Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександрівська чоловіча гімназія — навчальний заклад дорадянського періоду Маріуполя.
| Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 47°05′39″ пн. ш. 37°32′48″ сх. д. / 47.09417° пн. ш. 37.54667° сх. д.Координати: 47°05′39″ пн. ш. 37°32′48″ сх. д. / 47.09417° пн. ш. 37.54667° сх. д. | ||||
| Країна | Україна, Донецька область | |||
| Місто | Маріуполь | |||
| Тип | навчальний заклад | |||
| Тип будівлі | навчальний заклад і особняк директора гімназії | |||
| Стиль | сецесія | |||
| Автор проєкту | Толвінський Микола Костянтинович | |||
| Перша згадка | 1894 (конкурс на проект споруди) | |||
| Побудовано | перебудови в 20 ст. та приєднання новітніх бічних корпусів | |||
| Основні дати: | ||||
| Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
| Стан | задовільний | |||
  Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія (Україна) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Споруда гімназії
Для провідного на той час навчального закладу міста було потрібне спеціалізоване приміщення. Міський уряд спромігся на це лише 1894 року, майже через 20 років після відкриття гімназії. Був оприлюднений конкурс на окрему споруду навчального закладу. Маріупольська дума відпустила на побудову 100.000 з умовою не перебільшувати цю суму. Але будівельна практика вносила свої корективи.
Перемогу в архітектурному конкурсі отримав архітектор з міста Одеса — Толвінський Микола Костянтинович. Будівництво надто повільно просувалось вперед через постійні бюрократичні неузгодження. «Прискорювачем» процесу мимоволі виступив письменник Серафимович, що мешкав тоді в Маріуполі. Він друкував в тодішній газеті «Приазовський край» статті з закликами не зволікати, що спрацювало на користь споруди.
Керівництво гімназії рішуче відхилило пропозицію побудувати гімназію на центральній площі міста. Тамтешня ділянка не відповідала доброму освітленню навчальних класів, бо тоді її головний фасад виходив би на північ. Споруду чоловічої гімназії розташували на вулиці Георгіївській з вікнами на південь. Вона вибудована неподалік від споруд міської скарбниці і навпроти тодішнього Британського консульства.
Будівництво нової споруди гімназії закінчили лише влітку 1899 року. Споруду нарешті освятили і відкрили 30 жовтня 1899 року. На урочистості з приводу освячення чоловічої гімназії дали сніданок, кричали «Ура!», а ввечері того ж дня дозволили танці для навчальної молоді з баринями.
Будівельники не уклалися у відпущені кошти. Загальний кошторис перевищив 185 000. Але з переможцями — не судились. Споруда виконана з червоної цегли в історичному стилі «необароко» з домішками сецесії. В комплекс споруд увійшов також і особняк директора гімназії, зруйнований в часи СРСР. На його місці вибудували неузгоджений за стилем новий корпус з контрастної білої цегли, презирливо названий мешканцями «баракко».
Історія навчального закладу
Чоловіча гімназія в місті Маріуполь заснована 1876 року. Таким чином Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія виникла раніше за спеціальну для неї споруду. Первісно її розмістили в непристосованих для навчального закладу приміщеннях, котрі місцевий уряд орендував у купця Хараджаєва.
Пришвидшення історичного процесу як невеликий вітрець змін у заклад привнесло і відповідне навчальне облаштування, серед якого були бібліотека та музей при гімназії.
Первісна думка про створення музею у приходському училищі, де ще 1818 року зупинявся російський цар Олександр І, виникла в середині XIX ст. Але музей мало цікавив місцевих мешканців, а споруда приходського училища в Маріуполі була взагалі зруйнована.
Музей вдалося заснувати лише наприкінці XIX століття в складі Олександрівської чоловічої гімназії. Про створення музею діяльно попіклувалися викладачі гімназії. Ідейним натхненником заснування музею був тодішній директор гімназії Тимошевський Григорій Іванович, член Імператорського Московського Археологічного товариства.
Меценатом виступила і пані Хараджаєва Софія Іванівна, котра віддала під новостворений музей окреме приміщення — безкоштовно .
Музей відкрили для гімназистів 1893 року. Він мав назву історико-церковно-археологічний музей. Саме так розуміли тоді призначення історичних музеїв, якщо ті не мали творів образотворчого мистецтва. Першим завідувачем гімназичного музею був викладач історії і географії Клюєв М. І., другим — Єфремов В. Г., викладач стародавніх мов, член історичної спілки при Московському університеті.
Невелику уяву про первісний склад музейних колекцій надали лише Звіти Маріупольської Олександрівської чоловічої гімназії, збережені в архівах. В музей передали етнографічні речі — одяг греків, побутові речі і посуд, жіночі прикраси. Священик Карасівської церкви передав до музею старовинне срібне кадило. Мав музей і ікону «Три святителі Харлампій, Спиридон і Міна», вивезену греками-переселенцями з Криму. В гімназичний музей передавали випадкові знахідки з розкопок, хоча тоді розкопки в краї проводили нерегулярно. До раритетів колекції належали вісім кам'яних баб тюркського походження, вивезених зі степу, а в Керчі придбані античні скульптурки, сюди передали зразки зброї українських козаків.
До 1904 року гімназичний музей мав колекцію у п'ятсот 500 українських писанок та церемоніальних хлібин. Нумізматична колекція гімназичного музею збільшилась настільки, що її з 1904 року показували окремо. В складі тодішньої нумізматичної колекції були тисячу двісті сорок шість (1246) монет, серед них візантійські, арабські, країн Європи і середньовіччя. Музейні колекції були пограбовані чи зникли в добу громадянської війни та в добу СРСР. Лише невелика частка колишніх експонатів була передана 6 лютого 1920 року в новостворений міський музей. Про це попіклувались Коваленко Іван Пантелеєвич та купка його однодумців.
Трохи більше пощастило гімназичній бібліотеці. Її залишки перейшли у зібрання Маріупольського краєзнавчого музею, але вони залишаються недоступними.
Друкований журнал гімназії
Маріупольська чоловіча гімназія запам'яталась не тільки бібліотекою та власним музеєм, а й друкованим журналом. Гімназія мала невеличку друкарню, статті для гімназичного журналу створювали дорослі випускники. Одне число журналу збережене в Російській національній бібліотеці в місті Санкт-Петербург, куди за законом надсилали один зразок кожного друкованого видання. Російськомовний журнал гімназії мав назву «Первоцвет»
Подальша історія
Під час Громадянської війни гімназію ліквідували (1919). Тут розміщали то радянські навчальні заклади, то курси для сільських радянських активістів, потім партійну школу.
1941 року в покинутій споруді облаштували військовий шпиталь для радянських вояків. Німецькі фашисти, що захопили Маріуполь, в свою чергу використали порожню споруду для лікування власних поранених. Померлих ховали на нинішній театральній площі, де створили німецьке кладовище. 1943 року при відступу з Маріуполя спалили будівлю. Старовинна споруда, постраждала від пожежі, відновлювалась дуже повільно засобом толоки і силою радянських учнів і батьків. Її відновили лише за десять років і завершили роботи 1952 року.
В актовому залі гімназії відбувся перший публічний концерт майбутнього оперного співака Михайла Гришка, народного артиста СРСР.
Уславлені випускники маріупольської гімназії
- Айналов Дмитро Власович 1862—1939), що закінчив університет в Одесі, був професором в Казанському ініверситеті (1890—1903 рр.), в Петербурзькому (Ленінградському) університеті (1903—1939 рр.)
- Псалті Георгій Григорович (1864—1940), золотий медаліст, навчався у Франції, фаховий садівник, спеціаліст з птахівництва.
- (1899—1980), науковець-генетик, академік ВАСХНІЛ, лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці.
- Арнаутов Віктор Михайлович (1896—1979), художник, що мешкав і працював у США.
У колишній Олександрівській гімназії навчались Федоров Андрій Павлович, співпрацівник Ф. Дзержинського, Хаджинов Михайло Іванович (1899—1980), науковець-генетик, академік ВАСХНІЛ, лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці.
На початку XXI ст
На початку XXI ст. тут навчається 1300 студентів. Сучасний маріупольський коледж готує фахівців на відділеннях:
- «Право»
- «Турист»
- «Зварювання»
- «Машинобудування»
- «Менеджмент»
- «електротехніка»
- «Транспортні технології»
- «Автоматизація і комп'ютерні технології».
Джерела
- газета «Приазовский рабочий», 3 июля 1990 г.
- газета «Приазовский рабочий», 2 июня, 1999 г.
- газета «Приазовский рабочий», 29 октября 1990 г.
- Саєнко Рена. Маріупольські купці Хараджаєви. // Іллічівець. № 38 (9893). 5 квітня 2008.
Примітки
- газета «Приазовский рабочий», 29 октября 1990 г.
- газета «Приазовский рабочий», 3 июля 1990 г.
- газета «Приазовский рабочий», 2 июня, 1999
- газета «Мариуполькое время», 29 октября 2009 г.
- газета «Приазовский рабочий», 29 октября 1999 г.
- газета «Ильичёвец», 19 ноября 2011 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandrivska cholovicha gimnaziya navchalnij zaklad doradyanskogo periodu Mariupolya lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziyaKolishnya Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya Kolishnya Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya47 05 39 pn sh 37 32 48 sh d 47 09417 pn sh 37 54667 sh d 47 09417 37 54667 Koordinati 47 05 39 pn sh 37 32 48 sh d 47 09417 pn sh 37 54667 sh d 47 09417 37 54667KrayinaUkrayina Donecka oblastMistoMariupolTipnavchalnij zakladTip budivlinavchalnij zaklad i osobnyak direktora gimnaziyiStilsecesiyaAvtor proyektuTolvinskij Mikola KostyantinovichPersha zgadka1894 konkurs na proekt sporudi Pobudovanoperebudovi v 20 st ta priyednannya novitnih bichnih korpusivOsnovni dati 1894 konkurs na proekt sporudi 1899 r kinec budivnictvStatus Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaStanzadovilnijMariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziyaMariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya Ukrayina Mediafajli u VikishovishiSporuda gimnaziyiDlya providnogo na toj chas navchalnogo zakladu mista bulo potribne specializovane primishennya Miskij uryad spromigsya na ce lishe 1894 roku majzhe cherez 20 rokiv pislya vidkrittya gimnaziyi Buv oprilyudnenij konkurs na okremu sporudu navchalnogo zakladu Mariupolska duma vidpustila na pobudovu 100 000 z umovoyu ne perebilshuvati cyu sumu Ale budivelna praktika vnosila svoyi korektivi Peremogu v arhitekturnomu konkursi otrimav arhitektor z mista Odesa Tolvinskij Mikola Kostyantinovich Budivnictvo nadto povilno prosuvalos vpered cherez postijni byurokratichni neuzgodzhennya Priskoryuvachem procesu mimovoli vistupiv pismennik Serafimovich sho meshkav todi v Mariupoli Vin drukuvav v todishnij gazeti Priazovskij kraj statti z zaklikami ne zvolikati sho spracyuvalo na korist sporudi Kerivnictvo gimnaziyi rishuche vidhililo propoziciyu pobuduvati gimnaziyu na centralnij ploshi mista Tamteshnya dilyanka ne vidpovidala dobromu osvitlennyu navchalnih klasiv bo todi yiyi golovnij fasad vihodiv bi na pivnich Sporudu cholovichoyi gimnaziyi roztashuvali na vulici Georgiyivskij z viknami na pivden Vona vibudovana nepodalik vid sporud miskoyi skarbnici i navproti todishnogo Britanskogo konsulstva Budivnictvo novoyi sporudi gimnaziyi zakinchili lishe vlitku 1899 roku Sporudu nareshti osvyatili i vidkrili 30 zhovtnya 1899 roku Na urochistosti z privodu osvyachennya cholovichoyi gimnaziyi dali snidanok krichali Ura a vvecheri togo zh dnya dozvolili tanci dlya navchalnoyi molodi z barinyami Budivelniki ne uklalisya u vidpusheni koshti Zagalnij koshtoris perevishiv 185 000 Ale z peremozhcyami ne sudilis Sporuda vikonana z chervonoyi cegli v istorichnomu stili neobaroko z domishkami secesiyi V kompleks sporud uvijshov takozh i osobnyak direktora gimnaziyi zrujnovanij v chasi SRSR Na jogo misci vibuduvali neuzgodzhenij za stilem novij korpus z kontrastnoyi biloyi cegli prezirlivo nazvanij meshkancyami barakko Istoriya navchalnogo zakladuOdna iz shkil mariupolskoyi Zemskoyi upravi Gazeta Priazovskij Kraj vid 14 listopada 1891 roku Titulna storika vidannya Mariupol i ego okrestnosti 1892 r Cholovicha gimnaziya v misti Mariupol zasnovana 1876 roku Takim chinom Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya vinikla ranishe za specialnu dlya neyi sporudu Pervisno yiyi rozmistili v nepristosovanih dlya navchalnogo zakladu primishennyah kotri miscevij uryad orenduvav u kupcya Haradzhayeva Prishvidshennya istorichnogo procesu yak nevelikij vitrec zmin u zaklad privneslo i vidpovidne navchalne oblashtuvannya sered yakogo buli biblioteka ta muzej pri gimnaziyi Pervisna dumka pro stvorennya muzeyu u prihodskomu uchilishi de she 1818 roku zupinyavsya rosijskij car Oleksandr I vinikla v seredini XIX st Ale muzej malo cikaviv miscevih meshkanciv a sporuda prihodskogo uchilisha v Mariupoli bula vzagali zrujnovana Muzej vdalosya zasnuvati lishe naprikinci XIX stolittya v skladi Oleksandrivskoyi cholovichoyi gimnaziyi Pro stvorennya muzeyu diyalno popikluvalisya vikladachi gimnaziyi Idejnim nathnennikom zasnuvannya muzeyu buv todishnij direktor gimnaziyi Timoshevskij Grigorij Ivanovich chlen Imperatorskogo Moskovskogo Arheologichnogo tovaristva Mecenatom vistupila i pani Haradzhayeva Sofiya Ivanivna kotra viddala pid novostvorenij muzej okreme primishennya bezkoshtovno Muzej vidkrili dlya gimnazistiv 1893 roku Vin mav nazvu istoriko cerkovno arheologichnij muzej Same tak rozumili todi priznachennya istorichnih muzeyiv yaksho ti ne mali tvoriv obrazotvorchogo mistectva Pershim zaviduvachem gimnazichnogo muzeyu buv vikladach istoriyi i geografiyi Klyuyev M I drugim Yefremov V G vikladach starodavnih mov chlen istorichnoyi spilki pri Moskovskomu universiteti Neveliku uyavu pro pervisnij sklad muzejnih kolekcij nadali lishe Zviti Mariupolskoyi Oleksandrivskoyi cholovichoyi gimnaziyi zberezheni v arhivah V muzej peredali etnografichni rechi odyag grekiv pobutovi rechi i posud zhinochi prikrasi Svyashenik Karasivskoyi cerkvi peredav do muzeyu starovinne sribne kadilo Mav muzej i ikonu Tri svyatiteli Harlampij Spiridon i Mina vivezenu grekami pereselencyami z Krimu V gimnazichnij muzej peredavali vipadkovi znahidki z rozkopok hocha todi rozkopki v krayi provodili neregulyarno Do raritetiv kolekciyi nalezhali visim kam yanih bab tyurkskogo pohodzhennya vivezenih zi stepu a v Kerchi pridbani antichni skulpturki syudi peredali zrazki zbroyi ukrayinskih kozakiv Do 1904 roku gimnazichnij muzej mav kolekciyu u p yatsot 500 ukrayinskih pisanok ta ceremonialnih hlibin Numizmatichna kolekciya gimnazichnogo muzeyu zbilshilas nastilki sho yiyi z 1904 roku pokazuvali okremo V skladi todishnoyi numizmatichnoyi kolekciyi buli tisyachu dvisti sorok shist 1246 monet sered nih vizantijski arabski krayin Yevropi i serednovichchya Muzejni kolekciyi buli pograbovani chi znikli v dobu gromadyanskoyi vijni ta v dobu SRSR Lishe nevelika chastka kolishnih eksponativ bula peredana 6 lyutogo 1920 roku v novostvorenij miskij muzej Pro ce popikluvalis Kovalenko Ivan Panteleyevich ta kupka jogo odnodumciv Trohi bilshe poshastilo gimnazichnij biblioteci Yiyi zalishki perejshli u zibrannya Mariupolskogo krayeznavchogo muzeyu ale voni zalishayutsya nedostupnimi Drukovanij zhurnal gimnaziyiMariupolska cholovicha gimnaziya zapam yatalas ne tilki bibliotekoyu ta vlasnim muzeyem a j drukovanim zhurnalom Gimnaziya mala nevelichku drukarnyu statti dlya gimnazichnogo zhurnalu stvoryuvali dorosli vipuskniki Odne chislo zhurnalu zberezhene v Rosijskij nacionalnij biblioteci v misti Sankt Peterburg kudi za zakonom nadsilali odin zrazok kozhnogo drukovanogo vidannya Rosijskomovnij zhurnal gimnaziyi mav nazvu Pervocvet Podalsha istoriyaMariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya starovinna poshtivka pochatok XX st Pid chas Gromadyanskoyi vijni gimnaziyu likviduvali 1919 Tut rozmishali to radyanski navchalni zakladi to kursi dlya silskih radyanskih aktivistiv potim partijnu shkolu 1941 roku v pokinutij sporudi oblashtuvali vijskovij shpital dlya radyanskih voyakiv Nimecki fashisti sho zahopili Mariupol v svoyu chergu vikoristali porozhnyu sporudu dlya likuvannya vlasnih poranenih Pomerlih hovali na ninishnij teatralnij ploshi de stvorili nimecke kladovishe 1943 roku pri vidstupu z Mariupolya spalili budivlyu Starovinna sporuda postrazhdala vid pozhezhi vidnovlyuvalas duzhe povilno zasobom toloki i siloyu radyanskih uchniv i batkiv Yiyi vidnovili lishe za desyat rokiv i zavershili roboti 1952 roku V aktovomu zali gimnaziyi vidbuvsya pershij publichnij koncert majbutnogo opernogo spivaka Mihajla Grishka narodnogo artista SRSR Uslavleni vipuskniki mariupolskoyi gimnaziyiAjnalov Dmitro Vlasovich 1862 1939 sho zakinchiv universitet v Odesi buv profesorom v Kazanskomu iniversiteti 1890 1903 rr v Peterburzkomu Leningradskomu universiteti 1903 1939 rr Psalti Georgij Grigorovich 1864 1940 zolotij medalist navchavsya u Franciyi fahovij sadivnik specialist z ptahivnictva 1899 1980 naukovec genetik akademik VASHNIL laureat Leninskoyi premiyi Geroj Socialistichnoyi Praci Arnautov Viktor Mihajlovich 1896 1979 hudozhnik sho meshkav i pracyuvav u SShA U kolishnij Oleksandrivskij gimnaziyi navchalis Fedorov Andrij Pavlovich spivpracivnik F Dzerzhinskogo Hadzhinov Mihajlo Ivanovich 1899 1980 naukovec genetik akademik VASHNIL laureat Leninskoyi premiyi Geroj Socialistichnoyi Praci Na pochatku XXI stNa pochatku XXI st tut navchayetsya 1300 studentiv Suchasnij mariupolskij koledzh gotuye fahivciv na viddilennyah Pravo Turist Zvaryuvannya Mashinobuduvannya Menedzhment elektrotehnika Transportni tehnologiyi Avtomatizaciya i komp yuterni tehnologiyi Dzherelagazeta Priazovskij rabochij 3 iyulya 1990 g gazeta Priazovskij rabochij 2 iyunya 1999 g gazeta Priazovskij rabochij 29 oktyabrya 1990 g Sayenko Rena Mariupolski kupci Haradzhayevi Illichivec 38 9893 5 kvitnya 2008 PrimitkiPortal Istoriya Portal Arhitektura Portal Mariupol gazeta Priazovskij rabochij 29 oktyabrya 1990 g gazeta Priazovskij rabochij 3 iyulya 1990 g gazeta Priazovskij rabochij 2 iyunya 1999 gazeta Mariupolkoe vremya 29 oktyabrya 2009 g gazeta Priazovskij rabochij 29 oktyabrya 1999 g gazeta Ilichyovec 19 noyabrya 2011 g