбройні сили Гватемали

32 000 (1986)
44 200 (1996)
imageПатруль цивільної оборони
300 000 (1982)

Втрати
Бл. 200 000 убитих, з 1994 до 1996 демобілізовано 200 000 бійців і 3000 партизан; Збройні сили Гватемали скорочено до 28 000 осіб

Передумови

До дестабілізації обстановки в країні призвів державний переворот 1954 року, в результаті якого було усунуто від влади президента Хакобо Арбенса.

Перебіг війни

1960 — 1970-ті

13 листопада 1960 року в центральних казармах група молодих офіцерів підбурила повстання проти уряду. Повстанцям удалось зайняти військову базу в Сакапі, однак до 15 листопада їхній виступ було придушено. Тим не менше, частина активістів змогла залишити країну, а після початку громадянської війни багато хто з них (Алехандро де Леон, Маріо Антоніо Йон Соса, Луїс Августо Турсіос Ліма, Луїс Трехо Есківель, Вісенте Лоарка й інші) об'єднались із рештою опозиційних груп (включаючи ) та постали на чолі партизансько-повстанських сил.

На початку лютого 1962 року виник перший осередок партизанського руху у східній частині країни, на початку березня — другий осередок (у центральній частині).

Керівництво повстанської армії встановило відносини з урядом Куби. У 1970-х роках до боротьби з режимом приєдналась велика кількість активістів з числа індіанців-мая, та невдовзі села мая стали об'єктами каральних військових операцій.

Конфлікт набув не лише соціально-економічного, але й етнічного забарвлення, оскільки землевласники європейського походження та близькі до них метиси- скористались загальним безладом і почали проводити насильницьку експропріацію земель мая та .

1980-ті

До початку 1980 року на території країни діяли чотири фронти повстанських сил:

7 лютого 1982 року в результаті об'єднання чотирьох повстанських організацій було створено блок (ГНРЄ). 1 липня того ж року генерал Ефраїн Ріос Монтт запровадив у країні положення облоги, у своїй промові на національному радіо він заявив, що «віднині кожен, захоплений зі зброєю в руках буде розстріляний». У боротьбі з повстанцями командування гватемальської армії проводило політику «спаленої землі» у гірських районах. Профспілки та політична опозиція були знищені, багато їх активістів стали жертвами політичних убивств і «зникнень» або тікали з країни.

1984 року військова хунта скликала Національну асамблею, яка ухвалила нову конституцію. В результаті виборів 1984—1985 років президентом став Вінісіо Сересо, представник правоцентристської Християнсько-демократичної партії.

1987 у гватемальському місті зібрались президенти центральноамериканських держав. Там було ухвалено регіональний план політичного примирення, запропонований президентом Коста-Рики Оскаром Аріасом. Також було підписано угоду, яка проголошувала принцип демократії як обов'язкові передумови до врегулювання конфліктів.

Первинно реалізація тієї угоди у Гватемалі наштовхнулась на труднощі, оскільки і ГНРЄ, і армія вимагали одне від одного виконання низки попередніх умов до початку перемовин. Провідну роль у формуванні громадської думки на підтримку як національного діалогу, так і «гуманізації війни» відіграла Католицька церква. Сформована урядом, частково за наполяганням церковної влади, Комісія національного примирення (КНП) ініціювала 1989 року перемовини, що отримали назву «Великого загальнонаціонального діалогу». Наступного року КНП провела у Норвегії перемовини з ГНРЄ під егідою .

1990-ті

У березні 1990 року було підписано «Угоди Осло», що зобов'язували сторони шукати політичні рішення для розв'язання конфлікту. 1991 почались перемовини ГНРЄ з урядом, які первинно відбувались за посередництва єпископа Гватемали, а потім — за посередництва ООН.

Станом на середину 1990 року повстанці активно діяли в околицях столиці й у 14 з 22 департаментів країни, а у низці районів вони створили власні адміністративні органи.

В середині 1994 року міністр оборони Маріо Енрікес відкрито визнав, що після 30 років військового конфлікту військова перемога над повстанцями ГНРЄ є неможливою («хоч їхня чисельність не перевищує 900 осіб») та виступив за мирні перемовини.

До кінця 1996 року сторони уклали шість суттєвих та п'ять робочих угод. У них було намічено кроки з припинення військового конфлікту й надано гарантії реформ, спрямованих на розв'язання деяких соціальних і структурних питань, що групувались за темами: права людини, комісія зі встановлення фактів, повернення біженців та вимушених переселенців, статус і права корінних народів, соціально-економічні та сільськогосподарські питання, зміцнення цивільної влади й роль збройних сил, реформа Конституції та виборчої системи. У грудні 1996 представники уряду й командування партизан підписали «Договір про міцний і тривалий мир», що поклав край громадянській війні.

Примітки

  1. Уберто Альварадо Арельяно. Роздуми. Обрані статті й матеріали. М., «Прогресс», 1979. стор.79
  2. Уго Барріос Клеє. У Гватемалі назрівають зміни // «Проблемы мира и социализма», № 11 (51), листопад 1962. стор.26-31
  3. John Pike. . Globalsecurity.org. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
  4. Г. Є. Селіверстов. Гватемала: борьба против диктатуры нарастает. М., «Мысль», 1983. стор.28
  5. [Гватемала] Осадное положение // «Известия», № 183 (20164) від 2 липня 1982. стор.4
  6. Гватемала // Страны мира: справочник, 2006 / під заг. ред. С. В. Лаврова. М., «Республика», 2006. стор.125-127
  7. Lindsey Gruson. Guerrilla war in Guatemala heats up, fueling criticism of civilian rule [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] // «The New York Times» від 3 червня 1990
  8. Гватемала // «Зарубежное военное обозрение», № 7, 1994. стор.62

Джерела

  • Як загинула цивілізація мая [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.] Ноам Чомскі, Джон Перрі

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gromadyanska vijna u Gvatemali 1960 1996 isp Guerra civil de Guatemala seriya zbrojnih konfliktiv u respublici Gvatemala u drugij polovini HH stolittya Ne maye chitkih chasovih mezh podilyayetsya na kilka periodiv zagalnoyu trivalistyu blizko 36 rokiv Gromadyanska vijna u Gvatemali Holodna vijna 20px 6000 1982 2000 2500 1986 1987 1000 2000 1988 1500 2000 1989 1000 1992 800 1100 1996 20px 6000 1982 2000 2500 1986 1987 1000 2000 1988 1500 2000 1989 1000 1992 800 1100 1996 Koordinati 14 38 pn sh 90 30 zh d 14 633 pn sh 90 500 zh d 14 633 90 500 Data 13 listopada 1960 29 grudnya 1996 Misce Gvatemala Rezultat pidpisana mirna ugoda Storoni GPP 1960 1982 Gvatemalskij nacionalnij revolyucijnij soyuz 1982 1996 Partizanska armiya bidnih 1972 1996 Revolyucijna organizaciya zbrojnogo narodu 1979 1996 Povstanski zbrojni sili 1962 1996 Za pidtrimki Kubi Gvatemalska policiya Zbrojni sili Gvatemali Patrul civilnoyi oboroni Za pidtrimki SShA Komanduvachi Luyis Treho Eskivel Alehandro de Leon Umberto Alvardo Hose Alberto Sardoza Migel Idigoras Fuentes Enrike Peralta Asurdia Hulio Sesar Mendes Montenegro Karlos Manuel Arana Osorio Khel Laugerud Garsia Fernando Romeo Lukas Garsiya Efrayin Rios Montt Oskar Umberto Mehia Viktores Vinisio Sereso Horhe Serrano Elias Gustavo Espina Salgero Ramiro de Leon Karpio Alvaro Arsu Vijskovi sili Flag of the Guatemalan National Revolutionary Unity svg Zbrojni sili Gvatemali 32 000 1986 44 200 1996 Patrul civilnoyi oboroni 300 000 1982 Vtrati Bl 200 000 ubitih z 1994 do 1996 demobilizovano 200 000 bijciv i 3000 partizan Zbrojni sili Gvatemali skorocheno do 28 000 osibPeredumoviDo destabilizaciyi obstanovki v krayini prizviv derzhavnij perevorot 1954 roku v rezultati yakogo bulo usunuto vid vladi prezidenta Hakobo Arbensa Perebig vijni1960 1970 ti 13 listopada 1960 roku v centralnih kazarmah grupa molodih oficeriv pidburila povstannya proti uryadu Povstancyam udalos zajnyati vijskovu bazu v Sakapi odnak do 15 listopada yihnij vistup bulo pridusheno Tim ne menshe chastina aktivistiv zmogla zalishiti krayinu a pislya pochatku gromadyanskoyi vijni bagato hto z nih Alehandro de Leon Mario Antonio Jon Sosa Luyis Avgusto Tursios Lima Luyis Treho Eskivel Visente Loarka j inshi ob yednalis iz reshtoyu opozicijnih grup vklyuchayuchi ta postali na choli partizansko povstanskih sil Na pochatku lyutogo 1962 roku vinik pershij oseredok partizanskogo ruhu u shidnij chastini krayini na pochatku bereznya drugij oseredok u centralnij chastini Kerivnictvo povstanskoyi armiyi vstanovilo vidnosini z uryadom Kubi U 1970 h rokah do borotbi z rezhimom priyednalas velika kilkist aktivistiv z chisla indianciv maya ta nevdovzi sela maya stali ob yektami karalnih vijskovih operacij Konflikt nabuv ne lishe socialno ekonomichnogo ale j etnichnogo zabarvlennya oskilki zemlevlasniki yevropejskogo pohodzhennya ta blizki do nih metisi skoristalis zagalnim bezladom i pochali provoditi nasilnicku ekspropriaciyu zemel maya ta 1980 ti Do pochatku 1980 roku na teritoriyi krayini diyali chotiri fronti povstanskih sil pivnichnij front kapitan Androkles Ernandes departament Peten pivdennij front kapitan Santos Salasar departamenti Eskuyintla Santa Rosa Retaluleu ta Suchitepekes centralnij front stolicya ta yiyi okolici zahidnij front departament Chimaltenango 7 lyutogo 1982 roku v rezultati ob yednannya chotiroh povstanskih organizacij bulo stvoreno blok GNRYe 1 lipnya togo zh roku general Efrayin Rios Montt zaprovadiv u krayini polozhennya oblogi u svoyij promovi na nacionalnomu radio vin zayaviv sho vidnini kozhen zahoplenij zi zbroyeyu v rukah bude rozstrilyanij U borotbi z povstancyami komanduvannya gvatemalskoyi armiyi provodilo politiku spalenoyi zemli u girskih rajonah Profspilki ta politichna opoziciya buli znisheni bagato yih aktivistiv stali zhertvami politichnih ubivstv i zniknen abo tikali z krayini 1984 roku vijskova hunta sklikala Nacionalnu asambleyu yaka uhvalila novu konstituciyu V rezultati viboriv 1984 1985 rokiv prezidentom stav Vinisio Sereso predstavnik pravocentristskoyi Hristiyansko demokratichnoyi partiyi 1987 u gvatemalskomu misti zibralis prezidenti centralnoamerikanskih derzhav Tam bulo uhvaleno regionalnij plan politichnogo primirennya zaproponovanij prezidentom Kosta Riki Oskarom Ariasom Takozh bulo pidpisano ugodu yaka progoloshuvala princip demokratiyi yak obov yazkovi peredumovi do vregulyuvannya konfliktiv Pervinno realizaciya tiyeyi ugodi u Gvatemali nashtovhnulas na trudnoshi oskilki i GNRYe i armiya vimagali odne vid odnogo vikonannya nizki poperednih umov do pochatku peremovin Providnu rol u formuvanni gromadskoyi dumki na pidtrimku yak nacionalnogo dialogu tak i gumanizaciyi vijni vidigrala Katolicka cerkva Sformovana uryadom chastkovo za napolyagannyam cerkovnoyi vladi Komisiya nacionalnogo primirennya KNP iniciyuvala 1989 roku peremovini sho otrimali nazvu Velikogo zagalnonacionalnogo dialogu Nastupnogo roku KNP provela u Norvegiyi peremovini z GNRYe pid egidoyu 1990 ti U berezni 1990 roku bulo pidpisano Ugodi Oslo sho zobov yazuvali storoni shukati politichni rishennya dlya rozv yazannya konfliktu 1991 pochalis peremovini GNRYe z uryadom yaki pervinno vidbuvalis za poserednictva yepiskopa Gvatemali a potim za poserednictva OON Stanom na seredinu 1990 roku povstanci aktivno diyali v okolicyah stolici j u 14 z 22 departamentiv krayini a u nizci rajoniv voni stvorili vlasni administrativni organi V seredini 1994 roku ministr oboroni Mario Enrikes vidkrito viznav sho pislya 30 rokiv vijskovogo konfliktu vijskova peremoga nad povstancyami GNRYe ye nemozhlivoyu hoch yihnya chiselnist ne perevishuye 900 osib ta vistupiv za mirni peremovini Do kincya 1996 roku storoni uklali shist suttyevih ta p yat robochih ugod U nih bulo namicheno kroki z pripinennya vijskovogo konfliktu j nadano garantiyi reform spryamovanih na rozv yazannya deyakih socialnih i strukturnih pitan sho grupuvalis za temami prava lyudini komisiya zi vstanovlennya faktiv povernennya bizhenciv ta vimushenih pereselenciv status i prava korinnih narodiv socialno ekonomichni ta silskogospodarski pitannya zmicnennya civilnoyi vladi j rol zbrojnih sil reforma Konstituciyi ta viborchoyi sistemi U grudni 1996 predstavniki uryadu j komanduvannya partizan pidpisali Dogovir pro micnij i trivalij mir sho poklav kraj gromadyanskij vijni PrimitkiUberto Alvarado Arelyano Rozdumi Obrani statti j materiali M Progress 1979 stor 79 Ugo Barrios Kleye U Gvatemali nazrivayut zmini Problemy mira i socializma 11 51 listopad 1962 stor 26 31 John Pike Globalsecurity org Arhiv originalu za 30 serpnya 2014 Procitovano 15 serpnya 2014 G Ye Seliverstov Gvatemala borba protiv diktatury narastaet M Mysl 1983 stor 28 Gvatemala Osadnoe polozhenie Izvestiya 183 20164 vid 2 lipnya 1982 stor 4 Gvatemala Strany mira spravochnik 2006 pid zag red S V Lavrova M Respublika 2006 stor 125 127 Lindsey Gruson Guerrilla war in Guatemala heats up fueling criticism of civilian rule 19 serpnya 2014 u Wayback Machine The New York Times vid 3 chervnya 1990 Gvatemala Zarubezhnoe voennoe obozrenie 7 1994 stor 62DzherelaYak zaginula civilizaciya maya 1 lipnya 2014 u Wayback Machine Noam Chomski Dzhon PerriLiteraturaN M Vesela Eskipulaski mirni propoziciyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X V I Golovchenko Centralnoamerikanske mirne vregulyuvannya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4

Дата публікації:
Топ