Хвалинська культура

Хвалинська культура (інші назви — протомогильна культура, іванівська) — культура середнього та нижнього Надволжя мідної доби. Назва від епономногої пам'ятки — великого ґрунтового могильника біля міста Хвалинськ на півночі Саратівської області. Відноситься до середньостогівсько-хвалинсько культурно-історичної спільноти.

Хвалинська культура
Названо на честь	Хвалинськ
Місце розташування	Поволжя
Попередник	Самарська культура
Наступник	Ямна культура
Час/дата початку
Час/дата закінчення
Хвалинська культура у Вікісховищі

Координати: 52°44′28″ пн. ш. 49°33′04″ сх. д. / 52.74125400002777297° пн. ш. 49.551376000027772761° сх. д. / 52.74125400002777297; 49.551376000027772761

Пам'ятки

• Хвалинський могильник — невисокі пагорби коренної тераси правого берегу Волги, тепер під водами Саратівського водосовища.

Інші пам'ятки за археологом та роком відкриття:

• у Надволжі — Хлопковський могильник (Малов Н. М., 1982), Івановський могильник (Моргунова Н. Л., 1979), Хвалинський могильник-ІІ,
• стоянки у північному Надкаспії (Баринкін П. Л., Васильїв І. Б., 1985),
• відоме поховання у села Криволуччя у Самарській області (Гольмстен В. В., 1931),
• зруйнований могильник у села Іванівка в Оренбурзькій області,
• поселенські пам'ятки у сточищі річки Сок: Часниківська стоянка, Великоаківська стоянка, Лебяжинка-I, -IV, Гундоровське поселення.

Поширення

Степ та лісостеп Надволжя, Надуралля від річки Урал ина сході до Волго-Дінського міжріччя на заході.

Походження

У формуванні хвалинської культури приймали ранньоенеолітичні самарська та надкаспійська культури маріупольської культурно-історичної області.

Джерела

• Археология Полжья. Энеолит. Развитый энеолит. Хвалынская культура [ 21 листопада 2013 у Wayback Machine.]