Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Све ррір I Сіґурдссон 1151 1202 король Норвегії з 1184 до 1202 року Сверрір I СіґурдссонНародився1151 2 НорвегіяПомер9 б

Сверрір I Сіґурдссон

Сверрір I Сіґурдссон

Све́ррір I Сіґурдссон (1151 — 1202) — король Норвегії з 1184 до 1202 року.

Сверрір I Сіґурдссон
image
Народився1151[2]
Норвегія
Помер9 березня 1202[1]
Берґен, Норвегія
Похованняd і Бергенський собор
КраїнаНорвегія
Діяльністьсвященник
Знання мовдавньоскандинавська
ПосадаКороль Норвегії
Конфесіякатолицтво
Рідd і Список королів Норвегії з династії Інглінгів (Харфаргів)
БатькоСігурд II
Матиd
Брати, сестриd, Ґокон II і d
У шлюбі зМаргарита Шведська, королева Норвезька
ДітиКрістіна Сверресдаттер, d[4], Ґокон III, d[4], d[4] і d[4]
image
Сверрір I у бою

Життєпис

Молоді роки

Син Унаса, виробника грединців, та Гунхільди. Виховувався у дядька Рое, єпископа Фарерських островів, куди родини переїхала у 1156 році. Тут він отримав гарну освіту та був висвячений на священика. Значну частину до 1170 року він прожив тут. Втім, за словами матері Сверріра, насправді він був сином короля Сіґурда II. Проте це твердження досить сумнівне. Напочатку 1170-х років Сверрір прибуває до Норвегії шукати своєї долі.

Боротьба за владу

Сверрір долучається до біркебейнерів, які підтримали Ейнстейна III. У 1174—1177 роках бере участь у війні з Маґнусом V на боці Ейнстейна. Після поразки під Ре 14 січня 1177 року біркебейрів Сверрір відступив до Вермландау. Тут він зібрав значні сили (допомогла його пропаганда серед селян та міщан) й домігся обрання себе головою біркебейнерів. У червні 1177 році в Еретінгеті Сверріра оголошено королем Норвегії. З цього часу тривали постійні бої між військами Сверріра I та армією ярла Ерлінґа. Втім спроби Сверріра захопити Берген та Нідарос (сучасний Тронгейм) виявилися невдалими. У 1178 році Сверрір I зазнав поразки при Хатхамерені. Після цього Сверрір відступив на південь, де при Рінгеріке Сверрір завдав поразки армії Магнуса V.

Вирішальна битва між армією Маґнуса V й ярла Ерлінґа Кривого, з одного боку, та військами Сверріра I, з іншого боку, відбулася 19 липня 1179 року біля Калвскіннета поблизу Нідароса. В ній армія ворогів Сверріра зазнала тяжкої поразки, а ярл Ерлінґ загинув, разом з тим біркебейнери захопили Нідарос. Після цього Сверрір I затвердився у містах Тренделаґ та Трендерс. Навесні 1180 року Сверрір I завдав поразки Маґнусу V при Ілеволлені, після якої останній втік до Данії. Завдяки цьому успіхомі Сверрір зумів зайняти Берген.

Зібравши значні сили, Маґнус V вирішив повернути собі владу над країною. У 1181 із значною потугою він морем рушив до Норвегії. Біля Норднеса відбулася значна морська битва. В ній перемогу здобув Сверрір I. Проте Маґнусу вдалося висадитися у Норвегії. Після цього війна обмежувалася взаємними рейдами на ворожу територію. В цей час Нідарос та Берген декілька разів переходили з рук в руки. Нарешті Сверріру у 1183 році вдалося розбити Маґнуса V при Бергені, після чого той знову утік до Данії. Для розширення своєї підтримки Сверрір обіцяв тим, хто приєднається до нього вищі посади та розподіл багатств лендрманів.

У цей же час сверрір провів низку реформ у військовій галузі. Побудові перші кам'яні укріплення у нідаросі та Бергені. За нього виросла роль кінноти у війську. Сверрір відмовився від звичайного тоді порядку «свинею», а впроваджував окремі рухливіші загони, що дало змогу перевершувати супротивника. За цього володаря почалося формування професійного війська. Сверрір запровадив загальне керівництво армією.

У 1184 році Магнус з новою силою висадився біля Бергена. Тут 15 червня при Фімрейті відбулася вирішальна битва, в якій Сверрір здобув повну перемогу, а Маґнус V загинув.

Після здобути перемоги над ворогом Сверрір I став проводити політику всередині країни на зміцнення своєї влади.

Відносини із Церквою

Складною залишалася внутрішня ситуація в країні через погані відносини Сверріра I із церквою під час війн з Маґнусом V останнього підтримував архієпископ Ейстейн Ерлінсон. Після його у 1188 році смерті таку ж політику проводив його наступник Ерік Іварсон. У 1190 році король Сверрір намагався силою приборкати архієпископа, але той втік до Лунда (Данське королівство), а звідти поскаржився на дії Сверріра Папі Римському Клименту III. Скориставшись відсутністю архієпископа, Сверрір почав тиснути на єпископів для зміцнення своєї влади.

Зрештою він домігся свого офіційного коронування 29 липня 1194 року у Бергені. Ще до того 15 липня 1194 року Ерік, архієпископ Нідароса, отримав підтримку від нового Папи Римського Целестина III, а також відлучення самого Сверріра I від церкви. В цій ситуації король спрямував вірного йому Торе, єпископа Хамара, до Рима. Той у 1197 році домігся від Папи Римського зняття відлучення.

Втім новий папа римський Інокентій III анулював останнє рішення свого попередника, наказавши усім архієпископам та єпископам не підтримувати стосунки з Сверріром I.

Громадянська війна

У 1185 році повстав Йон, син Інґе I. Його партія отримала назву кувлунґів. Восені цього ж року розпочалася нова війна за владу. У 1186 році ними було зненацька захоплено місто Нідарос. Вирішальні битви відбулися у 1188 році. під час однієї з них, біля Бергена, Сверрір I зміг здолати кувлунґів.

У 1193 році повстав Сіґурд, який оголосив себе сином Маґнуса V. Фактичним керівником заколотників були Халкель Йонсон та Гаральд Маддадсон, ярл Оркнейський. Вже 3 квітня 1194 року Сверрір біля Флогваґа вщент розбив армію своїх ворогів.

У 1196 році партія баглерів на чолі з Сіґурдом Ярлсоном, Ніколасом Арнесоном, Рейдаром Сендеманом висунули нового претендента на трон — Інґе Магнуссона, як сина короля Маґнуса V. відбулося декілька сутичок, внаслідок яких Сверрір I відступив до Нідароса, а Інґе II закріпився на півдні країні, зробивши своєю столицею Осло. Навесні 1197 року Сверрір I з армію у 7 тисяч вояків напав на баглерів й розбив їх біля міста Віке, змусивши відступити углиб Норвегії. після цього король відправився до Бергена. Скориставшись цим, Інґе II захопив західну Норвегію й столицю Нідарос. У 1198 році у морській битві при Тренделазі Сверрір I вимушений був відступити до Бергена. Але вже 11 серпня залишив і це місто.

Сверрір I відступив у глиб країни. Зібравши нові сили, він дав нову морську битви 18 червня 1199 року при Стріндафйорді, в якій здобув рішучу перемогу. Цього успіху він досяг завдяки новій тактиці. Замість вишукування кораблів у чергу, Сверрір запровадив вільну дію усіх кораблів. Баглери вимушені були відступити до Данії. 6 березня 1200 року Сверрір I завдав поразки ворогові біля Осло й заволодів південною Норвегією. При цьому жорстоко придушив селянське повстання. Водночас уклав мирні договори з Іоаном I Плантагенетом, королем Англії, та Сверкером II Шведським.

Навесні 1201 року з великою потугою Сверрір I взяв в облогу замок Тонсберґ, де зібралися останні баглери на чолі із Редаром Сендеманом. Зрештою вони здалися.

По поверненню до Бергена 9 березня 1202 року Сверрір I помер.

Родина

Маргарет (1155—1209), донька Еріка IX, короля Швеції.

Діти:

  • Ґокон (1182—1204)
  • Христина (1192/1193 — 1213), дружина Філіппа Сімонсона, норвезького аристократа
  • Сіґурд (д/н-1200)

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #13052509X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Claus Krag (2005). Sverre — Norges største middelalderkonge. Oslo: H. Aschehoug & Co. .
  • Knut Helle: Artikel «Sverre Sigurdsson» in: Norsk biografisk leksikon, abgerufen am 26. Oktober 2010.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (Жовтень 2011)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sve rrir I Sigurdsson 1151 1202 korol Norvegiyi z 1184 do 1202 roku Sverrir I SigurdssonNarodivsya1151 2 NorvegiyaPomer9 bereznya 1202 1 Bergen NorvegiyaPohovannyad i Bergenskij soborKrayinaNorvegiyaDiyalnistsvyashennikZnannya movdavnoskandinavskaPosadaKorol NorvegiyiKonfesiyakatolictvoRidd i Spisok koroliv Norvegiyi z dinastiyi Inglingiv Harfargiv BatkoSigurd IIMatidBrati sestrid Gokon II i dU shlyubi zMargarita Shvedska koroleva NorvezkaDitiKristina Sverresdatter d 4 Gokon III d 4 d 4 i d 4 Mediafajli u Vikishovishi Sverrir I u boyuZhittyepisMolodi roki Sin Unasa virobnika gredinciv ta Gunhildi Vihovuvavsya u dyadka Roe yepiskopa Farerskih ostroviv kudi rodini pereyihala u 1156 roci Tut vin otrimav garnu osvitu ta buv visvyachenij na svyashenika Znachnu chastinu do 1170 roku vin prozhiv tut Vtim za slovami materi Sverrira naspravdi vin buv sinom korolya Sigurda II Prote ce tverdzhennya dosit sumnivne Napochatku 1170 h rokiv Sverrir pribuvaye do Norvegiyi shukati svoyeyi doli Borotba za vladu Sverrir doluchayetsya do birkebejneriv yaki pidtrimali Ejnstejna III U 1174 1177 rokah bere uchast u vijni z Magnusom V na boci Ejnstejna Pislya porazki pid Re 14 sichnya 1177 roku birkebejriv Sverrir vidstupiv do Vermlandau Tut vin zibrav znachni sili dopomogla jogo propaganda sered selyan ta mishan j domigsya obrannya sebe golovoyu birkebejneriv U chervni 1177 roci v Eretingeti Sverrira ogolosheno korolem Norvegiyi Z cogo chasu trivali postijni boyi mizh vijskami Sverrira I ta armiyeyu yarla Erlinga Vtim sprobi Sverrira zahopiti Bergen ta Nidaros suchasnij Trongejm viyavilisya nevdalimi U 1178 roci Sverrir I zaznav porazki pri Hathamereni Pislya cogo Sverrir vidstupiv na pivden de pri Ringerike Sverrir zavdav porazki armiyi Magnusa V Virishalna bitva mizh armiyeyu Magnusa V j yarla Erlinga Krivogo z odnogo boku ta vijskami Sverrira I z inshogo boku vidbulasya 19 lipnya 1179 roku bilya Kalvskinneta poblizu Nidarosa V nij armiya vorogiv Sverrira zaznala tyazhkoyi porazki a yarl Erling zaginuv razom z tim birkebejneri zahopili Nidaros Pislya cogo Sverrir I zatverdivsya u mistah Trendelag ta Trenders Navesni 1180 roku Sverrir I zavdav porazki Magnusu V pri Ilevolleni pislya yakoyi ostannij vtik do Daniyi Zavdyaki comu uspihomi Sverrir zumiv zajnyati Bergen Zibravshi znachni sili Magnus V virishiv povernuti sobi vladu nad krayinoyu U 1181 iz znachnoyu potugoyu vin morem rushiv do Norvegiyi Bilya Nordnesa vidbulasya znachna morska bitva V nij peremogu zdobuv Sverrir I Prote Magnusu vdalosya visaditisya u Norvegiyi Pislya cogo vijna obmezhuvalasya vzayemnimi rejdami na vorozhu teritoriyu V cej chas Nidaros ta Bergen dekilka raziv perehodili z ruk v ruki Nareshti Sverriru u 1183 roci vdalosya rozbiti Magnusa V pri Bergeni pislya chogo toj znovu utik do Daniyi Dlya rozshirennya svoyeyi pidtrimki Sverrir obicyav tim hto priyednayetsya do nogo vishi posadi ta rozpodil bagatstv lendrmaniv U cej zhe chas sverrir proviv nizku reform u vijskovij galuzi Pobudovi pershi kam yani ukriplennya u nidarosi ta Bergeni Za nogo virosla rol kinnoti u vijsku Sverrir vidmovivsya vid zvichajnogo todi poryadku svineyu a vprovadzhuvav okremi ruhlivishi zagoni sho dalo zmogu perevershuvati suprotivnika Za cogo volodarya pochalosya formuvannya profesijnogo vijska Sverrir zaprovadiv zagalne kerivnictvo armiyeyu U 1184 roci Magnus z novoyu siloyu visadivsya bilya Bergena Tut 15 chervnya pri Fimrejti vidbulasya virishalna bitva v yakij Sverrir zdobuv povnu peremogu a Magnus V zaginuv Pislya zdobuti peremogi nad vorogom Sverrir I stav provoditi politiku vseredini krayini na zmicnennya svoyeyi vladi Vidnosini iz Cerkvoyu Skladnoyu zalishalasya vnutrishnya situaciya v krayini cherez pogani vidnosini Sverrira I iz cerkvoyu pid chas vijn z Magnusom V ostannogo pidtrimuvav arhiyepiskop Ejstejn Erlinson Pislya jogo u 1188 roci smerti taku zh politiku provodiv jogo nastupnik Erik Ivarson U 1190 roci korol Sverrir namagavsya siloyu priborkati arhiyepiskopa ale toj vtik do Lunda Danske korolivstvo a zvidti poskarzhivsya na diyi Sverrira Papi Rimskomu Klimentu III Skoristavshis vidsutnistyu arhiyepiskopa Sverrir pochav tisnuti na yepiskopiv dlya zmicnennya svoyeyi vladi Zreshtoyu vin domigsya svogo oficijnogo koronuvannya 29 lipnya 1194 roku u Bergeni She do togo 15 lipnya 1194 roku Erik arhiyepiskop Nidarosa otrimav pidtrimku vid novogo Papi Rimskogo Celestina III a takozh vidluchennya samogo Sverrira I vid cerkvi V cij situaciyi korol spryamuvav virnogo jomu Tore yepiskopa Hamara do Rima Toj u 1197 roci domigsya vid Papi Rimskogo znyattya vidluchennya Vtim novij papa rimskij Inokentij III anulyuvav ostannye rishennya svogo poperednika nakazavshi usim arhiyepiskopam ta yepiskopam ne pidtrimuvati stosunki z Sverrirom I Gromadyanska vijna U 1185 roci povstav Jon sin Inge I Jogo partiya otrimala nazvu kuvlungiv Voseni cogo zh roku rozpochalasya nova vijna za vladu U 1186 roci nimi bulo znenacka zahopleno misto Nidaros Virishalni bitvi vidbulisya u 1188 roci pid chas odniyeyi z nih bilya Bergena Sverrir I zmig zdolati kuvlungiv U 1193 roci povstav Sigurd yakij ogolosiv sebe sinom Magnusa V Faktichnim kerivnikom zakolotnikiv buli Halkel Jonson ta Garald Maddadson yarl Orknejskij Vzhe 3 kvitnya 1194 roku Sverrir bilya Flogvaga vshent rozbiv armiyu svoyih vorogiv U 1196 roci partiya bagleriv na choli z Sigurdom Yarlsonom Nikolasom Arnesonom Rejdarom Sendemanom visunuli novogo pretendenta na tron Inge Magnussona yak sina korolya Magnusa V vidbulosya dekilka sutichok vnaslidok yakih Sverrir I vidstupiv do Nidarosa a Inge II zakripivsya na pivdni krayini zrobivshi svoyeyu stoliceyu Oslo Navesni 1197 roku Sverrir I z armiyu u 7 tisyach voyakiv napav na bagleriv j rozbiv yih bilya mista Vike zmusivshi vidstupiti uglib Norvegiyi pislya cogo korol vidpravivsya do Bergena Skoristavshis cim Inge II zahopiv zahidnu Norvegiyu j stolicyu Nidaros U 1198 roci u morskij bitvi pri Trendelazi Sverrir I vimushenij buv vidstupiti do Bergena Ale vzhe 11 serpnya zalishiv i ce misto Sverrir I vidstupiv u glib krayini Zibravshi novi sili vin dav novu morsku bitvi 18 chervnya 1199 roku pri Strindafjordi v yakij zdobuv rishuchu peremogu Cogo uspihu vin dosyag zavdyaki novij taktici Zamist vishukuvannya korabliv u chergu Sverrir zaprovadiv vilnu diyu usih korabliv Bagleri vimusheni buli vidstupiti do Daniyi 6 bereznya 1200 roku Sverrir I zavdav porazki vorogovi bilya Oslo j zavolodiv pivdennoyu Norvegiyeyu Pri comu zhorstoko pridushiv selyanske povstannya Vodnochas uklav mirni dogovori z Ioanom I Plantagenetom korolem Angliyi ta Sverkerom II Shvedskim Navesni 1201 roku z velikoyu potugoyu Sverrir I vzyav v oblogu zamok Tonsberg de zibralisya ostanni bagleri na choli iz Redarom Sendemanom Zreshtoyu voni zdalisya Po povernennyu do Bergena 9 bereznya 1202 roku Sverrir I pomer RodinaMargaret 1155 1209 donka Erika IX korolya Shveciyi Diti Gokon 1182 1204 Hristina 1192 1193 1213 druzhina Filippa Simonsona norvezkogo aristokrata Sigurd d n 1200 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 13052509X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaClaus Krag 2005 Sverre Norges storste middelalderkonge Oslo H Aschehoug amp Co ISBN 82 03 23201 9 Knut Helle Artikel Sverre Sigurdsson in Norsk biografisk leksikon abgerufen am 26 Oktober 2010 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2011

Дата публікації:
Топ