Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Новосе́лиця — село в Україні, у Жмеринській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.
| село Новоселиця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Громада | Жмеринська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 331 |
| Площа | 1,418 км² |
| Густота населення | 233,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23114 |
| Телефонний код | +380 4332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′07″ пн. ш. 28°02′51″ сх. д. / 49.16861° пн. ш. 28.04750° сх. д.Координати: 49°10′07″ пн. ш. 28°02′51″ сх. д. / 49.16861° пн. ш. 28.04750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 304 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23144, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Курилівці |
| Карта | |
  Новоселиця | |
 Новоселиця | |
| Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.
Із селом Новоселиця пов'язане ім'я талановитої актриси та письменниці Софії Дитківської-Тобілевич, дружини Івана Тобілевича (Карпенка-Карого), видатного актора, театрального діяча і драматурга.
Сьогодні Софія Тобілевич відоміша як письменниця-мемуаристка і фольклористка. Загальна географія її етнографічних записів досить широка: Поділля, Чернігівщина, Полтавщина, Херсонщина, Київщина, навіть Галичина. Увесь цей матеріал надрукований у великому збірнику «Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич» (1982 р). Відомі широкому загалу мистецтвознавців її книги «Корифеї українського театру», «Мої стежки і зустрічі».
Історія села Новоселиці
 | Враховуючи оборонну особливість і своє географічне положення с. Сьомакове супроти давньої осади (посилення) Рів та с. Демидовці (Виперсовичі) дають підстави вважати їх існуючими в XIV ст. Як вказує сама назва, що Новоселиця, на правобережжі річки Ровця, мала постати (започаткувались) разом або трохи раніше Новоселиці на річці Згар - першій половина XV ст. (десь 1450 р.). |  |
Про це пише професор В. Д. Отамановський в книзі «Вінниця в XIV—XVII ст.» (ст. 75). Там же автор уточнює:
| | Перша половина XV ст. окрім з'явлення нових осад на терені давньої колонізація на річці Згар Новоселиця та Новоселиця на правобережжі р. Ровця, друга половина XV ст.(ст.76). | |
Існує і інше твердження за заснування с. Новоселиця:
| | По преданию Новоселиця основана выходцем из села Куриловец крестьянином Павлом Рибоком, первый поселенец в лесу над прудом, в XVIII веке новые поселенцы назвали село Новоселица. | |
Пізніше селом володів граф Потоцький, потім монахи з Браїлова. Була «Новоселиця і Ксьондзова». Пізніше князя Горчакова, ще пізніше Р. Роллі — володарки Браїлова. До 1870 р. існував храм Пресвятої Богородиці, його збудували 1748 р. Землі церковної 43 десятини. Церковно-приходську школу відкрили 1895 р. дворів — 211, жителів — 1049. В селі є водяний млин. «Порок — зло в деревне — конокрадство». Ю. Сіцінський «Парафіяльні відомості»: «За люстрацією Вінницького замку з 1545 р. привілейовані землеволодіння відомі з давніших актів і чимале невідомих, досі не знаних. До них належить маєток над річкою Ровець правобережжя с. Новоселиця та Сьомакове на лівобічному доплаві річки Рів», -пише В. Д. Отамановський в книзі "Вінниця в XIV—XVII ст. (ст. 73). Це ще один доказ про виникнення села.
Основне заняття поселенців — хліборобство, а скотарство, ловництво і бортництво служили до-поміжним засобом. Сіяли пшеницю, жито, просо. Вели патріархальний родовий устрій, що переходив до територіальної громади. З індивідуальним господарюванням починала виникати приватна власність на землю.
Цікавим є лист литовського князя Жигмонта від 5. 08. 1531 р. про Новоселицю і Почапинці:
| | ...зважаючи, що селами Новоселиця і Почапинці володів внук Карпо Іванович Мікулінський. Роки князювання литовських князів Каріотовичів — 60-90 роки XIV ст (1431 р.)... | |
Можливо, що вони існували ще перед Каріотовичами за часів перед татарських. В. Д. Отамановський відносить їх до найдавніших осадів.
Колгосп «Нове життя» організувався в Новоселиці в 1928—1929 роках. Його головою обрали селянина Шутого Якова Степановича. Пізніше колгосп був перейменований в ім. Чубка. В 1932—1933 голодні роки в селі помер з голоду 81 чоловік. На цвинтарі збереглася спільна могила людей, що померли від голодної смерті. Звозив померлих чоловік за прізвищем Поселян. Стався курйозний випадок з громадянином Андрієм Сичиком. Його опухлого, Поселян забрав на підводу вмираючого, але ще живого, мовлячи: «Що я за тобою ще раз буду їхати?». Скинув у яму, чоловік вибрався з неї прожив ще сорок років.
У Німецько-радянську війну боїв за село було окуповане без бою. Комендант знаходився в с. Почапинцях, у кожному селі був староста з місцевих, призначені поліцейські, що підтримували окупаційний режим. В с. Новоселиця діяла партизанська група, до якої входив Іван Маркович Белинь. На шосе «Вінниця-Бар» він застрелив коменданта, знищив одну легкову та три грузових автомашини. Група взяла в полон 8 німецьких воїнів, трофеї: 6 револьверів, 23 гвинтівки, 2 автомати, 13 гранат, 8300 патронів. Він загинув в лютому 1944 р. За період окупації з с. Новоселиці вивезено на примусові роботи в Німеччину 14 чоловік. Господарству завдано матеріальної шкоди: забрано коней — 80, 24 волів, 46 корів, 60 свиней, 7020 ц. зерна. 106 воїнів-фронтовиків загинули в період війни. Підірвалось при розбиранні снаряду 12 дітей (загинули), двоє поранено.
З 1956 р. с. Новоселиця входить як виробнича бригада до Куриловецького колгоспу ім. Щорса. З травня 1970 року по 2000 рік головою колгоспу був Дмитро Юхтимович Сигидин, що заслужив визнання в Жмеринському районі.
У Новоселиці за цей період збудовано сільський клуб, дитячий садок, побудовані асфальтовані дороги Курилівці — Петрані, Новоселиця — Почапинці, прифермерські дороги. Заслуга в їх будівництві Василя Дем'яновича Сидорука — начальника Жмеринського ДУ та колишнього заступника голови Жмеринського райвиконкому Михайла Івановича Цеплого. Сьогодні ці села мають автобусний зв'язок з обласним і районним центрами. Працівниками колгоспу ім. Щорса збудовано зразкову майстерню по ремонту техніки, криті навіси для її збереження, заправочний пункт, склади для зберігання зерна, два критих зерноочисних токи. Також побудували чотирьох — і двохрядні телятники, два свинарники.
Господарство виходило переможцем у Всесоюзному соціалістичному змаганні, було нагороджене перехідним Червоним прапором ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР. Сигидина Д. Ю. нагороджено орденом Червоного прапора і орденом «Знак Пошани». Високими урядовими нагородами були відзначені: фронтовик Максим Никифорович Рудик, Петро Іванович Ходик — механізатори, Ганна Іванівна Цьопра — свинарка, Надія Павлівна Глодиська — доярка, Дмитро Іванович Григорук — бригадир овочевої бригади, Людмила Францівна Федорчик — доярка, Василь Фомич Калюжко — механізатор, Галина Миколаївна Вовченко — доярка.
У роки незалежності України колгосп ім. Щорса був реорганізований в колективне сільгосподарське підприємство «Золотий колос». Пізніше утворилось три сільськогосподарські підприємство: СТОВ — «Золотий колос» — 1500 гектарів орної землі, дочірнє підприємство «Золотий колос» ТОВ «Кристал» від Браїлівського цукрового заводу і агрокоператив приватних власників «Шанс». Куриловецькій сільській раді належить 776 га землі: 446 га — землі запасу, 270 га — резервний фонд (з них під забудову села 57 гектарів). 600 гектарів лісу передано Жмеринському райкомунлісу. З'явились конкурентні відносини між трьома власниками паїв. Всі вони успішно господарюють. Земля обробляється, люди мають роботу. Пенсіонери крім пенсій отримують цукор, зерно, їм надаються різні види послуг. За останні роки збільшилось поголів'я худоби в особистих господарствах селян.
Пам'ятки
На околиці села розташований гідрологічний заказник місцевого значення Ревуха.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
Джерела
- М.Антонюк «Через віхи історії». — С. 92-102.
Література
- Кури́лівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.237
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Novose licya selo v Ukrayini u Zhmerinskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Novoselicya Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Zhmerinska miska gromada Osnovni dani Naselennya 331 Plosha 1 418 km Gustota naselennya 233 43 osib km Poshtovij indeks 23114 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 10 07 pn sh 28 02 51 sh d 49 16861 pn sh 28 04750 sh d 49 16861 28 04750 Koordinati 49 10 07 pn sh 28 02 51 sh d 49 16861 pn sh 28 04750 sh d 49 16861 28 04750 Serednya visota nad rivnem morya 304 m Misceva vlada Adresa radi 23144 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s Kurilivci Karta Novoselicya Novoselicya MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novoselicya znachennya Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Zhmerinskoyi miskoyi gromadi Iz selom Novoselicya pov yazane im ya talanovitoyi aktrisi ta pismennici Sofiyi Ditkivskoyi Tobilevich druzhini Ivana Tobilevicha Karpenka Karogo vidatnogo aktora teatralnogo diyacha i dramaturga Sogodni Sofiya Tobilevich vidomisha yak pismennicya memuaristka i folkloristka Zagalna geografiya yiyi etnografichnih zapisiv dosit shiroka Podillya Chernigivshina Poltavshina Hersonshina Kiyivshina navit Galichina Uves cej material nadrukovanij u velikomu zbirniku Ukrayinski narodni pisni v zapisah Sofiyi Tobilevich 1982 r Vidomi shirokomu zagalu mistectvoznavciv yiyi knigi Korifeyi ukrayinskogo teatru Moyi stezhki i zustrichi Istoriya sela NovoseliciVrahovuyuchi oboronnu osoblivist i svoye geografichne polozhennya s Somakove suproti davnoyi osadi posilennya Riv ta s Demidovci Vipersovichi dayut pidstavi vvazhati yih isnuyuchimi v XIV st Yak vkazuye sama nazva sho Novoselicya na pravoberezhzhi richki Rovcya mala postati zapochatkuvalis razom abo trohi ranishe Novoselici na richci Zgar pershij polovina XV st des 1450 r Pro ce pishe profesor V D Otamanovskij v knizi Vinnicya v XIV XVII st st 75 Tam zhe avtor utochnyuye Persha polovina XV st okrim z yavlennya novih osad na tereni davnoyi kolonizaciya na richci Zgar Novoselicya ta Novoselicya na pravoberezhzhi r Rovcya druga polovina XV st st 76 Isnuye i inshe tverdzhennya za zasnuvannya s Novoselicya Po predaniyu Novoselicya osnovana vyhodcem iz sela Kurilovec krestyaninom Pavlom Ribokom pervyj poselenec v lesu nad prudom v XVIII veke novye poselency nazvali selo Novoselica Piznishe selom volodiv graf Potockij potim monahi z Brayilova Bula Novoselicya i Ksondzova Piznishe knyazya Gorchakova she piznishe R Rolli volodarki Brayilova Do 1870 r isnuvav hram Presvyatoyi Bogorodici jogo zbuduvali 1748 r Zemli cerkovnoyi 43 desyatini Cerkovno prihodsku shkolu vidkrili 1895 r dvoriv 211 zhiteliv 1049 V seli ye vodyanij mlin Porok zlo v derevne konokradstvo Yu Sicinskij Parafiyalni vidomosti Za lyustraciyeyu Vinnickogo zamku z 1545 r privilejovani zemlevolodinnya vidomi z davnishih aktiv i chimale nevidomih dosi ne znanih Do nih nalezhit mayetok nad richkoyu Rovec pravoberezhzhya s Novoselicya ta Somakove na livobichnomu doplavi richki Riv pishe V D Otamanovskij v knizi Vinnicya v XIV XVII st st 73 Ce she odin dokaz pro viniknennya sela Osnovne zanyattya poselenciv hliborobstvo a skotarstvo lovnictvo i bortnictvo sluzhili do pomizhnim zasobom Siyali pshenicyu zhito proso Veli patriarhalnij rodovij ustrij sho perehodiv do teritorialnoyi gromadi Z individualnim gospodaryuvannyam pochinala vinikati privatna vlasnist na zemlyu Cikavim ye list litovskogo knyazya Zhigmonta vid 5 08 1531 r pro Novoselicyu i Pochapinci zvazhayuchi sho selami Novoselicya i Pochapinci volodiv vnuk Karpo Ivanovich Mikulinskij Roki knyazyuvannya litovskih knyaziv Kariotovichiv 60 90 roki XIV st 1431 r Mozhlivo sho voni isnuvali she pered Kariotovichami za chasiv pered tatarskih V D Otamanovskij vidnosit yih do najdavnishih osadiv Kolgosp Nove zhittya organizuvavsya v Novoselici v 1928 1929 rokah Jogo golovoyu obrali selyanina Shutogo Yakova Stepanovicha Piznishe kolgosp buv perejmenovanij v im Chubka V 1932 1933 golodni roki v seli pomer z golodu 81 cholovik Na cvintari zbereglasya spilna mogila lyudej sho pomerli vid golodnoyi smerti Zvoziv pomerlih cholovik za prizvishem Poselyan Stavsya kurjoznij vipadok z gromadyaninom Andriyem Sichikom Jogo opuhlogo Poselyan zabrav na pidvodu vmirayuchogo ale she zhivogo movlyachi Sho ya za toboyu she raz budu yihati Skinuv u yamu cholovik vibravsya z neyi prozhiv she sorok rokiv U Nimecko radyansku vijnu boyiv za selo bulo okupovane bez boyu Komendant znahodivsya v s Pochapincyah u kozhnomu seli buv starosta z miscevih priznacheni policejski sho pidtrimuvali okupacijnij rezhim V s Novoselicya diyala partizanska grupa do yakoyi vhodiv Ivan Markovich Belin Na shose Vinnicya Bar vin zastreliv komendanta znishiv odnu legkovu ta tri gruzovih avtomashini Grupa vzyala v polon 8 nimeckih voyiniv trofeyi 6 revolveriv 23 gvintivki 2 avtomati 13 granat 8300 patroniv Vin zaginuv v lyutomu 1944 r Za period okupaciyi z s Novoselici vivezeno na primusovi roboti v Nimechchinu 14 cholovik Gospodarstvu zavdano materialnoyi shkodi zabrano konej 80 24 voliv 46 koriv 60 svinej 7020 c zerna 106 voyiniv frontovikiv zaginuli v period vijni Pidirvalos pri rozbiranni snaryadu 12 ditej zaginuli dvoye poraneno Z 1956 r s Novoselicya vhodit yak virobnicha brigada do Kuriloveckogo kolgospu im Shorsa Z travnya 1970 roku po 2000 rik golovoyu kolgospu buv Dmitro Yuhtimovich Sigidin sho zasluzhiv viznannya v Zhmerinskomu rajoni U Novoselici za cej period zbudovano silskij klub dityachij sadok pobudovani asfaltovani dorogi Kurilivci Petrani Novoselicya Pochapinci prifermerski dorogi Zasluga v yih budivnictvi Vasilya Dem yanovicha Sidoruka nachalnika Zhmerinskogo DU ta kolishnogo zastupnika golovi Zhmerinskogo rajvikonkomu Mihajla Ivanovicha Ceplogo Sogodni ci sela mayut avtobusnij zv yazok z oblasnim i rajonnim centrami Pracivnikami kolgospu im Shorsa zbudovano zrazkovu majsternyu po remontu tehniki kriti navisi dlya yiyi zberezhennya zapravochnij punkt skladi dlya zberigannya zerna dva kritih zernoochisnih toki Takozh pobuduvali chotiroh i dvohryadni telyatniki dva svinarniki Gospodarstvo vihodilo peremozhcem u Vsesoyuznomu socialistichnomu zmaganni bulo nagorodzhene perehidnim Chervonim praporom CK KPRS i Radi Ministriv SRSR Sigidina D Yu nagorodzheno ordenom Chervonogo prapora i ordenom Znak Poshani Visokimi uryadovimi nagorodami buli vidznacheni frontovik Maksim Nikiforovich Rudik Petro Ivanovich Hodik mehanizatori Ganna Ivanivna Copra svinarka Nadiya Pavlivna Glodiska doyarka Dmitro Ivanovich Grigoruk brigadir ovochevoyi brigadi Lyudmila Francivna Fedorchik doyarka Vasil Fomich Kalyuzhko mehanizator Galina Mikolayivna Vovchenko doyarka U roki nezalezhnosti Ukrayini kolgosp im Shorsa buv reorganizovanij v kolektivne silgospodarske pidpriyemstvo Zolotij kolos Piznishe utvorilos tri silskogospodarski pidpriyemstvo STOV Zolotij kolos 1500 gektariv ornoyi zemli dochirnye pidpriyemstvo Zolotij kolos TOV Kristal vid Brayilivskogo cukrovogo zavodu i agrokoperativ privatnih vlasnikiv Shans Kuriloveckij silskij radi nalezhit 776 ga zemli 446 ga zemli zapasu 270 ga rezervnij fond z nih pid zabudovu sela 57 gektariv 600 gektariv lisu peredano Zhmerinskomu rajkomunlisu Z yavilis konkurentni vidnosini mizh troma vlasnikami payiv Vsi voni uspishno gospodaryuyut Zemlya obroblyayetsya lyudi mayut robotu Pensioneri krim pensij otrimuyut cukor zerno yim nadayutsya rizni vidi poslug Za ostanni roki zbilshilos pogoliv ya hudobi v osobistih gospodarstvah selyan Pam yatkiNa okolici sela roztashovanij gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Revuha Zakaznik RevuhaPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 DzherelaM Antonyuk Cherez vihi istoriyi S 92 102 LiteraturaKuri livci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 237 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi