Біда термін який має кілька значень Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них Якщо ви потрапили сю

Біда — термін, який має кілька значень. Ця містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Біда може означати:

Біда — нещаслива пригода, подія; нещастя, лихо; важкі умови, труднощі, неприємності; лихо.
Біда — провина, шкода.
Біда (сходить до biga) — двоколісний, або одноколісний візок, ; майстер, що виготовляв такі візки.

Персоналії:

Біда

прізвище

Фонетичні алгоритми (англ.)

Пошук сторінок

містять

у Вікіданих • :посилання:

Біда — українське прізвище. Походить січового козацького прізвиська, утвореного від слова «біда» (нещастя), що виконувало «охоронну» функцію і використовувалося як оберіг для носія прізвища. Згідно зі слов'янським звичаєм подібні прізвиська присвоювалися дітям з метою відлякування злих сил. Можливо «біда» вказувало на особливість характеру чи вдачі козака. Також, прізвище могло походити від українського слова «біда» — двоколісного візка, або того, хто виготовляв такі візки. Вперше згадується в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р. Родинний центр — Наддніпрянська Україна, село Мойсенці.

Біда Анатолій Платонович (1950—2005) — радянський футболіст, захисник, футбольний тренер.
Біда Андрій Якович (1908 — ?) — секретар Станіславського (Івано-Франківського) обласного комітету КПУ, голова Івано-Франківської обласної ради професійних спілок.
Біда Віталій Іванович (* 1960) — український лікар-стоматолог, доктор медичних наук, професор.
Біда Дарія Дмитрівна (* 1956) — заслужений вчитель України. Двічі Відмінник освіти України.
Біда Дмитро Михайлович (1919—1979) — український флейтист, педагог.
Біда Євгеній Миколайович (1992—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
(1867—1937) — святий, мученик (с. Мойсенці, Полтавська губернія)
Біда Іван — козак (Жовнинська сотня, Чигиринський полк, Реєстр Війська Запорозького 1649).
(1881—1928) — святий, мученик (с. Мойсенці, Полтавська губернія).
Біда Костянтин (1916—1979) — літературознавець, перекладач.
Біда Леонід Гнатович (1920—1976) — заслужений військовий льотчик СРСР, учасник Другої світової війни. Двічі Герой Радянського Союзу.
Біда Ольга (1903—1952) — монахиня, зарахована до лику блаженних (с. Цеблів, Львівська область).
Біда Роман-Осип (1905—1942) — бойовий референт крайової Команди УВО, діяч ОУН.
Біда Сергій Олегович (* 1993) — російський фехтувальник на шпагах, срібний призер Олімпійських ігор 2020 року, триразовий чемпіон Європи.

Примітки

Біда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
. sum.in.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 5 березня 2021.
Тележка // Російсько-український словник технічної термінології 1928 р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Таратайка, Одноколка, Двуколка // Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов)

Посилання

Происхождение фамилии Бида [ 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Афонька Бида [ 24 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Диалектная и заимствованная лексика в кубанской антропонимии. Вестник Ставропольского государственного университета [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Мы все идем от одного корня [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Неморфологічні способи творення українських прізвищ за «Реєстром війська запорізького 1649 р.»
Демонтажем монумента императрице Екатерине занимался человек с говорящей фамилией Беда [ 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Як постала на світі біда — українська легенда [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] (укр.)

[СУМ-1] Біда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] . sum.in.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 5 березня 2021.

[3] Тележка // Російсько-український словник технічної термінології 1928 р. (І. Шелудько, Т. Садовський)

[4] Таратайка, Одноколка, Двуколка // Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов)