місто | ||||
---|---|---|---|---|
Кресна болг. Кресна | ||||
Країна | Болгарія | |||
Область | Благоєвградська область | |||
Община | Кресна | |||
Код ЕКАТТЕ | 14492 | |||
Поштовий індекс | 2840 | |||
Телефонний код | 07433 | |||
H G O | ||||
Висота | 170 | |||
Населення | 3470 (2011) | |||
Відстань | ||||
До обласного центру | ||||
фізична | 32 км | |||
До Софії | ||||
фізична | 109 км | |||
Розташування | ||||
Кресна Кресна (Болгарія) | ||||
Мапа | ||||
Кресна у Вікісховищі |
Кре́сна (болг. Кресна) — місто в Благоєвградській області Болгарії. Адміністративний центр громади Кресна.
Населення
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 3470 осіб.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
болгари | 3313 | 98,7% |
цигани | 15 | 0,4% |
не визначились | 13 | 0,4% |
Всього відповіли | 3355 |
Розподіл населення за віком у 2011 році:
Динаміка населення:
Географія
Кресненська община (7 560 мешканців) охоплює частини долини ріки Струми з мальовничими схилами Кресненської ущелини, західними відрогами Піринських гір і північно східними схилами Малешевських гір. Область є привабливою своєю унікальністю та природною красою.
Місто Кресна (4600 жителів) розташоване по обидві сторони міжнародного шляху E-79. Перед містом, на мальовничому повороті річки Струма, знаходиться пам'ятник жертвам Кресненсько-Розложського повстання (1878). Вражає пам'ятник святому Івану Рильському (праворуч від дороги), приємний центр і пісочні пагорби Мело, які знаходяться на схід-північний схід, а в глибині - величний хребет Пірина.
У Пірині розташований прекрасний курорт Синаниця (пік Синій), через який проходить популярний пішохідний маршрут до гірського притулку і озера, одного з найкрасивіших у Пірині. Село Влахи підкорює відвідувача своєю неперевершеною природою і пасторальною ідилією. Поруч з Влахами, у селі Оштава і в районі Градешка баня розташовані мінеральні джерела, відомі своїми лікуваними властивостями. У Малешевських горах, уздовж долини річки Брезниця, знаходиться царство вікових дубів. На пагорбі над селом Брезница, на місці старого монастиря, був побудований новий монастир святого пророка Іллі.
Залишки стародавнього міста Нейне (біля села Долішня Градешниця) і середньовічного монастиря святих Козьми і Даміана (біля села Влахи) розповідають про багатовікову історію краю. У кожному з населених пунктів муніципалітету є цікаві церкви. Найдавніша, церква Святої Богородиці, знаходиться в селі Влахи і датується 1750 роком.
По обидві сторони Струми знаходиться заповідник «Тисата»"- найбільший ареал ялівця деревоподібного на Балканському півострові, де мешкає понад сто видів птахів.
Історія
Знайдені археологічні знахідки вказують на те, що ця територія була заселена ще з давніх часів.
Поселення виникає у 1926 р. як залізнична станція Пірин . В 1934 р. воно було визнане станційним поселенням без адміністративного акту. У 1956 р. населення Нового села було зараховано до населення станції Пірин. У 1959 р. населення Кривої ливади було додане до станції Пірин указом № 582. Указом № 1582 29 вересня 1978р поселення було оголошене містом і перейменоване у Кресну, а колишнє село Кресна - у Стару Кресну.
З 1932 року у Кривій Ливаді працює читацький центр «Пробуда».
Релігія
Населення сповідає хідне православ'я. У 1941 році в Кресні було збудовано храм "Св. Іван Рильський".
Економіка
У місті багато цехів пошиття одягу. Сільське господарство також розвинене.
Державні установи
28 травня 2007 року були побудовані нові дитячі ясла.
- Відділок поліції
Визначні пам'ятки
Центр Кресни невеликий, добре обладнаний, з красивими фонтанами.
Приблизно в 7 км від міста, біля підніжжя Малешевських гір, знаходиться монастир "Св. Пророк Ілля". Біля сусіднього села Влахи розташоване урочище Градецька баня, відоме своїми мінеральними джерелами.
Кресна є відправною точкою до Синаницького озера і до вершини Синаниця у Піринських горах. Це популярний і унікально красивий район. На березі озера знаходиться однойменний гірський притулок.
Регулярні події
Кожного року 19 жовтня проводиться громадське свято. Православна церква святкує свято св. Івана Рильського.
Щомісяця виходить газета «Кресна» з регулярними публікаціями.
Примітки
- Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Kresna", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9918115/uk. Докладніше: ; .
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- (болгарською) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 23 січня 2012.
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro misto Pro gromadu div Kresna gromada misto Kresna bolg Kresna d Kat Krayina BolgariyaOblast Blagoyevgradska oblast Obshina Kresna Kod EKATTE 14492Poshtovij indeks 2840Telefonnij kod 0743341 43 17 pn sh 23 09 44 sh d H G OVisota 170Naselennya 3470 2011 Vidstan Do oblasnogo centru fizichna 32 km Do Sofiyi fizichna 109 km Roztashuvannya KresnaKresna Bolgariya Mapa Kresna u Vikishovishi Kre sna bolg Kresna misto v Blagoyevgradskij oblasti Bolgariyi Administrativnij centr gromadi Kresna NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2011 roku u misti prozhivali 3470 osib Nacionalnij sklad naselennya mista Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok bolgari 3313 98 7 cigani 15 0 4 ne viznachilis 13 0 4 Vsogo vidpovili 3355 Rozpodil naselennya za vikom u 2011 roci Dinamika naselennya GeografiyaKresnenska obshina 7 560 meshkanciv ohoplyuye chastini dolini riki Strumi z malovnichimi shilami Kresnenskoyi ushelini zahidnimi vidrogami Pirinskih gir i pivnichno shidnimi shilami Maleshevskih gir Oblast ye privablivoyu svoyeyu unikalnistyu ta prirodnoyu krasoyu Misto Kresna 4600 zhiteliv roztashovane po obidvi storoni mizhnarodnogo shlyahu E 79 Pered mistom na malovnichomu povoroti richki Struma znahoditsya pam yatnik zhertvam Kresnensko Rozlozhskogo povstannya 1878 Vrazhaye pam yatnik svyatomu Ivanu Rilskomu pravoruch vid dorogi priyemnij centr i pisochni pagorbi Melo yaki znahodyatsya na shid pivnichnij shid a v glibini velichnij hrebet Pirina U Pirini roztashovanij prekrasnij kurort Sinanicya pik Sinij cherez yakij prohodit populyarnij pishohidnij marshrut do girskogo pritulku i ozera odnogo z najkrasivishih u Pirini Selo Vlahi pidkoryuye vidviduvacha svoyeyu neperevershenoyu prirodoyu i pastoralnoyu idiliyeyu Poruch z Vlahami u seli Oshtava i v rajoni Gradeshka banya roztashovani mineralni dzherela vidomi svoyimi likuvanimi vlastivostyami U Maleshevskih gorah uzdovzh dolini richki Breznicya znahoditsya carstvo vikovih dubiv Na pagorbi nad selom Breznica na misci starogo monastirya buv pobudovanij novij monastir svyatogo proroka Illi Zalishki starodavnogo mista Nejne bilya sela Dolishnya Gradeshnicya i serednovichnogo monastirya svyatih Kozmi i Damiana bilya sela Vlahi rozpovidayut pro bagatovikovu istoriyu krayu U kozhnomu z naselenih punktiv municipalitetu ye cikavi cerkvi Najdavnisha cerkva Svyatoyi Bogorodici znahoditsya v seli Vlahi i datuyetsya 1750 rokom Po obidvi storoni Strumi znahoditsya zapovidnik Tisata najbilshij areal yalivcya derevopodibnogo na Balkanskomu pivostrovi de meshkaye ponad sto vidiv ptahiv IstoriyaZnajdeni arheologichni znahidki vkazuyut na te sho cya teritoriya bula zaselena she z davnih chasiv Poselennya vinikaye u 1926 r yak zaliznichna stanciya Pirin V 1934 r vono bulo viznane stancijnim poselennyam bez administrativnogo aktu U 1956 r naselennya Novogo sela bulo zarahovano do naselennya stanciyi Pirin U 1959 r naselennya Krivoyi livadi bulo dodane do stanciyi Pirin ukazom 582 Ukazom 1582 29 veresnya 1978r poselennya bulo ogoloshene mistom i perejmenovane u Kresnu a kolishnye selo Kresna u Staru Kresnu Z 1932 roku u Krivij Livadi pracyuye chitackij centr Probuda ReligiyaNaselennya spovidaye hidne pravoslav ya U 1941 roci v Kresni bulo zbudovano hram Sv Ivan Rilskij EkonomikaU misti bagato cehiv poshittya odyagu Silske gospodarstvo takozh rozvinene Derzhavni ustanovi28 travnya 2007 roku buli pobudovani novi dityachi yasla Viddilok policiyiViznachni pam yatkiCentr Kresni nevelikij dobre obladnanij z krasivimi fontanami Priblizno v 7 km vid mista bilya pidnizhzhya Maleshevskih gir znahoditsya monastir Sv Prorok Illya Bilya susidnogo sela Vlahi roztashovane urochishe Gradecka banya vidome svoyimi mineralnimi dzherelami Kresna ye vidpravnoyu tochkoyu do Sinanickogo ozera i do vershini Sinanicya u Pirinskih gorah Ce populyarnij i unikalno krasivij rajon Na berezi ozera znahoditsya odnojmennij girskij pritulok Regulyarni podiyiKozhnogo roku 19 zhovtnya provoditsya gromadske svyato Pravoslavna cerkva svyatkuye svyato sv Ivana Rilskogo Shomisyacya vihodit gazeta Kresna z regulyarnimi publikaciyami PrimitkiCya storinka maye Vlastivist Vikidanih P910 kategoriya za temoyu storinki iz znachennyam Category Kresna ale ne maye nazvi ukrayinskoyu movoyu yaku treba dodati za posilannyam d Special SetLabelDescriptionAliases Q9918115 uk Dokladnishe Vikipediya Proyekt Vikidani Vikipediya Kategorizaciya Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami naselenih punktiv bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 04 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 bolgarskoyu Arhiv originalu za 22 04 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 bolgarskoyu Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi