Вади́м Віта́лійович Анто́нов (24 липня 1976 — 10 серпня 2014) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни.
Антонов Вадим Віталійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 24 липня 1976 Житомир, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 10 серпня 2014 (38 років) Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна |
Поховання | Військове кладовище № 2 |
Псевдо | «Літачок», «Самоліт» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1976 року в місті Житомир. Закінчив 2004-го житомирську ЗОШ № 20; Житомирський автодорожній коледж (2007), 2010 року — Житомирський державний технологічний університет, інженер-механік. Створив родину; виховували доньку. Любив спорт — займався дзюдо. Активний учасник подій Революції Гідності, «Михайлівська» сотня самооборони Євромайдану.
В часі війни — солдат резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом в ході зіткнення із терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових — прикривав відхід 10-ти побратимів. За слідами на місці бою побратими дійшли висновку, що терористи захопили й потягли до своїх позицій тяжкопораненого Вадима. Тоді ж поранень зазнав (Віктор Дегтярьов).
У жовтні 2014-го пошукова група місії «Чорний тюльпан» виявила тіло Вадима — у безіменному похованні біля кладовища в Іловайську — та доставила в Запоріжжя. Ідентифікований за тестами ДНК.
Без Вадима залишились мама Марія Павлівна і батько Віталій Антонови; сестра, дружина Ольга, донька Соня 2008 р.н.
Похований в місті Житомир на Смолянському військовому кладовищі 7 лютого 2015 року з військовими почестями. Житомиряни утворили на майдані живий коридор і встали на коліна.
Нагороди та вшанування
- Орденом «За мужність» III ступеня (14 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 20.
- нагороджений «Іловайським Хрестом» (посмертно).
- 3 грудня 2015 року на фасаді Житомирської середньої загальноосвітньої школи № 20 урочисто відкрито меморіальні дошки на честь загиблих випускників, учасника АТО Вадима Антонова та воїна-«афганця» Валерія Лук'яненка.
- вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави
Примітки
- Цього дня у зоні АТО Вадим Антонов ціною свого життя врятував 10 побратимів! Вшануй пам'ять Героя!
- Небесна Гвардія
- Житомир попрощався з героєм Вадимом Антоновим
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 13 листопада 2019.
- Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
Джерела
- Антонов Вадим Віталійович («Самольот», «Літачок») [ 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Вадим Антонов
- Життя та смерть Вадима Антонова
- Наші Герої
- Такса Кнопка — резидент студентського кампусу
![]() | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет