Вальтер фон Плеттенберг (нім. Wolter von Plettenberg; бл. 1450 — 28 лютого 1535) — 41-й магістр Лівонського ордену в 1494—1535 роках.
Вальтер фон Плеттенберг | |
---|---|
Wolter von Plettenberg | |
Народився | 1450[1][2] d, Вельфер, Зост, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Пруссія |
Помер | 28 лютого 1535 Цесіс, Лівонський орден, Лівонія[3] |
Поховання | Лютеранська церква святого Іоанна (Цесіс) |
Країна | Священна Римська імперія |
Суспільний стан | аристократія[4] |
Титул | магістр Лівонського ордену |
Посада | d, Ландмаршал і Князь Священної Римської імперії |
Військове звання | лицар |
Термін | 1494—1535 роки |
Попередник | Йоганн Фрідріх фон Лорінкгофен |
Наступник | Герман фон Брюггеней |
Конфесія | католицтво |
Рід | |
Батько | |
Мати | Гестека фон Лаппе |
Брати, сестри | d, d і d |
|
Життєпис
Кар'єра
Походив зі знатного німецького роду з Вестфалії. Старший син і Гестеки фон Лаппе. Народився близько 1450 році у замку Мейріх в Вельфері. В 10 років Вальтера було передано під опіку родичеві Годдарткуфон Плеттенбергу, ландмаршалу Лівонського ордену, що мешкав у Нарві. У 1465 році вступив до Лівонського ордену. 1469 році призначено шенком (податківцем)) в Ашерадені.
1481 року призначається шеффером (очільником фінансової служби) Ордена. У 1482—1488 роках обіймав посаду фогта Резекне. У 1489 році був обраний ландмаршалом Лівонського Ордена. У 1490—1491 роках успішно боровся проти міста Риги, яке не бажало коритися архієпископу ризькому Міхаелю Гільдебранду. 1491 року завдав важкої поразки рижанам у битві біля Нойєрмюлена.
На чолі Ордена
1494 року був обраний новим магістром Лівонського Ордена. Невдовзі після обрання стикнувся загрозою з боку Великого князівства Московського, яке почало наступ на ганзейських купців. Насамперед було закриття Німецького двору в Новгороді. В результаті Лівонія опиналася в стані війни з Москвою.
Провів успішну військову реформу, озброївши армію сучасною зброєю. У період підготовки війни з Великим князівством Московським Вальтер фон Плеттенберг багато зробив для того, щоб розвинути у своїх співгромадян почуття патріотизму, намагаючись, зокрема на Валкському ландтазі 1498 року впровадити ідею участі всіх лівонців в організації оборони країни. Створена ним система передбачала створення вузлів оборони, якими повинні були стати замки ордена, де були зосереджені основні загони найманців, запаси зброї і харчування. Плеттенберг намагався підвищити боєздатність збройних сил ордена шляхом збільшення в їх складі чисельності кінноти і артилерії.
Водночас протягом 1494—1497 років підтримував дипломатичні зусилля Тевтонського ордену отримати офіційне оголошення хрестового походу проти Москви з наданням відповідних привілеїв. Для цього походу планувалося залучити Швецію. Але повалення данськими військами шведського регента Стена Стуре Старшого перешкодила цим планам.
У 1498 році після провалу перемовин з московськими представниками Вальтер фон Плеттенберг став готуватися до нападу на Псковську республіку, що перебувала під впливом великого князівства Московського.
У 1500 році Плеттенберг вступив в перемовини з Олександром Ягеллончиком, великим князем Литовським, який на той час воював з Москвою. В результаті 1501 року було укладено Венденський договір. Магістр лівонського ордену також спробував переконати папу римського Олександра VI оголосити хрестовий похід проти Великого князівства Московського, але марно.
У серпні 1501 року Плеттенберг на чолі лівонського війська завдав поразки ворогам у битві на річці Сериця (неподалік від Ізборська). Проте власними силами лівонці не мали змоги захопити Псков і Ізборськ. Тому Вальтер фон Плеттенберг обмежився знищенням фортець Острів і Івангород.
Взимку 1502 року московське військо сплюндрувало Східну Лівонію, а потім Плеттенерг зазнав поразки в битві під замком Гельмед. Плеттенберг спробував підкорити Псков ще один раз, але московські загони, що прийшли на допомогу місту, змусили лівонців відступити.
1502 року Вальтер фон Плеттенберг завдав поразки московитам у битві на озері Смолін, проте основні сили суперника не було знищено. Того ж року отримав динабурзьке комтурство (володів до 1510 року).
У 1503 році невдовзі після завершення московсько-литовської війни Вальтер фон Плеттенберг також пішов на укладання перемир'я з Москвою. Воно було підписано на умовах повернення статус-кво, строком на 6 років (у 1509, 1521 і 1531 роках продовжувалося). В результаті загроза Ордену з боку Московії була усунена, що значно зміцнило авторитет Плеттенберга.
Після цього основні зусилля звернув на внутрішнє зміцнення лівонського ордену. 1507 році Плеттенберг видав закон, яким заборонялося селянам носити зброю, окрім того часу, коли вони супроводжували свого пана на війні. У 1508 році стикнувся з небажанням Ревеля і північноестонського лицарства (область Хар'янн-Вірланда) визнати владу Лівонського ордену. Йому довелося докласти чималих зусиль для приборкання цього сепаратизму, проте без певного успіху.
1514 року підписав «вічний мир» з великим князівством Литовським. 1519 року Вальтер фон Плеттенберг долучився до війни Тевтонського ордену з Королівством Польським, але без особливого бажання. Втім за свою допомогу в 1520 році в Мемелі отримав від Альбрехта Гогенцоллерна, магістра Тевтонського ордену, остаточну відмову від Північної Естляндії. Але допомога Лівонії була незначною, тому Гогенцоллерн у 1521 року уклав мир з Польщею. З огляду на це магістр Тевтонського ордену до 1525 року тягнув з виконанням угоди в Мемелі. Невдовзі Плеттенберг зайняв Ревель й отримав присягу від північноестляндського лицарства. Водночас Вальтер фон Плеттенберг домігся повної незалежності Лівонії від Тевтонського лицарства.
В умовах Реформації
З початком Реформації у 1520-х роках у Балтії, Вальтер фон Плеттенберг підтримав учнів Мартина Лютера — Йоганна Бугенхагена, Андреаса Кнопкена, Сільвестра Тегетмеєра, Мельхіора Гоффмана. Втім Плеттенберг лише намагався послаблити могутнє Ризьке архієпископство. Втім у 1523—1524 роках в магистратах Ревеля та Риги владу захопили лютерані. Магістр звернувся до Папського престолу по допомогу, але марно.
Разом з тим він використав ситуацію для зміцнення свого впливу в Ризі з огляду на протистояння, що виникло з 1524 року між новим ризьким архієпископом Йоганном VII Бланкенфельдом, який ревно боровся проти поширення протестантизму. Вальтер фон Плеттенберг оголосив підтримку ризького магистрату, завдяки чому Рига 1524 року добровільно підкорилася магістру Лівонського ордену.
Натомість у 1525 року Вальтер фон Плеттенберг відкинув пропозицію прийняти лютеранство і стати світським володарем Лівонії, а на ландтазі 1526 року заявив про прихильність католицтву, вставши на захист монастирів та єпископату. Натомість ландтаг оголосив Плетенберга проектором лівонії. Невдовзі Плеттенберг став васалом і імперським принцом імператора Карла V Габсбурга, сподіваючись таким шляхом отримати пряму підтримку з боку Священної Римської імперії. Отримав офіційну титулатуру «високоповажний, могутній князь і пан».
У тому ж році на монетному дворі Риги за наказом Плеттенберга було викарбувано 10 гульденів в золоті і талери в сріблі з його зображенням.
У 1527 році продовжив протистояння з новим ризьким архієпископом Томасом Шеннінгом, з яким лише 1529 року досяг домовленостей про те, що феодальна влада останнього над Ригою відновлюється в повній мірі і він знову знаходить контроль над Ригою. Плеттенберг, перебуваючи в Любеку, змушений був піти на підписання договору в тому числі під тиском з боку Імперського суду. Але невдовзі римським коад'ютером було призначено Вільгельма Гоггенцоллерна, що підтримував лютеран. При цьому позиції Томаса Шенніга, католицького архієпископа Риги, послабилися. Зрештою почалася так звана «коад'ютерна війна», викликана бажанням Вільгельма, за прикладом свого брата Альбрехта створити в Лівонії власне герцогство зі столицею в Ризі.
1530 року Вальтер фон Плеттенберг отримав у лен Лівонію від імператора Карла V. Плеттенберг поволі прагнув зосередити в своїх руках усі основні важелі влади задля перетворення Лівонського ордену в централізовану державу.
1532 року надав підтримку Рейнгольду фон Буксгеведену у боротьбі за кафедру Езельського єпископа з Вільгельмом Гогенцоллерном. Водночас на ландтазі того ж року підтримав стани і міста, завдяки чому було прийнято рішення про свободу віросповідання.
1533 року в Вендені Плеттенберг уклав з Вільгельмом Гогенцоллерном та станами договір, який загалом підтвердив рішення ландтагу 1532 року. Водночас Гогенцоллерн не мав права розширювати владу поза володінь Ризького архієпископства. Також цього ж року Плеттенберг впровадив посаду коад'ютера — визначеного наступника магістра Лівонського ордена. Це було зроблена задля забезпечення визначенності й спадковості в управлінні.
Вальтер фон Плеттенберг доклав чималих зусиль щоб запобігти втручанню в справи Лівонії короля Данії. У 1534 року в Фелліні уклав договір з Ризьким архієпископом, його коад'ютором та іншими лівонскими єпископами. спрмований на захист Ордена від внутрішніх та зовнішніх ворогів. На початку 1535 року Вальтер фон Плеттенберг помер. Похований в Вендені в церкві Святого Іоанна.
Примітки
- http://medievalcoins.comxa.com/index.php?news&nid=14
- http://www.conflicts.rem33.com/images/The%20Baltic%20States/lat_deut.htm
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11874108X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catalog of the German National Library
Джерела
- Michael Garleff. Plettenberg-Staffes in the Library of Literature .Wolter von Plettenberg — der grösste Ordensmeister Livlands . Hrsg von Norbert Angermann Lüneburg: Nordostdeutsches Kulturwerk, 1985.
- Norbert Angermann, Ilgvars Misāns (Hrsg.): Wolter von Plettenberg und das mittelalterliche Livland. Lüneburg 2001 (= Schriften der Baltischen Historischen Kommission 7).
- Misäns I. Wolter von Plettenberg und der livländische Landtag // Wolter von Plettenber und das mittelalterische Livland. S.55.
- Яровая Е. А. Редкие серебряные и золотой талеры магистра Ливонского ордена Вальтера фон Плеттенберга в собрании Эрмитажа. Сообщения Государственного Эрмитажа. Выпуск LXXVI. СПб., 2018. С. 40
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер фон Плеттенберг |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valter fon Plettenberg nim Wolter von Plettenberg bl 1450 28 lyutogo 1535 41 j magistr Livonskogo ordenu v 1494 1535 rokah Valter fon PlettenbergWolter von PlettenbergNarodivsya1450 1 2 d Velfer Zost Arnsberg Provinciya Vestfaliya PrussiyaPomer28 lyutogo 1535 Cesis Livonskij orden Livoniya 3 PohovannyaLyuteranska cerkva svyatogo Ioanna Cesis Krayina Svyashenna Rimska imperiyaSuspilnij stanaristokratiya 4 Titulmagistr Livonskogo ordenuPosadad Landmarshal i Knyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiVijskove zvannyalicarTermin1494 1535 rokiPoperednikJogann Fridrih fon LorinkgofenNastupnikGerman fon BryuggenejKonfesiyakatolictvoRidBatkoMatiGesteka fon LappeBrati sestrid d i dGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKar yera Pohodiv zi znatnogo nimeckogo rodu z Vestfaliyi Starshij sin i Gesteki fon Lappe Narodivsya blizko 1450 roci u zamku Mejrih v Velferi V 10 rokiv Valtera bulo peredano pid opiku rodichevi Goddartkufon Plettenbergu landmarshalu Livonskogo ordenu sho meshkav u Narvi U 1465 roci vstupiv do Livonskogo ordenu 1469 roci priznacheno shenkom podatkivcem v Asheradeni 1481 roku priznachayetsya shefferom ochilnikom finansovoyi sluzhbi Ordena U 1482 1488 rokah obijmav posadu fogta Rezekne U 1489 roci buv obranij landmarshalom Livonskogo Ordena U 1490 1491 rokah uspishno borovsya proti mista Rigi yake ne bazhalo koritisya arhiyepiskopu rizkomu Mihaelyu Gildebrandu 1491 roku zavdav vazhkoyi porazki rizhanam u bitvi bilya Nojyermyulena Na choli Ordena 1494 roku buv obranij novim magistrom Livonskogo Ordena Nevdovzi pislya obrannya stiknuvsya zagrozoyu z boku Velikogo knyazivstva Moskovskogo yake pochalo nastup na ganzejskih kupciv Nasampered bulo zakrittya Nimeckogo dvoru v Novgorodi V rezultati Livoniya opinalasya v stani vijni z Moskvoyu Proviv uspishnu vijskovu reformu ozbroyivshi armiyu suchasnoyu zbroyeyu U period pidgotovki vijni z Velikim knyazivstvom Moskovskim Valter fon Plettenberg bagato zrobiv dlya togo shob rozvinuti u svoyih spivgromadyan pochuttya patriotizmu namagayuchis zokrema na Valkskomu landtazi 1498 roku vprovaditi ideyu uchasti vsih livonciv v organizaciyi oboroni krayini Stvorena nim sistema peredbachala stvorennya vuzliv oboroni yakimi povinni buli stati zamki ordena de buli zoseredzheni osnovni zagoni najmanciv zapasi zbroyi i harchuvannya Plettenberg namagavsya pidvishiti boyezdatnist zbrojnih sil ordena shlyahom zbilshennya v yih skladi chiselnosti kinnoti i artileriyi Vodnochas protyagom 1494 1497 rokiv pidtrimuvav diplomatichni zusillya Tevtonskogo ordenu otrimati oficijne ogoloshennya hrestovogo pohodu proti Moskvi z nadannyam vidpovidnih privileyiv Dlya cogo pohodu planuvalosya zaluchiti Shveciyu Ale povalennya danskimi vijskami shvedskogo regenta Stena Sture Starshogo pereshkodila cim planam U 1498 roci pislya provalu peremovin z moskovskimi predstavnikami Valter fon Plettenberg stav gotuvatisya do napadu na Pskovsku respubliku sho perebuvala pid vplivom velikogo knyazivstva Moskovskogo U 1500 roci Plettenberg vstupiv v peremovini z Oleksandrom Yagellonchikom velikim knyazem Litovskim yakij na toj chas voyuvav z Moskvoyu V rezultati 1501 roku bulo ukladeno Vendenskij dogovir Magistr livonskogo ordenu takozh sprobuvav perekonati papu rimskogo Oleksandra VI ogolositi hrestovij pohid proti Velikogo knyazivstva Moskovskogo ale marno U serpni 1501 roku Plettenberg na choli livonskogo vijska zavdav porazki vorogam u bitvi na richci Sericya nepodalik vid Izborska Prote vlasnimi silami livonci ne mali zmogi zahopiti Pskov i Izborsk Tomu Valter fon Plettenberg obmezhivsya znishennyam fortec Ostriv i Ivangorod Vzimku 1502 roku moskovske vijsko splyundruvalo Shidnu Livoniyu a potim Plettenerg zaznav porazki v bitvi pid zamkom Gelmed Plettenberg sprobuvav pidkoriti Pskov she odin raz ale moskovski zagoni sho prijshli na dopomogu mistu zmusili livonciv vidstupiti 1502 roku Valter fon Plettenberg zavdav porazki moskovitam u bitvi na ozeri Smolin prote osnovni sili supernika ne bulo znisheno Togo zh roku otrimav dinaburzke komturstvo volodiv do 1510 roku U 1503 roci nevdovzi pislya zavershennya moskovsko litovskoyi vijni Valter fon Plettenberg takozh pishov na ukladannya peremir ya z Moskvoyu Vono bulo pidpisano na umovah povernennya status kvo strokom na 6 rokiv u 1509 1521 i 1531 rokah prodovzhuvalosya V rezultati zagroza Ordenu z boku Moskoviyi bula usunena sho znachno zmicnilo avtoritet Plettenberga Pislya cogo osnovni zusillya zvernuv na vnutrishnye zmicnennya livonskogo ordenu 1507 roci Plettenberg vidav zakon yakim zaboronyalosya selyanam nositi zbroyu okrim togo chasu koli voni suprovodzhuvali svogo pana na vijni U 1508 roci stiknuvsya z nebazhannyam Revelya i pivnichnoestonskogo licarstva oblast Har yann Virlanda viznati vladu Livonskogo ordenu Jomu dovelosya doklasti chimalih zusil dlya priborkannya cogo separatizmu prote bez pevnogo uspihu 1514 roku pidpisav vichnij mir z velikim knyazivstvom Litovskim 1519 roku Valter fon Plettenberg doluchivsya do vijni Tevtonskogo ordenu z Korolivstvom Polskim ale bez osoblivogo bazhannya Vtim za svoyu dopomogu v 1520 roci v Memeli otrimav vid Albrehta Gogencollerna magistra Tevtonskogo ordenu ostatochnu vidmovu vid Pivnichnoyi Estlyandiyi Ale dopomoga Livoniyi bula neznachnoyu tomu Gogencollern u 1521 roku uklav mir z Polsheyu Z oglyadu na ce magistr Tevtonskogo ordenu do 1525 roku tyagnuv z vikonannyam ugodi v Memeli Nevdovzi Plettenberg zajnyav Revel j otrimav prisyagu vid pivnichnoestlyandskogo licarstva Vodnochas Valter fon Plettenberg domigsya povnoyi nezalezhnosti Livoniyi vid Tevtonskogo licarstva V umovah Reformaciyi Z pochatkom Reformaciyi u 1520 h rokah u Baltiyi Valter fon Plettenberg pidtrimav uchniv Martina Lyutera Joganna Bugenhagena Andreasa Knopkena Silvestra Tegetmeyera Melhiora Goffmana Vtim Plettenberg lishe namagavsya poslabliti mogutnye Rizke arhiyepiskopstvo Vtim u 1523 1524 rokah v magistratah Revelya ta Rigi vladu zahopili lyuterani Magistr zvernuvsya do Papskogo prestolu po dopomogu ale marno Razom z tim vin vikoristav situaciyu dlya zmicnennya svogo vplivu v Rizi z oglyadu na protistoyannya sho viniklo z 1524 roku mizh novim rizkim arhiyepiskopom Jogannom VII Blankenfeldom yakij revno borovsya proti poshirennya protestantizmu Valter fon Plettenberg ogolosiv pidtrimku rizkogo magistratu zavdyaki chomu Riga 1524 roku dobrovilno pidkorilasya magistru Livonskogo ordenu Natomist u 1525 roku Valter fon Plettenberg vidkinuv propoziciyu prijnyati lyuteranstvo i stati svitskim volodarem Livoniyi a na landtazi 1526 roku zayaviv pro prihilnist katolictvu vstavshi na zahist monastiriv ta yepiskopatu Natomist landtag ogolosiv Pletenberga proektorom livoniyi Nevdovzi Plettenberg stav vasalom i imperskim princom imperatora Karla V Gabsburga spodivayuchis takim shlyahom otrimati pryamu pidtrimku z boku Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Otrimav oficijnu titulaturu visokopovazhnij mogutnij knyaz i pan Zoloti taleri Valtera fon Plettenberga U tomu zh roci na monetnomu dvori Rigi za nakazom Plettenberga bulo vikarbuvano 10 guldeniv v zoloti i taleri v sribli z jogo zobrazhennyam U 1527 roci prodovzhiv protistoyannya z novim rizkim arhiyepiskopom Tomasom Shenningom z yakim lishe 1529 roku dosyag domovlenostej pro te sho feodalna vlada ostannogo nad Rigoyu vidnovlyuyetsya v povnij miri i vin znovu znahodit kontrol nad Rigoyu Plettenberg perebuvayuchi v Lyubeku zmushenij buv piti na pidpisannya dogovoru v tomu chisli pid tiskom z boku Imperskogo sudu Ale nevdovzi rimskim koad yuterom bulo priznacheno Vilgelma Goggencollerna sho pidtrimuvav lyuteran Pri comu poziciyi Tomasa Shenniga katolickogo arhiyepiskopa Rigi poslabilisya Zreshtoyu pochalasya tak zvana koad yuterna vijna viklikana bazhannyam Vilgelma za prikladom svogo brata Albrehta stvoriti v Livoniyi vlasne gercogstvo zi stoliceyu v Rizi 1530 roku Valter fon Plettenberg otrimav u len Livoniyu vid imperatora Karla V Plettenberg povoli pragnuv zoserediti v svoyih rukah usi osnovni vazheli vladi zadlya peretvorennya Livonskogo ordenu v centralizovanu derzhavu 1532 roku nadav pidtrimku Rejngoldu fon Buksgevedenu u borotbi za kafedru Ezelskogo yepiskopa z Vilgelmom Gogencollernom Vodnochas na landtazi togo zh roku pidtrimav stani i mista zavdyaki chomu bulo prijnyato rishennya pro svobodu virospovidannya 1533 roku v Vendeni Plettenberg uklav z Vilgelmom Gogencollernom ta stanami dogovir yakij zagalom pidtverdiv rishennya landtagu 1532 roku Vodnochas Gogencollern ne mav prava rozshiryuvati vladu poza volodin Rizkogo arhiyepiskopstva Takozh cogo zh roku Plettenberg vprovadiv posadu koad yutera viznachenogo nastupnika magistra Livonskogo ordena Ce bulo zroblena zadlya zabezpechennya viznachennosti j spadkovosti v upravlinni Valter fon Plettenberg doklav chimalih zusil shob zapobigti vtruchannyu v spravi Livoniyi korolya Daniyi U 1534 roku v Fellini uklav dogovir z Rizkim arhiyepiskopom jogo koad yutorom ta inshimi livonskimi yepiskopami sprmovanij na zahist Ordena vid vnutrishnih ta zovnishnih vorogiv Na pochatku 1535 roku Valter fon Plettenberg pomer Pohovanij v Vendeni v cerkvi Svyatogo Ioanna Primitkihttp medievalcoins comxa com index php news amp nid 14 http www conflicts rem33 com images The 20Baltic 20States lat deut htm Deutsche Nationalbibliothek Record 11874108X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catalog of the German National Library d Track Q23833686DzherelaMichael Garleff Plettenberg Staffes in the Library of Literature Wolter von Plettenberg der grosste Ordensmeister Livlands Hrsg von Norbert Angermann Luneburg Nordostdeutsches Kulturwerk 1985 Norbert Angermann Ilgvars Misans Hrsg Wolter von Plettenberg und das mittelalterliche Livland Luneburg 2001 Schriften der Baltischen Historischen Kommission 7 Misans I Wolter von Plettenberg und der livlandische Landtag Wolter von Plettenber und das mittelalterische Livland S 55 Yarovaya E A Redkie serebryanye i zolotoj talery magistra Livonskogo ordena Valtera fon Plettenberga v sobranii Ermitazha Soobsheniya Gosudarstvennogo Ermitazha Vypusk LXXVI SPb 2018 S 40 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Valter fon Plettenberg