Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Життя за царя» («Іван Сусанін») (рос. «Жизнь за царя», «Иван Сусанин») — опера на 4 дії з епілогом російського композитора Михайла Івановича Глінки. Автор лібрето — барон . У радянський період з ідеологічних міркувань Сергієм Городецьким було створено нове лібрето.
| Опера «Життя за царя» | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Жизнь за царя рос. Иван Сусанин рос. Жизнь за Царя[1] | ||||
 Перший виконувач партії Сусаніна Осип Петров, 1836 | ||||
| Композитор | Глінка Михайло Іванович[1] | |||
| Автор лібрето | d[1], Городецький Сергій Митрофанович і d[1] | |||
| Мова лібрето | російська | |||
| Жанр | опера[1] | |||
| Кількість дій | 4 Дія (театр)[1] | |||
| Рік створення | 1836[2] | |||
| Перша постановка | 27 листопада (9 грудня) 1836[1] | |||
| Місце першої постановки | Большой театр | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Життя за царя у Вікісховищі | ||||
Історія опери
Легенду про подвиг селянина Івана Сусаніна, що завів загін поляків у непрохідну гущавину і загинув разом із ними, часто використовували російські літератори. Війна 1812 року сколихнула самосвідомість, пробудила інтерес до власної історії. Популярними стають в літературі сюжети на російські історичні теми, серед них — про подвиг костромського селянина . Відомо, що поляки йшли на допомогу своєму воєводі Буркевичу. Заблукали. Дорогу їм зголосився показати селянин Іван Сусанін. Але замість цього завів їх у болото, де з ними й загинув. Однак при творчому підході літераторів до історії стало вважатися, ніби поляки прямували до Костроми, щоб убити 16-річного боярина Михайла Романова, який на той час ще не знав, що його оберуть на царський престол. Є й дослідники, які вважають легенду про Сусаніна як героя дуже спотвореною.
В 1815 році у відбулася прем'єра опери «Іван Сусанін». Автором лібрето був . Опера була написана в стилі французької «опера комік» — діалоги займали майже стільки ж місця, скільки й музика.
Через 20 років за той же самий сюжет береться Глінка. Початково він планував писати оперу за повістю Василя Жуковського «Мар'їна роща», проте поет запропонував іншу тему — тему подвигу костромського селянина Івана Сусаніна. В 1823 році з'явилася поема Кіндрата Рилєєва «Іван Сусанін», що справила помітний вплив на образ головного героя опери. Думка, подана Жуковським, захопила уяву композитора. «…Наче по чарівній дії раптом виник план цілої опери, і думка протиставити російській музиці — польську; нарешті, багато тем і навіть подробиць розробки — все це разом спалахнуло в голові моїй»..
Опера була прийнята до постановки в Петербурзі. Репетиції почалися в травні 1836 року.
Прем'єра опери була призначена на 27 листопада 1836 року на відкриття Великого театру після пожежі. Партію Сусаніна виконував . Партію сирітки, прийомного сина Сусаніна, співала ще зовсім молода артистка . Декоративне оздоблення залу для глядачів виконала художня артіль Василя Ширяєва.
У підготовці до вистави брав участь також і молодий Тарас Шевченко — тоді ще невідомий нікому кріпак поміщика Енгельгарда та учень маляра Ширяєва — він зробив підготовчі малюнки для орнаменту залу, що прикрашали плафон, під яким підвішувалася величезна кришталева люстра у золотій оправі — одна з головних деталей. За відмінно виконану роботу під час розпису залу він одержав право бути на спектаклі.
Постановки
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Фрагменти опери в постановці Київського театру опери та балету, український переклад М. Рильського, запис 1949 року. |
Після революції «Життя за царя» довгий час в СРСР не виконувалася з політичних міркувань. Проте наприкінці 1930-х тодішній головний диригент Великого театру в Москві Самуїл Самосуд запропонував переробити лібрето на радянський лад, цю пропозицію прийняв поет Сергій Городецький. З новим, «радянським» лібрето, опера Глінки була поставлена у Великому театрі в 1939 році режисером Борисом Мордвиновим, постановка отримала схвальні відгуки преси. Щоправда, після відвідування спектаклю особисто Й.Сталіним, в режисуру було внесено деякі правки. За спогадами співачка партії Антоніди Валерії Барсової, Сталін надав «вдумливу і глибоку критику» спектаклю, й, зокрема, запропонував «вивести на сцену Мініна і Пожарського, вивести їх живими, а не показувати у вигляді застиглого монумента, у вигляді пам'ятника». Натомість режисер Мордвинов у 1941 був звинувачений у шпіонажі й засланий на виправні роботи у Воркуту.
Згодом Івана Сусаніна в радянській версії було поставлено і в інших оперних театрах СРСР. З 1945 року виставою «Іван Сусанін» Глінки в різних постановках відкриває щорічний сезон Большой театр. Партію Івана Сусаніна виконував Євген Нестеренко, потім . В Київському оперному театрі в радянські часи опера вперше була поставлена в 1940 році, і надалі ставилася у повоєнний час. Український переклад лібрето Городецького здійснив Максим Рильський.
Найзначніша постановка «Сусаніна» на Заході була здійснена в міланському «Ла Скала».
Лібрето
Оригінальна редакція
Дія перша Мешканці села Домніно урочисто зустрічають воїнів, що повертаються після переможної битви проти поляків. Антоніда чекає на свого нареченого, Богдана Собініна. Сусанін, її батько, повідомляє їй, що поляки відступили лише тимчасово і готуються до нової битви. Сусанін твердо вирішив, що весілля Антоніди не відбудеться до тих пір, поки не вдасться вигнати поляків.
З'являється Собінін. Він повідомляє, що «на Москві собор великий обирає нам царя». Почувши добру звістку, Сусанін погоджується на весілля дочки та Собініна.
Дія друга Бал у Польщі. Поляки передчувають швидку перемогу над Москвою. Танцюють полонез, краков'як, вальс, мазурку.
Танці перериває вісник, що сповіщає погану новину («Судьба разразилась грозою!»). Група молодців викликаються відправитися на Москву і захопити Михайла Романова. Всі впевнені в успіху цього плану, і танці поновлюються.
Дія третя Ваня сидить зайнятий роботою і співає свою пісню: «Как мать убили у малого птенца». Сусанін повідомляє Вані про обрання Михайла Федоровича на царство. Вони обидва готові постояти за царя. Сусанін кличе Антоніду і благословляє молодих.
Раптово з'являються польські воїни. Вони вимагають, щоб їх провели до царя. Сусанін вирішується втілити підступний план: «Пойду, пойду. Их заведу в болото, в глушь, в трясину, в топь», а Вані тим часом наказує бігти до царя повідомити його про небезпеку. Перед розставанням Сусанін благословляє Антоніду, просить грати весілля без нього й відходить з поляками. Антоніда сумує за своїм батьком (арія «Не о том скорблю, подруженьки»).
Входить Собінін. Антоніда повідомляє йому, що трапилось («Налетели злые коршуны…»). Сповнений рішучості, він збирає військо, щоб визволити Сусаніна.
Дія четверта Ніч, глухий ліс. Собінін з озброєними селянами в темному лісі, вони шукають поляків («Братцы, в метель, в неведомой глуши»). Ваня прибігає до монастирського маєтку. Йому вдається розбудити бояр, які відправляють його до царя: «Ты, как Божий посол, впереди ступай!».
Глухий ліс. Польські вояки, стомлені, проклинають «проклятого москаля». Сусанін, передчуваючи смерть, згадує свою сім'ю (арія «Ты взойдешь, моя заря»). Поляки викривають підступний план Сусаніна і починають допитувати його, на що той відповідає прямо: «Туда завёл я вас, куда и серый волк не забегал!». За свій вчинок Сусанін отримує смертельну кару..
Епілог Народні гуляння в Москві. Лунає «Славься, славься, святая Русь». Антоніда, Ваня і Собінін сумують, адже до цього урочистого дня не дожив Сусанін. По сцені проходить військовий загін, вони дивуються, що перед ними родичі Сусаніна, про якого «в народе молва, что спас он царя!». Опера закінчується урочистим хором «Славься», вдалині видно царський поїзд, що направляється в Кремль.
Редакція Городецького
В редакції Городецького обрання Михайла Федоровича на царство було замінено обранням Мініна воєначальником, що мав очолити війну проти поляків. Відповідно, поляки шукали воєнний табір, де Мінін планував зібрати ополчення. Як і в оригінальній редакції, Сусанін гине, завівши поляків у глухий ліс. Опера закінчується урочистим хором «Славься».
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- National Library of Israel Names and Subjects Authority File
- . Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 28 липня 2010.
- «Два „Ивана Сусанина“. Какая же из опер первая русская? [ 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]»
- Александр Бушков. Россия, которой не было. // Бушков А. — OCR: Палек, 1998 [ 25 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 28 липня 2010.
- Д.Ізотов Іван Сусанін-1939 : театр і ідеологія [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.], пер. Півтона Безвухого. // блог «Музична скриня»
- Див. напр. програмки оперного театру 1955 і 1956 року в Архіві-музеї літератури та мистецтва України, ф. 573, оп.1, справи № 250, 278
Джерела
- Дмитро Ізотов. Іван Сусанін-1939 : театр і ідеологія [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] (пер. з рос. Півтона Безвухого)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhittya za carya Ivan Susanin ros Zhizn za carya Ivan Susanin opera na 4 diyi z epilogom rosijskogo kompozitora Mihajla Ivanovicha Glinki Avtor libreto baron U radyanskij period z ideologichnih mirkuvan Sergiyem Gorodeckim bulo stvoreno nove libreto Opera Zhittya za carya ros Zhizn za carya ros Ivan Susanin ros Zhizn za Carya 1 Pershij vikonuvach partiyi Susanina Osip Petrov 1836KompozitorGlinka Mihajlo Ivanovich 1 Avtor libretod 1 Gorodeckij Sergij Mitrofanovich i d 1 Mova libretorosijskaZhanropera 1 Kilkist dij4 Diya teatr 1 Rik stvorennya1836 2 Persha postanovka27 listopada 9 grudnya 1836 1 Misce pershoyi postanovkiBolshoj teatrInformaciya u Vikidanih Zhittya za carya u Vikishovishi Eskiz plakataIstoriya operiLegendu pro podvig selyanina Ivana Susanina sho zaviv zagin polyakiv u neprohidnu gushavinu i zaginuv razom iz nimi chasto vikoristovuvali rosijski literatori Vijna 1812 roku skolihnula samosvidomist probudila interes do vlasnoyi istoriyi Populyarnimi stayut v literaturi syuzheti na rosijski istorichni temi sered nih pro podvig kostromskogo selyanina Vidomo sho polyaki jshli na dopomogu svoyemu voyevodi Burkevichu Zablukali Dorogu yim zgolosivsya pokazati selyanin Ivan Susanin Ale zamist cogo zaviv yih u boloto de z nimi j zaginuv Odnak pri tvorchomu pidhodi literatoriv do istoriyi stalo vvazhatisya nibi polyaki pryamuvali do Kostromi shob ubiti 16 richnogo boyarina Mihajla Romanova yakij na toj chas she ne znav sho jogo oberut na carskij prestol Ye j doslidniki yaki vvazhayut legendu pro Susanina yak geroya duzhe spotvorenoyu V 1815 roci u vidbulasya prem yera operi Ivan Susanin Avtorom libreto buv Opera bula napisana v stili francuzkoyi opera komik dialogi zajmali majzhe stilki zh miscya skilki j muzika Cherez 20 rokiv za toj zhe samij syuzhet beretsya Glinka Pochatkovo vin planuvav pisati operu za povistyu Vasilya Zhukovskogo Mar yina rosha prote poet zaproponuvav inshu temu temu podvigu kostromskogo selyanina Ivana Susanina V 1823 roci z yavilasya poema Kindrata Rilyeyeva Ivan Susanin sho spravila pomitnij vpliv na obraz golovnogo geroya operi Dumka podana Zhukovskim zahopila uyavu kompozitora Nache po charivnij diyi raptom vinik plan ciloyi operi i dumka protistaviti rosijskij muzici polsku nareshti bagato tem i navit podrobic rozrobki vse ce razom spalahnulo v golovi moyij Opera bula prijnyata do postanovki v Peterburzi Repeticiyi pochalisya v travni 1836 roku Prem yera operi bula priznachena na 27 listopada 1836 roku na vidkrittya Velikogo teatru pislya pozhezhi Partiyu Susanina vikonuvav Partiyu siritki prijomnogo sina Susanina spivala she zovsim moloda artistka Dekorativne ozdoblennya zalu dlya glyadachiv vikonala hudozhnya artil Vasilya Shiryayeva U pidgotovci do vistavi brav uchast takozh i molodij Taras Shevchenko todi she nevidomij nikomu kripak pomishika Engelgarda ta uchen malyara Shiryayeva vin zrobiv pidgotovchi malyunki dlya ornamentu zalu sho prikrashali plafon pid yakim pidvishuvalasya velichezna krishtaleva lyustra u zolotij opravi odna z golovnih detalej Za vidminno vikonanu robotu pid chas rozpisu zalu vin oderzhav pravo buti na spektakli PostanovkiZovnishni videofajli Fragmenti operi v postanovci Kiyivskogo teatru operi ta baletu ukrayinskij pereklad M Rilskogo zapis 1949 roku Pislya revolyuciyi Zhittya za carya dovgij chas v SRSR ne vikonuvalasya z politichnih mirkuvan Prote naprikinci 1930 h todishnij golovnij dirigent Velikogo teatru v Moskvi Samuyil Samosud zaproponuvav pererobiti libreto na radyanskij lad cyu propoziciyu prijnyav poet Sergij Gorodeckij Z novim radyanskim libreto opera Glinki bula postavlena u Velikomu teatri v 1939 roci rezhiserom Borisom Mordvinovim postanovka otrimala shvalni vidguki presi Shopravda pislya vidviduvannya spektaklyu osobisto J Stalinim v rezhisuru bulo vneseno deyaki pravki Za spogadami spivachka partiyi Antonidi Valeriyi Barsovoyi Stalin nadav vdumlivu i gliboku kritiku spektaklyu j zokrema zaproponuvav vivesti na scenu Minina i Pozharskogo vivesti yih zhivimi a ne pokazuvati u viglyadi zastiglogo monumenta u viglyadi pam yatnika Natomist rezhiser Mordvinov u 1941 buv zvinuvachenij u shpionazhi j zaslanij na vipravni roboti u Vorkutu Zgodom Ivana Susanina v radyanskij versiyi bulo postavleno i v inshih opernih teatrah SRSR Z 1945 roku vistavoyu Ivan Susanin Glinki v riznih postanovkah vidkrivaye shorichnij sezon Bolshoj teatr Partiyu Ivana Susanina vikonuvav Yevgen Nesterenko potim V Kiyivskomu opernomu teatri v radyanski chasi opera vpershe bula postavlena v 1940 roci i nadali stavilasya u povoyennij chas Ukrayinskij pereklad libreto Gorodeckogo zdijsniv Maksim Rilskij Najznachnisha postanovka Susanina na Zahodi bula zdijsnena v milanskomu La Skala LibretoOriginalna redakciya Diya persha Meshkanci sela Domnino urochisto zustrichayut voyiniv sho povertayutsya pislya peremozhnoyi bitvi proti polyakiv Antonida chekaye na svogo narechenogo Bogdana Sobinina Susanin yiyi batko povidomlyaye yij sho polyaki vidstupili lishe timchasovo i gotuyutsya do novoyi bitvi Susanin tverdo virishiv sho vesillya Antonidi ne vidbudetsya do tih pir poki ne vdastsya vignati polyakiv Z yavlyayetsya Sobinin Vin povidomlyaye sho na Moskvi sobor velikij obiraye nam carya Pochuvshi dobru zvistku Susanin pogodzhuyetsya na vesillya dochki ta Sobinina Diya druga Bal u Polshi Polyaki peredchuvayut shvidku peremogu nad Moskvoyu Tancyuyut polonez krakov yak vals mazurku Tanci pererivaye visnik sho spovishaye poganu novinu Sudba razrazilas grozoyu Grupa molodciv viklikayutsya vidpravitisya na Moskvu i zahopiti Mihajla Romanova Vsi vpevneni v uspihu cogo planu i tanci ponovlyuyutsya Diya tretya Vanya sidit zajnyatij robotoyu i spivaye svoyu pisnyu Kak mat ubili u malogo ptenca Susanin povidomlyaye Vani pro obrannya Mihajla Fedorovicha na carstvo Voni obidva gotovi postoyati za carya Susanin kliche Antonidu i blagoslovlyaye molodih Raptovo z yavlyayutsya polski voyini Voni vimagayut shob yih proveli do carya Susanin virishuyetsya vtiliti pidstupnij plan Pojdu pojdu Ih zavedu v boloto v glush v tryasinu v top a Vani tim chasom nakazuye bigti do carya povidomiti jogo pro nebezpeku Pered rozstavannyam Susanin blagoslovlyaye Antonidu prosit grati vesillya bez nogo j vidhodit z polyakami Antonida sumuye za svoyim batkom ariya Ne o tom skorblyu podruzhenki Vhodit Sobinin Antonida povidomlyaye jomu sho trapilos Naleteli zlye korshuny Spovnenij rishuchosti vin zbiraye vijsko shob vizvoliti Susanina Diya chetverta Nich gluhij lis Sobinin z ozbroyenimi selyanami v temnomu lisi voni shukayut polyakiv Bratcy v metel v nevedomoj glushi Vanya pribigaye do monastirskogo mayetku Jomu vdayetsya rozbuditi boyar yaki vidpravlyayut jogo do carya Ty kak Bozhij posol vperedi stupaj Gluhij lis Polski voyaki stomleni proklinayut proklyatogo moskalya Susanin peredchuvayuchi smert zgaduye svoyu sim yu ariya Ty vzojdesh moya zarya Polyaki vikrivayut pidstupnij plan Susanina i pochinayut dopituvati jogo na sho toj vidpovidaye pryamo Tuda zavyol ya vas kuda i seryj volk ne zabegal Za svij vchinok Susanin otrimuye smertelnu karu Epilog Narodni gulyannya v Moskvi Lunaye Slavsya slavsya svyataya Rus Antonida Vanya i Sobinin sumuyut adzhe do cogo urochistogo dnya ne dozhiv Susanin Po sceni prohodit vijskovij zagin voni divuyutsya sho pered nimi rodichi Susanina pro yakogo v narode molva chto spas on carya Opera zakinchuyetsya urochistim horom Slavsya vdalini vidno carskij poyizd sho napravlyayetsya v Kreml Redakciya Gorodeckogo V redakciyi Gorodeckogo obrannya Mihajla Fedorovicha na carstvo bulo zamineno obrannyam Minina voyenachalnikom sho mav ocholiti vijnu proti polyakiv Vidpovidno polyaki shukali voyennij tabir de Minin planuvav zibrati opolchennya Yak i v originalnij redakciyi Susanin gine zavivshi polyakiv u gluhij lis Opera zakinchuyetsya urochistim horom Slavsya PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 National Library of Israel Names and Subjects Authority File d Track Q106509962 Arhiv originalu za 31 lipnya 2010 Procitovano 28 lipnya 2010 Dva Ivana Susanina Kakaya zhe iz oper pervaya russkaya 26 serpnya 2011 u Wayback Machine Aleksandr Bushkov Rossiya kotoroj ne bylo Bushkov A OCR Palek 1998 25 kvitnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 21 listopada 2010 Procitovano 28 lipnya 2010 D Izotov Ivan Susanin 1939 teatr i ideologiya 29 listopada 2016 u Wayback Machine per Pivtona Bezvuhogo blog Muzichna skrinya Div napr programki opernogo teatru 1955 i 1956 roku v Arhivi muzeyi literaturi ta mistectva Ukrayini f 573 op 1 spravi 250 278DzherelaDmitro Izotov Ivan Susanin 1939 teatr i ideologiya 29 listopada 2016 u Wayback Machine per z ros Pivtona Bezvuhogo