Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Острови Крозе — архіпелаг в південній частині Індійського океану, входить до складу Французьких Південних та Антарктичних територій (заморська територія Франції).
| Острови Крозе фр. Îles Crozet | ||||
 | ||||
| Мапа островів Принц Едвард | ||||
| 46°24′41″ пд. ш. 51°45′22″ сх. д. / 46.41139° пд. ш. 51.75611° сх. д.Координати: 46°24′41″ пд. ш. 51°45′22″ сх. д. / 46.41139° пд. ш. 51.75611° сх. д. | ||||
| Кількість островів | 6 | |||
| Найбільший острів | ||||
| Загальна площа | 353 км² | |||
| Найвища точка | 1050 м | |||
| Населення (2012 рік) | 0 осіб | |||
| Країна | Франція | |||
| Регіон | Французькі Південні і Антарктичні Території | |||
 Острови Крозе у Вікісховищі | ||||
Географія
Острови розташовані між 45° 95' і 46° 50' південної широти та 50° 95' і 52° 58' східної довготи між Мадагаскаром і Антарктидою (Земля Ендербі). Архіпелаг розпадається на дві групи островів, розташовані на відстані 110 км одна від другої:
- західна група, до якої входять острів Свиней (фр. l’île aux Cochons, найкрупніший в групі), острів Пінгвінів (l’île des Pingouins) і скелі Апостолів (les îlots des Apôtres);
- східна група в складі островів Посесьйон (l’île de la Possession) і Східного (l’île de l’Est).
Острів Посесьйон площею 150 км² — найбільший в архіпелазі. Площа Східного острова становить 130 км², острова Свиней — 67 км², загальна площа архіпелагу 352 км². Максимальна висота островів над від 800 до 1000 м, найвища точка архіпелагу — пік Маріон-дю-Фресн на острові Східному висотою 1050 м. Всі острови дуже обривисті; острів Пінгвінів з площею 3 км² сягає висоти 340 м, а скелі Апостолів, які мають сукупну площу лише 1,2 км², підіймаються від води на 289 м.
Дослідження магнітних аномалій морського дна на плато Крозе, на якому стоять острови, показують, що плато має вік близько 50 млн років. Самі острови вулканічні за походженням, складаються базальтами і піднялись з океану близько 8,8 млн років тому.
За теперішнього часу льодовиків на островах немає. Клімат надзвичайно дощовитий та вітряний: дощ падає 300 днів на рік, а швидкість вітру перевищує 28 м/с принаймні 100 днів на рік. Щороку випадає понад 2000 мм опадів. Температури сягають 18 °C влітку, а взимку рідко падають нижче 5 °C.
Історія
Острови Крозе буле вперше відкриті експедицією під керівництвом французького мореплавця Марка-Жозефа Маріона дю Фресна, який висадився 24 січня 1772 року на острові Посесьйон і оголосив архіпелаг володінням Франції (фр. Possession — «володіння»). За деякими джерелами, Маріон тоді ж назвав архіпелаг островами Крозе, ім'ям свого старшого помічника .
Капітан Джеймс Кук під час свого третього навколосвітнього плавання назвав західну групу островів островами Маріон (англ. Marion Islands, а східну — островами Крозе (англ. Crozet Islands). Згодом назва острови Крозе закріпилося за всім архіпелагу, а ім'ям Маріон стали називати один з островів Принца Едварда.
На початку XIX ст. острови почали відвідувати мисливці на тюленів, поки в 1835 році тюлені тут були повністю знищені. Після цього основним видом промислової активності довкола архіпелагу став китобійний промисел; особливо активні були китобої з Массачусетсу.
Довкола островів траплялись численні корабельні аварії. Британське судно «Принцеса Уельська» затонуло тут в 1821 році; деяким членам його екіпажу пощастило дістатися до островів, і вони прожили тут два роки. В 1887 році потерпіло аварію французьке судно «Тамаріс», і його екіпаж опинився на острові Свиней. Вони прив'язали записку до ноги буревісника гігантського, який через сім місяців був спійманий у Фремантлі в Західній Австралії. На жаль, рятувальна експедиція прибула запізно. Через те, що корабельні аварії траплялися біля островів регулярно, протягом певного часу британський флот раз в декілька років відряджав до архіпелагу корабель з метою пошуку можливих потерпілих.
Після підтвердження Францією суверенітету над островами в 1923 році вони керувалися французькою колоніальною адміністрацією на Мадагаскарі, але в 1955 були включені до складу Французьких Південних територій. В 1961 році острови почали відвідувати вчені, в 1963 році була заснована цілорічна наукова станція Порт-Альберт на острові Посесьйон. На станції постійно працюють від 18 до 30 вчених (залежно від пори року), які проводять метеорологічні, біологічні та геологічні спостереження і обслуговують сейсмограф.
Природа
На островах Крозе живуть чотири види пінгвінів. Найчисленніші золотоволосі (понад 2 млн пар щороку виводять тут пташенят) і королівські пінгвіни підвиду patagonicus. Окрім них зустрічаються чубаті пінгвіни, а також існує невеличка колонія папуанських пінгвінів.
З інших видів тварин на островах живуть тюлені, південні морські слони, буревісники і альбатроси, в тому числі мандрівні альбатроси.
Острови Крозе були оголошені заповідником в 1939 році. Завезені зовні види (миші, пацюки, а потім — кішки для боротьби з ними) завдають місцевій екосистемі великої шкоди. На острів Свиней колись були завезені і здичавіли свійські свині, а на острів Посесьйон — кози (і ти, й інші — з метою розведення для їжі); зараз обидві популяції винищені.
Серед існуючих проблем заповідника — нелегальний вилов іклана патагонського за допомогою забороненого знаряддя в довколишніх водах. Надмірний лов не тільки знижує кількість риби, він також загрожує буревісникам і альбатросам, які заплутуються в знарядді та глитають гачки разом з рибою, і популяції косаток, на яких рибалки іноді полюють за допомогою динаміту. Води островів Крозе регулярно патрулюються французьким військовим кораблем «Альбатрос», а також суднами Грінпісу.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrovi Kroze arhipelag v pivdennij chastini Indijskogo okeanu vhodit do skladu Francuzkih Pivdennih ta Antarktichnih teritorij zamorska teritoriya Franciyi Ostrovi Kroze fr Iles Crozet Mapa ostroviv Princ EdvardMapa ostroviv Princ Edvard 46 24 41 pd sh 51 45 22 sh d 46 41139 pd sh 51 75611 sh d 46 41139 51 75611 Koordinati 46 24 41 pd sh 51 45 22 sh d 46 41139 pd sh 51 75611 sh d 46 41139 51 75611 Kilkist ostroviv6 Najbilshij ostriv Zagalna plosha353 km Najvisha tochka1050 m Naselennya 2012 rik 0 osib KrayinaFranciya RegionFrancuzki Pivdenni i Antarktichni Teritoriyi Ostrovi Kroze Ostrovi Kroze u VikishovishiGeografiyaOstrovi roztashovani mizh 45 95 i 46 50 pivdennoyi shiroti ta 50 95 i 52 58 shidnoyi dovgoti mizh Madagaskarom i Antarktidoyu Zemlya Enderbi Arhipelag rozpadayetsya na dvi grupi ostroviv roztashovani na vidstani 110 km odna vid drugoyi zahidna grupa do yakoyi vhodyat ostriv Svinej fr l ile aux Cochons najkrupnishij v grupi ostriv Pingviniv l ile des Pingouins i skeli Apostoliv les ilots des Apotres shidna grupa v skladi ostroviv Posesjon l ile de la Possession i Shidnogo l ile de l Est Ostriv Posesjon plosheyu 150 km najbilshij v arhipelazi Plosha Shidnogo ostrova stanovit 130 km ostrova Svinej 67 km zagalna plosha arhipelagu 352 km Maksimalna visota ostroviv nad vid 800 do 1000 m najvisha tochka arhipelagu pik Marion dyu Fresn na ostrovi Shidnomu visotoyu 1050 m Vsi ostrovi duzhe obrivisti ostriv Pingviniv z plosheyu 3 km syagaye visoti 340 m a skeli Apostoliv yaki mayut sukupnu ploshu lishe 1 2 km pidijmayutsya vid vodi na 289 m Doslidzhennya magnitnih anomalij morskogo dna na plato Kroze na yakomu stoyat ostrovi pokazuyut sho plato maye vik blizko 50 mln rokiv Sami ostrovi vulkanichni za pohodzhennyam skladayutsya bazaltami i pidnyalis z okeanu blizko 8 8 mln rokiv tomu Za teperishnogo chasu lodovikiv na ostrovah nemaye Klimat nadzvichajno doshovitij ta vitryanij dosh padaye 300 dniv na rik a shvidkist vitru perevishuye 28 m s prinajmni 100 dniv na rik Shoroku vipadaye ponad 2000 mm opadiv Temperaturi syagayut 18 C vlitku a vzimku ridko padayut nizhche 5 C IstoriyaOstrovi Kroze bule vpershe vidkriti ekspediciyeyu pid kerivnictvom francuzkogo moreplavcya Marka Zhozefa Mariona dyu Fresna yakij visadivsya 24 sichnya 1772 roku na ostrovi Posesjon i ogolosiv arhipelag volodinnyam Franciyi fr Possession volodinnya Za deyakimi dzherelami Marion todi zh nazvav arhipelag ostrovami Kroze im yam svogo starshogo pomichnika Kapitan Dzhejms Kuk pid chas svogo tretogo navkolosvitnogo plavannya nazvav zahidnu grupu ostroviv ostrovami Marion angl Marion Islands a shidnu ostrovami Kroze angl Crozet Islands Zgodom nazva ostrovi Kroze zakripilosya za vsim arhipelagu a im yam Marion stali nazivati odin z ostroviv Princa Edvarda Korolivski pingvini Aptenodytes patagonicus na ostrovah Kroze Na pochatku XIX st ostrovi pochali vidviduvati mislivci na tyuleniv poki v 1835 roci tyuleni tut buli povnistyu znisheni Pislya cogo osnovnim vidom promislovoyi aktivnosti dovkola arhipelagu stav kitobijnij promisel osoblivo aktivni buli kitoboyi z Massachusetsu Dovkola ostroviv traplyalis chislenni korabelni avariyi Britanske sudno Princesa Uelska zatonulo tut v 1821 roci deyakim chlenam jogo ekipazhu poshastilo distatisya do ostroviv i voni prozhili tut dva roki V 1887 roci poterpilo avariyu francuzke sudno Tamaris i jogo ekipazh opinivsya na ostrovi Svinej Voni priv yazali zapisku do nogi burevisnika gigantskogo yakij cherez sim misyaciv buv spijmanij u Fremantli v Zahidnij Avstraliyi Na zhal ryatuvalna ekspediciya pribula zapizno Cherez te sho korabelni avariyi traplyalisya bilya ostroviv regulyarno protyagom pevnogo chasu britanskij flot raz v dekilka rokiv vidryadzhav do arhipelagu korabel z metoyu poshuku mozhlivih poterpilih Pislya pidtverdzhennya Franciyeyu suverenitetu nad ostrovami v 1923 roci voni keruvalisya francuzkoyu kolonialnoyu administraciyeyu na Madagaskari ale v 1955 buli vklyucheni do skladu Francuzkih Pivdennih teritorij V 1961 roci ostrovi pochali vidviduvati vcheni v 1963 roci bula zasnovana cilorichna naukova stanciya Port Albert na ostrovi Posesjon Na stanciyi postijno pracyuyut vid 18 do 30 vchenih zalezhno vid pori roku yaki provodyat meteorologichni biologichni ta geologichni sposterezhennya i obslugovuyut sejsmograf PrirodaNa ostrovah Kroze zhivut chotiri vidi pingviniv Najchislennishi zolotovolosi ponad 2 mln par shoroku vivodyat tut ptashenyat i korolivski pingvini pidvidu patagonicus Okrim nih zustrichayutsya chubati pingvini a takozh isnuye nevelichka koloniya papuanskih pingviniv Z inshih vidiv tvarin na ostrovah zhivut tyuleni pivdenni morski sloni burevisniki i albatrosi v tomu chisli mandrivni albatrosi Ostrovi Kroze buli ogolosheni zapovidnikom v 1939 roci Zavezeni zovni vidi mishi pacyuki a potim kishki dlya borotbi z nimi zavdayut miscevij ekosistemi velikoyi shkodi Na ostriv Svinej kolis buli zavezeni i zdichavili svijski svini a na ostriv Posesjon kozi i ti j inshi z metoyu rozvedennya dlya yizhi zaraz obidvi populyaciyi vinisheni Sered isnuyuchih problem zapovidnika nelegalnij vilov iklana patagonskogo za dopomogoyu zaboronenogo znaryaddya v dovkolishnih vodah Nadmirnij lov ne tilki znizhuye kilkist ribi vin takozh zagrozhuye burevisnikam i albatrosam yaki zaplutuyutsya v znaryaddi ta glitayut gachki razom z riboyu i populyaciyi kosatok na yakih ribalki inodi polyuyut za dopomogoyu dinamitu Vodi ostroviv Kroze regulyarno patrulyuyutsya francuzkim vijskovim korablem Albatros a takozh sudnami Grinpisu Posilannya