Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бурий пелікан | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бурий пелікан | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pelecanus occidentalis Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
 Поширення бурого пелікана | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бу́рий пеліка́н (Pelecanus occidentalis) — вид птахів з родини пеліканових. Поширений вздовж берегів Північної і Південної Америки та у Карибському басейні.
Загальна характеристика
Бурий пелікан — великий приземистий птах, довжина тіла якого досягає 1,1 — 1,4 м, розмах крил — 2,2 — 2,3 м, вага — 4-5 кг. Самці і самиці цього виду забарвлені однаково (тобто статевий диморфізм відсутній), але самиці трохи крупніші. Забарвлення дорослих птахів сіро-коричневе, з білою потилицею та задньою поверхнею шиї. Протягом шлюбного періоду задня поверхня шиї стає темно-коричневою (див. фотографію нижче). Молоді птахи мають цілком буре забарвлення із світлішим черевом. Дзьоб сірий, з великим міхуром, який вміщує приблизно в три рази більший об'єм, аніж шлунок птаха — до 10 літрів рідини. Зазвичай бурі пелікани літають зграями, формуючи в польоті V-подібний клин. На відміну від інших видів пеліканів, бурий пелікан в польоті рідко ширяє.
Розповсюдження
Бурий пелікан поширений на узбережжі Мексиканської затоки, атлантичному та тихоокеанському узбережжях США, тихоокеанському узбережжі Південної Америки на південь до північних районів Перу та на островах Карибського моря (див. карту). Після закінчення гніздового періоду цей птах трапляється на північ до Британської Колумбії та Нової Шотландії. Бурий пелікан є мешканцем винятково морського узбережжя і, на відміну від інших видів цієї родини, ніколи не гніздиться та практично ніколи не зустрічається на прісних водоймах.
Живлення
На відміну від більшості пеліканів, бурий пелікан зазвичай не збирає їжу з поверхні води, а пірнає за нею з повітря. Звичайно бурий пелікан видивляється зграйку риби, баражуючи над морем на невеликій відстані від берега. Помітивши рибу, пелікан пірнає за нею, напівсклавши крила. Занурюючись під воду, він використовує розкритий дзьоб як сачок для вичерпування риби. Потім, на поверхні, пелікан виливає воду з піддзьобового міхура, видавлюючи її через бокові щілини нещільно закритого дзьоба. Отриману таким чином здобич він ковтає, підіймаючи дзьоб догори.
Часом великі мартини намагаються викрадати здобич у пелікана — вони вистежують слушну мить, літаючи навколо або інколи навіть сідаючи пеліканові на голову, і якщо пелікан відкриє дзьоба, намагаються вихопити звідти рибу. Бурий пелікан споживає такі види риб як оселедець, (американський оселедець), кефаль, атерина та інші приповерхневі види, а також може харчуватись і ракоподібними (в основному креветками).
Гніздування та розмноження
Гніздування бурого пелікана відбувається в колоніях, що можуть налічувати до кількох тисяч пар. Самець бурого пелікана обирає місце для гнізда і після цього намагається привернути увагу самиці за допомогою характерних бокових рухів головою. Коли самиця обирає самця, він починає збирати і приносити до неї гілки, стебла очерету, суху траву та листя для гнізда. Самиця приймає ці матеріали, похитуючи головою, і використовує їх для будівництва. Загалом процес будівництва гнізда може займати більше ніж тиждень. Пелікани можуть будувати гнізда на землі, на гілках дерев або всередині кущів. Якщо гніздо розташоване на землі, пелікани можуть викопувати лапами невелике заглиблення для нього. Також цей вид пеліканів може гніздитись на скелястих урвищах або на верхівках окремих скель та скелястих островів. Останнє особливо характерне для колоній, розташованих вздовж західного узбережжя Південної Америки: деякі тамтешні острівці, завдяки існуючим там постійним колоніям пеліканів та інших морських птахів, вкриваються шаром їхнього калу (гуано) товщиною до кількох десятків метрів. На таких місцях шар гуано у прибережних країнах промислово розробляють і використовують як азотне добриво. Самиця бурого пелікана відкладає 2-3 яйця крейдяно-білого кольору через кілька днів після завершення будівництва гнізда. У висиджуванні беруть участь обоє батьків, і також вони разом по черзі доглядають пташенят. Інкубація яєць відбувається дещо незвичайно: оскільки пелікани, на відміну від інших птахів, не мають оголеної ділянки шкіри на череві, пристосованої для висиджування, вони зігрівають яйця, кладучи на них лапи, плавальні перетинки на яких у цей час потовщуються і нагріваються завдяки розширенню кровоносних судин. Протягом перших 10 днів після виведення пташенят батьки годують їх, відригуючи напівперетравлену рибу на дно гнізда, а пізніше пташенята вибирають цю відригнуту рибу безпосередньо з піддзьобових міхурів дорослих птахів. Якщо гніздо розташоване на землі або на невисоких кущах, пташенята можуть покидати його та тимчасово пересуватись навкруги (на невеликій відстані) починаючи з місячного віку. Якщо ж гніздо розташоване на дереві, пташенята покидають його, лише тоді, коли вже здатні літати (у віці від двох до трьох місяців).
Небезпеки та лімітуючі фактори
Популяція бурого пелікана вважається стабільною на узбережжі Флориди, атлантичному узбережжі США та на берегах Південної Америки, а на західному узбережжі США та на північному узбережжі Мексиканської затоки цей вид перебуває під охороною. Цей вид пеліканів дуже чутливий до хімічного забруднення середовища, особливо речовинами, які абсорбуються в організмі риб та інших морських тварин. Найнебезпечнішим хімікатом за всю історію спостережень виявився ДДТ, котрий вражає систему обміну кальцію в організмі. В результаті цього шкаралупа пташиних яєць стає тонкою та крихкою, і птахи часто розчавлюють кладку при висиджуванні. Як наслідок масового застосування ДДТ в сільському господарстві популяція бурого пелікана в 60-ті роки ХХ сторіччя швидко і майже катастрофічно скоротилася, особливо на південному узбережжі США (куди добрива виносяться з усього басейну Міссісіпі). Але після заборони застосування великої кількості добрив та отрутохімікатів (особливо це стосується пестицидів), бурий пелікан швидко відновив свою чисельність, ставши в деяких місцях дуже звичайним.
Галерея
-
![image]()
Бурий пелікан над поверхнею води -
![image]()
Ключ бурих пеліканів у польоті над Гаванською бухтою, 2006 -
![image]()
Пікіруючий бурий пелікан у районі , Каліфорнія, США, 2008 -
![image]()
Бурі пелікани у Панамській бухті, фото з пірсу Панамського яхт-клубу, 2006
Примітки
- BirdLife International (2016). . IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T22733989A95071744. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22733989A95071744.en. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 June 2018.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burij pelikan Burij pelikan Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Pelikanovi Pelecanidae Rid Pelikan Pelecanus Vid Pelikan burij Binomialna nazva Pelecanus occidentalis Linnaeus 1766 Poshirennya burogo pelikana Posilannya Vikishovishe Pelecanus occidentalis Vikividi Pelecanus occidentalis EOL 45509060 MSOP 22733989 Fossilworks 335294 Bu rij pelika n Pelecanus occidentalis vid ptahiv z rodini pelikanovih Poshirenij vzdovzh beregiv Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki ta u Karibskomu basejni Zagalna harakteristikaMolodij burij pelikan Burij pelikan velikij prizemistij ptah dovzhina tila yakogo dosyagaye 1 1 1 4 m rozmah kril 2 2 2 3 m vaga 4 5 kg Samci i samici cogo vidu zabarvleni odnakovo tobto statevij dimorfizm vidsutnij ale samici trohi krupnishi Zabarvlennya doroslih ptahiv siro korichneve z biloyu potiliceyu ta zadnoyu poverhneyu shiyi Protyagom shlyubnogo periodu zadnya poverhnya shiyi staye temno korichnevoyu div fotografiyu nizhche Molodi ptahi mayut cilkom bure zabarvlennya iz svitlishim cherevom Dzob sirij z velikim mihurom yakij vmishuye priblizno v tri razi bilshij ob yem anizh shlunok ptaha do 10 litriv ridini Zazvichaj buri pelikani litayut zgrayami formuyuchi v poloti V podibnij klin Na vidminu vid inshih vidiv pelikaniv burij pelikan v poloti ridko shiryaye RozpovsyudzhennyaZgraya burih pelikaniv Kaliforniya SShA Burij pelikan poshirenij na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki atlantichnomu ta tihookeanskomu uzberezhzhyah SShA tihookeanskomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki na pivden do pivnichnih rajoniv Peru ta na ostrovah Karibskogo morya div kartu Pislya zakinchennya gnizdovogo periodu cej ptah traplyayetsya na pivnich do Britanskoyi Kolumbiyi ta Novoyi Shotlandiyi Burij pelikan ye meshkancem vinyatkovo morskogo uzberezhzhya i na vidminu vid inshih vidiv ciyeyi rodini nikoli ne gnizditsya ta praktichno nikoli ne zustrichayetsya na prisnih vodojmah ZhivlennyaBurij pelikan sho pirnaye za riboyu Na vidminu vid bilshosti pelikaniv burij pelikan zazvichaj ne zbiraye yizhu z poverhni vodi a pirnaye za neyu z povitrya Zvichajno burij pelikan vidivlyayetsya zgrajku ribi barazhuyuchi nad morem na nevelikij vidstani vid berega Pomitivshi ribu pelikan pirnaye za neyu napivsklavshi krila Zanuryuyuchis pid vodu vin vikoristovuye rozkritij dzob yak sachok dlya vicherpuvannya ribi Potim na poverhni pelikan vilivaye vodu z piddzobovogo mihura vidavlyuyuchi yiyi cherez bokovi shilini neshilno zakritogo dzoba Otrimanu takim chinom zdobich vin kovtaye pidijmayuchi dzob dogori Chasom veliki martini namagayutsya vikradati zdobich u pelikana voni vistezhuyut slushnu mit litayuchi navkolo abo inkoli navit sidayuchi pelikanovi na golovu i yaksho pelikan vidkriye dzoba namagayutsya vihopiti zvidti ribu Burij pelikan spozhivaye taki vidi rib yak oseledec amerikanskij oseledec kefal aterina ta inshi pripoverhnevi vidi a takozh mozhe harchuvatis i rakopodibnimi v osnovnomu krevetkami Gnizduvannya ta rozmnozhennyaVarianti zabarvlennya burogo pelikana zvichajnij livoruch ta pid chas shlyubnogo periodu pravoruch Koloniya burih pelikaniv Gnizduvannya burogo pelikana vidbuvayetsya v koloniyah sho mozhut nalichuvati do kilkoh tisyach par Samec burogo pelikana obiraye misce dlya gnizda i pislya cogo namagayetsya privernuti uvagu samici za dopomogoyu harakternih bokovih ruhiv golovoyu Koli samicya obiraye samcya vin pochinaye zbirati i prinositi do neyi gilki stebla ocheretu suhu travu ta listya dlya gnizda Samicya prijmaye ci materiali pohituyuchi golovoyu i vikoristovuye yih dlya budivnictva Zagalom proces budivnictva gnizda mozhe zajmati bilshe nizh tizhden Pelikani mozhut buduvati gnizda na zemli na gilkah derev abo vseredini kushiv Yaksho gnizdo roztashovane na zemli pelikani mozhut vikopuvati lapami nevelike zagliblennya dlya nogo Takozh cej vid pelikaniv mozhe gnizditis na skelyastih urvishah abo na verhivkah okremih skel ta skelyastih ostroviv Ostannye osoblivo harakterne dlya kolonij roztashovanih vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki deyaki tamteshni ostrivci zavdyaki isnuyuchim tam postijnim koloniyam pelikaniv ta inshih morskih ptahiv vkrivayutsya sharom yihnogo kalu guano tovshinoyu do kilkoh desyatkiv metriv Na takih miscyah shar guano u priberezhnih krayinah promislovo rozroblyayut i vikoristovuyut yak azotne dobrivo Samicya burogo pelikana vidkladaye 2 3 yajcya krejdyano bilogo koloru cherez kilka dniv pislya zavershennya budivnictva gnizda U visidzhuvanni berut uchast oboye batkiv i takozh voni razom po cherzi doglyadayut ptashenyat Inkubaciya yayec vidbuvayetsya desho nezvichajno oskilki pelikani na vidminu vid inshih ptahiv ne mayut ogolenoyi dilyanki shkiri na cherevi pristosovanoyi dlya visidzhuvannya voni zigrivayut yajcya kladuchi na nih lapi plavalni peretinki na yakih u cej chas potovshuyutsya i nagrivayutsya zavdyaki rozshirennyu krovonosnih sudin Protyagom pershih 10 dniv pislya vivedennya ptashenyat batki goduyut yih vidriguyuchi napivperetravlenu ribu na dno gnizda a piznishe ptashenyata vibirayut cyu vidrignutu ribu bezposeredno z piddzobovih mihuriv doroslih ptahiv Yaksho gnizdo roztashovane na zemli abo na nevisokih kushah ptashenyata mozhut pokidati jogo ta timchasovo peresuvatis navkrugi na nevelikij vidstani pochinayuchi z misyachnogo viku Yaksho zh gnizdo roztashovane na derevi ptashenyata pokidayut jogo lishe todi koli vzhe zdatni litati u vici vid dvoh do troh misyaciv Nebezpeki ta limituyuchi faktoriBuri pelikani na skelyah v r ni Kalifornijskoyi zatoki SShA Populyaciya burogo pelikana vvazhayetsya stabilnoyu na uzberezhzhi Floridi atlantichnomu uzberezhzhi SShA ta na beregah Pivdennoyi Ameriki a na zahidnomu uzberezhzhi SShA ta na pivnichnomu uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki cej vid perebuvaye pid ohoronoyu Cej vid pelikaniv duzhe chutlivij do himichnogo zabrudnennya seredovisha osoblivo rechovinami yaki absorbuyutsya v organizmi rib ta inshih morskih tvarin Najnebezpechnishim himikatom za vsyu istoriyu sposterezhen viyavivsya DDT kotrij vrazhaye sistemu obminu kalciyu v organizmi V rezultati cogo shkaralupa ptashinih yayec staye tonkoyu ta krihkoyu i ptahi chasto rozchavlyuyut kladku pri visidzhuvanni Yak naslidok masovogo zastosuvannya DDT v silskomu gospodarstvi populyaciya burogo pelikana v 60 ti roki HH storichchya shvidko i majzhe katastrofichno skorotilasya osoblivo na pivdennomu uzberezhzhi SShA kudi dobriva vinosyatsya z usogo basejnu Missisipi Ale pislya zaboroni zastosuvannya velikoyi kilkosti dobriv ta otrutohimikativ osoblivo ce stosuyetsya pesticidiv burij pelikan shvidko vidnoviv svoyu chiselnist stavshi v deyakih miscyah duzhe zvichajnim GalereyaBurij pelikan nad poverhneyu vodi Klyuch burih pelikaniv u poloti nad Gavanskoyu buhtoyu 2006 Pikiruyuchij burij pelikan u rajoni Kaliforniya SShA 2008 Buri pelikani u Panamskij buhti foto z pirsu Panamskogo yaht klubu 2006PrimitkiBirdLife International 2016 IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T22733989A95071744 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22733989A95071744 en Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 2 June 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1