Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фурманов місто з 1918 в Росії адміністративний центр Івановської об

Фурманов (місто)

Фурманов (місто)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Фурманов — місто (з 1918) в Росії, адміністративний центр Івановської області.

Місто
Фурманов
рос. Середа-Упино
рос. Середа (27 липня 1918)

image

Прапор Герб
image image

Координати H G O

Країна Росія
Регіон Івановська область
Район
Міське поселення
Голова Купріянов Михайло
Дата заснування 1918
Перша згадка 1624
Попередні назви до 1941 — Середа
Місто з 1918
Площа 15 км²
Висота центру 130  м
Населення 35 367  (2014)
Телефонний код 49341
Поштовий індекс 155 520
Код ЗКАТУ 24409
GeoNames 562309
Офіційний сайт furmanov-gorpos.ru/:
image
image
Фурманов
Фурманов (Росія)
image
image
Фурманов
Фурманов (Івановська область)
image Фурманов у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване на річці (притока Волги), за 33 км від Іванова, з яким пов'язане автодорогою республіканського значення (траса «Кострома — Іваново»), а також залізницею.

Історія

Сформувалося на основі зростання фабричних робочих селищ. Першу назву Середа отримало від найбільшого села — Середа-Упіно (згадується з 1628 року).

У 1918 році отримало статус міста; при цьому в період з 1918 по 1941 роки місто називалося Середа. 13 березня 1941 року було перейменовано на честь російського письменника Дмитра Андрійовича Фурманова.

У 2005 році місто Фурманов наділено статусом міського поселення у складі Фурмановського муніципального району.

Зараз місто розвивається за генеральним планом, розробленим Територія міста — 15,59 кв. км, району — 763,2 кв. км.

Економіка

Найбільші підприємства міста — 2 прядильно-ткацьких підприємства: ТОВ «Фурмановська фабрика № 1», Прядильно-ткацька фабрика № 3 холдингу «Шуйские ситцы», швейні підприємства, хлібокомбінат, молокозавод, підприємства лісової промисловості.

Пам'ятки

image
Храм Божої Матері

Місто входить до туристичного маршруту «Золоте кільце Росії». Серед пам'яток архітектури значаться будинок, в якому народився Д. А. Фурманов, садиби фабрикантів Горбунова та Лосєва, картинна галерея, церква ікони Божої Матері «Скорбященська» (1887).

Храм Вознесіння Господнього (прихід Вознесенської церкви)

Найстарша (XVIII—XIX ст.) церква в місті. У народі храм називають «Білим», відрізняючи від місцевої скорбященської церкви з червоної цегли. Дерев'яна Вознесенська церква вперше згадується в 1614 році. Цегляний храм зведено в 1727 році і кардинально перебудовано у другій половині XIX століття. Цей храм цінний в науковому та художньому відношенні, оскільки древня частина (трапезна, вівтар, підстава дзвіниці) відноситься до XVIII століття. Інші частини храму — кінець XIX століття.

Меморіальний музей Дмитра Фурманова

Музей реанімовано у 2005 році. В одному із залів музею відновлена меморіальна кімната родини Фурманова, де народився і провів свої дитячі роки Дмитро Фурманов (1891—1926). Його життєвий та творчий шлях представлено і в історичній частині експозиції. Там можна побачити прижиттєві видання автора знаменитого роману , справжні фотографії та особисті листи письменника, чиє ім'я носить місто.

Картинна галерея імені Д. О. Трубнікова

Галерея створена в 1989 з ініціативи групи ентузіастів, які прагнули зберегти творчу спадщину Д. О. Трубнікова. У музеї представлені історико-археологічні та краєзнавчі експозиції, проводяться регулярні творчі зустрічі. Будівля музею — житловий будинок XIX століття, що в більшій частині зберіг планування та обробку інтер'єрів: триповерховий особняк з підвальним приміщенням та підземним ходом. Прикрасою будинку є кам'яний зал і веранда з виходом в старовинний парк.

Історико-краєзнавчий музей при середньому професійному ліцеї № 7

У музеї, відкритому 24 квітня 2002, зібрані експонати, що розповідають про історію міста та району з найдавніших часів до наших днів — корисні копалини, знаряддя первісної людини, бивні мамонта та інші трофеї археологічних розкопок. Історико-краєзнавчі матеріали оповідають про минуле Середи, знайомлять з власниками села, представниками боярських та княжих родів, яким належали навколишні землі. На стендах — фотографії фабрикантів Клементьєвих, Горбунових, Скворцових-Павлових, Насєдкіних, Стулових — засновників текстильного виробництва. В експозиції зображені роки революції та громадянської війни, період соціалістичного будівництва та створення колгоспів, роки Другої Світової війни та післявоєнного відновлення. Пам'яткою музею є з історичною точністю відтворене селянське подвір'я кінця XIX століття, а також інтер'єри житла городянина 1940—1950 років.

Версії про походження назви

Єдиної версії про походження назви села немає. деякі дослідники вважають, що назва походить від базарного дня, який проходив тут в середу. Інші вважають, що село стало так називатися через те, що розташоване на середині шляху між Шуєю та Нерехтою, Іваново-Вознесенськом і .

Міста-побратими


Посилання

    Примітки

    1. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 122.(рос.)
    3. Сайт прихода Вознесенской церкви
    4. Мемориальный музей Дмитрия Фурманова
    5. Мемориальный музей Д. А. Фурманова Музеи России
    6. Фурмановская картинная галерея имени Д. А. Трубникова
    7. Историко-краеведческий музей при высшем профессиональном лицее № 7

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Furmanov misto z 1918 v Rosiyi administrativnij centr Ivanovskoyi oblasti Misto A v krayinu kolishni imena Furmanov ros Sereda Upino ros Sereda 27 lipnya 1918 Prapor Gerb Koordinati 57 15 00 pn sh 41 06 00 sh d H G O Krayina RosiyaRosiyaRegion Ivanovska oblastRajonMiske poselennyaGolova Kupriyanov MihajloData zasnuvannya 1918Persha zgadka 1624Poperedni nazvi do 1941 SeredaMisto z 1918Plosha 15 km Visota centru 130 mNaselennya 35 367 2014 Telefonnij kod 49341Poshtovij indeks 155 520Kod ZKATU 24409GeoNames 562309Oficijnij sajt furmanov gorpos ru FurmanovFurmanov Rosiya FurmanovFurmanov Ivanovska oblast Furmanov u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na richci pritoka Volgi za 33 km vid Ivanova z yakim pov yazane avtodorogoyu respublikanskogo znachennya trasa Kostroma Ivanovo a takozh zalizniceyu IstoriyaSformuvalosya na osnovi zrostannya fabrichnih robochih selish Pershu nazvu Seredaotrimalo vid najbilshogo sela Sereda Upino zgaduyetsya z 1628 roku U 1918 roci otrimalo status mista pri comu v period z 1918 po 1941 roki misto nazivalosya Sereda 13 bereznya 1941 roku bulo perejmenovano na chest rosijskogo pismennika Dmitra Andrijovicha Furmanova U 2005 roci misto Furmanov nadileno statusom miskogo poselennya u skladi Furmanovskogo municipalnogo rajonu Zaraz misto rozvivayetsya za generalnim planom rozroblenim Teritoriya mista 15 59 kv km rajonu 763 2 kv km EkonomikaNajbilshi pidpriyemstva mista 2 pryadilno tkackih pidpriyemstva TOV Furmanovska fabrika 1 Pryadilno tkacka fabrika 3 holdingu Shujskie sitcy shvejni pidpriyemstva hlibokombinat molokozavod pidpriyemstva lisovoyi promislovosti Pam yatkiHram Bozhoyi Materi Misto vhodit do turistichnogo marshrutu Zolote kilce Rosiyi Sered pam yatok arhitekturi znachatsya budinok v yakomu narodivsya D A Furmanov sadibi fabrikantiv Gorbunova ta Losyeva kartinna galereya cerkva ikoni Bozhoyi Materi Skorbyashenska 1887 Hram Voznesinnya Gospodnogo prihid Voznesenskoyi cerkvi Najstarsha XVIII XIX st cerkva v misti U narodi hram nazivayut Bilim vidriznyayuchi vid miscevoyi skorbyashenskoyi cerkvi z chervonoyi cegli Derev yana Voznesenska cerkva vpershe zgaduyetsya v 1614 roci Ceglyanij hram zvedeno v 1727 roci i kardinalno perebudovano u drugij polovini XIX stolittya Cej hram cinnij v naukovomu ta hudozhnomu vidnoshenni oskilki drevnya chastina trapezna vivtar pidstava dzvinici vidnositsya do XVIII stolittya Inshi chastini hramu kinec XIX stolittya Memorialnij muzej Dmitra Furmanova Muzej reanimovano u 2005 roci V odnomu iz zaliv muzeyu vidnovlena memorialna kimnata rodini Furmanova de narodivsya i proviv svoyi dityachi roki Dmitro Furmanov 1891 1926 Jogo zhittyevij ta tvorchij shlyah predstavleno i v istorichnij chastini ekspoziciyi Tam mozhna pobachiti prizhittyevi vidannya avtora znamenitogo romanu spravzhni fotografiyi ta osobisti listi pismennika chiye im ya nosit misto Kartinna galereya imeni D O Trubnikova Galereya stvorena v 1989 z iniciativi grupi entuziastiv yaki pragnuli zberegti tvorchu spadshinu D O Trubnikova U muzeyi predstavleni istoriko arheologichni ta krayeznavchi ekspoziciyi provodyatsya regulyarni tvorchi zustrichi Budivlya muzeyu zhitlovij budinok XIX stolittya sho v bilshij chastini zberig planuvannya ta obrobku inter yeriv tripoverhovij osobnyak z pidvalnim primishennyam ta pidzemnim hodom Prikrasoyu budinku ye kam yanij zal i veranda z vihodom v starovinnij park Istoriko krayeznavchij muzej pri serednomu profesijnomu liceyi 7 U muzeyi vidkritomu 24 kvitnya 2002 zibrani eksponati sho rozpovidayut pro istoriyu mista ta rajonu z najdavnishih chasiv do nashih dniv korisni kopalini znaryaddya pervisnoyi lyudini bivni mamonta ta inshi trofeyi arheologichnih rozkopok Istoriko krayeznavchi materiali opovidayut pro minule Seredi znajomlyat z vlasnikami sela predstavnikami boyarskih ta knyazhih rodiv yakim nalezhali navkolishni zemli Na stendah fotografiyi fabrikantiv Klementyevih Gorbunovih Skvorcovih Pavlovih Nasyedkinih Stulovih zasnovnikiv tekstilnogo virobnictva V ekspoziciyi zobrazheni roki revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni period socialistichnogo budivnictva ta stvorennya kolgospiv roki Drugoyi Svitovoyi vijni ta pislyavoyennogo vidnovlennya Pam yatkoyu muzeyu ye z istorichnoyu tochnistyu vidtvorene selyanske podvir ya kincya XIX stolittya a takozh inter yeri zhitla gorodyanina 1940 1950 rokiv Versiyi pro pohodzhennya nazviYedinoyi versiyi pro pohodzhennya nazvi sela nemaye deyaki doslidniki vvazhayut sho nazva pohodit vid bazarnogo dnya yakij prohodiv tut v seredu Inshi vvazhayut sho selo stalo tak nazivatisya cherez te sho roztashovane na seredini shlyahu mizh Shuyeyu ta Nerehtoyu Ivanovo Voznesenskom i Mista pobratimi Rosiya DomodyedovoPosilannyaPrimitkiSSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1980 goda Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1980 S 122 ros Sajt prihoda Voznesenskoj cerkvi Memorialnyj muzej Dmitriya Furmanova Memorialnyj muzej D A Furmanova Muzei Rossii Furmanovskaya kartinnaya galereya imeni D A Trubnikova Istoriko kraevedcheskij muzej pri vysshem professionalnom licee 7

    Дата публікації:
    Топ