Українська Національна Рада у Львові (1941) — виникла з Ради Сеньйорів, створеної у складі 16 членів на нараді у Львові 6 липня 1941, що її скликала ОУНР Степана Бандери. Наприкінці липня поширена до 30 членів (не мала представників ОУН Андрія Мельника).
Історія
6 липня 1941 року в Львові була вибрана «Рада Сеньйорів», метою якої було: «вибрана, як волевиявлення суспільства, щоб його направляти до єдності та підтримувати контакти з німецькою військовою та цивільною владою для досягнення та усвідомлення національного ідеалу». До складу «Ради Сеньйорів» увійшли: Кость Левицький, Йосиф Сліпий, о. Гавриїл Костельник, о. Юліян Дзерович, , Іван Филипович, Роман Заячківський, Лука Турчин, Ярослав Біленький, Олександр Бариляк, , Володимир Радзикевич, Степан Дмоховський. 9 липня 1941 року до «Ради Сеньйорів» приєдналися: Борис Козубський, , Михайло Кравців. Почесним головою «Ради Сеньйорів» обрано митрополита Андрея Шептицького.
24 липня 1941 року «Рада Сеньйорів» проголосила перехід до форми Української національної ради — головної національної організації, правонаступниці Української національної ради 1918 р. Президентом Української національної ради мав бути обраний митрополит Андрей Шептицький, головою — Кость Левицький, його заступниками — Юліан Дзерович і професор Лука Турчин. Робочим органом Ради на території Галичини став Український крайовий комітет (УКК) на чолі з К. Паньківським.
30 липня 1941 року Рада Сеньйорів перетворилася на УНР з метою бути допоміжним проводом українського народу Галичини, Волині та Холмщини і його представником перед німецькою владою.
Намагалася, щоб у її складі були представлені всі політичні напрями та головні професії і представники провінції; згодом число членів збільшено до 45. Головою УНРади був Кость Левицький, заступниками о. Юліан Дзерович і Лука Турчин; секретарем Ярослав Біленький (з створенням президії її секретарем став Григорій Микетей); серед інших членів були: архієпископ Йосиф Сліпий, о. Гавриїл Костельник, Мар'ян Паньчишин, Василь Сімович, Юліан Павликовський, Андрій Палій, Михайло Стефанівський, Михайло Волошин, Володимир Загайкевич, Кость Паньківський, Борис Козубський, Сергій Хруцький — у більшості діячі або прихильники УНДО. Протектором і почесним президентом був митрополит Андрій Шептицький.
УНР визнавала ОУН як рушійну силу українського політичного життя і підтримувала Українське Державне Правління, але з застереженням ставилася до боротьби між двома відламами ОУН. 30 липня 1941 року УНРада вислала протест німецькому урядові проти приєднання Східної Галичини до Генеральної Губернії (підписали митрополит А. Шептицький і всі члени); на початку вересня виготовлено меморандум до генерал-губернатора Ганса Франка на оборону інтересів української Галичини.
31 липня 1941 року УНРада створила як виконавчий орган і для зв'язків з німецькою владою Генеральний Секретаріат з К. Паньківським на чолі.
По смерті К. Левицького (12 листопада 1941): головою Ради став митрополит А. Шептицький, німецько-нацистська влада щораз більше унеможливлювала існування УНРади; врешті лист митрополита Шептицького до Генріха Гіммлера (лютий 1942) з протестом проти антиєврейського ґеноциду став нагодою для заборони УНР (наказ львівської німецької політичної поліції 3 березня 1942), зв'язок з німецькою владою в Галичині перебрав Український Крайовий Комітет.
Див. також
Примітки
- Гунчак Т. Проблеми історіографії: історія та її джерела / Український визвольний рух. Зб.4. Львів, 2005
- Стецько Я. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. Торонто, 1967 р.
- Ільницький Р. Думки про українську визвольну політику. Гадяч: Видавництво «Гадяч»,2007
- Політична історія України. ХХ ст.… — Т. 4. — С. 328.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Політична історія України. ХХ ст.: У 6 т. / Редкол.: І. Ф. Курас (голова), Ю. І. Шаповал (заст.) та ін. — К. : Генеза, 2003. — Т. 4. — С. 326—329. — , (т. 4).
Посилання
- Українська Національна Рада [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska Nacionalna Rada u Lvovi 1941 vinikla z Radi Senjoriv stvorenoyi u skladi 16 chleniv na naradi u Lvovi 6 lipnya 1941 sho yiyi sklikala OUNR Stepana Banderi Naprikinci lipnya poshirena do 30 chleniv ne mala predstavnikiv OUN Andriya Melnika Istoriya6 lipnya 1941 roku v Lvovi bula vibrana Rada Senjoriv metoyu yakoyi bulo vibrana yak voleviyavlennya suspilstva shob jogo napravlyati do yednosti ta pidtrimuvati kontakti z nimeckoyu vijskovoyu ta civilnoyu vladoyu dlya dosyagnennya ta usvidomlennya nacionalnogo idealu Do skladu Radi Senjoriv uvijshli Kost Levickij Josif Slipij o Gavriyil Kostelnik o Yuliyan Dzerovich Ivan Filipovich Roman Zayachkivskij Luka Turchin Yaroslav Bilenkij Oleksandr Barilyak Volodimir Radzikevich Stepan Dmohovskij 9 lipnya 1941 roku do Radi Senjoriv priyednalisya Boris Kozubskij Mihajlo Kravciv Pochesnim golovoyu Radi Senjoriv obrano mitropolita Andreya Sheptickogo 24 lipnya 1941 roku Rada Senjoriv progolosila perehid do formi Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi golovnoyi nacionalnoyi organizaciyi pravonastupnici Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi 1918 r Prezidentom Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi mav buti obranij mitropolit Andrej Sheptickij golovoyu Kost Levickij jogo zastupnikami Yulian Dzerovich i profesor Luka Turchin Robochim organom Radi na teritoriyi Galichini stav Ukrayinskij krajovij komitet UKK na choli z K Pankivskim 30 lipnya 1941 roku Rada Senjoriv peretvorilasya na UNR z metoyu buti dopomizhnim provodom ukrayinskogo narodu Galichini Volini ta Holmshini i jogo predstavnikom pered nimeckoyu vladoyu Namagalasya shob u yiyi skladi buli predstavleni vsi politichni napryami ta golovni profesiyi i predstavniki provinciyi zgodom chislo chleniv zbilsheno do 45 Golovoyu UNRadi buv Kost Levickij zastupnikami o Yulian Dzerovich i Luka Turchin sekretarem Yaroslav Bilenkij z stvorennyam prezidiyi yiyi sekretarem stav Grigorij Miketej sered inshih chleniv buli arhiyepiskop Josif Slipij o Gavriyil Kostelnik Mar yan Panchishin Vasil Simovich Yulian Pavlikovskij Andrij Palij Mihajlo Stefanivskij Mihajlo Voloshin Volodimir Zagajkevich Kost Pankivskij Boris Kozubskij Sergij Hruckij u bilshosti diyachi abo prihilniki UNDO Protektorom i pochesnim prezidentom buv mitropolit Andrij Sheptickij UNR viznavala OUN yak rushijnu silu ukrayinskogo politichnogo zhittya i pidtrimuvala Ukrayinske Derzhavne Pravlinnya ale z zasterezhennyam stavilasya do borotbi mizh dvoma vidlamami OUN 30 lipnya 1941 roku UNRada vislala protest nimeckomu uryadovi proti priyednannya Shidnoyi Galichini do Generalnoyi Guberniyi pidpisali mitropolit A Sheptickij i vsi chleni na pochatku veresnya vigotovleno memorandum do general gubernatora Gansa Franka na oboronu interesiv ukrayinskoyi Galichini 31 lipnya 1941 roku UNRada stvorila yak vikonavchij organ i dlya zv yazkiv z nimeckoyu vladoyu Generalnij Sekretariat z K Pankivskim na choli Po smerti K Levickogo 12 listopada 1941 golovoyu Radi stav mitropolit A Sheptickij nimecko nacistska vlada shoraz bilshe unemozhlivlyuvala isnuvannya UNRadi vreshti list mitropolita Sheptickogo do Genriha Gimmlera lyutij 1942 z protestom proti antiyevrejskogo genocidu stav nagodoyu dlya zaboroni UNR nakaz lvivskoyi nimeckoyi politichnoyi policiyi 3 bereznya 1942 zv yazok z nimeckoyu vladoyu v Galichini perebrav Ukrayinskij Krajovij Komitet Div takozhUkrayinska Nacionalna RadaPrimitkiGunchak T Problemi istoriografiyi istoriya ta yiyi dzherela Ukrayinskij vizvolnij ruh Zb 4 Lviv 2005 Stecko Ya 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r Ilnickij R Dumki pro ukrayinsku vizvolnu politiku Gadyach Vidavnictvo Gadyach 2007 Politichna istoriya Ukrayini HH st T 4 S 328 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Politichna istoriya Ukrayini HH st U 6 t Redkol I F Kuras golova Yu I Shapoval zast ta in K Geneza 2003 T 4 S 326 329 ISBN 966 504 256 4 ISBN 966 504 256 3 t 4 PosilannyaUkrayinska Nacionalna Rada 25 listopada 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi