Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Биков У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Василь Бико

Василь Володимирович Биков

Василь Володимирович Биков
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Биков.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Василь Биков.

Васи́ль Володи́мирович Би́ков (біл. Васіль Уладзіміравіч Быкаў, 19 червня 1924(19240619), Бички, Ушацький район, Вітебська область, БРСР, СРСР — 22 червня 2003, Боровляни, Мінський район, Мінська область, Білорусь);— білоруський письменник, автор романів, повістей та оповідань, переважно про Другу світову війну.

Василь Володимирович Биков
біл. Васіль Уладзіміравіч Быкаў
image
Народження19 червня 1924(1924-06-19)[1][2][…]
Бички[d], Q123699789?, d, Білоруська РСР, СРСР[4]
Смерть22 червня 2003(2003-06-22)[2][5][…] (79 років)
Боровляни[d], Боровлянська сільська рада[d], Мінський район, Мінська область, Білорусь
ПохованняСхідне кладовище
Національністьimage білорус
КраїнаБілорусь
Приналежністьimage Радянська армія
Освітаd
ПартіяБілоруський народний фронт
ЧленСП СРСР, d, Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр, Білоруський народний фронт «Відродження» і Асоціація білорусів світу «Бацькаўшчына»
Званнямайор
Війни / битвиДруга світова війна
Автографimage
Нагороди
image Биков Василь Володимирович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селі Вітебської області СРСР 19 червня 1924 року. На початку Німецько-радянської війни Биков жив в Саратові, де отримував професію залізничника. Лише в 1942 році його було призвано до армії; він пройшов підготовку в піхотному училищі Саратова, після чого потрапив до бойових частин армії у званні молодшого лейтенанта. Брав участь у боях на території України, Австрії, Угорщини, Болгарії, де отримав тяжке поранення та певний час навіть уважався загиблим.

У 1947 році Бикова було демобілізовано, і він повернувся до Гродна. Там розпочав працювати журналістом газети «Гродненська правда». Саме тоді почали виходити його перші повісті «Сотніков», «Обеліск», «Піти й не вертатися» та «Вижити до світанку».

Літературні досягнення Бикова лежать у його правдивих описах долі та переживань людей в обставинах війни, переважно з невеликою кількістю персонажів. Повісті автора не відповідали офіційній героїзованій версії війни, що призвело до звинувачень письменника в «брехливому гуманізмі» від деяких червоноармійських генералів. Василь Биков — дуже відважний і безкомпромісний автор. У 1980 році його нагороджено почесним званням Народного письменника Білорусі.

За межами його рідного краю Василь Биков — найвідоміший білоруський автор. Протягом радянського періоду твори письменника перекладено багатьма мовами, найбільше російською. Сам Биков писав свої твори білоруською мовою, перекладаючи їх потім російською. Письменник мав великий вплив на культуру Білоруси.

З приходом до влади в Білорусі О. Лукашенка влада стала переслідувати Бикова, який виступив із різкою критикою режиму, що встановився в країні. Його твори перестали видавати, їх шельмували в засобах інформації.

1998 року Василь Биков був змушений виїхати з Мінська до Фінляндії на запрошення фінського пен-клубу та прожив півтора року в Гельсінкі, а в 2000 переїхав до Німеччини. В еміграції написав декілька воєнних оповідань та притч, повість «Вовча яма», присвячену наслідкам чорнобильської катастрофи. У 1998 закінчив повість «Стіна».

Помер Биков 22 червня 2003 року в Білорусі, куди він повернувся лише за місяць до смерті.

На його честь названо вулиці в багатьох білоруських містах.

Твори

  • 1960 — «Журавлиний крик» («Жураўліны крык», «Журавлиный крик»)
  • 1960 — «Хід конем» («Ход канём», «Ход конем»)
  • 1962 — «Третя ракета» («Трэцяя ракета», «Третья ракета»)
  • 1964 — «Альпійська балада» («Альпійская балада», «Альпийская баллада»)
  • 1965 — «Мертвим не болить» («Мёртвым не баліць», «Мёртвым не больно»)
  • 1965 — «Одна ніч» («Адна ноч», «Одна ночь»)
  • 1970 — «Сотников» («Сотнікаў», «Сотников»)
  • 1971 — «Обеліск» («Абеліск», «Обелиск»)
  • 1973 — «Вижити до світанку» («Выжыць да світання», «Выжить до рассвета»)
  • 1974 — «Вовча зграя» («Воўчая зграя», «Волчья стая»)
  • 1975 — «Його батальйон» («Яго батальён», «Его батальон»)
  • 1978 — «Піти й не повернутися» («Пайсці і не вярнуцца», «Пойти и не вернуться»)
  • 1983 — «Знак лиха» («Знак бяды», «Знак беды»)
  • 1989 — «У тумані» («У тумане», «В тумане»)
  • 1999 —

Нагороди

Державна премія СРСР (за «Вижити до світання», 1974); Державна премія ім. Якуба Коласа Білоруської РСР (1978); Ленінська премія (за «Знак лиха», 1986); Народний письменник Білорусі (1980); Герой Соціалістичної Праці (1984).

Примітки

  1. Быков Василь Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 319–322. —
    d:Track:Q124467367d:Track:Q124510026d:Track:Q4421639

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Биков Василь Володимирович
  • Переклад українською оповідання Качина зграйка на сайті Беларуская палічка [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  • Переклад українською оповідання Рожевий туман на сайті Мислене Древо [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  • А. Вертинський. Подвиг творчий – подвиг бойовий (До 50-річчя В. Бикова) (укр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bikov U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vasil Bikov Vasi l Volodi mirovich Bi kov bil Vasil Uladzimiravich Bykay 19 chervnya 1924 19240619 Bichki Ushackij rajon Vitebska oblast BRSR SRSR 22 chervnya 2003 Borovlyani Minskij rajon Minska oblast Bilorus biloruskij pismennik avtor romaniv povistej ta opovidan perevazhno pro Drugu svitovu vijnu Vasil Volodimirovich Bikovbil Vasil Uladzimiravich BykayNarodzhennya19 chervnya 1924 1924 06 19 1 2 Bichki d Q123699789 d Biloruska RSR SRSR 4 Smert22 chervnya 2003 2003 06 22 2 5 79 rokiv Borovlyani d Borovlyanska silska rada d Minskij rajon Minska oblast BilorusPohovannyaShidne kladovisheNacionalnistbilorusKrayinaBilorusPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitadPartiyaBiloruskij narodnij frontChlenSP SRSR d Spilka biloruskih pismennikiv Biloruskij PEN centr Biloruskij narodnij front Vidrodzhennya i Asociaciya bilorusiv svitu Backayshchyna ZvannyamajorVijni bitviDruga svitova vijnaAvtografNagorodiLiteraturna premiya imeni Yakuba Kolasa Bikov Vasil Volodimirovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Vitebskoyi oblasti SRSR 19 chervnya 1924 roku Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Bikov zhiv v Saratovi de otrimuvav profesiyu zaliznichnika Lishe v 1942 roci jogo bulo prizvano do armiyi vin projshov pidgotovku v pihotnomu uchilishi Saratova pislya chogo potrapiv do bojovih chastin armiyi u zvanni molodshogo lejtenanta Brav uchast u boyah na teritoriyi Ukrayini Avstriyi Ugorshini Bolgariyi de otrimav tyazhke poranennya ta pevnij chas navit uvazhavsya zagiblim U 1947 roci Bikova bulo demobilizovano i vin povernuvsya do Grodna Tam rozpochav pracyuvati zhurnalistom gazeti Grodnenska pravda Same todi pochali vihoditi jogo pershi povisti Sotnikov Obelisk Piti j ne vertatisya ta Vizhiti do svitanku Literaturni dosyagnennya Bikova lezhat u jogo pravdivih opisah doli ta perezhivan lyudej v obstavinah vijni perevazhno z nevelikoyu kilkistyu personazhiv Povisti avtora ne vidpovidali oficijnij geroyizovanij versiyi vijni sho prizvelo do zvinuvachen pismennika v brehlivomu gumanizmi vid deyakih chervonoarmijskih generaliv Vasil Bikov duzhe vidvazhnij i bezkompromisnij avtor U 1980 roci jogo nagorodzheno pochesnim zvannyam Narodnogo pismennika Bilorusi Za mezhami jogo ridnogo krayu Vasil Bikov najvidomishij biloruskij avtor Protyagom radyanskogo periodu tvori pismennika perekladeno bagatma movami najbilshe rosijskoyu Sam Bikov pisav svoyi tvori biloruskoyu movoyu perekladayuchi yih potim rosijskoyu Pismennik mav velikij vpliv na kulturu Bilorusi Z prihodom do vladi v Bilorusi O Lukashenka vlada stala peresliduvati Bikova yakij vistupiv iz rizkoyu kritikoyu rezhimu sho vstanovivsya v krayini Jogo tvori perestali vidavati yih shelmuvali v zasobah informaciyi 1998 roku Vasil Bikov buv zmushenij viyihati z Minska do Finlyandiyi na zaproshennya finskogo pen klubu ta prozhiv pivtora roku v Gelsinki a v 2000 pereyihav do Nimechchini V emigraciyi napisav dekilka voyennih opovidan ta pritch povist Vovcha yama prisvyachenu naslidkam chornobilskoyi katastrofi U 1998 zakinchiv povist Stina Pomer Bikov 22 chervnya 2003 roku v Bilorusi kudi vin povernuvsya lishe za misyac do smerti Na jogo chest nazvano vulici v bagatoh biloruskih mistah Tvori1960 Zhuravlinij krik Zhurayliny kryk Zhuravlinyj krik 1960 Hid konem Hod kanyom Hod konem 1962 Tretya raketa Trecyaya raketa Tretya raketa 1964 Alpijska balada Alpijskaya balada Alpijskaya ballada 1965 Mertvim ne bolit Myortvym ne balic Myortvym ne bolno 1965 Odna nich Adna noch Odna noch 1970 Sotnikov Sotnikay Sotnikov 1971 Obelisk Abelisk Obelisk 1973 Vizhiti do svitanku Vyzhyc da svitannya Vyzhit do rassveta 1974 Vovcha zgraya Voychaya zgraya Volchya staya 1975 Jogo bataljon Yago batalyon Ego batalon 1978 Piti j ne povernutisya Pajsci i ne vyarnucca Pojti i ne vernutsya 1983 Znak liha Znak byady Znak bedy 1989 U tumani U tumane V tumane 1999 NagorodiDerzhavna premiya SRSR za Vizhiti do svitannya 1974 Derzhavna premiya im Yakuba Kolasa Biloruskoyi RSR 1978 Leninska premiya za Znak liha 1986 Narodnij pismennik Bilorusi 1980 Geroj Socialistichnoyi Praci 1984 PrimitkiBykov Vasil Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 319 322 ISBN 5 94848 245 6 d Track Q124467367d Track Q124510026d Track Q4421639PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bikov Vasil Volodimirovich Pereklad ukrayinskoyu opovidannya Kachina zgrajka na sajti Belaruskaya palichka 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Pereklad ukrayinskoyu opovidannya Rozhevij tuman na sajti Mislene Drevo 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine A Vertinskij Podvig tvorchij podvig bojovij Do 50 richchya V Bikova ukr

Дата публікації:
Топ