Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Озерянська ікона Божої Матері — головна святиня і покровителька міста Харкова і всієї Слобожанщини. День пам'яті святкується 12 листопада за новим стилем. Ікона вшановується не тільки жителями Харкова, а й усім навколишнім населенням. Вважається покровителькою мисливців та рибалок. Кажуть, за «чудотворністю», якщо так можна висловитися, ікона поступалася лише головній іконі Російської імперії — іконі Казанської Божої Матері. Ікона втрачена у 30-ті роки XX століття. З неї залишилися численні списки, деякі прославилися своїми чудесами.
Історія ікони
Історію свою ікона веде ще з кінця XVII ст., коли татарські набіги спустошували Слобожанщину.
З'явилася ікона в Озерянській місцевості (знаходиться за 3 кілометри від сел. Мерефи, Харківської області), коли один з її жителів, що косив траву за лісом, після одного з помахів коси почув людський стогін і при цьому побачив половину священного зображення на краю коси, а іншу половину образу і перед нею палаючу свічку — біля коріння дерева, що знаходилось поруч. Косар, взявши обидві половини цього образу, вніс у свою хатину і, склавши їх, поставив у пристойному місці, і, залишивши свою роботу, старанно помолився. На другий день рано вранці він не знайшов святині у своїй хаті, бо вона була на місці явлення, і була зрощена, а на самому місці заструмилось джерело чистої води.
На Слобожанщину ікона, ймовірно, була принесена переселенцями з Правобережної України, звідки, на полотні ікони з'явилися згини.
Розмір ікони був 40х34 см. Її вигляд описано в книзі Д. І. Багалія та Д. П. Міллера «Истории города Харькова за 250 лет его существования» (с 1655 по 1905-й год):
 | „…Икона, говорить проф. Е. К. Рединъ, действительно писана на холсте, прикрепленном к доске. Письмо, как справедливо замечает преосвящ. Филарет, кисти древнего малороссийского художника, в том смысле, конечно, что икона местного, южно-русского происхождения; исполнение ее довольно посредственное и она писана, по всей вероятности, простым мастером копировавшим хороший образец; контуры фигур грубые, краска, обычная в памятниках южно-русских для XVII—XVIII в. — красная, голубая. Икона дошла до нашего времени в плохой сохранности, но все же ясно очерчивается лик Богоматери, Младенца, их положение, цвет их одежд. Богородица изображена повернувшей лицо в сторону Младенца, на ней красный хитон и голубой мафорий, на голове корона; правая рука ее в позе моления, а левой она поддерживает Младенца Христа, сидящего у нее как бы на коленях у левой руки; Младенец одет в красную рубашку-хитон, на голове у него такая-же корона, как у Богородицы, в левой руке он держит небольшое Евангелие, а правой благословляет. Нимбы у обоих желтые. Начиная от плеч кругом нимбов Богородицы и Христа на фоне иконы шли звезды, видимые и теперь. Вверху иконы, справа и слева облака. Размеры иконы: высота 40 см, ширина 34 см.» |  |
У той час у храмі Різдва Богородиці с. Мерефи служив ієрей Феодор, який і доніс про цю ікону митрополиту Бєлгородському і Обоянського Феодосію і з його дозволу побудував біля місця явлення ікони церкву Різдва Богородиці, де і була ікона.
Святогірська пустинь
Благочестивий ієрей Феодор бачив багато чудес від образу Богоматері і захотів, щоб у його пустельному хуторі був заснований чоловічий монастир. У той час відвідав Озерянку відомий намісник Святогорського Успенського монастиря Севастіян Юхновський, який, за переказами, був тоді дуже хворий. Пішки прийшов він зі своєї обителі в Озерянку, щоб поклонитися чудотворній іконі Богоматері, і вилікувався. Дізнавшись про бажання о. Феодора заснувати тут монастир, о. Севастіян взявся допомогти місцевому священику. За Святогорськими актам від 1696 видно, що благочестивий ієрей Феодор передав в особі намісника Святогірського монастиря, отця Севастіана, всю свою нерухому власність в Озерянці Святогорському монастирю і його настоятелю архімандриту Вассіану Василевському для заснування в Озерянці монастиря, який не забарився там влаштуватися ревними працями Святогірського намісника, отця Севастіана, і став відомий під ім'ям Озерянської Богородичної Пустині.
Перше чудо від ікони явилось архімандриту Севастіяну і його свідком був будівельник ієромонах Варсонофій Хвастіченко.
Початок заснування Монастиря відноситься до 1710 року. Вже в 1711 році була споруджена Богородична церква, що й поклало початок заснуванню пустині. Місце це тоді було безлюдним. Оточували його високі пагорби, глибокі балки і густі лісові зарості. На пагорбі, на лівому березі річки Озерянки, поставили дерев'яну церкву. Згодом поставили ще одну церкву на честь Різдва Іоанна Предтечі та дзвіницю з годинником.
Пустинь була невеликою. Братія в 1773 році володіла 5 фруктовими садами, 7 десятинами орної землі, 6 десятинами сінокосу, 3 десятинами лісу. Чисельність братії теж була невеликою. На 1787 склад був таким: Ігумен Єзекиль Туранський, 4 ієромонаха, 1 іеродиякон, 1 чернець і послушники. Але проіснувала ця пустель недовго, близько 80 років.
У 1787 році під час перебування Імператриці Катерини II в Харкові вона підписала указ про передачу під керівництво Григорія Потьомкіна Харківського намісництва. З волі «ясновельможного князя Таврійського» припинили своє існування 15 монастирів Слобожанщини, серед них були закриті Озерянська Богородична пустель, Зміївський Миколаївський козацький монастир, Святогірський монастир. Майно їх було вилучено в казну, а братія всіх монастирів була зібрана в Курязькому монастирі.
Зважаючи на нечисленність братії, велінням Государині Імператриці Катерини II і рішенням Священного Синоду в 1787 році пустинь була скасована. Головний храм монастиря, освячений в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, був розібраний і перенесений в слободу Мерефу. Ікона була перенесена в Курязький монастир, але і він був закритий в 1788 році (не допомогли навіть сімейні зв'язки архімандрита Наркіса з роду Квіток і тоді ікону перенесли в Харківський Покровський Монастир.
Але незабаром на прохання до Катерини ІІ українського генерал-губернатора А. Я. Левандінова і на кошти таємного радника П. Ф. Сабурова в 1796 р. Курязький монастир було відновлено, а в наступному році сюди знову перенесли Озерянську ікону, де вона перебувала 47 років. Однією з причин поліпшення матеріального стану монастиря було те, що до Озерянської ікони, яка знаходилася тут, все літо йшов великий потік прочан.
Хресний хід
В ті часи особливих релігійних свят в старому Харкові не було: ні мощей, ні хресних ходів, служились тільки акафісти перед особливо шанованими іконами.
16 жовтня 1843 року за доповіддю обер-прокурора Священного Синоду імператор Микола Павлович затврдив прохання мешканців Харкова про впровадження хресного ходу для перенесення ікони Озерянської Божої Матері з Курязького монастиря в Харківський Покровський кафедральний собор. Хресні ходи повинні були проходити 30 вересня (з Куряжа до Харкова) та 22 квітня (з Харкова до Куряжу) за старим стилем відповідно до престольних свят Харківського Покровського собору (1 жовтня) і Курязького монастиря (23 квітня). У зазначені дні припинялася діяльність в присутственних місцях, учні звільнялися від занять і жителі міста і навколишніх слобід стікалися назустріч чудотворного образу. Хода супроводжувалося надзвичайно урочистим співом і дзвоном дзвонів Харківських церков, яких налічувалося в ту пору понад шістдесят.
Перший хресний хід з чудотворною іконою з Куряжа до Харкова відбувся З0 вересня 1844 р. Напередодні в «Харківських губернських відомостях» був описаний весь церемоніал ходу. З ранку монастир був заповнений прочанами. О 9 годині чудотворну ікону винесли з монастирського храму. Під час ходи невпинно лунав спів: «Пресвята Богородиця, спаси нас» і народ з благоговінням молився Пресвятій Діві. У чотирьох верстах від міста вся дорога вкрита була прочанами, які поспішали з'єднатися з процесією. Нарешті це священне хода досягло Холодної гори (підвищений район м. Харкова, Полтавський шлях), де багатотисячний натовп очікував чудотворну ікону. Коли хресний хід підійшов до цього місця, і коли з Холодної гори представилося поглядам, що вся провідна до собору Катеринославська, дуже довга вулиця, вкрита великими натовпами жителів, які прийшли насолодитися духовним торжеством, ніколи небувалим в місті, то стало ясно, що майже все населення Харкова та навколишніх селищ прийшли на це духовне святкування.
На Холодній Горі влаштовано було підвищення, де Преосвященний з духовенством, зустрівши Святу ікону, після звичайного поклоніння і кадіння вітав її коротким молитовним словом … Встановлення хресних ходів з Озерянської іконою викликало необхідність будівництва на Холодній Горі каплиці, яка перетворилася згодом у парафіяльну Церкву.
Але крім цього, історія зберегла багато свідчень про її чудесні зцілення. Сила особливої благодаті виходила від чудотворної ікони на місці її явління — «кульгавим ходіння, глухим слухання, сліпим прозріння, яке добре подавалося». Збереглися немало свідчень про те, як завдяки Озерянській іконі, виліковувалися фізичні хвороби і навіть припинялися епідемії інфекційних захворювань. Широко відомий випадок з біографії Григорія Квітки-Основ'яненка. У дитячому віці він осліп. Лікарі не змогли допомогти хлопчикові. І тоді його мати разом із сином відправилася в Курязький Преображенський монастир, де в той час перебувала Озерянська ікона. Вона довго молилася перед чудотворним образом, а потім вмила обличчя сина святою водою з Онуфріївського джерела. І сталося велике диво — Григорій став прозрівати. З очей хлопчика, немов завіса, сповзла сліпота. Спочатку він розрізняв контури предметів, а потім побачив світ Божий у всій його красі. Пам'ятаючи це чудо, Квітка-Основ'яненко в молодості мав намір постригтися в монахи, був послушником Преображенського монастиря. Крім того, відомо багато зцілень від ікони. Зцілився житель Чугуєва, який мав усохлу руку, зцілення хворої ноги отримав селянин із с. Липці, що під Харковом, а дві сестри єпископа Катеринославського і Таганрозького Серапіона зцілилися, як і Григорій Квітка, від сліпоти.
Коли в липні-серпні 1871 року в Харкові лютувала епідемія холери, до міста з Курязького монастиря була принесена чудотворна ікона Озерянська. Її невпинно носили по домівках харків'ян, магазинам, вулицями, площами. І скрізь служили молебні. У цей час загальний страх і розчарування наповнювали місто, але в будинку де була чудотворна ікона Богоматері, всі немов оживали, підбадьорювали, поспішали до неї прикластися. Прикладалися не тільки православні, а й іновірці: євреї і магометани, бо «бачили від неї силу, що оживляє і зцілює». І молитва віруючих була почута …
Холера відступила, а городяни ще більше повірили в благодатну допомогу Озерянського образу Богоматері.
Церкви на честь ікони
На пожертвування жителів міста наприкінці XIX століття на території Покровського монастиря була споруджена Озерянська церква. Її будівництво обійшлося в 198 тис. руб. У Озерянській церкві, освяченій 21 листопада 1896 року, і перебувала чудотворна ікона.
Ще одна Озерянська церква була побудована на Холодній Горі. Будівництво цього храму почалося в 1892 році на землі, яку пожертвували селяни Харківської волості. Раніше тут знаходився їх спільна комора. Будівництво обійшлося в 150 тис. руб. Кошти збирав священик В. Пономарьов серед московського купецтва, але досить велику суму пожертвували і харків'яни. У 1901 році трьохпрестольний (головний престол на честь Озерянської ікони Богоматері, інші два — св. Князя Володимира і св. Амвросія Медіоланського) була освячена. Під час хресних ходів звідси, з вершини Холодної Гори, харківські архієреї благословляли чудотворною іконою місто.
Доля ікони за радянських часів
Про долю чудотворної Озерянської ікони в радянські часи майже нічого невідомо. До 1926 року зустрічаються епізодичні дані. Останній хресний хід з іконою відбувся з 31 серпня до 18 вересня 1926 р. по маршруту Польна, Білій Колодязь, Вовчанськ, Графське і назад. Був також хід Рубіжне, Бугаївка, Графське, Вовчанськ, але ці дані потребують додаткової перевірки. Ікона зникла. Швидше за все її вкрали через цінний оклад. Існує версія, що ікону спалили. За іншими переказами, з місця останнього перебування ікони в Олександрівської каплиці поряд з Лопанським мостом Харкова (документально не доведено) вона була передана в Антирелігійний музей і зникла вже звідти. Хоча цей факт зовсім не сходиться з даними, які наводяться в краєзнавчій літературі. Що насправді сталося з іконою, мабуть, ніхто не знає.
В наш час з Озерянської ікони Богоматері залишилося два списки: один в Свято-Благовіщенському кафедральному соборі Харкова, інший в Свято-Озерянської парафіяльному храмі на Холодній горі.
Перший фільм
Найперша на території Російської імперії кінозйомка, яку здійснив громадянин країни (перед цим була лише зйомка французом Каміллом Серфом коронації Миколи II в травні), — зйомка відомого харків'янина фотографа Федецького «Урочисте перенесення чудотворної Озерянської ікони з Курязького монастиря в Харків» (в Покровський монастир) 30 вересня 1896 р.
Примітки
- В. Н. Миславский. Харьков и кино. Фильмо-биографический справочник. — Харьков : Торсинг, 2004. — 285 с. — 1 500 прим. — .
Посилання
- Краткое слово об Озерянской иконе Божией Матери
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ozeryanska ikona Bozhoyi Materi golovna svyatinya i pokrovitelka mista Harkova i vsiyeyi Slobozhanshini Den pam yati svyatkuyetsya 12 listopada za novim stilem Ikona vshanovuyetsya ne tilki zhitelyami Harkova a j usim navkolishnim naselennyam Vvazhayetsya pokrovitelkoyu mislivciv ta ribalok Kazhut za chudotvornistyu yaksho tak mozhna vislovitisya ikona postupalasya lishe golovnij ikoni Rosijskoyi imperiyi ikoni Kazanskoyi Bozhoyi Materi Ikona vtrachena u 30 ti roki XX stolittya Z neyi zalishilisya chislenni spiski deyaki proslavilisya svoyimi chudesami Ozeryanska ikona Bozhoyi MateriIstoriya ikoniIstoriyu svoyu ikona vede she z kincya XVII st koli tatarski nabigi spustoshuvali Slobozhanshinu Z yavilasya ikona v Ozeryanskij miscevosti znahoditsya za 3 kilometri vid sel Merefi Harkivskoyi oblasti koli odin z yiyi zhiteliv sho kosiv travu za lisom pislya odnogo z pomahiv kosi pochuv lyudskij stogin i pri comu pobachiv polovinu svyashennogo zobrazhennya na krayu kosi a inshu polovinu obrazu i pered neyu palayuchu svichku bilya korinnya dereva sho znahodilos poruch Kosar vzyavshi obidvi polovini cogo obrazu vnis u svoyu hatinu i sklavshi yih postaviv u pristojnomu misci i zalishivshi svoyu robotu staranno pomolivsya Na drugij den rano vranci vin ne znajshov svyatini u svoyij hati bo vona bula na misci yavlennya i bula zroshena a na samomu misci zastrumilos dzherelo chistoyi vodi Na Slobozhanshinu ikona jmovirno bula prinesena pereselencyami z Pravoberezhnoyi Ukrayini zvidki na polotni ikoni z yavilisya zgini Rozmir ikoni buv 40h34 sm Yiyi viglyad opisano v knizi D I Bagaliya ta D P Millera Istorii goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya s 1655 po 1905 j god iz knigi Istorii goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya s 1655 po 1905 j god D I Bagaliya ta D P Millera Ikona govorit prof E K Redin dejstvitelno pisana na holste prikreplennom k doske Pismo kak spravedlivo zamechaet preosvyash Filaret kisti drevnego malorossijskogo hudozhnika v tom smysle konechno chto ikona mestnogo yuzhno russkogo proishozhdeniya ispolnenie ee dovolno posredstvennoe i ona pisana po vsej veroyatnosti prostym masterom kopirovavshim horoshij obrazec kontury figur grubye kraska obychnaya v pamyatnikah yuzhno russkih dlya XVII XVIII v krasnaya golubaya Ikona doshla do nashego vremeni v plohoj sohrannosti no vse zhe yasno ocherchivaetsya lik Bogomateri Mladenca ih polozhenie cvet ih odezhd Bogorodica izobrazhena povernuvshej lico v storonu Mladenca na nej krasnyj hiton i goluboj maforij na golove korona pravaya ruka ee v poze moleniya a levoj ona podderzhivaet Mladenca Hrista sidyashego u nee kak by na kolenyah u levoj ruki Mladenec odet v krasnuyu rubashku hiton na golove u nego takaya zhe korona kak u Bogorodicy v levoj ruke on derzhit nebolshoe Evangelie a pravoj blagoslovlyaet Nimby u oboih zheltye Nachinaya ot plech krugom nimbov Bogorodicy i Hrista na fone ikony shli zvezdy vidimye i teper Vverhu ikony sprava i sleva oblaka Razmery ikony vysota 40 sm shirina 34 sm U toj chas u hrami Rizdva Bogorodici s Merefi sluzhiv iyerej Feodor yakij i donis pro cyu ikonu mitropolitu Byelgorodskomu i Oboyanskogo Feodosiyu i z jogo dozvolu pobuduvav bilya miscya yavlennya ikoni cerkvu Rizdva Bogorodici de i bula ikona Svyatogirska pustinBlagochestivij iyerej Feodor bachiv bagato chudes vid obrazu Bogomateri i zahotiv shob u jogo pustelnomu hutori buv zasnovanij cholovichij monastir U toj chas vidvidav Ozeryanku vidomij namisnik Svyatogorskogo Uspenskogo monastirya Sevastiyan Yuhnovskij yakij za perekazami buv todi duzhe hvorij Pishki prijshov vin zi svoyeyi obiteli v Ozeryanku shob poklonitisya chudotvornij ikoni Bogomateri i vilikuvavsya Diznavshis pro bazhannya o Feodora zasnuvati tut monastir o Sevastiyan vzyavsya dopomogti miscevomu svyasheniku Za Svyatogorskimi aktam vid 1696 vidno sho blagochestivij iyerej Feodor peredav v osobi namisnika Svyatogirskogo monastirya otcya Sevastiana vsyu svoyu neruhomu vlasnist v Ozeryanci Svyatogorskomu monastiryu i jogo nastoyatelyu arhimandritu Vassianu Vasilevskomu dlya zasnuvannya v Ozeryanci monastirya yakij ne zabarivsya tam vlashtuvatisya revnimi pracyami Svyatogirskogo namisnika otcya Sevastiana i stav vidomij pid im yam Ozeryanskoyi Bogorodichnoyi Pustini Pershe chudo vid ikoni yavilos arhimandritu Sevastiyanu i jogo svidkom buv budivelnik iyeromonah Varsonofij Hvastichenko Pochatok zasnuvannya Monastirya vidnositsya do 1710 roku Vzhe v 1711 roci bula sporudzhena Bogorodichna cerkva sho j poklalo pochatok zasnuvannyu pustini Misce ce todi bulo bezlyudnim Otochuvali jogo visoki pagorbi gliboki balki i gusti lisovi zarosti Na pagorbi na livomu berezi richki Ozeryanki postavili derev yanu cerkvu Zgodom postavili she odnu cerkvu na chest Rizdva Ioanna Predtechi ta dzvinicyu z godinnikom Pustin bula nevelikoyu Bratiya v 1773 roci volodila 5 fruktovimi sadami 7 desyatinami ornoyi zemli 6 desyatinami sinokosu 3 desyatinami lisu Chiselnist bratiyi tezh bula nevelikoyu Na 1787 sklad buv takim Igumen Yezekil Turanskij 4 iyeromonaha 1 ierodiyakon 1 chernec i poslushniki Ale proisnuvala cya pustel nedovgo blizko 80 rokiv U 1787 roci pid chas perebuvannya Imperatrici Katerini II v Harkovi vona pidpisala ukaz pro peredachu pid kerivnictvo Grigoriya Potomkina Harkivskogo namisnictva Z voli yasnovelmozhnogo knyazya Tavrijskogo pripinili svoye isnuvannya 15 monastiriv Slobozhanshini sered nih buli zakriti Ozeryanska Bogorodichna pustel Zmiyivskij Mikolayivskij kozackij monastir Svyatogirskij monastir Majno yih bulo vilucheno v kaznu a bratiya vsih monastiriv bula zibrana v Kuryazkomu monastiri Zvazhayuchi na nechislennist bratiyi velinnyam Gosudarini Imperatrici Katerini II i rishennyam Svyashennogo Sinodu v 1787 roci pustin bula skasovana Golovnij hram monastirya osvyachenij v im ya Rizdva Presvyatoyi Bogorodici buv rozibranij i perenesenij v slobodu Merefu Ikona bula perenesena v Kuryazkij monastir ale i vin buv zakritij v 1788 roci ne dopomogli navit simejni zv yazki arhimandrita Narkisa z rodu Kvitok i todi ikonu perenesli v Harkivskij Pokrovskij Monastir Ale nezabarom na prohannya do Katerini II ukrayinskogo general gubernatora A Ya Levandinova i na koshti tayemnogo radnika P F Saburova v 1796 r Kuryazkij monastir bulo vidnovleno a v nastupnomu roci syudi znovu perenesli Ozeryansku ikonu de vona perebuvala 47 rokiv Odniyeyu z prichin polipshennya materialnogo stanu monastirya bulo te sho do Ozeryanskoyi ikoni yaka znahodilasya tut vse lito jshov velikij potik prochan Hresnij hidV ti chasi osoblivih religijnih svyat v staromu Harkovi ne bulo ni moshej ni hresnih hodiv sluzhilis tilki akafisti pered osoblivo shanovanimi ikonami 16 zhovtnya 1843 roku za dopoviddyu ober prokurora Svyashennogo Sinodu imperator Mikola Pavlovich zatvrdiv prohannya meshkanciv Harkova pro vprovadzhennya hresnogo hodu dlya perenesennya ikoni Ozeryanskoyi Bozhoyi Materi z Kuryazkogo monastirya v Harkivskij Pokrovskij kafedralnij sobor Hresni hodi povinni buli prohoditi 30 veresnya z Kuryazha do Harkova ta 22 kvitnya z Harkova do Kuryazhu za starim stilem vidpovidno do prestolnih svyat Harkivskogo Pokrovskogo soboru 1 zhovtnya i Kuryazkogo monastirya 23 kvitnya U zaznacheni dni pripinyalasya diyalnist v prisutstvennih miscyah uchni zvilnyalisya vid zanyat i zhiteli mista i navkolishnih slobid stikalisya nazustrich chudotvornogo obrazu Hoda suprovodzhuvalosya nadzvichajno urochistim spivom i dzvonom dzvoniv Harkivskih cerkov yakih nalichuvalosya v tu poru ponad shistdesyat Pershij hresnij hid z chudotvornoyu ikonoyu z Kuryazha do Harkova vidbuvsya Z0 veresnya 1844 r Naperedodni v Harkivskih gubernskih vidomostyah buv opisanij ves ceremonial hodu Z ranku monastir buv zapovnenij prochanami O 9 godini chudotvornu ikonu vinesli z monastirskogo hramu Pid chas hodi nevpinno lunav spiv Presvyata Bogorodicya spasi nas i narod z blagogovinnyam molivsya Presvyatij Divi U chotiroh verstah vid mista vsya doroga vkrita bula prochanami yaki pospishali z yednatisya z procesiyeyu Nareshti ce svyashenne hoda dosyaglo Holodnoyi gori pidvishenij rajon m Harkova Poltavskij shlyah de bagatotisyachnij natovp ochikuvav chudotvornu ikonu Koli hresnij hid pidijshov do cogo miscya i koli z Holodnoyi gori predstavilosya poglyadam sho vsya providna do soboru Katerinoslavska duzhe dovga vulicya vkrita velikimi natovpami zhiteliv yaki prijshli nasoloditisya duhovnim torzhestvom nikoli nebuvalim v misti to stalo yasno sho majzhe vse naselennya Harkova ta navkolishnih selish prijshli na ce duhovne svyatkuvannya Na Holodnij Gori vlashtovano bulo pidvishennya de Preosvyashennij z duhovenstvom zustrivshi Svyatu ikonu pislya zvichajnogo pokloninnya i kadinnya vitav yiyi korotkim molitovnim slovom Vstanovlennya hresnih hodiv z Ozeryanskoyi ikonoyu viklikalo neobhidnist budivnictva na Holodnij Gori kaplici yaka peretvorilasya zgodom u parafiyalnu Cerkvu Ale krim cogo istoriya zberegla bagato svidchen pro yiyi chudesni zcilennya Sila osoblivoyi blagodati vihodila vid chudotvornoyi ikoni na misci yiyi yavlinnya kulgavim hodinnya gluhim sluhannya slipim prozrinnya yake dobre podavalosya Zbereglisya nemalo svidchen pro te yak zavdyaki Ozeryanskij ikoni vilikovuvalisya fizichni hvorobi i navit pripinyalisya epidemiyi infekcijnih zahvoryuvan Shiroko vidomij vipadok z biografiyi Grigoriya Kvitki Osnov yanenka U dityachomu vici vin oslip Likari ne zmogli dopomogti hlopchikovi I todi jogo mati razom iz sinom vidpravilasya v Kuryazkij Preobrazhenskij monastir de v toj chas perebuvala Ozeryanska ikona Vona dovgo molilasya pered chudotvornim obrazom a potim vmila oblichchya sina svyatoyu vodoyu z Onufriyivskogo dzherela I stalosya velike divo Grigorij stav prozrivati Z ochej hlopchika nemov zavisa spovzla slipota Spochatku vin rozriznyav konturi predmetiv a potim pobachiv svit Bozhij u vsij jogo krasi Pam yatayuchi ce chudo Kvitka Osnov yanenko v molodosti mav namir postrigtisya v monahi buv poslushnikom Preobrazhenskogo monastirya Krim togo vidomo bagato zcilen vid ikoni Zcilivsya zhitel Chuguyeva yakij mav usohlu ruku zcilennya hvoroyi nogi otrimav selyanin iz s Lipci sho pid Harkovom a dvi sestri yepiskopa Katerinoslavskogo i Taganrozkogo Serapiona zcililisya yak i Grigorij Kvitka vid slipoti Koli v lipni serpni 1871 roku v Harkovi lyutuvala epidemiya holeri do mista z Kuryazkogo monastirya bula prinesena chudotvorna ikona Ozeryanska Yiyi nevpinno nosili po domivkah harkiv yan magazinam vulicyami ploshami I skriz sluzhili molebni U cej chas zagalnij strah i rozcharuvannya napovnyuvali misto ale v budinku de bula chudotvorna ikona Bogomateri vsi nemov ozhivali pidbadoryuvali pospishali do neyi priklastisya Prikladalisya ne tilki pravoslavni a j inovirci yevreyi i magometani bo bachili vid neyi silu sho ozhivlyaye i zcilyuye I molitva viruyuchih bula pochuta Holera vidstupila a gorodyani she bilshe povirili v blagodatnu dopomogu Ozeryanskogo obrazu Bogomateri Cerkvi na chest ikoniNa pozhertvuvannya zhiteliv mista naprikinci XIX stolittya na teritoriyi Pokrovskogo monastirya bula sporudzhena Ozeryanska cerkva Yiyi budivnictvo obijshlosya v 198 tis rub U Ozeryanskij cerkvi osvyachenij 21 listopada 1896 roku i perebuvala chudotvorna ikona She odna Ozeryanska cerkva bula pobudovana na Holodnij Gori Budivnictvo cogo hramu pochalosya v 1892 roci na zemli yaku pozhertvuvali selyani Harkivskoyi volosti Ranishe tut znahodivsya yih spilna komora Budivnictvo obijshlosya v 150 tis rub Koshti zbirav svyashenik V Ponomarov sered moskovskogo kupectva ale dosit veliku sumu pozhertvuvali i harkiv yani U 1901 roci trohprestolnij golovnij prestol na chest Ozeryanskoyi ikoni Bogomateri inshi dva sv Knyazya Volodimira i sv Amvrosiya Mediolanskogo bula osvyachena Pid chas hresnih hodiv zvidsi z vershini Holodnoyi Gori harkivski arhiyereyi blagoslovlyali chudotvornoyu ikonoyu misto Dolya ikoni za radyanskih chasivPro dolyu chudotvornoyi Ozeryanskoyi ikoni v radyanski chasi majzhe nichogo nevidomo Do 1926 roku zustrichayutsya epizodichni dani Ostannij hresnij hid z ikonoyu vidbuvsya z 31 serpnya do 18 veresnya 1926 r po marshrutu Polna Bilij Kolodyaz Vovchansk Grafske i nazad Buv takozh hid Rubizhne Bugayivka Grafske Vovchansk ale ci dani potrebuyut dodatkovoyi perevirki Ikona znikla Shvidshe za vse yiyi vkrali cherez cinnij oklad Isnuye versiya sho ikonu spalili Za inshimi perekazami z miscya ostannogo perebuvannya ikoni v Oleksandrivskoyi kaplici poryad z Lopanskim mostom Harkova dokumentalno ne dovedeno vona bula peredana v Antireligijnij muzej i znikla vzhe zvidti Hocha cej fakt zovsim ne shoditsya z danimi yaki navodyatsya v krayeznavchij literaturi Sho naspravdi stalosya z ikonoyu mabut nihto ne znaye V nash chas z Ozeryanskoyi ikoni Bogomateri zalishilosya dva spiski odin v Svyato Blagovishenskomu kafedralnomu sobori Harkova inshij v Svyato Ozeryanskoyi parafiyalnomu hrami na Holodnij gori Pershij filmNajpersha na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi kinozjomka yaku zdijsniv gromadyanin krayini pered cim bula lishe zjomka francuzom Kamillom Serfom koronaciyi Mikoli II v travni zjomka vidomogo harkiv yanina fotografa Fedeckogo Urochiste perenesennya chudotvornoyi Ozeryanskoyi ikoni z Kuryazkogo monastirya v Harkiv v Pokrovskij monastir 30 veresnya 1896 r PrimitkiV N Mislavskij Harkov i kino Filmo biograficheskij spravochnik Harkov Torsing 2004 285 s 1 500 prim ISBN 966 670 326 2 PosilannyaKratkoe slovo ob Ozeryanskoj ikone Bozhiej Materi