Не плутати з Водолій Водонос також Возивода професія що існувала до появи системи центрального водопостачання Водоноси н

Не плутати з Водолій.

Водонос, також Возивода — професія, що існувала до появи системи центрального водопостачання. Водоноси набирали воду в джерелі (річці, криниці, з водокачки тощо) і розносили або розвозили її по домівках.

Поява водопроводів не знищила професію одразу. Лондонські водоноси продовжували набирати воду з річки до 14 століття, попри існування водопроводу. В Петербурзі в сер. 19 століття працювало 37 водокачок, від яких водоноси розносили воду у відрах по домівках.

В Китаї початку 20 ст. все ще залишалося більше тисячі водоносів. Вони не тільки виконували свої обов'язки, а й допомагалаи літнім та хворим людям, які не могли дбати про себе.

Галерея

Туніс, початок 20 ст.
Водоноси в Ґанґу, початок 20 ст.
Раджастан, 2006
Венеція, 19 ст.
Водоноси на берегах Нілу, поч. 20 ст.
Водонос, Ежен де Блаас (1887)
Статуя водоноса з коромислом (йоке), Китай
El Aguador (Водонос), , Канарські острови
Le Travail, Ежен де Блаас (бл. 1900)

Примітки

возивода — Великий тлумачний словник сучасної мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 24 вересня 2022.
A.N. Angelakis, L.W. Mays, D. Koutsoyiannis (2012). . IWA Publishing. с. 209. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
Roberta J. Magnusson. Water Technology in the Middle Ages: Cities, Monasteries, and Waterworks after the Roman Empire. — JHU Press, 2003. — .
Екатерина Юхнева. Петербургские доходные дома. Очерки из истории быта. — Litres, 2013. — С. 127, 205. — .
Di Wang (2003). . Stanford University Press. с. 75—76. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.

[1] возивода — Великий тлумачний словник сучасної мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 24 вересня 2022.

[2] A.N. Angelakis, L.W. Mays, D. Koutsoyiannis (2012). . IWA Publishing. с. 209. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.

[3] Roberta J. Magnusson. Water Technology in the Middle Ages: Cities, Monasteries, and Waterworks after the Roman Empire. — JHU Press, 2003. — .

[4] Екатерина Юхнева. Петербургские доходные дома. Очерки из истории быта. — Litres, 2013. — С. 127, 205. — .

[5] Di Wang (2003). . Stanford University Press. с. 75—76. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.