Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Революція айстр, або хризантемна революція — демократична революція в Угорщині, яка відбувалась з 31 жовтня до 16 листопада 1918 року. Її лідером був граф Міхай Карої, який за підтримки соціал-демократів став головою уряду, а після проголосив незалежність та перетворення на демократичну республіку.
Передумови та причини революції
Угорщина, як і інші національні райони Австро-Угорщини, не дивлячись на всі привілегії, пов'язані з Австро-угорським компромісом, переносила всі тяготи Першої світової війни. Скориставшись воєнним станом, Відень посилив репресії проти місцевих національних організацій, які були закриті. Сотні тисяч угорців були мобілізовані в армію Австро-Угорщини, гарнізони були посилені, а воєнні підприємства були мілітаризовані. Будапештський сейм, за відсутності сил для зміни ситуації, намагався саботувати підприємства. Спершу подібні дії не давали ніякої практичної користі, але з ростом невдоволення війною парламент та національна інтелігенція стали центром опозиції до Відня. Поступовий перелом ситуації на користь Антанти, а також приближення фронту до кордону держави разом із крахом флоту та системи постачання провіанту стали каталізатором до дій місцевої еліти.
17 жовтня 1918 року, на наступний день після публікації імператором Карлом маніфесту про перетворення Австро-Угорщини на федерацію, згідно з яким у кожному національному районі мала бути створена національна рада, парламент Угорщини розірвав унію з Австрією. Але законодавчий форум у Будапешті не пішов далі, не оголосивши ні незалежності, ні зречення Габсбургів. Не дивлячись на це, Карла, монархію та імперію не врятували ні указ, ні коронація в столиці Угорщини 21 листопада 1916 року.
Прикладу угорців послідували чехи, оголосивши незалежність 28 жовтня, та південні слов'яни днем пізніше. Падіння Австро-Угорської монархії разом із катастрофою на фронті, а також необхідність збереження територіальної цілісності Угорщини від вторгнення Антанти, змусило імператора назначити 27 жовтня регентом , який через три дні відправив у відставку ліберальний уряд Векерле та назначив прем'єр-міністром Яноша Хадика з метою наведення порядку в Угорщині та створення умов для реалізації маніфесту від 16 жовтня 1918 року в життя. Але фактично це була остання спроба імператора зберегти контроль над Транслейтанією, яка провалилась.
Повстання в Будапешті та реакція транслейтанських провінцій
30 жовтня 1918 Міхай Карої виступив у парламенті з надзвичайно емоційною промовою, у якій закликав закріпити завоювання на фронті війни угорського народу за свободу в умовах розпаду Австро-Угорщини. Соціал-демократична партія була відновлена, з її діяльності були зняті будь-які обмеження, і саме вона закликала до повстання робочих та селян наступного дня.
Зранку озброєні натовпи з квітами айстр на одязі стали йти до центру міста і, зокрема, до королівського палацу. Армія повсталих не зустріла жодного спротиву. До полудня втік із Будапешта, а Янош Хадіков склав із себе повноваження. Імператор, усвідомивши ситуацію, що склалася, призначив Карої прем'єром.
Населені переважно угорцями землі угорської корони прийняли новину з радістю, вважаючи революцію останнім боєм за незалежність, хоча парламент не скинув Габсбургів і не проголосив незалежність Угорщини від Австрії. Водночас 29 та 30 жовтня Загребське народне віче і Словацька національна рада («Мартинська декларація») оголосили про відділення від Угорщини, а в Трансильванії посилився рух за об'єднання з Румунією. В умовах тривалої війни та вироблених Антантою принципів по Австро-Угорщині, у ході війни, новий уряд не міг зупинити розвал держави.
Проголошення республіки
Поки угорський уряд намагалося впоратися з хаосом в країні, абсолютно не готової до зими, у Падуї 3 листопада було підписано перемир'я. Австро-Угорщина програла світову війну. Принизливі умови миру посприяли тому, щоб 5 листопада парламент скинув з трону Карла IV, а 13 листопада сам Карл випустив прокламацію, у якій заявив про «самоусунення від управління внутрішніми справами Угорщини», підкреслюючи, що «не відрікається від трону і готовий повернутися знову для допомоги своєму народу в подоланні революційної смути».
Після цих подій Міхай Карої, який перебував на хвилі успіху, 16 листопада 1918 року розірвав перемир'я з Антантою, сподіваючись на новий, вигідніший сепаратний мир через свої зв'язки з французьким урядом, розпустив парламент і надзвичайним декретом оголосив «країні і народу про ліквідацію набридлої монархії і встановлення Народної республіки». Так Угорщина стала останньою землею колишньої імперії, яка остаточно порвала з Австрією і Габсбургами. Місце парламенту зайняла спішно сформована Національна рада, складена з членів верхівки Соціал-демократичної партії.
Новий законодавчий орган скликав на 11 січня 1919 року Національний З'їзд Рад з метою обрання першого глави незалежної Угорщини за останні 500 років і підриву впливу новоутвореної 4 листопада 1918 року Комуністичної партії Угорщини, яка тримала курс на пролетарську революцію і союз із Радянською Росією. Президентом був затверджений Міхай Карої, який головою держави призначив новий уряд на чолі з Денешом Берінкеї. Було встановлено 8-годинний робочий день, соціальне страхування робітників і тимчасова демаркація кордонів із новими сусідами. Революція айстр була завершена, однак все виявилося далеко не таким безхмарним. Уже в грудні 1918 року робітники стали проявляти невдоволення господарською політикою уряду, а також підписанням сепаратного перемир'я на менш вигідних умовах і втрати Трансільванії. Виникали конфлікти на кордонах. Революція не вирішила всіх проблем, пов'язаних із майбутнім Угорщини. Свою роль зіграла Комуністична партія Угорщини, яка вела активну агітацію серед робітників та солдатів.
Результати та наслідки революції
Незалежна і республіканська Угорщина була визнана державами-переможницями з небажанням, так само як і сусідами: румунами, чехословаками і новою державою південних слов'ян. Незважаючи на повалення Габсбургів і розірвання унії, більше ніяких кроків у розвитку і зміцненні Угорської держави зроблено не було. Інститути демократії виявилися нездатними до відновлення економіки, національної гордості та збереження територіальної цілісності. У результаті навесні 1919 року на зміну правління Карої прийшов союз комуністів і лівих соціал-демократів, які проголосили 21 березня Угорську Радянську Республіку.
Народна Республіка була відновлена 2 серпня 1919 і знищена 8 серпня регентом ерцгерцогом , який відновив владу і якого Антанта змусила через два тижні відмовитися від влади і повернути республіку, що була визнана законною владою в Угорщині лише 25 вересня того ж року з формуванням уряду Кароя Гусара. Демократія ж впала після входження угорських контрреволюційних військ під командуванням Міклоша Хорті та Іштвана Бетлена в Будапешті 25 листопада 1919 року й оголошення про реставрацію монархії з передачею питання про остаточне затвердження державного ладу вільнообраним Національним зборам.
Революція айстр дала Угорщині перший досвід демократичного самоврядування, акт якого саботувався політичною кон'юнктурою. Лише через 80 років після падіння Народної республіки країна повернулася до парламентської демократії.
Доля лідерів революції склалася по-різному: безліч міністрів постраждало в ході червоного і білого терору в 1919—1920 рр. А лідер революції, граф Карої, помер в еміграції у Франції після Другої світової війни, не зумівши домовитися зі комуністичним режимом.
Примітки
- Цей день в історії : 16 листопада 1918 : Революція айстр. Цей день в історії (англ.). Процитовано 3 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revolyuciya ajstr abo hrizantemna revolyuciya demokratichna revolyuciya v Ugorshini yaka vidbuvalas z 31 zhovtnya do 16 listopada 1918 roku Yiyi liderom buv graf Mihaj Karoyi yakij za pidtrimki social demokrativ stav golovoyu uryadu a pislya progolosiv nezalezhnist ta peretvorennya na demokratichnu respubliku Peredumovi ta prichini revolyuciyiUgorshina yak i inshi nacionalni rajoni Avstro Ugorshini ne divlyachis na vsi privilegiyi pov yazani z Avstro ugorskim kompromisom perenosila vsi tyagoti Pershoyi svitovoyi vijni Skoristavshis voyennim stanom Viden posiliv represiyi proti miscevih nacionalnih organizacij yaki buli zakriti Sotni tisyach ugorciv buli mobilizovani v armiyu Avstro Ugorshini garnizoni buli posileni a voyenni pidpriyemstva buli militarizovani Budapeshtskij sejm za vidsutnosti sil dlya zmini situaciyi namagavsya sabotuvati pidpriyemstva Spershu podibni diyi ne davali niyakoyi praktichnoyi koristi ale z rostom nevdovolennya vijnoyu parlament ta nacionalna inteligenciya stali centrom opoziciyi do Vidnya Postupovij perelom situaciyi na korist Antanti a takozh priblizhennya frontu do kordonu derzhavi razom iz krahom flotu ta sistemi postachannya proviantu stali katalizatorom do dij miscevoyi eliti 17 zhovtnya 1918 roku na nastupnij den pislya publikaciyi imperatorom Karlom manifestu pro peretvorennya Avstro Ugorshini na federaciyu zgidno z yakim u kozhnomu nacionalnomu rajoni mala buti stvorena nacionalna rada parlament Ugorshini rozirvav uniyu z Avstriyeyu Ale zakonodavchij forum u Budapeshti ne pishov dali ne ogolosivshi ni nezalezhnosti ni zrechennya Gabsburgiv Ne divlyachis na ce Karla monarhiyu ta imperiyu ne vryatuvali ni ukaz ni koronaciya v stolici Ugorshini 21 listopada 1916 roku Prikladu ugorciv posliduvali chehi ogolosivshi nezalezhnist 28 zhovtnya ta pivdenni slov yani dnem piznishe Padinnya Avstro Ugorskoyi monarhiyi razom iz katastrofoyu na fronti a takozh neobhidnist zberezhennya teritorialnoyi cilisnosti Ugorshini vid vtorgnennya Antanti zmusilo imperatora naznachiti 27 zhovtnya regentom yakij cherez tri dni vidpraviv u vidstavku liberalnij uryad Vekerle ta naznachiv prem yer ministrom Yanosha Hadika z metoyu navedennya poryadku v Ugorshini ta stvorennya umov dlya realizaciyi manifestu vid 16 zhovtnya 1918 roku v zhittya Ale faktichno ce bula ostannya sproba imperatora zberegti kontrol nad Translejtaniyeyu yaka provalilas Povstannya v Budapeshti ta reakciya translejtanskih provincij30 zhovtnya 1918 Mihaj Karoyi vistupiv u parlamenti z nadzvichajno emocijnoyu promovoyu u yakij zaklikav zakripiti zavoyuvannya na fronti vijni ugorskogo narodu za svobodu v umovah rozpadu Avstro Ugorshini Social demokratichna partiya bula vidnovlena z yiyi diyalnosti buli znyati bud yaki obmezhennya i same vona zaklikala do povstannya robochih ta selyan nastupnogo dnya Zranku ozbroyeni natovpi z kvitami ajstr na odyazi stali jti do centru mista i zokrema do korolivskogo palacu Armiya povstalih ne zustrila zhodnogo sprotivu Do poludnya vtik iz Budapeshta a Yanosh Hadikov sklav iz sebe povnovazhennya Imperator usvidomivshi situaciyu sho sklalasya priznachiv Karoyi prem yerom Naseleni perevazhno ugorcyami zemli ugorskoyi koroni prijnyali novinu z radistyu vvazhayuchi revolyuciyu ostannim boyem za nezalezhnist hocha parlament ne skinuv Gabsburgiv i ne progolosiv nezalezhnist Ugorshini vid Avstriyi Vodnochas 29 ta 30 zhovtnya Zagrebske narodne viche i Slovacka nacionalna rada Martinska deklaraciya ogolosili pro viddilennya vid Ugorshini a v Transilvaniyi posilivsya ruh za ob yednannya z Rumuniyeyu V umovah trivaloyi vijni ta viroblenih Antantoyu principiv po Avstro Ugorshini u hodi vijni novij uryad ne mig zupiniti rozval derzhavi Progoloshennya respublikiPoki ugorskij uryad namagalosya vporatisya z haosom v krayini absolyutno ne gotovoyi do zimi u Paduyi 3 listopada bulo pidpisano peremir ya Avstro Ugorshina prograla svitovu vijnu Prinizlivi umovi miru pospriyali tomu shob 5 listopada parlament skinuv z tronu Karla IV a 13 listopada sam Karl vipustiv proklamaciyu u yakij zayaviv pro samousunennya vid upravlinnya vnutrishnimi spravami Ugorshini pidkreslyuyuchi sho ne vidrikayetsya vid tronu i gotovij povernutisya znovu dlya dopomogi svoyemu narodu v podolanni revolyucijnoyi smuti Pislya cih podij Mihaj Karoyi yakij perebuvav na hvili uspihu 16 listopada 1918 roku rozirvav peremir ya z Antantoyu spodivayuchis na novij vigidnishij separatnij mir cherez svoyi zv yazki z francuzkim uryadom rozpustiv parlament i nadzvichajnim dekretom ogolosiv krayini i narodu pro likvidaciyu nabridloyi monarhiyi i vstanovlennya Narodnoyi respubliki Tak Ugorshina stala ostannoyu zemleyu kolishnoyi imperiyi yaka ostatochno porvala z Avstriyeyu i Gabsburgami Misce parlamentu zajnyala spishno sformovana Nacionalna rada skladena z chleniv verhivki Social demokratichnoyi partiyi Novij zakonodavchij organ sklikav na 11 sichnya 1919 roku Nacionalnij Z yizd Rad z metoyu obrannya pershogo glavi nezalezhnoyi Ugorshini za ostanni 500 rokiv i pidrivu vplivu novoutvorenoyi 4 listopada 1918 roku Komunistichnoyi partiyi Ugorshini yaka trimala kurs na proletarsku revolyuciyu i soyuz iz Radyanskoyu Rosiyeyu Prezidentom buv zatverdzhenij Mihaj Karoyi yakij golovoyu derzhavi priznachiv novij uryad na choli z Deneshom Berinkeyi Bulo vstanovleno 8 godinnij robochij den socialne strahuvannya robitnikiv i timchasova demarkaciya kordoniv iz novimi susidami Revolyuciya ajstr bula zavershena odnak vse viyavilosya daleko ne takim bezhmarnim Uzhe v grudni 1918 roku robitniki stali proyavlyati nevdovolennya gospodarskoyu politikoyu uryadu a takozh pidpisannyam separatnogo peremir ya na mensh vigidnih umovah i vtrati Transilvaniyi Vinikali konflikti na kordonah Revolyuciya ne virishila vsih problem pov yazanih iz majbutnim Ugorshini Svoyu rol zigrala Komunistichna partiya Ugorshini yaka vela aktivnu agitaciyu sered robitnikiv ta soldativ Rezultati ta naslidki revolyuciyiNezalezhna i respublikanska Ugorshina bula viznana derzhavami peremozhnicyami z nebazhannyam tak samo yak i susidami rumunami chehoslovakami i novoyu derzhavoyu pivdennih slov yan Nezvazhayuchi na povalennya Gabsburgiv i rozirvannya uniyi bilshe niyakih krokiv u rozvitku i zmicnenni Ugorskoyi derzhavi zrobleno ne bulo Instituti demokratiyi viyavilisya nezdatnimi do vidnovlennya ekonomiki nacionalnoyi gordosti ta zberezhennya teritorialnoyi cilisnosti U rezultati navesni 1919 roku na zminu pravlinnya Karoyi prijshov soyuz komunistiv i livih social demokrativ yaki progolosili 21 bereznya Ugorsku Radyansku Respubliku Narodna Respublika bula vidnovlena 2 serpnya 1919 i znishena 8 serpnya regentom ercgercogom yakij vidnoviv vladu i yakogo Antanta zmusila cherez dva tizhni vidmovitisya vid vladi i povernuti respubliku sho bula viznana zakonnoyu vladoyu v Ugorshini lishe 25 veresnya togo zh roku z formuvannyam uryadu Karoya Gusara Demokratiya zh vpala pislya vhodzhennya ugorskih kontrrevolyucijnih vijsk pid komanduvannyam Miklosha Horti ta Ishtvana Betlena v Budapeshti 25 listopada 1919 roku j ogoloshennya pro restavraciyu monarhiyi z peredacheyu pitannya pro ostatochne zatverdzhennya derzhavnogo ladu vilnoobranim Nacionalnim zboram Revolyuciya ajstr dala Ugorshini pershij dosvid demokratichnogo samovryaduvannya akt yakogo sabotuvavsya politichnoyu kon yunkturoyu Lishe cherez 80 rokiv pislya padinnya Narodnoyi respubliki krayina povernulasya do parlamentskoyi demokratiyi Dolya lideriv revolyuciyi sklalasya po riznomu bezlich ministriv postrazhdalo v hodi chervonogo i bilogo teroru v 1919 1920 rr A lider revolyuciyi graf Karoyi pomer v emigraciyi u Franciyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni ne zumivshi domovitisya zi komunistichnim rezhimom PrimitkiCej den v istoriyi 16 listopada 1918 Revolyuciya ajstr Cej den v istoriyi angl Procitovano 3 travnya 2020