Микола Максимович Ситий (5 травня 1907, Москва — 26 травня 1969, Кривий Ріг) — український і радянський науковець-хімік. Лауреат Ленінської премії (1962, за дослідження в області механіки).
Ситий Микола Максимович | |
---|---|
Народився | 5 травня 1907 Москва, Російська імперія |
Помер | 26 травня 1969 (62 роки) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Звіринецьке кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | хімік |
Галузь | хімія |
Діти | Сита Галина Миколаївна |
Нагороди |
Життєпис
З 12 років почав працювати. У 1926 закінчив Прилуцьку кооперативну професійну школу, пізніше Київський товарознавчий Інститут. Після закінчення навчання з 1931 по 1941 рік працював в Українському інституті радянської торгівлі. Працював спочатку в Києві, а потім, коли столиця переїхала з Харкова до Києва, інститут перевели до Харкова. Він обрав собі професію хіміка і все життя присвятив цій науці. Працював асистентом хімії, в.о. доцента, старшим викладачем хімії.
З початком Німецько-радянської війни був евакуйований з сім'єю до міста Фрунзе в Киргизії. З 1941 по 1946 рік працював у Киргизькому Філіалі Академії Наук СРСР (науковим співробітником, зав.спец. лабораторії, в.о. директора Хімічного інституту). Відкрив несподівані властивості пороху — йому вдалося здійснити детонацію гвинтівочних піроксилінових порохів, насичуючи ці порохи водою.
Роботи М. М. Ситого дозволили в Киргизькій РСР, коштом енергії порохових відходів, які раніше спалювали, форсованим темпом провести будівництво трьох гідроелектростанцій (Аламедінська ГЕС — 1-ша і 2-га черги, Токмацька ГЕС), виконати регулювальні роботи з випрямлення русла річки Чу, що забезпечило нормальну експлуатацію Чумишської греблі, а також Атбашінського і Георгіївського іригаційних каналів.
У 1945 і 1946 роках за видатні заслуги в розвитку науки й техніки Н. М. Ситий наказом Президії Верховного Совєта СРСР нагороджений орденом ЗНАК ПОШАНИ й орденом ЧЕРВОНА ЗІРКА.
Дослідженнями й використанням пороху зацікавився академік М. О. Лаврентьєв, він запросив М. М. Ситого до Києва у новостворену ним лабораторію вибуху в Феофанії.
З 1946 по 1956 рік М. М. Ситий працює в Академії Наук Української РСР (зав. спецлабораторії Ін-ту математики АН УРСР, старший науковий співробітник Інституту чорної металургії АН УРСР). У 1946 році захищає дисертацію на звання кандидата технічних наук.
У 1957 році М. М. Ситий був запрошений до експедиційного загону підводних і гідротехнічних робіт Дніпровського річного пароплавства при Раді Міністрів УРСР як науковий консультант при впровадженні вибухових методів з використанням відходів піроксилінових порохів, за його методом. Зазначеним методом виконано П'ЯТЬ переходів газопроводів, при цьому Н. М. Ситий, у всіх випадках брав особисту участь в цих роботах.
Зокрема, виконані переходи газопроводу Шебелинка — Дніпро через річки Дніпро і Самару, перехід Шебелинка — станція Шебелинка в заплаві річки ПІВНІЧНИЙ ДОНЕЦЬ, перехід газопроводу Дніпро — Запоріжжя, через річки Осокорівка і Волнянка. Впровадження зазначеного способу виробництва робіт дало можливість значно скоротити терміни виконання робіт при одночасному різкому скороченні витрат робочої сили й технічних засобів. Крім того, отримана економія близько двох мільйонів рублів. Група виконавців цих робіт (в тому числі й М. М. Ситий) були відзначені Ленінською премією.
За спогадами доньки, Галини Ситої:
- «За тиждень до смерті, 19-го травня 1969 (тоді була неділя) зранку батько зателефонував додому з Дніпропетровська, де проходила восьма сесія Наукової Ради АН СРСР по народногосподарському використанню вибухів і повідомив, що їде до Кривого Рогу на чергове випробування якогось експерименту (всі ці роботи були строго засекречені). Дорогою у нього стався інсульт, але колеги цього одразу не помітили. Провезли його до чергової лікарні ще 100 км вздовж міста… Вдень нам зателефонували, порадили приїхати, я тут же літаком дісталася до Дніпропетровська, а звідти — в таксі до Кривого Рогу. Мама на другий день приїхала з медичними виписками й ліками… На жаль, врятувати його не змогли».
26 травня 1969 року М. М. Ситий помер у лікарні Кривого Рогу. Похований у Києві на Звіринецькому кладовищі, ділянка № 8.
Родина
Батько його, Максим Ситий, був родом з села Згурівка на Київщині, де пройшло і дитинство М. М. Ситого. Максим Ситий деякий час працював на залізниці. Одружився з мешканкою Москви Очнєвою Варварою Миколаївною.
Є батьком Галини Ситої (нар. 1940) — науковця-математика, історика математичної науки в Україні.
Інтернет-ресурси
- Фотоархив Сибирского отделения Российской академии наук. Сытый Николай Максимович
- Взрывы военных и мирных лет
- Константинов М. Н. ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПИРОКСИЛИНОВЫХ ПОРОХОВ НА ИНЖЕНЕРНЫХ РАБОТАХ. К.:Издательство Академии наук УССР. 1952
- «Джерела з історії науки в Україні ІСТОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ 1946—1950 ЧАСТИНА ДОДАТКИ КИЇВ 2008 ББК 72.4(4УКР) УДК 061.12(477)(091)»1946/1950" Історія Національної …"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Maksimovich Sitij 5 travnya 1907 Moskva 26 travnya 1969 Krivij Rig ukrayinskij i radyanskij naukovec himik Laureat Leninskoyi premiyi 1962 za doslidzhennya v oblasti mehaniki Sitij Mikola MaksimovichNarodivsya5 travnya 1907 1907 05 05 Moskva Rosijska imperiyaPomer26 travnya 1969 1969 05 26 62 roki Krivij Rig Dnipropetrovska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaZvirinecke kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnisthimikGaluzhimiyaDitiSita Galina MikolayivnaNagorodi Diplom laureata Leninskoyi premiyiZhittyepisZ 12 rokiv pochav pracyuvati U 1926 zakinchiv Prilucku kooperativnu profesijnu shkolu piznishe Kiyivskij tovaroznavchij Institut Pislya zakinchennya navchannya z 1931 po 1941 rik pracyuvav v Ukrayinskomu instituti radyanskoyi torgivli Pracyuvav spochatku v Kiyevi a potim koli stolicya pereyihala z Harkova do Kiyeva institut pereveli do Harkova Vin obrav sobi profesiyu himika i vse zhittya prisvyativ cij nauci Pracyuvav asistentom himiyi v o docenta starshim vikladachem himiyi Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni buv evakujovanij z sim yeyu do mista Frunze v Kirgiziyi Z 1941 po 1946 rik pracyuvav u Kirgizkomu Filiali Akademiyi Nauk SRSR naukovim spivrobitnikom zav spec laboratoriyi v o direktora Himichnogo institutu Vidkriv nespodivani vlastivosti porohu jomu vdalosya zdijsniti detonaciyu gvintivochnih piroksilinovih porohiv nasichuyuchi ci porohi vodoyu Roboti M M Sitogo dozvolili v Kirgizkij RSR koshtom energiyi porohovih vidhodiv yaki ranishe spalyuvali forsovanim tempom provesti budivnictvo troh gidroelektrostancij Alamedinska GES 1 sha i 2 ga chergi Tokmacka GES vikonati regulyuvalni roboti z vipryamlennya rusla richki Chu sho zabezpechilo normalnu ekspluataciyu Chumishskoyi grebli a takozh Atbashinskogo i Georgiyivskogo irigacijnih kanaliv U 1945 i 1946 rokah za vidatni zaslugi v rozvitku nauki j tehniki N M Sitij nakazom Prezidiyi Verhovnogo Sovyeta SRSR nagorodzhenij ordenom ZNAK POShANI j ordenom ChERVONA ZIRKA Doslidzhennyami j vikoristannyam porohu zacikavivsya akademik M O Lavrentyev vin zaprosiv M M Sitogo do Kiyeva u novostvorenu nim laboratoriyu vibuhu v Feofaniyi Z 1946 po 1956 rik M M Sitij pracyuye v Akademiyi Nauk Ukrayinskoyi RSR zav speclaboratoriyi In tu matematiki AN URSR starshij naukovij spivrobitnik Institutu chornoyi metalurgiyi AN URSR U 1946 roci zahishaye disertaciyu na zvannya kandidata tehnichnih nauk U 1957 roci M M Sitij buv zaproshenij do ekspedicijnogo zagonu pidvodnih i gidrotehnichnih robit Dniprovskogo richnogo paroplavstva pri Radi Ministriv URSR yak naukovij konsultant pri vprovadzhenni vibuhovih metodiv z vikoristannyam vidhodiv piroksilinovih porohiv za jogo metodom Zaznachenim metodom vikonano P YaT perehodiv gazoprovodiv pri comu N M Sitij u vsih vipadkah brav osobistu uchast v cih robotah Zokrema vikonani perehodi gazoprovodu Shebelinka Dnipro cherez richki Dnipro i Samaru perehid Shebelinka stanciya Shebelinka v zaplavi richki PIVNIChNIJ DONEC perehid gazoprovodu Dnipro Zaporizhzhya cherez richki Osokorivka i Volnyanka Vprovadzhennya zaznachenogo sposobu virobnictva robit dalo mozhlivist znachno skorotiti termini vikonannya robit pri odnochasnomu rizkomu skorochenni vitrat robochoyi sili j tehnichnih zasobiv Krim togo otrimana ekonomiya blizko dvoh miljoniv rubliv Grupa vikonavciv cih robit v tomu chisli j M M Sitij buli vidznacheni Leninskoyu premiyeyu Za spogadami donki Galini Sitoyi Za tizhden do smerti 19 go travnya 1969 todi bula nedilya zranku batko zatelefonuvav dodomu z Dnipropetrovska de prohodila vosma sesiya Naukovoyi Radi AN SRSR po narodnogospodarskomu vikoristannyu vibuhiv i povidomiv sho yide do Krivogo Rogu na chergove viprobuvannya yakogos eksperimentu vsi ci roboti buli strogo zasekrecheni Dorogoyu u nogo stavsya insult ale kolegi cogo odrazu ne pomitili Provezli jogo do chergovoyi likarni she 100 km vzdovzh mista Vden nam zatelefonuvali poradili priyihati ya tut zhe litakom distalasya do Dnipropetrovska a zvidti v taksi do Krivogo Rogu Mama na drugij den priyihala z medichnimi vipiskami j likami Na zhal vryatuvati jogo ne zmogli 26 travnya 1969 roku M M Sitij pomer u likarni Krivogo Rogu Pohovanij u Kiyevi na Zvirineckomu kladovishi dilyanka 8 RodinaBatko jogo Maksim Sitij buv rodom z sela Zgurivka na Kiyivshini de projshlo i ditinstvo M M Sitogo Maksim Sitij deyakij chas pracyuvav na zaliznici Odruzhivsya z meshkankoyu Moskvi Ochnyevoyu Varvaroyu Mikolayivnoyu Ye batkom Galini Sitoyi nar 1940 naukovcya matematika istorika matematichnoyi nauki v Ukrayini Internet resursiFotoarhiv Sibirskogo otdeleniya Rossijskoj akademii nauk Sytyj Nikolaj Maksimovich Vzryvy voennyh i mirnyh let Konstantinov M N OPYT ISPOLZOVANIYa PIROKSILINOVYH POROHOV NA INZhENERNYH RABOTAH K Izdatelstvo Akademii nauk USSR 1952 Dzherela z istoriyi nauki v Ukrayini ISTORIYa NACIONALNOYi AKADEMIYi NAUK UKRAYiNI 1946 1950 ChASTINA DODATKI KIYiV 2008 BBK 72 4 4UKR UDK 061 12 477 091 1946 1950 Istoriya Nacionalnoyi