Зінаїда Володимирівна Волкови́нська (нар. 23 жовтня 1915, Одеса — пом. 4 травня 2010, Київ) — українська художниця. Членкиня Спілки радянських художників України з 1942 року.
Волковинська Зінаїда Володимирівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 10 (23) жовтня 1915 Одеса, Російська імперія | |||
Смерть | 4 травня 2010 (94 роки) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | ![]() ![]() ![]() | |||
Навчання | Одеське художнє училище (1932) і Київський державний художній інститут (1940) | |||
Діяльність | художниця | |||
Вчитель | Кричевський Федір Григорович, Волокидін Павло Гаврилович, Григор'єв Сергій Олексійович, Муцельмахер Мойсей Давидович, Жук Михайло Іванович і Козик Михайло Якимович | |||
Працівник | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
У шлюбі з | Кириченко Степан Андрійович | |||
Діти | Кириченко Олена Степанівна | |||
| ||||
Біографія
Народилася 10 [23] жовтня 1915 року в місті Одесі (нині Україна). Протягом 1929—1932 років навчалася на скульптурному та політосвітньому факультетах художньої профшколи в Одесі у Мойсея Муцельмахера; у 1932—1934 роках — на графічному факультеті в Одеському художньому інституті у Михайла Жука; у 1934—1940 роках — на живописному факультеті у Київського художнього інституту у Павла Волокидіна, Сергія Григор'єва, Федора Кричевського, Михайла Козика. Дипломна робота — картина «Знатна льонівниця» (олія; керівник Федір Кричевський).
У 1940—1941 роках викладала рисунок і композицію у Львівському художньо-промисловому училищі. Під час німецько-радянської війни у 1941—1944 роках перебувала в евакуації в Новосибірську і Красноярську де займалась станковим живописом і оформляла агітаційні ешелони військових частин. Опісля переїхала до Києва. Працювала художницею у видавництвах «Радянська школа», для якого створила багато ілюстрацій для читанок і букварів, «Молодь», «Веселка», «Радянський письменник», співпрацювала з журналами «Барвінок», «Зірка» та іншими.
Жила у Києві в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 30.
У шлюбі з художником Степаном Кириченкрм народила доньку Олену, що також стала художницею.
Творчість
Працювала в галузі станкового живопису та книжкової графіки, створювала плакати. Серед робіт:
- живопис
- «У льонівницькому колгоспі» (1940; Національний художній музей України);
- «Він буде жити» (1942);
- «Подарунок фронту» (1943; );
- «Палять урожай» (1944);
- «Україна у вогні» (1945);
- «Портрет Героя Соціалістичної Праці» П. М. Целері (1947);
- «Сини мої» (1947; (Сумський художній музей));
- «На горійській фортеці» (1949; Закарпатський художній музей);
- «Тарас Шевченко серед казахів» (у співавтстві з Ніною Волковою; 1951 — Шевченківський національний заповідник у Каневі; 1954 — Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»; 1956 — Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка у Форті-Шевченка; ще один екземпляр у Музеї Шевченка в Торонто);
- «Тридцятитисячник» (1957);
- «Портрет підпільниці Марії Груздової» (1963, пастель);
- «Весняний ярмарок у Косові» (1980);
- «Ранок у Карпатах» (1982);
- «Осінній натюрморт» (1992).
- ілюстарації до книг
- «Мужики» Владислава Реймонта (1951);
- індійських народних казок (1955);
- татарської народної казки «Соловей» (1956);
- «Альпійська астра. Повість. Новели» (Петра Гуріненка) (1956);
- «Велика рідня» Михайла Стельмаха (1957);
- казки «Золота гора/Іван-богатир» Наталі Забіли (1960);
- «Крізь сльози кохання» Б. П. Степанова (1962);
- «На Тарасовій горі» (1963);
- «Дударик» Павла Тичини (1964);
- «Про дідуся Тараса» Григорія Бойка (1964);
- «Перший учитель: Повісті гір та степів» Чингіза Айтматова (1964, 1972);
- народних казок Сербії і Чорногорії «Золотий птах» (1966).
У 1943 році виставка її робіт відбулася у Красноярську. Із 1945 року брала участь у всеукраїнських, та з 1949 року — у всесоюзних виставках.
Література
- Волковинська Зінаїда Володимирівна // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 79.;
- Волковинская, Зинаида Владимировна // Художники народов СССР. Том 2. Москва. «Искусство». 1972, сторінка 325 (рос.);
- Волковинська Зінаїда Володимирівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 47.;
- Волковинська Зінаїда Володимирівна // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., сторінка 135;
- (Т. В. Басанець). Волковинська Зінаїда Володимирівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .;
- Ірина Ходак. Волковинська Зінаїда Володимирівна // Шевченківська енциклопедія в 6-ти томах. Том 1 А—В. / / НАН України, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України; редколегія : М. Г. Жулинський (головний редактор) та інші. Київ, 2013, сторінка 703. ;
- І. Ходак. Волковинська Зінаїда Володимирівна // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. сторінки 228—229. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет