Мико́ла Андрійович Церте́лєв (Церетелі; 1790, Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія — 8 (20) вересня 1869, Моршанськ, Тамбовська губернія, Російська імперія) — фольклорист, етнограф і педагог, один із перших дослідників і видавців української народної поезії. За походженням із грузинського князівського роду. Його збірник «Опыт собрания старинных малороссийских песен» (Санкт-Петербург, 1819) поклав початок українській фольклористиці. Першим опублікував зразки (дум), записаних на Полтавщині. Батько Д. М. Цертелєва.
Цертелєв Микола Андрійович | |
---|---|
Народився | 1790 Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 8 (20) вересня 1869 Моршанськ, Тамбовська губернія, Російська імперія |
Підданство | Російська імперія |
Національність | грузин |
Діяльність | освітянин, етнограф, літератор |
Відомий завдяки | один з перших дослідників і видавців українського фольклору |
Alma mater | Харківський університет, Московський університет |
Знання мов | російська |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Титул | князь |
Діти | d |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цертелєв Микола Андрійович |
Біографія
Народився у Хоролі (тепер Полтавська область) у родині грузинського князя. Попри грузинське походження і російське виховання став глибоким шанувальником культури українського народу.
Після отримання домашньої освіти служив у Чернігівському повітовому козацтві. В 1810 році вступив до Харківського університету, в 1814 став студентом етико-філологічного факультету Московського університету.
Після закінчення в 1819 році поступив на службу в Міністерство фінансів.
З 1823 був директором училищ Тамбовської, потім Полтавської губерній, з 1839 по 1859 — помічник куратора Харківського навчального округу. В цей період організовував у своєму будинку літературні вечори для харківських студентів і професури.
У 1861 р. вийшов у відставку. Автор ряду поетичних творів та робіт по літературознавству (книга «Опыт общих правил стихотворчества», видана в 1820 році, була удостоєна срібної медалі Російської Академії наук). Відомий фольклорист і етнограф. Збирав українські кобзарські пісні. Видав збірку рос. «Опыт собрания старинных малороссийских песней» (1818). Був активним членом Вільного Товариства любителів російської словесності, в останні роки життя — Московського товариства російської словесності.
У 1830-х роках Цертелєв фактично відійшов від літературно-наукової діяльності.
У передмові до збірки рос. «Опыт собрания старинных малороссийских песен» зазначав, що українську народну пісню ставить вище найталановитіших романів і поем, оскільки ці пісні демонструють геній і дух народу. Вивчав звичаї українського народу, наголошуючи, що українці завжди відзначались чистотою моралі. Брав участь у роботі громадської організації Вільного товариства аматорів російської словесності. Займався теоретичними проблемами фольклору: вивчав жанрову специфіку, класифікацію фольклорних видів. Засуджував підробки під фольклорно-етнографічні твори, що мали місце в добу романтизму у 1820-40 роках. Вивчав «Слово о полку Ігоревім».
У 1830-х почав працювати інспектором Полтавського інституту шляхетних дівчат, помічником попечителя Харківського навчального округу. Підтримував особисті контакти з українськими діячами першої половини 19 ст., зокрема з Т. Шевченком. В листі до Цертелєва від 23 жовтня 1844 року Тарас Шевченко просив його сприяти у поширенні на Харківщині «Живописной старины». Припускається, що Цертелєв сприяв цьому.
Твори
- Опыт собрания старинных малоросийских песней (1819) (рос.)
- Опыт общих правил стихотворчества (1820) (рос.)
- О народных малороссийских стихотворениях (1825) (рос.)
Джерела
Література
- Цертелєв (Церетелі) Микола // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Микола Андрійович Цертелєв // Козюра І., Козюра В. Історичні постаті Посулля. — Полтава: «Полтавський літератор», 2001. — 120 с. —
- Цертелев, князь Николай Андреевич. // Русский биографический словарь: в 25-ти томах. — СПб.-М., 1896—1818. — Т. 21: Фабер — Цявловский. — 1901. С. 481—483. (рос.)
- Коробка Н. И. Цертелев (князь Николай Андреевич). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — 1903. — Т. XXXVIII. С. 112.
- Дей О. І. Сторінки з історії української фольклористики. — К., 1975.
Посилання
- Цертелєв Микола Андрійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 689.
- Цертелев Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2034. — 1000 екз.
- Цертелєв // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ірина Коваль-Фучило. Цертелєв (Церетелі) Микола Андрійович // Українська фольклористична енциклопедія / Голов. ред. Г. Скрипник; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — Київ, 2019. — С. 780. — .
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет