Ба́ден (нім. Baden bei Wien — Баден біля Відня) — місто, окружний центр у федеральній землі Нижня Австрія, Австрія; бальнеотерапевтичний курорт. Розташоване місто за 26 км на південь від австрійської столиці Відня, з якою воно з'єднане лінією трамвая-поїзда (Badener Bahn).
Баден нім. Baden | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Баден. Кільце кайзера Франца. 2011 | ||||||||
Основні дані | ||||||||
48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.00750000002777540° пн. ш. 16.234444444471780145° сх. д.Координати: 48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.00750000002777540° пн. ш. 16.234444444471780145° сх. д. | ||||||||
Країна | Австрія | |||||||
Регіон | Нижня Австрія | |||||||
Столиця для | Баден (округ Австрії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Площа | 26,89 км² | |||||||
Населення | 25 136 (2010) | |||||||
· густота | 935 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 230 м | |||||||
Телефонний код | 02252 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | BN | |||||||
GeoNames | 7872834 | |||||||
OSM | r111479 ·R | |||||||
Поштові індекси | 2500, 2502 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | d | |||||||
Вебсайт | baden-bei-wien.at | |||||||
Мапа | ||||||||
Баден Баден (Австрія) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Баден у Вікісховищі |
Баден | |
---|---|
Великі курортні міста Європи | |
Світова спадщина | |
Баден | |
48°00′27″ пн. ш. 16°14′04″ сх. д. / 48.00750000002777540° пн. ш. 16.234444444471780145° сх. д. | |
Країна | Австрія[3] |
Тип | Культурний |
(Критерії) | (ii) (iii) |
Об'єкт № | 1613 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2021 (45 сесія) |
Баден у Вікісховищі |
У 2021 році місто стало частиною транснаціонального об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою «Великі курортні міста Європи» через його відомі лікувальні джерела та архітектурне свідчення міжнародної курортної культури 18-го та 19-го століть.
Географія
Баден розташований у гирлі долини Святої Єлени мальовничої річки Швехат (Гелененталь), частині гірського масиву — Віденського лісу (Віндервальд). Свою назву воно отримало від 14 гарячих джерел, температура яких коливається від 22 до 36 °C (72–97 °F), у яких містяться мінеральні солі, включаючи карбонат кальцію, хлорид кальцію та сульфат магнію. Більшість із яких бере початок біля підніжжя гори Кальварі (Кальварієнберг; 1070 футів або 326 м) у північно-центральній частині міста. Ці джерела спричинені стоком із Північних вапнякових Альп і тектонічних тріщин у Віденському басейні.
Найвищою точкою в цьому районі є Залізні ворота (Eisernes Tor або Hoher Lindkogel), заввишки 861 метрів, на яку можна піднятися приблизно за три години.
Навколо Бадена розкинулися більше ніж 120 виноградників.
Місто складається із семи кадастрових громад (нім. Katastralgemeinden): Баден, Брайтен, Гамінгергоф, Леєсдорф, Мітерберг, Раугенштайн і Вайкерсдорф.
Клімат Бадена | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 3 | 6 | 10 | 15 | 21 | 23 | 26 | 25 | 21 | 15 | 8 | 4 | |
Середній мінімум, °C | −3 | −2 | 2 | 5 | 10 | 13 | 15 | 15 | 11 | 6 | 2 | −1 | |
Норма опадів, мм | 35 | 34 | 49 | 55 | 62 | 70 | 67 | 60 | 57 | 42 | 52 | 41 | |
Джерело: ZAMG |
Історія
Теплі мінеральні джерела в районі Бадена були відомі ще за часів Римської імперії. За правління імператора Клавдія поселення поруч з джерелами мало назву Лазні (Aquae). Однак, у документі 869 року воно вже згадується як Падун (Padun). Статус та права міста воно отримало в 1480 році. Угорська королева Беатриса Арагонська відвідала місто в 1488 році для лікування безпліддя в його цілющих джерелах.
Населення
Після різкого збільшення кількості населення між 1869 і 1910 роками число жителів залишається стабільним. Втрати під час Другої світової війни були поступово відновлені. З 1991 року, незначне зростання чисельності населення відбувається внаслідок імміграції (+ 8,8 %), тоді як кількість пологів зменшується (-4,4 %).
Особистості
Народилися
- Томас Ванек (нар. 1984) — австрійський хокеїст, нападник.
- Ервін Гоффер — австрійський футболіст, нападник клубу «Карлсруе СК».
- Карл Ландштайнер (1868—1943) — австрійський лікар, імунолог, хімік, інфекціоніст; першим відкрив існування сумісності різних типів крові за групами, резус-фактор крові (1940); Нобелівський лауреат в галузі фізіології або медицини (1930 рік).
- Макс Райнгардт (1873—1943) — австрійський і німецький режисер, актор і театральний діяч.
- Марія Іммакулата Австрійська (1878—1968) — ерцгерцогиня Австрійська з династії Габсбургів, принцеса Богемії, Угорщини та Тоскани.
- Йозеф Франк (1885—1967) — австрійський і шведський архітектор.
- Маріанна Гайніш (1839—1936) — австрійська громадська діячка, феміністка, суфражистка, засновниця і лідер австрійського жіночого руху.
Працювали в Бадені
- Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) — композитор віденського класицизму.
- (1906—1965) — австрійський адвокат українського походження.
Галерея
- Казино. 2005 р.
- Муніципальний термальний басейн. 2008 р.
- [de] 2010 р.
- Будинок Бетховена на вул. Ратушевій 10
- Церква Святого Стефана. 2003 р.
Примітки
- OpenStreetMap — 2004.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- archINFORM — 1994.
- Landwehr, Andreas (24 July 2021). 'Great Spas of Europe' awarded UNESCO World Heritage status. Deutsche Presse-Agentur. Процитовано 25 July 2021.
- EB, (1878).
- EB, (1911), с. 183.
- Nomination of the Great Spas of Europe for inclusion on the World Heritage List (Звіт). United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Процитовано 21 August 2021.
- Сайт казино Бадена [ 6 червня 2017 у Wayback Machine.] casinos.at
Посилання
- www.badenonline.at/de — офіційний сайт міста (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baden Ba den nim Baden bei Wien Baden bilya Vidnya misto okruzhnij centr u federalnij zemli Nizhnya Avstriya Avstriya balneoterapevtichnij kurort Roztashovane misto za 26 km na pivden vid avstrijskoyi stolici Vidnya z yakoyu vono z yednane liniyeyu tramvaya poyizda Badener Bahn Baden nim Baden gerbBaden Kilce kajzera Franca 2011Baden Kilce kajzera Franca 2011Osnovni dani48 00 27 pn sh 16 14 04 sh d 48 00750000002777540 pn sh 16 234444444471780145 sh d 48 00750000002777540 16 234444444471780145 Koordinati 48 00 27 pn sh 16 14 04 sh d 48 00750000002777540 pn sh 16 234444444471780145 sh d 48 00750000002777540 16 234444444471780145 Krayina AvstriyaRegion Nizhnya AvstriyaStolicya dlya Baden okrug Avstriyi Mezhuye z susidni nas punktiGajligenkrojc 1 Alland 1 d 1 Bad Feslau 1 d 1 d 1 d 1 Obervaltersdorf 1 Trajskirhen 1 d 1 Plosha 26 89 km Naselennya 25 136 2010 gustota 935 osib km Visota NRM 230 mTelefonnij kod 02252Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv BNGeoNames 7872834OSM r111479 RPoshtovi indeksi 2500 2502 Miska vlada Mer mista dVebsajt baden bei wien at Mapa BadenBaden Avstriya Baden u Vikishovishi BadenVeliki kurortni mista Yevropi Svitova spadshinaBaden48 00 27 pn sh 16 14 04 sh d 48 00750000002777540 pn sh 16 234444444471780145 sh d 48 00750000002777540 16 234444444471780145Krayina Avstriya 3 TipKulturnijKriteriyi ii iii Ob yekt 1613RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2021 45 sesiya Baden u Vikishovishi U 2021 roci misto stalo chastinoyu transnacionalnogo ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO pid nazvoyu Veliki kurortni mista Yevropi cherez jogo vidomi likuvalni dzherela ta arhitekturne svidchennya mizhnarodnoyi kurortnoyi kulturi 18 go ta 19 go stolit GeografiyaBaden roztashovanij u girli dolini Svyatoyi Yeleni malovnichoyi richki Shvehat Gelenental chastini girskogo masivu Videnskogo lisu Vindervald Svoyu nazvu vono otrimalo vid 14 garyachih dzherel temperatura yakih kolivayetsya vid 22 do 36 C 72 97 F u yakih mistyatsya mineralni soli vklyuchayuchi karbonat kalciyu hlorid kalciyu ta sulfat magniyu Bilshist iz yakih bere pochatok bilya pidnizhzhya gori Kalvari Kalvariyenberg 1070 futiv abo 326 m u pivnichno centralnij chastini mista Ci dzherela sprichineni stokom iz Pivnichnih vapnyakovih Alp i tektonichnih trishin u Videnskomu basejni Najvishoyu tochkoyu v comu rajoni ye Zalizni vorota Eisernes Tor abo Hoher Lindkogel zavvishki 861 metriv na yaku mozhna pidnyatisya priblizno za tri godini Navkolo Badena rozkinulisya bilshe nizh 120 vinogradnikiv Misto skladayetsya iz semi kadastrovih gromad nim Katastralgemeinden Baden Brajten Gamingergof Leyesdorf Miterberg Raugenshtajn i Vajkersdorf Klimat Badena Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 3 6 10 15 21 23 26 25 21 15 8 4 Serednij minimum C 3 2 2 5 10 13 15 15 11 6 2 1 Norma opadiv mm 35 34 49 55 62 70 67 60 57 42 52 41 Dzherelo ZAMGIstoriyaTepli mineralni dzherela v rajoni Badena buli vidomi she za chasiv Rimskoyi imperiyi Za pravlinnya imperatora Klavdiya poselennya poruch z dzherelami malo nazvu Lazni Aquae Odnak u dokumenti 869 roku vono vzhe zgaduyetsya yak Padun Padun Status ta prava mista vono otrimalo v 1480 roci Ugorska koroleva Beatrisa Aragonska vidvidala misto v 1488 roci dlya likuvannya bezpliddya v jogo cilyushih dzherelah NaselennyaPislya rizkogo zbilshennya kilkosti naselennya mizh 1869 i 1910 rokami chislo zhiteliv zalishayetsya stabilnim Vtrati pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buli postupovo vidnovleni Z 1991 roku neznachne zrostannya chiselnosti naselennya vidbuvayetsya vnaslidok immigraciyi 8 8 todi yak kilkist pologiv zmenshuyetsya 4 4 OsobistostiNarodilisya Tomas Vanek nar 1984 avstrijskij hokeyist napadnik Ervin Goffer avstrijskij futbolist napadnik klubu Karlsrue SK Karl Landshtajner 1868 1943 avstrijskij likar imunolog himik infekcionist pershim vidkriv isnuvannya sumisnosti riznih tipiv krovi za grupami rezus faktor krovi 1940 Nobelivskij laureat v galuzi fiziologiyi abo medicini 1930 rik Maks Rajngardt 1873 1943 avstrijskij i nimeckij rezhiser aktor i teatralnij diyach Mariya Immakulata Avstrijska 1878 1968 ercgercoginya Avstrijska z dinastiyi Gabsburgiv princesa Bogemiyi Ugorshini ta Toskani Jozef Frank 1885 1967 avstrijskij i shvedskij arhitektor Marianna Gajnish 1839 1936 avstrijska gromadska diyachka feministka sufrazhistka zasnovnicya i lider avstrijskogo zhinochogo ruhu Pracyuvali v Badeni Volfgang Amadej Mocart 1756 1791 kompozitor videnskogo klasicizmu 1906 1965 avstrijskij advokat ukrayinskogo pohodzhennya GalereyaKazino 2005 r Municipalnij termalnij basejn 2008 r de 2010 r Budinok Bethovena na vul Ratushevij 10 Cerkva Svyatogo Stefana 2003 r PrimitkiOpenStreetMap 2004 d Track Q936 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku archINFORM 1994 d Track Q265049 Landwehr Andreas 24 July 2021 Great Spas of Europe awarded UNESCO World Heritage status Deutsche Presse Agentur Procitovano 25 July 2021 EB 1878 EB 1911 s 183 Nomination of the Great Spas of Europe for inclusion on the World Heritage List Zvit United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Procitovano 21 August 2021 Sajt kazino Badena 6 chervnya 2017 u Wayback Machine casinos atPosilannyawww badenonline at de oficijnij sajt mista nim