Окси́д стро́нцію — неорганічна бінарна сполука Стронцію та Оксигену складу SrO. Являє собою білі аморфні кристали. Тугоплавка сполука, поглинає воду та вуглекислий газ із повітря. Проявляє сильні осно́вні властивості. У природі оксид стронцію поширений у мінералах стронціаніті, целестині, лампрофіліт.
Оксид стронцію | |
---|---|
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 1314-11-0 |
Номер EINECS | 215-219-9 |
SMILES | [O-2].[Sr+2][1] |
InChI | InChI=1S/O.Sr/q-2;+2 |
Властивості | |
Молекулярна формула | SrO |
Молярна маса | 103,62 г/моль |
Зовнішній вигляд | білі кристали |
Густина | 5,1 г/см³ |
Тпл | 2531 °C |
Розчинність (вода) | реагує |
Показник заломлення (nD) | 1,8710 |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Примітки картки |
Поширення у природі
Оксид стронцію часто зустрічається у природі вигляді мінеральних змішаних сполук: карбонатів, сульфатів, силікатів тощо. Основними мінералами, що містять SrO, є стронціаніт (70,2% SrO), целестин (56,4%), лампрофіліт. Дещо менший вміст оксиду стронцію мають брюстерит і анкіліт.
Отримання
Оксид стронцію утворюється в результаті спалення металевого стронцію на повітрі:
Також сполуку можна отримати після термічного розкладання оксигенвмісних сполук стронцію:
Хімічні властивості
Оксид стронцію активно взаємодіє з водою. Але, на відміну від реакцій оксиду кальцію, ця взаємодія супроводжується поглинанням тепла:
За великого тиску (200-250 атм) сполука здатна окиснюватися до :
Оксид проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами та кислотними оксидами. При кімнатній температурі поглинає з повітря вуглекислий газ (тому його зберігають у запаяних ампулах).
При взаємодії з метанолом утворюються алкоголяти стронцію:
Застосування
Оксид стронцію є вихідною сполукою для синтезу більшості сполук стронцію. Його застосовують у будівельній промисловості, у виробництві скла та емалей. Також він використовується як складова каталізаторів дегідрогенізації.
Див. також
Примітки
- strontium oxygen(2-)
- За тиску 101,3 кПа
Джерела
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — . (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oksi d stro nciyu neorganichna binarna spoluka Stronciyu ta Oksigenu skladu SrO Yavlyaye soboyu bili amorfni kristali Tugoplavka spoluka poglinaye vodu ta vuglekislij gaz iz povitrya Proyavlyaye silni osno vni vlastivosti U prirodi oksid stronciyu poshirenij u mineralah stroncianiti celestini lamprofilit Oksid stronciyu Identifikatori Nomer CAS 1314 11 0Nomer EINECS 215 219 9SMILES O 2 Sr 2 1 InChI InChI 1S O Sr q 2 2 Vlastivosti Molekulyarna formula SrO Molyarna masa 103 62 g mol Zovnishnij viglyad bili kristali Gustina 5 1 g sm Tpl 2531 C Rozchinnist voda reaguye Pokaznik zalomlennya nD 1 8710 Yaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonu Primitki kartkiPoshirennya u prirodiCelestin Oksid stronciyu chasto zustrichayetsya u prirodi viglyadi mineralnih zmishanih spoluk karbonativ sulfativ silikativ tosho Osnovnimi mineralami sho mistyat SrO ye stroncianit 70 2 SrO celestin 56 4 lamprofilit Desho menshij vmist oksidu stronciyu mayut bryusterit i ankilit OtrimannyaOksid stronciyu utvoryuyetsya v rezultati spalennya metalevogo stronciyu na povitri 2 S r O 2 gt 250 o C 2 S r O displaystyle mathrm 2Sr O 2 xrightarrow gt 250 o C 2SrO Takozh spoluku mozhna otrimati pislya termichnogo rozkladannya oksigenvmisnih spoluk stronciyu S r O H 2 500 850 o C S r O H 2 O displaystyle mathrm Sr OH 2 xrightarrow 500 850 o C SrO H 2 O S r C O 3 1100 1200 o C S r O C O 2 displaystyle mathrm SrCO 3 xrightarrow 1100 1200 o C SrO CO 2 2 S r N O 3 2 gt 570 o C 2 S r O 4 N O 2 O 2 displaystyle mathrm 2Sr NO 3 2 xrightarrow gt 570 o C 2SrO 4NO 2 O 2 2 S r S O 4 gt 1300 o C 2 S r O 2 S O 2 O 2 displaystyle mathrm 2SrSO 4 xrightarrow gt 1300 o C 2SrO 2SO 2 O 2 Himichni vlastivostiOksid stronciyu aktivno vzayemodiye z vodoyu Ale na vidminu vid reakcij oksidu kalciyu cya vzayemodiya suprovodzhuyetsya poglinannyam tepla S r O H 2 O S r O H 2 displaystyle mathrm SrO H 2 O rightarrow Sr OH 2 Za velikogo tisku 200 250 atm spoluka zdatna okisnyuvatisya do 2 S r O O 2 400 o C 200 a t m 2 S r O 2 displaystyle mathrm 2SrO O 2 xrightarrow 400 o C 200atm 2SrO 2 Oksid proyavlyaye silni osno vni vlastivosti reaguyuchi z kislotami ta kislotnimi oksidami Pri kimnatnij temperaturi poglinaye z povitrya vuglekislij gaz tomu jogo zberigayut u zapayanih ampulah S r O 2 H C l S r C l 2 H 2 O displaystyle mathrm SrO 2HCl rightarrow SrCl 2 H 2 O 3 S r O 2 H 3 P O 4 S r 3 P O 4 2 3 H 2 O displaystyle mathrm 3SrO 2H 3 PO 4 rightarrow Sr 3 PO 4 2 3H 2 O S r O C O 2 S r O C O 2 displaystyle mathrm SrO CO 2 rightarrow SrO CO 2 Pri vzayemodiyi z metanolom utvoryuyutsya alkogolyati stronciyu S r O C H 3 O H C H 3 O S r O H C H 3 O 2 S r H 2 O displaystyle mathrm SrO CH 3 OH rightarrow CH 3 OSr OH CH 3 O 2 Sr H 2 O ZastosuvannyaOksid stronciyu ye vihidnoyu spolukoyu dlya sintezu bilshosti spoluk stronciyu Jogo zastosovuyut u budivelnij promislovosti u virobnictvi skla ta emalej Takozh vin vikoristovuyetsya yak skladova katalizatoriv degidrogenizaciyi Div takozhStroncijPrimitkistrontium oxygen 2 d Track Q278487 Za tisku 101 3 kPaDzherelaCRC Handbook of Chemistry and Physics D R Lide 86th Boca Raton FL CRC Press 2005 2656 p ISBN 0 8493 0486 5 angl Ripan R Chetyanu I Neorganicheskaya himiya Himiya metallov V I Spicyn M Mir 1971 T 1 561 s ros Lidin R A Molochko V A Andreeva L L Himicheskie svojstva neorganicheskih veshestv R A Lidin 3 e M Himiya 2000 480 s ISBN 5 7245 1163 0 ros