Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Теодор Левітт (англ. Theodore Levitt; 1 березня 1925 — 28 червня 2006) — американський економіст, професор Гарвардської школи бізнесу, вважається одним з засновників сучасного світознавства.
Теодор Левітт | |
---|---|
нім. Theodore Levitt | |
Народився | 1 березня 1925[1] d, Шлюхтерн, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина[1] |
Помер | 28 червня 2006[2][1][…] (81 рік) Белмонт, Міддлсекс, Массачусетс, США ·злоякісна пухлина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | економіст, викладач університету |
Alma mater | Університет штату Огайо d d |
Галузь | глобалізація[4] і ринкознавство[4] |
Заклад | Гарвардський університет Університет Північної Дакоти |
Народився Теодор у [de], Майн-Кінціг, Німеччина. Через десять років його сім'я перебралася в Штати і влаштувалася в Дейтоні, Огайо. Під час Другої світової війни Левітт служив в армії; школу йому довелося закінчувати заочно. Вищу освіту Теодор відправився здобувати в коледж Antioch College; отримавши там ступінь бакалавра, він перебрався в Університет Огайо (Ohio State University), де і став дипломованим доктором в економіці. Викладати Левітт відправився в Університет Північної Дакоти (University of North Dakota).
У 1959-му Теодор влаштувався працювати в Гарвардську школу бізнесу (Harvard Business School). У тому ж році Левітт прогримів на весь світ своєю статтею 'Marketing Myopia' в 'Harvard Business Review'.
Досить часто ім'я Левітта згадується у зв'язку з появою терміну 'глобалізація'. Часто стверджується, що введений цей термін був в статті 'Глобалізація ринків'('Globalization of Markets'), опублікованою в травнево-червневому випуску 1983-го 'Harvard Business Review'. Це абсолютно невірно — економісти по всьому світу використали цей термін задовго до цього(існують посилання на статті ще 1944-го року). Втім, заслуга Теодора в популяризації поняття 'глобалізація' абсолютно очевидна — саме завдяки Левітту це слово потрапило в лексикон широких мас.
Теодор відомий зовсім не тільки своєю діяльністю в 'Harvard Business Review' — з-під його пера вийшли цілий ряд бестселерів по теорії економіки. Його книги перекладалися 11 мов світу; він писав про економіку, політику, теорію управління і практику маркетингу. Чотири рази Левітта нагороджували премією Маккінзи (McKinsey Awards) за статті у все том же 'Harvard Business Review'.
Помер Левітт у себе удома, після тривалої хвороби. На момент смерті йому був 81 рік.
Поняття «глобалізація»
- 1961 року слово globalization уперше зафіксовано в англомовному словнику. 1983 року Теодор Левітт опублікував статтю «Глобалізація ринків», тому сучасну популярність і широкий вжиток терміну часто приписують йому.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #170307085 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.nytimes.com/2006/07/06/business/06levitt.html
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Лолита Волкова. Теодор Левитт и его работы
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levitt Teodor Levitt angl Theodore Levitt 1 bereznya 1925 19250301 28 chervnya 2006 amerikanskij ekonomist profesor Garvardskoyi shkoli biznesu vvazhayetsya odnim z zasnovnikiv suchasnogo svitoznavstva Teodor Levittnim Theodore LevittNarodivsya1 bereznya 1925 1925 03 01 1 d Shlyuhtern Majn Kincig Darmshtadt Gessen Nimechchina 1 Pomer28 chervnya 2006 2006 06 28 2 1 81 rik Belmont Middlseks Massachusets SShA zloyakisna puhlinaKrayina NimechchinaDiyalnistekonomist vikladach universitetuAlma materUniversitet shtatu Ogajo d dGaluzglobalizaciya 4 i rinkoznavstvo 4 ZakladGarvardskij universitet Universitet Pivnichnoyi Dakoti Narodivsya Teodor u de Majn Kincig Nimechchina Cherez desyat rokiv jogo sim ya perebralasya v Shtati i vlashtuvalasya v Dejtoni Ogajo Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Levitt sluzhiv v armiyi shkolu jomu dovelosya zakinchuvati zaochno Vishu osvitu Teodor vidpravivsya zdobuvati v koledzh Antioch College otrimavshi tam stupin bakalavra vin perebravsya v Universitet Ogajo Ohio State University de i stav diplomovanim doktorom v ekonomici Vikladati Levitt vidpravivsya v Universitet Pivnichnoyi Dakoti University of North Dakota U 1959 mu Teodor vlashtuvavsya pracyuvati v Garvardsku shkolu biznesu Harvard Business School U tomu zh roci Levitt progrimiv na ves svit svoyeyu statteyu Marketing Myopia v Harvard Business Review Dosit chasto im ya Levitta zgaduyetsya u zv yazku z poyavoyu terminu globalizaciya Chasto stverdzhuyetsya sho vvedenij cej termin buv v statti Globalizaciya rinkiv Globalization of Markets opublikovanoyu v travnevo chervnevomu vipusku 1983 go Harvard Business Review Ce absolyutno nevirno ekonomisti po vsomu svitu vikoristali cej termin zadovgo do cogo isnuyut posilannya na statti she 1944 go roku Vtim zasluga Teodora v populyarizaciyi ponyattya globalizaciya absolyutno ochevidna same zavdyaki Levittu ce slovo potrapilo v leksikon shirokih mas Teodor vidomij zovsim ne tilki svoyeyu diyalnistyu v Harvard Business Review z pid jogo pera vijshli cilij ryad bestseleriv po teoriyi ekonomiki Jogo knigi perekladalisya 11 mov svitu vin pisav pro ekonomiku politiku teoriyu upravlinnya i praktiku marketingu Chotiri razi Levitta nagorodzhuvali premiyeyu Makkinzi McKinsey Awards za statti u vse tom zhe Harvard Business Review Pomer Levitt u sebe udoma pislya trivaloyi hvorobi Na moment smerti jomu buv 81 rik Ponyattya globalizaciya 1961 roku slovo globalization upershe zafiksovano v anglomovnomu slovniku 1983 roku Teodor Levitt opublikuvav stattyu Globalizaciya rinkiv tomu suchasnu populyarnist i shirokij vzhitok terminu chasto pripisuyut jomu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 170307085 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www nytimes com 2006 07 06 business 06levitt html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaLolita Volkova Teodor Levitt i ego raboty