Гелер (нім. Heller від лат. denarii hallenses або лат. halleri), відомий також як геллер, галер або галяр — назва дрібної монети типу денарія в німецьких державах у Пізньому Середньовіччі і Новому часі; у ХХ столітті — розмінна монета Чехії (чеськ. haléř) та Словаччини (словац. halier).
Історія
Спочатку гелер — назва срібного пфеніга (денарія), вперше випущеного близько 1200 року в швабському місті Швебіш-Галль (нім. Schwäbisch Hall), звідки він і отримав свою назву галер або гелер (лат. denarii hallenses, лат. halleri). Перші монети важили близько 0,55 г і містили 0,371 г срібла. Пізніше вартість і якість гелера постійно змінювалися. У XVI столітті гелер був прирівняний до 1/2 пфеніга.
гелер вважають однією з найбільш ранніх мідних монет Німеччини (мідні Вестфальські гелери були випущені ще у XVI столітті). Мідні гелери карбували у Баварії до 1856 року і у Франкфурті-на-Майні до 1866 (вони прирівнювалися до 1/8 крейцара). Останній гелер на території Німеччини був випущений в 1866 році для князівства Гессен-Кассель.
У 1892 році в Австро-Угорщині була введена нова грошова одиниця — 1 крона = 100 геллерів (в Угорщині розмінна монета отримала назву «філер», в Західній Україні — «сотик»). Випускали монети 10 і 20 геллерів — з нікелю; 1 і 2 геллери — з бронзи. Новий геллер прирівнювався до 1/2 крейцера.
У 1904—1916 роках у Німецькій Східній Африці (нині Танзанія, Руанда і Бурунді) карбувалися монети номіналом 1/2, 1, 5, 10 і 20 геллерів з бронзи, міді, латуні і мідно-нікелевого сплаву. 100 гелерів становили 1 рупію.
Після розпаду Австро-Угорської імперії (1918) грошову одиницю 1 крона = 100 гелерів успадкували Австрія (до 1924) і Чехословаччина (у 1921-39 і 1945-92 роках). Після розпаду Чехословаччини гелер став розмінною монетою Чехії та Словаччини = 1/100 крони.
Посилання
- Гелери різних країн із приватної колекції (ілюстрації). [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- ГЕЛЕР. resource.history.org.ua. Процитовано 3 лютого 2024.
- Галяр, нїм. Heller, дрібна монета, тепер сотик. — с. 311, Етноґрафічний збірник. Т.16 : Галицько-руські народні приповідки, вип. 2 : (Відати-діти) / зібрав, упоряд. і пояснив др. І. Франко. — Львів: Друк. Наук т-ва ім. Шевченка, 1905. — 210 с.
Джерела
- Шуст Р. М. Гелер [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 68. — .
- В. Зварич. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 33. (рос.)
Це незавершена стаття про гроші. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geler nim Heller vid lat denarii hallenses abo lat halleri vidomij takozh yak geller galer abo galyar nazva dribnoyi moneti tipu denariya v nimeckih derzhavah u Piznomu Serednovichchi i Novomu chasi u HH stolitti rozminna moneta Chehiyi chesk haler ta Slovachchini slovac halier Avstrijskij geler 1901 rokuIstoriyaSpochatku geler nazva sribnogo pfeniga denariya vpershe vipushenogo blizko 1200 roku v shvabskomu misti Shvebish Gall nim Schwabisch Hall zvidki vin i otrimav svoyu nazvu galer abo geler lat denarii hallenses lat halleri Pershi moneti vazhili blizko 0 55 g i mistili 0 371 g sribla Piznishe vartist i yakist gelera postijno zminyuvalisya U XVI stolitti geler buv pririvnyanij do 1 2 pfeniga geler vvazhayut odniyeyu z najbilsh rannih midnih monet Nimechchini midni Vestfalski geleri buli vipusheni she u XVI stolitti Midni geleri karbuvali u Bavariyi do 1856 roku i u Frankfurti na Majni do 1866 voni pririvnyuvalisya do 1 8 krejcara Ostannij geler na teritoriyi Nimechchini buv vipushenij v 1866 roci dlya knyazivstva Gessen Kassel U 1892 roci v Avstro Ugorshini bula vvedena nova groshova odinicya 1 krona 100 gelleriv v Ugorshini rozminna moneta otrimala nazvu filer v Zahidnij Ukrayini sotik Vipuskali moneti 10 i 20 gelleriv z nikelyu 1 i 2 gelleri z bronzi Novij geller pririvnyuvavsya do 1 2 krejcera U 1904 1916 rokah u Nimeckij Shidnij Africi nini Tanzaniya Ruanda i Burundi karbuvalisya moneti nominalom 1 2 1 5 10 i 20 gelleriv z bronzi midi latuni i midno nikelevogo splavu 100 geleriv stanovili 1 rupiyu Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi 1918 groshovu odinicyu 1 krona 100 geleriv uspadkuvali Avstriya do 1924 i Chehoslovachchina u 1921 39 i 1945 92 rokah Pislya rozpadu Chehoslovachchini geler stav rozminnoyu monetoyu Chehiyi ta Slovachchini 1 100 kroni PosilannyaGeleri riznih krayin iz privatnoyi kolekciyi ilyustraciyi 18 travnya 2015 u Wayback Machine Div takozhPfenig Krejcer moneta Krona Avstro Ugorshina PrimitkiGELER resource history org ua Procitovano 3 lyutogo 2024 Galyar nyim Heller dribna moneta teper sotik s 311 Etnografichnij zbirnik T 16 Galicko ruski narodni pripovidki vip 2 Vidati diti zibrav uporyad i poyasniv dr I Franko Lviv Druk Nauk t va im Shevchenka 1905 210 s DzherelaShust R M Geler 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 68 ISBN 966 00 0405 2 V Zvarich avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 33 ros Ce nezavershena stattya pro groshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi