Темна тума нність це тип міжзоряної хмари настільки щільної що вона поглинає видиме світло що виходить з емісійних або в

Темна тума́нність — це тип міжзоряної хмари, настільки щільної, що вона поглинає видиме світло, що виходить з емісійних або відбивних туманностей (як, наприклад, туманність Кінська Голова) або зір (наприклад, туманність Вугільний Мішок), що знаходяться за нею.

Одна з найвідоміших темна туманність Кінська Голова.

Поглинають світло частинки міжзоряного пилу, що знаходяться в найхолодніших і найщільніших частинах молекулярних хмар. Скупчення і великі комплекси темних туманностей пов'язані з гігантськими молекулярними хмарами (ГМХ). Ізольовані темні туманності найчастіше бувають глобулами Бока.

Такі хмари мають дуже неправильну форму: у них немає чітко обкреслених меж, інколи вони набувають закручених змієподібних обрисів. Найбільші темні туманності видно неозброєним оком, вони виступають як шматки чорноти на тлі яскравого Чумацького Шляху.

У внутрішніх частинах темних туманностей часто протікають активні процеси: наприклад, народження зірок або мазерне випромінювання.

Галерея

Туманність Вугільний Мішок на тлі Чумацького Шляху.
Глобули Бока в IC 2944.
в сузір'ї Змієносця.
Випромінювання області H II затемнюється пилом, утворюючи Потрійну туманність.
, темна туманність в сузір'ї Лебедя.

Темні туманності у сестринських Вікіпроєктах
	Темні туманності у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

Волынкина Е. (28 июля 2003). Тёмная туманность VDB 142. РОЛ. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 5 січня 2009.

Література

Барнард Е. Е. On the dark markings of the sky, with a catalogue of 182 such objects // Astrophysical Journal. — 1919. — Т. 49, № 1. — С. 1—24.

Посилання

Статті за темою «Темна туманність» на Астронеті
(англ.)

[1] Волынкина Е. (28 июля 2003). Тёмная туманность VDB 142. РОЛ. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 5 січня 2009.