Гіла Альмагор (івр. גילה אלמגור; нар. 22 липня 1939, Петах-Тіква) — ізраїльська актриса театру і кіно, письменниця, сценаристка, продюсерка. Ім'я при народженні: Гіла Александрович.
Гіла Альмагор | |
---|---|
Дата народження | 22 липня 1939[1] (84 роки) |
Місце народження | Петах-Тіква, Центральний округ, Ізраїль |
Громадянство | Ізраїль |
Професія | письменниця, сценаристка, дитяча письменниця, акторка театру, кіноакторка, кінопродюсерка |
Нагороди | |
IMDb | ID 0021734 |
Гіла Альмагор у Вікісховищі |
Біографія
Гіла Альмагор народилася в Петах-Тікві, в Британській Палестині в родині репатріанта з Німеччини Макса Александровича через чотири місяці після того, як її батько загинув від руки арабського снайпера, працюючи поліцейським у Хайфі. Її мати, Генья, виховувала дочку сама, і до того часу, як Гілі виповнилося 14, у неї діагностували психічне захворювання на ґрунті того, що всі її родичі в Німеччині загинули під час Голокосту. В 1954 році її матір госпіталізували, а Гілу відправили в інтернат у поселенні Хадасим.
Через два роки Гіла перебралася у Тель-Авів, де знімала квартиру біля театру Габіма і відвідувала акторську школу. Її прийняли незважаючи на занадто юний вік. У віці 17 років Гіла Альмагор почала грати в театрі Габіма, після того, як вдало склала вступний іспит. Перший її спектакль називався «Шкіра наших зубів». У 1960 році знялася у своєму першому художньому фільмі, який називався «Гарячі піски». У 1963 році виїхала до Сполучених Штатів Америки навчатися в Інституті театру і кіно Лі Страсберга. Одночасно вивчала акторську майстерність в Ути Гаген у [en] і сучасний балет у [en]. У 1965 році повернулася в Ізраїль і почала грати в театрі «Камері». Через рік пішла з театру, стала співпрацювати з багатьма театрами країни. Написала дві автобіографічні книги, обидві були екранізовані, в обох Гіла Альмагор зіграла власну матір.
Одружена з Яаковом Агмоном, колишнім директором Габіми. Має двох дітей.
Творчість
Гіла Альмагор зіграла головні ролі у багатьох спектаклях, знялася в більш ніж сорока фільмах, більшість з яких ізраїльські. Серед великих ранніх досягнень — головні ролі у фільмах «Королева дороги», «Життя за Агфе», «Будинок на вулиці Шлуш». Знялася у фільмі Стівена Спілберга «Мюнхен», де грала матір Авнера. Фільм [en]», в якому вона не тільки грала, але й брала участь у створенні фільму, представляв Ізраїль на Канському фестивалі і демонструвався на багатьох фестивалях світу. Знялася в ізраїльському фільмі 2007 року «Борг» (ахов), на його основі згодом був знятий фільм «Розплата» Джона Меддена.
Нагороди
Гіла Альмагор вже отримала близько 50 нагород. Здобула 10 нагород Кінор Давид за роботу в театрі і кіно.
В 1993 році була членом журі 18-го Московського кінофестивалю. У 1996 році була членом журі 46-го міжнародного кінофестивалю.
У 1990 році була обрана актрисою десятиліття газетою «Єдіот Ахронот» та .
У 2004 році Гіла Альмагор нагороджена Державною Премією Ізраїлю в галузі кіно.
У 2009 році Університет імені Бен-Гуріона і Тель-Авівський університет обрали її почесним доктором.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #12155547X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Encyclopedia of Jewish Women. Jwa.org. 1 березня 2009. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 29 вересня 2010.
- . google.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2003. Процитовано 29 вересня 2010.
- Israeli speakers. Israeli speakers. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 29 вересня 2010.
- биография на сайте Государственной премии Израиля. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
- 18th Moscow International Film Festival (1993). MIFF. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 9 березня 2013.
- Berlinale: 1996 Juries. berlinale.de. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 1 січня 2012.
- Israel Prize Official Site (in Hebrew) – Recipient's C.V. Архів оригіналу за 11 липня 2013.
- Israel Prize Official Site (in Hebrew) – Judges' Rationale for Grant to Recipient. Архів оригіналу за 11 липня 2013.
- . Ithl.org.il. 15 вересня 2010. Архів оригіналу за 26 грудня 2001. Процитовано 29 вересня 2010.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Almagor Gila Almagor ivr גילה אלמגור nar 22 lipnya 1939 Petah Tikva izrayilska aktrisa teatru i kino pismennicya scenaristka prodyuserka Im ya pri narodzhenni Gila Aleksandrovich Gila AlmagorData narodzhennya22 lipnya 1939 1939 07 22 1 84 roki Misce narodzhennyaPetah Tikva Centralnij okrug IzrayilGromadyanstvo IzrayilProfesiyapismennicya scenaristka dityacha pismennicya aktorka teatru kinoaktorka kinoprodyuserkaNagorodid d 1997 IMDbID 0021734 Gila Almagor u VikishovishiBiografiyaGila Almagor narodilasya v Petah Tikvi v Britanskij Palestini v rodini repatrianta z Nimechchini Maksa Aleksandrovicha cherez chotiri misyaci pislya togo yak yiyi batko zaginuv vid ruki arabskogo snajpera pracyuyuchi policejskim u Hajfi Yiyi mati Genya vihovuvala dochku sama i do togo chasu yak Gili vipovnilosya 14 u neyi diagnostuvali psihichne zahvoryuvannya na grunti togo sho vsi yiyi rodichi v Nimechchini zaginuli pid chas Golokostu V 1954 roci yiyi matir gospitalizuvali a Gilu vidpravili v internat u poselenni Hadasim Cherez dva roki Gila perebralasya u Tel Aviv de znimala kvartiru bilya teatru Gabima i vidviduvala aktorsku shkolu Yiyi prijnyali nezvazhayuchi na zanadto yunij vik U vici 17 rokiv Gila Almagor pochala grati v teatri Gabima pislya togo yak vdalo sklala vstupnij ispit Pershij yiyi spektakl nazivavsya Shkira nashih zubiv U 1960 roci znyalasya u svoyemu pershomu hudozhnomu filmi yakij nazivavsya Garyachi piski U 1963 roci viyihala do Spoluchenih Shtativ Ameriki navchatisya v Instituti teatru i kino Li Strasberga Odnochasno vivchala aktorsku majsternist v Uti Gagen u en i suchasnij balet u en U 1965 roci povernulasya v Izrayil i pochala grati v teatri Kameri Cherez rik pishla z teatru stala spivpracyuvati z bagatma teatrami krayini Napisala dvi avtobiografichni knigi obidvi buli ekranizovani v oboh Gila Almagor zigrala vlasnu matir Odruzhena z Yaakovom Agmonom kolishnim direktorom Gabimi Maye dvoh ditej TvorchistGila Almagor zigrala golovni roli u bagatoh spektaklyah znyalasya v bilsh nizh soroka filmah bilshist z yakih izrayilski Sered velikih rannih dosyagnen golovni roli u filmah Koroleva dorogi Zhittya za Agfe Budinok na vulici Shlush Znyalasya u filmi Stivena Spilberga Myunhen de grala matir Avnera Film en v yakomu vona ne tilki grala ale j brala uchast u stvorenni filmu predstavlyav Izrayil na Kanskomu festivali i demonstruvavsya na bagatoh festivalyah svitu Znyalasya v izrayilskomu filmi 2007 roku Borg ahov na jogo osnovi zgodom buv znyatij film Rozplata Dzhona Meddena NagorodiGila Almagor vzhe otrimala blizko 50 nagorod Zdobula 10 nagorod Kinor David za robotu v teatri i kino V 1993 roci bula chlenom zhuri 18 go Moskovskogo kinofestivalyu U 1996 roci bula chlenom zhuri 46 go mizhnarodnogo kinofestivalyu U 1990 roci bula obrana aktrisoyu desyatilittya gazetoyu Yediot Ahronot ta U 2004 roci Gila Almagor nagorodzhena Derzhavnoyu Premiyeyu Izrayilyu v galuzi kino U 2009 roci Universitet imeni Ben Guriona i Tel Avivskij universitet obrali yiyi pochesnim doktorom PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12155547X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopedia of Jewish Women Jwa org 1 bereznya 2009 Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2010 google com Arhiv originalu za 3 veresnya 2003 Procitovano 29 veresnya 2010 Israeli speakers Israeli speakers Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2010 biografiya na sajte Gosudarstvennoj premii Izrailya Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Procitovano 25 travnya 2013 18th Moscow International Film Festival 1993 MIFF Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Procitovano 9 bereznya 2013 Berlinale 1996 Juries berlinale de Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2012 Israel Prize Official Site in Hebrew Recipient s C V Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Israel Prize Official Site in Hebrew Judges Rationale for Grant to Recipient Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Ithl org il 15 veresnya 2010 Arhiv originalu za 26 grudnya 2001 Procitovano 29 veresnya 2010 Posilannya