Протичовнова авіація — рід морської авіації військово-повітряних сил та авіації ВМС, призначений для пошуку та знищення підводних човнів противника, а також для охорони бойових кораблів, транспортів в конвоях й десантних загонів на переході морем.
Класифікація протичовнової авіації
До складу протичовнової авіації входять військові літаки, вертольоти, дирижаблі та безпілотні літальні апарати, обладнані спеціальними засобами для пошуку і знищення підводних човнів противника. Здатність протичовнової авіації за короткий час обстежувати величезні акваторії робить їх ефективним засобом боротьби із сучасними підводними човнами.
Протичовнова авіація поділяється на авіацію берегового базування (у США та інших країнах НАТО називаються патрульними літаками) і палубну авіацію, що базуються на авіаносці і протичовнові кораблі. Для пошуку підводних човнів літальні апарати оснащені активними й пасивними засобами виявлення.
До активних засобів відносяться радіолокаційні станції, здатні виявляти підводні човні в надводному положенні або під перископом, а також система радіогідроакустичних буїв, що приймають від підводних човнів ехо-сигнали, що створюються вибуховим джерелом звуку. Пасивні засоби включають устаткування для реєстрації різнорідних фізичних полів, випромінюваних підводним човном, — звукових, магнітних, теплових тощо.
До таких засобів відносяться: радіогідроакустичні буї, що сприймають шуми підводних човнів; магнітометри, реєструючи зміни магнітного поля Землі, металевих, що викликаються корпусом підводних човнів; газоаналізатори, що дозволяють відзначати невеликі концентрації вихлопних газів дизелів підводних човнів; інфрачервона апаратура, фіксуючи різними способами перепад температур в струмені кільватера підводних човнів та інші засоби.
Сучасна протичовнова авіація може бути оснащена цими засобами або більшою їх частиною, об'єднаними в пошуково-прицільну систему, зв'язану з ЕОМ. Для ураження підводних човнів літаки мають самонавідні торпеди, глибинні бомби, ракети, міни.
Протичовнові вертольоти є засобом боротьби з підводними човнами, що швидко розвивається, оскільки вони можуть літати з порівняно малою швидкістю і зависати над заданим місцем, що дозволяє використовувати для виявлення підводних човнів гідроакустичні станції, що опускаються і буксирувальні. Ці вертольоти мають злітну масу до 11 т, максимальна швидкість до 270 км/год, дальність дії до 1000 км. Вони використовуються як з берегових аеродромів, так і з авіаносців, вертольотоносців, крейсерів, фрегатів, есмінців і надводних кораблів інших класів. Сьогодення багато флотів застосовують безпілотні вертольоти, керовані з корабля за допомогою радіокоманд. Засобами ураження з вертольотів виявлених підводних човнів є протичовнові торпеди, а також глибинні бомби (в безпілотних — лише торпеди).
На думку деяких військово-морських фахівців низки країн, сучасні дирижаблі можуть ефективно використовуватися як носії засобів пошуку і поразки підводних човнів завдяки їх здатності тривалий час знаходитися в повітрі, триматися над заданим місцем і літати з однаковою з підводних човнів швидкістю. Дирижаблі, володіючи великою вантажопідйомністю, здатні брати на борт потужні гідроакустічні та інші засоби пошуку, а також ефективні засоби для поразки підводних човнів. В 1-у і 2-у світові війни дирижаблі застосовувалися для вирішення завдань по боротьбі з підводними човнами. Після Другої світової війни велося конструювання протичовнових дирижаблів, проте оснащення ними флотів не вироблялося.
Протичовнові безпілотні літальні апарати та само як літаки або вертольоти можуть оснащуватися засобами виявлення підводних апаратів.
Історія виникнення
Як рід сил протичовнова авіація з'явилася в 2-у світову війну 1939-45. Спочатку літаки виявляли зорово з висоти 400—500 м підводні човни, що знаходяться під водою, а уночі для підсвічування застосовувалися і літакові прожектори. В ході війни на озброєння літаків поступили станції радіолокації, потім гідроакустичні буї й магнітометричні виявлювачі, глибинні бомби. Після війни у зв'язку з появою атомних ракетних підводних човнів протичовнова авіація отримала подальший розвиток.
Див. також
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 596-597. — ISBN 00101-223. (рос.)
Посилання
- Противолодочная авиация [ 15 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- АВИАЦИЯ ВОЕННО-МОРСКОГО ФЛОТА [ 4 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Противолодочная авиация [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Protichovnova aviaciya rid morskoyi aviaciyi vijskovo povitryanih sil ta aviaciyi VMS priznachenij dlya poshuku ta znishennya pidvodnih chovniv protivnika a takozh dlya ohoroni bojovih korabliv transportiv v konvoyah j desantnih zagoniv na perehodi morem Protichovnovi litaki zdijsnyuyut prikrittya z povitrya konvoyu suden Sikorsky SH 60 Seahawk SShA Protichovnovij vertolit Ka 25 SRSRKlasifikaciya protichovnovoyi aviaciyiDo skladu protichovnovoyi aviaciyi vhodyat vijskovi litaki vertoloti dirizhabli ta bezpilotni litalni aparati obladnani specialnimi zasobami dlya poshuku i znishennya pidvodnih chovniv protivnika Zdatnist protichovnovoyi aviaciyi za korotkij chas obstezhuvati velichezni akvatoriyi robit yih efektivnim zasobom borotbi iz suchasnimi pidvodnimi chovnami Protichovnova aviaciya podilyayetsya na aviaciyu beregovogo bazuvannya u SShA ta inshih krayinah NATO nazivayutsya patrulnimi litakami i palubnu aviaciyu sho bazuyutsya na avianosci i protichovnovi korabli Dlya poshuku pidvodnih chovniv litalni aparati osnasheni aktivnimi j pasivnimi zasobami viyavlennya Do aktivnih zasobiv vidnosyatsya radiolokacijni stanciyi zdatni viyavlyati pidvodni chovni v nadvodnomu polozhenni abo pid periskopom a takozh sistema radiogidroakustichnih buyiv sho prijmayut vid pidvodnih chovniv eho signali sho stvoryuyutsya vibuhovim dzherelom zvuku Pasivni zasobi vklyuchayut ustatkuvannya dlya reyestraciyi riznoridnih fizichnih poliv viprominyuvanih pidvodnim chovnom zvukovih magnitnih teplovih tosho Do takih zasobiv vidnosyatsya radiogidroakustichni buyi sho sprijmayut shumi pidvodnih chovniv magnitometri reyestruyuchi zmini magnitnogo polya Zemli metalevih sho viklikayutsya korpusom pidvodnih chovniv gazoanalizatori sho dozvolyayut vidznachati neveliki koncentraciyi vihlopnih gaziv dizeliv pidvodnih chovniv infrachervona aparatura fiksuyuchi riznimi sposobami perepad temperatur v strumeni kilvatera pidvodnih chovniv ta inshi zasobi Suchasna protichovnova aviaciya mozhe buti osnashena cimi zasobami abo bilshoyu yih chastinoyu ob yednanimi v poshukovo pricilnu sistemu zv yazanu z EOM Dlya urazhennya pidvodnih chovniv litaki mayut samonavidni torpedi glibinni bombi raketi mini Protichovnovi vertoloti ye zasobom borotbi z pidvodnimi chovnami sho shvidko rozvivayetsya oskilki voni mozhut litati z porivnyano maloyu shvidkistyu i zavisati nad zadanim miscem sho dozvolyaye vikoristovuvati dlya viyavlennya pidvodnih chovniv gidroakustichni stanciyi sho opuskayutsya i buksiruvalni Ci vertoloti mayut zlitnu masu do 11 t maksimalna shvidkist do 270 km god dalnist diyi do 1000 km Voni vikoristovuyutsya yak z beregovih aerodromiv tak i z avianosciv vertolotonosciv krejseriv fregativ esminciv i nadvodnih korabliv inshih klasiv Sogodennya bagato flotiv zastosovuyut bezpilotni vertoloti kerovani z korablya za dopomogoyu radiokomand Zasobami urazhennya z vertolotiv viyavlenih pidvodnih chovniv ye protichovnovi torpedi a takozh glibinni bombi v bezpilotnih lishe torpedi Na dumku deyakih vijskovo morskih fahivciv nizki krayin suchasni dirizhabli mozhut efektivno vikoristovuvatisya yak nosiyi zasobiv poshuku i porazki pidvodnih chovniv zavdyaki yih zdatnosti trivalij chas znahoditisya v povitri trimatisya nad zadanim miscem i litati z odnakovoyu z pidvodnih chovniv shvidkistyu Dirizhabli volodiyuchi velikoyu vantazhopidjomnistyu zdatni brati na bort potuzhni gidroakustichni ta inshi zasobi poshuku a takozh efektivni zasobi dlya porazki pidvodnih chovniv V 1 u i 2 u svitovi vijni dirizhabli zastosovuvalisya dlya virishennya zavdan po borotbi z pidvodnimi chovnami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni velosya konstruyuvannya protichovnovih dirizhabliv prote osnashennya nimi flotiv ne viroblyalosya Protichovnovi bezpilotni litalni aparati ta samo yak litaki abo vertoloti mozhut osnashuvatisya zasobami viyavlennya pidvodnih aparativ Istoriya viniknennyaYak rid sil protichovnova aviaciya z yavilasya v 2 u svitovu vijnu 1939 45 Spochatku litaki viyavlyali zorovo z visoti 400 500 m pidvodni chovni sho znahodyatsya pid vodoyu a unochi dlya pidsvichuvannya zastosovuvalisya i litakovi prozhektori V hodi vijni na ozbroyennya litakiv postupili stanciyi radiolokaciyi potim gidroakustichni buyi j magnitometrichni viyavlyuvachi glibinni bombi Pislya vijni u zv yazku z poyavoyu atomnih raketnih pidvodnih chovniv protichovnova aviaciya otrimala podalshij rozvitok Div takozhArmijska aviaciya Rozviduvalna aviaciya Palubna aviaciya Protidesantna oborona Protichovnova oboronaDzherelaRadyanska vijskova enciklopediya OBEKTY RADIOKOMPAS Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza N V OGARKOV predsedatel M Voenizdat 1978 T 6 S 596 597 ISBN 00101 223 ros PosilannyaProtivolodochnaya aviaciya 15 listopada 2012 u Wayback Machine AVIACIYa VOENNO MORSKOGO FLOTA 4 listopada 2009 u Wayback Machine Protivolodochnaya aviaciya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine