Літо́писи но́вгородські — коло літописних пам'яток, що об'єднуються місцем їх створення у Великому Новгороді.
Всього відоме п'ять пам'яток під цією назвою:
- Новгородський перший літопис
- (Новгородський другий літопис)
- (Новгородський третій літопис)
- Новгородський четвертий літопис
Історія
Найдавнішою пам'яткою новгородського літописання є так званий Новгородський перший літопис (далі — Н I), відомий в двох редакціях — старшій (Н I ст.) і молодшій (Н I мол.). Старша редакція представлена Синодальним списком XIII—XIV ст. (це найдавніший рукопис, що дійшов до нас, з літописним текстом), а молодша збереглася в списках починаючи із сер. XV ст. Синодальний список, що складається з двох різночасних частин — кінця XIII ст. і 2-ї чв. XIV ст., — дефектний: у ньому втрачений початок; оповідання охоплює період з 1016 до 1333 р. (приписки, зроблені різними почерками, доводять виклад до 1352 р.). Текст Н I мол. близький до Н I ст., але продовжує його до 30-40-х рр. XV ст. В Н I мол. відбилося так зване (Початкове зведення) кінця XI ст., що передував створенню Повісті временних літ. Очевидно, він же знаходився й у втраченій частині Н I ст. Питання про час його включення залишається поки спірним. Характерними рисами Н I є підкреслено місцеве, новгородське коло інтересів літописців, простота стилю, демократичність мови, що відобразили ряд діалектизмів (див. давньоновгородський діалект).
Наступний етап новгородського літописання відбився в так званому Новгородському Карамзінському літописі, що обривається на 1428 р. Цей літопис, що складається з двох добірок звісток, зберігся в єдиному списку кінця XV ст. Значення цього пам'ятника визначається тим, що тут уперше новгородський літописець виявляє помітну цікавість до подій не тільки місцевих, а й східнослов'янських. У завершеному вигляді ця тенденція реалізується в Новгородському IV літописі (далі — Н IV; називається умовно четвертим згідно з тим порядком, у якому публікувалися новгородські літописи при першому виданні 1841 р.). Укладач Н IV — ймовірно, літописець архієпископа (1429—1458) — використовував Новгородський Карамзінський літопис, коригуючи її за Н I і доповнюючи іншими статтями. Н IV відома в двох редакціях — старшій і молодшій, текст яких подібний до 1428 р. Деякі списки Н IV продовжують виклад подій до останнього року Новгородської республіки (1478 р.). Особлива редакція Н IV — Новгородський V літопис — була доведена до 1446 р. У ній помітне прагнення знову повернутися до традиційної лінії новгородського літописання з переважним інтересом до місцевих подій.
Падіння Новгородської республіки перервало на час літописання, відновлене лише в XVI ст. У 1539 р. у Новгороді було складене, ймовірно, по велінню архієпископа (згодом митрополита всея Русі) Макарія літописне зведення, основане на Н IV і продовжуючи її оригінальними звістками. Цей пам'ятник називають Новгородським літописом Дубровського (або Н IV за списком Дубровського). Ще один Новгородський літопис XVI ст. — новгородський ІІ (далі — Н ІІ), доведений до 1572 р. включно, — є по суті незавершеною заготовкою, у якій зібрані виписки з різних літописів без дотримання хронологічного порядку. Особливо цікаві в цьому пам'ятнику звістки 1568—1572 р., що містять цінні відомості по історії опричнини в Новгороді. Наприкінці XVI — поч. XVII ст. був складений Новгородський Уваровський літопис, друга частина якого (починаючи з 1500 р.) заснована на незбережених новгородських джерелах. Після створення цього пам'ятника складання літописних зведень у Новгороді надовго припинилося, мабуть, у зв'язку з загальним занепадом культурного життя міста після московської окупації, опричнини та зведення Новгороду до провінції у Московській державі. Поновлення новгородського літописання в 70-80-х рр. зв'язано, імовірно, з діяльністю патріарха Іоакима, якому належала ініціатива створення Новгородського III літопису (далі — Н ІІІ). Від первісного вигляду Н ІІІ походить Новгородський Забілинський літопис, доведений до 1679 р., від якого, своєю чергою, походить Новгородський Погодінський літопис, створений у 80-90-х рр. XVII ст. Особливість Новгородських літописів останньої чверті XVII ст. — поява в них систематичних посилань на джерела і навіть елементи критики джерел, як в українських пам'ятках того часу, що знаменують початок нового ставлення творців літописів до своїх творів.
Видання
- ПСРЛ.— СПб., 1841.—Т. 3 (Н I Н II, Н III); СПб., 1842.—Т. 4. — (Н IV); 2-е изд.— Пг.; Л., 1915—1929 (Н IV, Н V); М., 1965.—Т. 30 (Н II); Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов.— М.; Л., 1950. (рос.)
- Новгородская летопись по синоидальному харатейному списку. — Изд. Археографической коммиссии. — Санктпетербург, 1888. (рос.)
Література
- Шахматов А. А. Обозрение летописных сводов XIV—XVI вв.—М.; Л., 1938.—С. 128—132, 182—207, 371 (рос.)
- Лихачев Д. С. Русские летописи и их культурно-историческое значение.—М.; Л., 1947.—С. 197—215, 444—450 (рос.)
- Азбелев С. Н. Новгородские летописи XVII века.—Новгород, 1960 (рос.)
- Клосс Б. М. Летопись Новгородская первая // Словарь книжников.— Вып. 1.— С. 245—247 (рос.)
- Зиборов В. К. Летопись Новгородская II // Там же.— Вып. 2, ч. 2.—С. 51 (рос.)
- Лурье Я. С.; 1) Летопись Новгородская IV // Там же.—С. 51-52; 2) Летопись Новгородская Дубровского // Там же.— С. 52-54; 3) Летопись Новгородская Карамзинская // Там же.— С. 54-55; 4) Летопись Новгородская Хронографическая // Там же.— С. 55- 56 (рос.)
Посилання
- Новгородські літописи // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 128.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет