Румелі Хісари (фортеця) (тур. Rumelihisarı, також Boğazkesen Hisarı, що у перекладі означає "та, що розрізає пролив"; грец. Ρούμελη Χισάρ) — середньовічна фортеця, розташована в Стамбулі, Туреччина, на низці пагорбів на берегах Босфору.
Румелі Хісари | |
Дата створення / заснування | 1451 |
---|---|
Приналежність | d |
Засновник | Мехмед II Фатіх |
Країна | Туреччина |
Адміністративна одиниця | Стамбул Сариєр |
Замовник | Мехмед II Фатіх |
Кількість відвідувачів за рік | невідомо |
Румелі Хісари у Вікісховищі |
Координати: 41°05′05″ пн. ш. 29°03′22″ сх. д. / 41.08472222224977344° пн. ш. 29.05611111113877953° сх. д.
Опис пам'ятки
Румелі Хісари — фортифікаційне укріплення, яке має одну малу вежу, три основні вежі та тринадцять невеликих сторожових веж, розміщених біля стін, що з'єднують головні вежі. Одна баштова вежа у формі чотирикутної призми, шість сторожових веж мають форму призм з декількома кутами, а шість інших — циліндричної форми.
Головна вежа на півночі, вежа Саруджа Паша, має циліндричну форму діаметром 23,30 м, товщина її стін 7 м, її 9 ярусів сягають висоти 28 м. Сьогодні ця вежа також відома як "Вежа Фатіха Завойовника" на честь султана Мехмеда II Фатіха.
Велика вежа посеред фортеці, вежа Халіл Паша, призма висотою 22 м, діаметром 23,30 м, з товщиною стін 6,50 м.
Основна вежа на півдні, вежа , названа на честь візира Османської імперії (1453-1456), складається всього з 8 ярусів. Башта циліндричної форми, заввишки 21 м та діаметром 26,70 м, товщина мурів — 5,70 м.
Простір всередині кожної вежі розділено дерев'яними підлогами, кожна з веж була обладнана піччю. Конічні дерев’яні дахи, покриті свинцем, які увінчували вежі, на сьогодні не збереглись.
Загальна площа комплексу дорівнює 31 250 м².
Фортеця мала три головні брами поруч із головними вежами, одну бічну браму та дві таємні для арсеналу та продовольчих льохів поруч із південною вежею. Були дерев’яні будинки для солдатів та невелика мечеть. Лише вал мінарет залишився від первісної мечеті, тоді як маленький маджід, доданий у середині 16 століття, не зберігся. Вода подавалась у фортецю з великої [цистерни] під мечеттю і розподілялася через три настінні фонтани, з яких залишився лише один. На стінах знайдені дві таблички з написами.
Фортеця, спроектована архітектором Мюсліхіддіном.
Історія
Необхідність стратегічної фортеці на Босфорі була добре відома османам, які почали наприкінці XIV століття здійснювати наміри захопити місто Константинополь як нову столицю для своєї тоді створюваної імперії. У попередній спробі османської влади завоювати місто Султан Мурад II (1421–44, 1446–51) зіткнувся з труднощами через блокаду Босфору флотом Візантії. Усвідомивши важливість морської стратегії, султан Мехмед II (1444–46, 1451–81), син Мурада II, розпочав планувати новий наступ відразу після свого сходження на престол у 1451 році.
У відповідь на коронацію амбітного молодого султана, візантійського імператора Константина XI (1449–53), який зрозумів наміри Мехмеда щодо Константинополя та з обережністю ставився до загрози, яку спричиняє зростаючий Османський вплив у регіоні, сподівався досягти дипломатичного рішення, яке б захистило місто, запобігаючи візантійцям довготривалий занепад.
Мехмед відмовився від пропонованого миру і продовжив свої облогові плани, замовивши будівництво великої фортеці, яка використовувалася б для контролю над усім морським рухом по Босфору.
Місце для нової фортеці було швидко визначене. Ним стала найвужча точка Босфору шириною 660 метрів. Ця фортеця на берегах протоки полегшила контроль водного шляху. Фортеця побудована за наказом Османського Султана Мехмеда II. Будівництво розпочалося 15 квітня 1452 р. Кожна з трьох головних веж була названа на честь королівського візира, який керував її відповідним будівництвом; Халіл Паша, який збудував велику вежу поруч із брамою; Заанос Паша, який збудував південну вежу; та Сарика Паша, який збудував північну вежу. Сам султан особисто оглядав роботи на місці.
За допомогою тисяч мулярів та робітників фортеця була завершена в рекордно короткий термін за 4 місяці та 16 днів 31 серпня 1452 р. За словами народних краєзнавців, щоб заохотити його будівельників працювати швидше, султан спроектував фортецю макет у формі імені мусульманського пророка Мухаммеда арабською мовою якщо читати зверху. Оскільки Мухаммед і Мехмед поділяють той самий арабський правопис (محمد), цілком ймовірно, що цей вчинок також був зроблений як пошана самому собі.
Комплекс був введений у експлуатацію з метою скорочення морських військових та матеріально-технічних витрат для проходу через протоку Босфор, звідси альтернативна назва фортеці - замок "Річка протоки". Її старша сестринська структура, Анатолійська фортеця, знаходиться на протилежних берегах Босфору, і дві фортеці працювали в тандемі під час падіння Константинополя, щоб охопити весь морський рух уздовж Босфору, тим самим допомагаючи османам досягти своєї мети збудувати місто Константинополь (пізніше перейменований на Стамбул), яке стало новою імперською столицею у 1453 році.
Після завоювання міста Османом фортеця Румелі Хісарі була митним пунктом пропуску та періодичною в'язницею, особливо для посольств держав, які воювали з Імперією. Після зазнаних значних пошкоджень під час Константинопольського землетрусу у 1509 році споруда була відремонтована і постійно використовувалася до кінця 19 століття.
Галерея
- Rumelihisarı entrance
- Rumelihisarı Halil Paşa tower
- Rumelihisarı view with Bosporus
- Rumelihisarı Saruca Paşa tower.
- Rumelihisarı Small Zaganos Paşa tower
- Rumelihisarı Zaganos Paşa tower interior
- Rumelihisarı's Fatih Mosque
- Rumelihisarı minaret above cistern.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Румелі Хісари (фортеця)
- Over 80 pictures of the fortress
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumeli Hisari fortecya tur Rumelihisari takozh Bogazkesen Hisari sho u perekladi oznachaye ta sho rozrizaye proliv grec Roymelh Xisar serednovichna fortecya roztashovana v Stambuli Turechchina na nizci pagorbiv na beregah Bosforu Rumeli Hisari Data stvorennya zasnuvannya1451 Prinalezhnistd ZasnovnikMehmed II Fatih Krayina Turechchina Administrativna odinicyaStambul Sariyer ZamovnikMehmed II Fatih Kilkist vidviduvachiv za riknevidomo Rumeli Hisari u Vikishovishi Koordinati 41 05 05 pn sh 29 03 22 sh d 41 08472222224977344 pn sh 29 05611111113877953 sh d 41 08472222224977344 29 05611111113877953Opis pam yatkiRumeli Hisari fortifikacijne ukriplennya yake maye odnu malu vezhu tri osnovni vezhi ta trinadcyat nevelikih storozhovih vezh rozmishenih bilya stin sho z yednuyut golovni vezhi Odna bashtova vezha u formi chotirikutnoyi prizmi shist storozhovih vezh mayut formu prizm z dekilkoma kutami a shist inshih cilindrichnoyi formi Golovna vezha na pivnochi vezha Sarudzha Pasha maye cilindrichnu formu diametrom 23 30 m tovshina yiyi stin 7 m yiyi 9 yarusiv syagayut visoti 28 m Sogodni cya vezha takozh vidoma yak Vezha Fatiha Zavojovnika na chest sultana Mehmeda II Fatiha Velika vezha posered forteci vezha Halil Pasha prizma visotoyu 22 m diametrom 23 30 m z tovshinoyu stin 6 50 m Osnovna vezha na pivdni vezha nazvana na chest vizira Osmanskoyi imperiyi 1453 1456 skladayetsya vsogo z 8 yarusiv Bashta cilindrichnoyi formi zavvishki 21 m ta diametrom 26 70 m tovshina muriv 5 70 m Prostir vseredini kozhnoyi vezhi rozdileno derev yanimi pidlogami kozhna z vezh bula obladnana pichchyu Konichni derev yani dahi pokriti svincem yaki uvinchuvali vezhi na sogodni ne zbereglis Zagalna plosha kompleksu dorivnyuye 31 250 m Fortecya mala tri golovni brami poruch iz golovnimi vezhami odnu bichnu bramu ta dvi tayemni dlya arsenalu ta prodovolchih lohiv poruch iz pivdennoyu vezheyu Buli derev yani budinki dlya soldativ ta nevelika mechet Lishe val minaret zalishivsya vid pervisnoyi mecheti todi yak malenkij madzhid dodanij u seredini 16 stolittya ne zberigsya Voda podavalas u fortecyu z velikoyi cisterni pid mechettyu i rozpodilyalasya cherez tri nastinni fontani z yakih zalishivsya lishe odin Na stinah znajdeni dvi tablichki z napisami Fortecya sproektovana arhitektorom Myuslihiddinom IstoriyaNeobhidnist strategichnoyi forteci na Bosfori bula dobre vidoma osmanam yaki pochali naprikinci XIV stolittya zdijsnyuvati namiri zahopiti misto Konstantinopol yak novu stolicyu dlya svoyeyi todi stvoryuvanoyi imperiyi U poperednij sprobi osmanskoyi vladi zavoyuvati misto Sultan Murad II 1421 44 1446 51 zitknuvsya z trudnoshami cherez blokadu Bosforu flotom Vizantiyi Usvidomivshi vazhlivist morskoyi strategiyi sultan Mehmed II 1444 46 1451 81 sin Murada II rozpochav planuvati novij nastup vidrazu pislya svogo shodzhennya na prestol u 1451 roci U vidpovid na koronaciyu ambitnogo molodogo sultana vizantijskogo imperatora Konstantina XI 1449 53 yakij zrozumiv namiri Mehmeda shodo Konstantinopolya ta z oberezhnistyu stavivsya do zagrozi yaku sprichinyaye zrostayuchij Osmanskij vpliv u regioni spodivavsya dosyagti diplomatichnogo rishennya yake b zahistilo misto zapobigayuchi vizantijcyam dovgotrivalij zanepad Mehmed vidmovivsya vid proponovanogo miru i prodovzhiv svoyi oblogovi plani zamovivshi budivnictvo velikoyi forteci yaka vikoristovuvalasya b dlya kontrolyu nad usim morskim ruhom po Bosforu General view from Rumelihisari with the Fatih Sultan Mehmet Bridge in the background Misce dlya novoyi forteci bulo shvidko viznachene Nim stala najvuzhcha tochka Bosforu shirinoyu 660 metriv Cya fortecya na beregah protoki polegshila kontrol vodnogo shlyahu Fortecya pobudovana za nakazom Osmanskogo Sultana Mehmeda II Budivnictvo rozpochalosya 15 kvitnya 1452 r Kozhna z troh golovnih vezh bula nazvana na chest korolivskogo vizira yakij keruvav yiyi vidpovidnim budivnictvom Halil Pasha yakij zbuduvav veliku vezhu poruch iz bramoyu Zaanos Pasha yakij zbuduvav pivdennu vezhu ta Sarika Pasha yakij zbuduvav pivnichnu vezhu Sam sultan osobisto oglyadav roboti na misci Za dopomogoyu tisyach mulyariv ta robitnikiv fortecya bula zavershena v rekordno korotkij termin za 4 misyaci ta 16 dniv 31 serpnya 1452 r Za slovami narodnih krayeznavciv shob zaohotiti jogo budivelnikiv pracyuvati shvidshe sultan sproektuvav fortecyu maket u formi imeni musulmanskogo proroka Muhammeda arabskoyu movoyu yaksho chitati zverhu Oskilki Muhammed i Mehmed podilyayut toj samij arabskij pravopis محمد cilkom jmovirno sho cej vchinok takozh buv zroblenij yak poshana samomu sobi Plan Kompleks buv vvedenij u ekspluataciyu z metoyu skorochennya morskih vijskovih ta materialno tehnichnih vitrat dlya prohodu cherez protoku Bosfor zvidsi alternativna nazva forteci zamok Richka protoki Yiyi starsha sestrinska struktura Anatolijska fortecya znahoditsya na protilezhnih beregah Bosforu i dvi forteci pracyuvali v tandemi pid chas padinnya Konstantinopolya shob ohopiti ves morskij ruh uzdovzh Bosforu tim samim dopomagayuchi osmanam dosyagti svoyeyi meti zbuduvati misto Konstantinopol piznishe perejmenovanij na Stambul yake stalo novoyu imperskoyu stoliceyu u 1453 roci Pislya zavoyuvannya mista Osmanom fortecya Rumeli Hisari bula mitnim punktom propusku ta periodichnoyu v yazniceyu osoblivo dlya posolstv derzhav yaki voyuvali z Imperiyeyu Pislya zaznanih znachnih poshkodzhen pid chas Konstantinopolskogo zemletrusu u 1509 roci sporuda bula vidremontovana i postijno vikoristovuvalasya do kincya 19 stolittya GalereyaRumelihisari entrance Rumelihisari Halil Pasa tower Rumelihisari view with Bosporus Rumelihisari Saruca Pasa tower Rumelihisari Small Zaganos Pasa tower Rumelihisari Zaganos Pasa tower interior Rumelihisari s Fatih Mosque Rumelihisari minaret above cistern PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rumeli Hisari fortecya Over 80 pictures of the fortress