Зубряче (пол. Żubracze) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Населення — 133 особи (2011).
Село Українська церква у Зубрячому спустошена у 1947 р., знищена у 1953 р. Координати 49°13′ пн. ш. 22°15′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 22.250° сх. д.Координати: 49°13′ пн. ш. 22°15′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 22.250° сх. д.
Зубряче у Вікісховищі |
Розташування
Розташоване в долині гірських пасом Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.
Село розташоване за 6 км на захід від Тісни, за 29 км на південь від Ліська.
Історія
В 1785 році село мало 16,42 км² земель.
З 1772 р. до 1918 року — в складі Австро-Угорщини.
З листопада 1918 по січень 1919 р. тут існувала Команчанська Республіка.
У період 1945—1946 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами. Українське населення було насильно переселене на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути переселення, в 1947 році під час Операції Вісла були перевезені на нові території північної Польщі.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква
Громада належала до парафії Солинка Лупківського деканату Перемиської єпархії. В 1908 році в селі була побудована нова греко-католицька церква Св. Архангела Михаїла (розміри 12,4 х 6,6 м) на місці старої дерев'яної Успіння ПреСвятої Діви Марії 1867 року. Ймовірно, вона не була першою в селі. В 1852 році існувала дерев'яна дзвіниця на захід від церкви. Пізніше була збудована мурована кам'яна дзвіниця. Останню церкву було освячено в 1908 р. Побудована на кошти мешканців села. Мала іконостас. Церкву була спустошена 1947 р. Дзвони й інші церковні предмети були закопані мешканцями на цвинтарі перед виселенням, але наприкінці ХХ ст. викопані невідомими. В 1953 р. церква розібрана на будівельні матеріали — залишився тільки металевий надкупольний хрест.
Цвинтар
Від цвинтаря залишилися 6 надгробків і 5 старих дерев.
Транспорт
З 1898 р. через село проходить залізнична вузькоколійна залізниця з Нового Лупкова до Тісної з продовженням у 1904 р. через Кальницю до Бескиду та воєводська дорога № 897.
Демографія
- 1785 року в селі проживали 140 греко-католиків, 1 римо-католик і 8 юдеїв.
- 1840—225 греко-католиків,
- 1859—408 греко-католиків,
- 1879—193 греко-католика,
- 1899—241 греко-католик,
- 1926—335 греко-католиків,
- 1936—259 греко-католиків.
У 1939 році в селі проживало 320 мешканців, з них 280 українців, 35 поляків (приїжджі працівники тартака) і 5 євреїв.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 67 | 17 | 45 | 5 |
Жінки | 66 | 7 | 44 | 15 |
Разом | 133 | 24 | 89 | 20 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Переселені родини
Савканичі: частина родини опинилась в Україні, частина — на півночі Польщі.
Відомі люди
- Мокій Олена Михайлівна — уродженка села, ланкова буряківничої ланки Бучацького радгоспу-технікуму. Депутат Верховної ради УРСР.
Джерела
- Żebracze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 753. (пол.) — S. 753.
Посилання
- (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 7 листопада 2018.
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Халупа Н. Мокій Олена Михайлівна / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 546. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zubryache pol Zubracze selo v Polshi u gmini Tisna Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Znahoditsya na pradavnij etnichnij ukrayinskij teritoriyi Naselennya 133 osobi 2011 Selo Zubryache pol Zubracze Ukrayinska cerkva u Zubryachomu spustoshena u 1947 r znishena u 1953 r Koordinati 49 13 pn sh 22 15 sh d 49 217 pn sh 22 250 sh d 49 217 22 250 Koordinati 49 13 pn sh 22 15 sh d 49 217 pn sh 22 250 sh d 49 217 22 250 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina TisnaNaselennya 133 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 607Avtomobilnij kod RLSSIMC 0347956GeoNames 753102OSM 1748181 R Gmina Tisna ZubryacheZubryache Polsha ZubryacheZubryache Pidkarpatske voyevodstvo Zubryache u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovane v dolini girskih pasom Zahidnih Beskidiv nedaleko vid kordonu zi Slovachchinoyu ta Ukrayinoyu Selo roztashovane za 6 km na zahid vid Tisni za 29 km na pivden vid Liska IstoriyaV 1785 roci selo malo 16 42 km zemel Z 1772 r do 1918 roku v skladi Avstro Ugorshini Z listopada 1918 po sichen 1919 r tut isnuvala Komanchanska Respublika U period 1945 1946 rr v comu rajoni trivala borotba mizh pidrozdilami UPA ta polskimi j radyanskim vijskami Ukrayinske naselennya bulo nasilno pereselene na teritoriyu SRSR v 1946 roci Rodini yakim vdalos uniknuti pereselennya v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla buli perevezeni na novi teritoriyi pivnichnoyi Polshi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva CerkvaGromada nalezhala do parafiyi Solinka Lupkivskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi V 1908 roci v seli bula pobudovana nova greko katolicka cerkva Sv Arhangela Mihayila rozmiri 12 4 h 6 6 m na misci staroyi derev yanoyi Uspinnya PreSvyatoyi Divi Mariyi 1867 roku Jmovirno vona ne bula pershoyu v seli V 1852 roci isnuvala derev yana dzvinicya na zahid vid cerkvi Piznishe bula zbudovana murovana kam yana dzvinicya Ostannyu cerkvu bulo osvyacheno v 1908 r Pobudovana na koshti meshkanciv sela Mala ikonostas Cerkvu bula spustoshena 1947 r Dzvoni j inshi cerkovni predmeti buli zakopani meshkancyami na cvintari pered viselennyam ale naprikinci HH st vikopani nevidomimi V 1953 r cerkva rozibrana na budivelni materiali zalishivsya tilki metalevij nadkupolnij hrest CvintarVid cvintarya zalishilisya 6 nadgrobkiv i 5 starih derev TransportZ 1898 r cherez selo prohodit zaliznichna vuzkokolijna zaliznicya z Novogo Lupkova do Tisnoyi z prodovzhennyam u 1904 r cherez Kalnicyu do Beskidu ta voyevodska doroga 897 Demografiya1785 roku v seli prozhivali 140 greko katolikiv 1 rimo katolik i 8 yudeyiv 1840 225 greko katolikiv 1859 408 greko katolikiv 1879 193 greko katolika 1899 241 greko katolik 1926 335 greko katolikiv 1936 259 greko katolikiv U 1939 roci v seli prozhivalo 320 meshkanciv z nih 280 ukrayinciv 35 polyakiv priyizhdzhi pracivniki tartaka i 5 yevreyiv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 67 17 45 5 Zhinki 66 7 44 15 Razom 133 24 89 20PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 17 lipnya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 45 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Pereseleni rodiniSavkanichi chastina rodini opinilas v Ukrayini chastina na pivnochi Polshi Vidomi lyudiMokij Olena Mihajlivna urodzhenka sela lankova buryakivnichoyi lanki Buchackogo radgospu tehnikumu Deputat Verhovnoyi radi URSR DzherelaZebracze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 753 pol S 753 Posilannya Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 7 listopada 2018 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Halupa N Mokij Olena Mihajlivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 546 ISBN 966 528 199 2