Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Деклара́ція про сувереніте́т і пра́во наро́ду Катало́нії на самови́значення — декларація, ухвалена Парламентом Каталонії 23 січня 2013 року.
У Декларації, з якої розпочинається процес здійснення права на самовизначення Каталонії, береться зобов'язання провести референдум у 2014 році. Дві основні політичні партії автономної області — Конвергенція та Єднання та Республіканська лівиця Каталонії узгоджують процес між собою.
За Декларацію проголосувало 85 депутатів парламенту (63%) зі 133 присутніх (всього депутатів — 135), проти — 41, утрималися — 2.
Повний текст Декларації в українському перекладі
(Пропонується перенести до Вікіджерел)
Преамбула
Народ Каталонії, протягом усієї своєї історії, у демократичний спосіб виявляв бажання сам керувати своєю долею для того, щоб поліпшення відбувалися швидше, щоб поліпшувалися соціальні умови та були забезпечені рівні можливості для всіх громадян, а також для розвитку власної національної культури та своєї колективної ідентичності.
Також самоврядування Каталонії спирається на історичні права каталонського народу, його демократичні установи та власні правові традиції. Парламентаризм у Каталонії зародився ще у Середньовіччі, він бере свій початок від зібрань «Миру Божого» («Pax Dei»), які обмежували феодалів, та від станово-представницьких засідань під головуванням барселонських графів.
У XIV столітті було створено «Головну Раду» або Женералітат, що протягом XVI та XVII століть стає щораз впливовішим органом урядування у Князівстві Каталонія. Падіння Барселони у 1714 році в результаті програшу у Війні за іспанську спадщину призвело до того, що король Філіп V скасував громадянське право Каталонії та розпустив державні установи відповідно до свого декрету Нуева Планта.
Подібні історичні події відбувалися і на інших територіях, що визначило спільні з Каталонією їхні мовні, культурні, соціальні та економічні особливості. Спільною ж метою стало зміцнення та розвиток таких зв'язків, починаючи від їхнього усвідомлення і взаємного визнання.
Протягом усього XX століття каталонці постійно стверджували своє бажання самим керувати Каталонією. Створення «Співдружності Каталонії» у 1914 році стало першим кроком щодо відновлення самоврядування, але її було скасована диктатурою Прімо де Рівери. З проголошенням в Іспанії «Другої республіки», у 1931 році було створено каталонський уряд під назвою «Женералітат Каталонії», який ухвалив Статут (Конституцію) автономії.
Женералітат було знову скасовано у 1939 році генералом Франко, який встановив диктатуру до 1975 року. За часів диктатури народ і уряд Каталонії чинили активний опір. Однією з основних подій боротьби за свободу, було створення у 1971 році «Асамблеї Каталонії», яка мала діяти тимчасово, до відновлення Женералітату, що було здійснено у 1977 році, коли з вигнання повернувся голова уряду (або Президент Женералітату). У перехідний період від диктатури до демократії та в контексті нової Конституції Іспанії, ухваленої 1978 року, яка визначала принципи керування автономними областями, народ Каталонії схвалив на референдумі 1979 року Статут (Конституцію) автономної Каталонії та провів у 1980 році свої перші парламентські вибори до Парламенту Каталонії.
Протягом останніх років, для того, щоб зміцнити демократію, більшість політичних і громадських сил Каталонії розпочали заходи щодо впровадження змін до політичної та правової бази. Найостанніші зміни, а саме процес реформування Статуту (Конституції) автономної Каталонії, було ініційовано Парламентом у 2005 році. Незгоди, суперечки і відмовні рішення державних органів Іспанії, серед яких особливо варто відзначити рішення Конституційного суду Іспанії за номером 31/2010, вносять негативний чинник щодо демократичного розвитку колективної волі каталонського народу, що знаходиться у межах Іспанії, та створює можливість відкату назад у тім, що стосується самоврядування. Наразі чітко зрозуміло, що це стосується політичної, правової, фінансової, соціальної, культурної та мовної складових самоврядування.
У певному сенсі, народ Каталонії висловлював бажання подолати нинішню заблоковану ситуацію в Іспанії. Численні демонстрації, зокрема 10 липня 2010 року під гаслом «Ми — нація, нам вирішувати!», та демонстрація 11 вересня 2012 року під гаслом «Каталонія — нова європейська держава!», є висловом протесту каталонського суспільства щодо відсутності поваги до рішень народу Каталонії з боку Іспанії.
27 вересня 2012, відповідно до рішення номер 742/IX, Парламент Каталонії підтвердив необхідність того, щоб народ Каталонії зміг вільно та у демократичний спосіб визначати своє майбутнє через референдум. Останні парламентські вибори у Каталонії 25 листопада 2012 року підтвердили таке бажання у чіткий та недвозначний спосіб.
Для здійснення цього процесу, Парламент Каталонії X скликання, на своєму першому засіданні, представляючи волю громадянського суспільства Каталонії, що її було висловлено у демократичний спосіб під час останніх виборів, проголошує викладену нижче «Декларацію про суверенітет і право народу Каталонії на самовизначення».
Декларація про суверенітет і право народу Каталонії на самовизначення
Відповідно до волі більшості народу Каталонії, що її було висловлено у демократичний спосіб, Парламент Каталонії ухвалює розпочати процедуру, яка ефективно дозволить реалізувати право усіх громадян Каталонії — як чоловіків, так і жінок — ухвалювати рішення щодо свого політичного майбутнього як окремої громади, відповідно до викладених нижче принципів:
— Суверенітет. Народ Каталонії є носієм політичного та юридичного суверенітету, і це визначається принципами демократії.
— Відповідність демократичним принципам. Процедура здійснення права на самовизначення буде безумовно демократичною, особливо в тім, що стосується багатоваріантності відповідей та поваги до всіх думок, через обговорення та діалог в рамках каталонського суспільства для того, щоб висловлене остаточне рішення відповідало волі більшості народу, оскільки саме це гарантуватиме фундаментальне право на самовизначення.
— Прозорість. Уся необхідна інформація та знання будуть надані як населенню, так і громадянському суспільству Каталонії для того, щоб було здійснено право на самовизначення та заохотити участь у цьому процесі.
— Діалог. Буде налагоджено діалог та перемовини з Іспанією, європейськими структурами та всім міжнародним співтовариством.
— Соціальна згуртованість. Буде забезпечено соціальну та територіальну єдність країни, що неодноразово підтверджувалося каталонським суспільством — Каталонія має бути єдиною.
— Проєвропейський підхід. Захищатимуться та просуватимуться основоположні принципи Європейського Союзу, зокрема, основоположних прав людини та громадянина, стосовно демократії, щодо прагнення до благополуччя, солідарності між народами Європи та підтримки економічних, соціальних і культурних змін.
— Законність. Усі існуючі правові демократичні процедури для реалізації права на самовизначення буде використано.
— Провідна роль Парламенту. Парламент, як інституція, що представляє народ Каталонії, має провідну роль у цьому процесі і, отже, узгоджуватиме та уточнюватиме механізми та необхідні кроки для реалізації права на самовизначення.
— Участь. Парламент Каталонії і уряд Женералітату забезпечать активну участь у цьому процесі місцевих громад та максимально можливої кількості політичних сил, економічних та соціальних структур, громадських і культурних організацій у нашій країні, а також визначать механізми для забезпечення цього принципу.
Парламент Каталонії закликає усіх громадян — як чоловіків, так і жінок — бути активними учасниками цього демократичного процесу здійснення права на самовизначення народу Каталонії.
Палац Парламенту Каталонії, 23 січня 2013 року
Повний текст Декларації в оригіналі
Preàmbul
El poble de Catalunya, al llarg de la seva història, ha manifestat democràticament la voluntat d'autogovernar-se, amb l'objectiu de millorar el progrés, el benestar i la igualtat d'oportunitats de tota la ciutadania, i per reforçar la cultura pròpia i la seva identitat col•lectiva.
L'autogovern de Catalunya es fonamenta també en els drets històrics del poble català, en les seves institucions seculars i en la tradició jurídica catalana. El parlamentarisme català té els seus fonaments en l'edat mitjana, amb les assemblees de Pau i Treva i de la Cort Comtal.
Al segle XIV es crea la Diputació del General o Generalitat, que va adquirint més autonomia fins a actuar, durant els segles XVI i XVII, com a govern del Principat de Catalunya. La caiguda de Barcelona el 1714, arran de la guerra de Successió, comportà que Felip V abolís amb el Decret de Nova Planta el dret públic català i les institucions d'autogovern.
Aquest itinerari històric ha estat compartit amb uns altres territoris, fet que ha configurat un espai comú lingüístic, cultural, social i econòmic, amb vocació de reforçar-lo i promoure'l des del reconeixement mutu.
Durant tot el segle XX la voluntat d'autogovernar-se de les catalanes i els catalans ha estat una constant. La creació de la Mancomunitat de Catalunya el 1914 suposà un primer pas en la recuperació de l'autogovern, que fou abolida per la dictadura de Primo de Rivera. Amb la proclamació de la Segona República espanyola es constituí un govern català el 1931 amb el nom de Generalitat de Catalunya, que es dotà d'un Estatut d'Autonomia.
La Generalitat fou de nou abolida el 1939 pel general Franco, que instaurà un règim dictatorial fins al 1975. La dictadura va comptar amb una resistència activa del poble i el govern de Catalunya. Una de les fites de la lluita per la llibertat és la creació de l'Assemblea de Catalunya l'any 1971, prèvia a la recuperació de la Generalitat, amb caràcter provisional, amb la tornada el 1977 del seu president a l'exili. En la transició democràtica, i en el context del nou sistema autonomista definit per la constitució espanyola del 1978, el poble de Catalunya aprovà mitjançant referèndum l'Estatut d'Autonomia de Catalunya el 1979, i celebrà les primeres eleccions al Parlament de Catalunya el 1980.
Els darrers anys, en la via de l'aprofundiment democràtic, una majoria de les forces polítiques i socials catalanes han impulsat mesures de transformació del marc polític i jurídic. La més recent, concretada en el procés de reforma de l'Estatut d'Autonomia de Catalunya iniciat pel parlament l'any 2005. Les dificultats i negatives de les institucions de l'estat espanyol, entre les quals cal destacar la sentència del Tribunal Constitucional 31/2010, comporten una negativa radical a l'evolució democràtica de les voluntats col•lectives del poble català dins l'estat espanyol i crea les bases per a una involució en l'autogovern, que avui s'expressa amb total claredat en els aspectes polítics, competencials, financers, socials, culturals i lingüístics.
D'unes quantes maneres, el poble de Catalunya ha expressat la voluntat de superar l'actual situació de bloqueig en el si de l'estat espanyol. Les manifestacions multitudinàries del 10 del juliol del 2010, amb el lema 'Som una nació, nosaltres decidim', i la de l'11de setembre del 2012, amb el lema 'Catalunya nou estat d'Europa', són expressió del rebuig de la ciutadania envers la manca de respecte a les decisions del poble de Catalunya.
Amb data 27 de setembre de 2012, mitjançant la resolució 742/IX, el Parlament de Catalunya constatà la necessitat que el poble de Catalunya pogués determinar lliurement i democràticament el seu futur col•lectiu mitjançant una consulta. Les darreres eleccions al Parlament de Catalunya del 25 de novembre de 2012 han expressat i confirmat aquesta voluntat de manera clara i inequívoca.
Per tal de portar a terme aquest procés, el Parlament de Catalunya, reunit en la primera sessió de la X legislatura, i en representació de la voluntat de la ciutadania de Catalunya expressada democràticament a les darreres eleccions, formula la següent declaració de sobirania i el dret de decidir del poble de Catalunya.
Declaració de sobirania i el dret de decidir del poble de Catalunya
D'acord amb la voluntat majoritària expressada democràticament pel poble de Catalunya, el Parlament de Catalunya acorda iniciar el procés per fer efectiu l'exercici del dret de decidir per tal que els ciutadans i les ciutadanes de Catalunya puguin decidir el seu futur polític col•lectiu, d'acord amb els principis següents:
— Sobirania. El poble de Catalunya té, per raons de legitimitat democràtica, caràcter de subjecte polític i jurídic sobirà.
— Legitimitat democràtica. El procés de l'exercici del dret de decidir serà escrupolosament democràtic, garantint especialment la pluralitat d'opcions i el respecte per totes, a través de la deliberació i el diàleg en el si de la societat catalana, amb l'objectiu que el pronunciament que en resulti sigui l'expressió majoritària de la voluntat popular, que serà el garant fonamental del dret de decidir.
— Transparència. Es facilitaran totes les eines necessàries perquè el conjunt de la població i la societat civil catalana tinguin tota la informació i el coneixement precís per a l'exercici del dret de decidir i se'n promogui la participació en el procés.
— Diàleg. Es dialogarà i es negociarà amb l'estat espanyol, les institucions europees i el conjunt de la comunitat internacional.
— Cohesió social. Es garantirà la cohesió social i territorial del país i la voluntat expressada moltes vegades per la societat catalana de mantenir Catalunya com un sol poble.
— Europeisme. Es defensaran i promouran els principis fundacionals de la Unió Europea, particularment els drets fonamentals dels ciutadans, la democràcia, el compromís amb l'estat del benestar, la solidaritat entre els pobles d'Europa i l'aposta pel progrés econòmic, social i cultural.
— Legalitat. S'utilitzaran tots els marcs legals existents per fer efectiu l'enfortiment democràtic i l'exercici del dret de decidir.
— Paper principal del parlament. El parlament, com a institució que representa el poble de Catalunya, té un paper principal en aquest procés i, per tant, s'hauran d'acordar i concretar els mecanismes i les dinàmiques de treball que garanteixin aquest principi.
— Participació. El Parlament de Catalunya i el Govern de la Generalitat han de fer partícips actius en tot aquest procés el món local, i el màxim nombre de forces polítiques, agents econòmics i socials, i entitats culturals i cíviques del nostre país, i concretar els mecanismes que garanteixin aquest principi.
El Parlament de Catalunya encoratja el conjunt de ciutadans i ciutadanes a ser actius i protagonistes d'aquest procés democràtic de l'exercici del dret de decidir del poble de Catalunya.
Palau del parlament, 23 de gener de 2013
Посилання
- УНІАН:Каталонія ухвалила декларацію про свій суверенітет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deklara ciya pro suverenite t i pra vo naro du Katalo niyi na samovi znachennya deklaraciya uhvalena Parlamentom Kataloniyi 23 sichnya 2013 roku U Deklaraciyi z yakoyi rozpochinayetsya proces zdijsnennya prava na samoviznachennya Kataloniyi beretsya zobov yazannya provesti referendum u 2014 roci Dvi osnovni politichni partiyi avtonomnoyi oblasti Konvergenciya ta Yednannya ta Respublikanska livicya Kataloniyi uzgodzhuyut proces mizh soboyu Za Deklaraciyu progolosuvalo 85 deputativ parlamentu 63 zi 133 prisutnih vsogo deputativ 135 proti 41 utrimalisya 2 Povnij tekst Deklaraciyi v ukrayinskomu perekladi Proponuyetsya perenesti do Vikidzherel Preambula Narod Kataloniyi protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi u demokratichnij sposib viyavlyav bazhannya sam keruvati svoyeyu doleyu dlya togo shob polipshennya vidbuvalisya shvidshe shob polipshuvalisya socialni umovi ta buli zabezpecheni rivni mozhlivosti dlya vsih gromadyan a takozh dlya rozvitku vlasnoyi nacionalnoyi kulturi ta svoyeyi kolektivnoyi identichnosti Takozh samovryaduvannya Kataloniyi spirayetsya na istorichni prava katalonskogo narodu jogo demokratichni ustanovi ta vlasni pravovi tradiciyi Parlamentarizm u Kataloniyi zarodivsya she u Serednovichchi vin bere svij pochatok vid zibran Miru Bozhogo Pax Dei yaki obmezhuvali feodaliv ta vid stanovo predstavnickih zasidan pid golovuvannyam barselonskih grafiv U XIV stolitti bulo stvoreno Golovnu Radu abo Zheneralitat sho protyagom XVI ta XVII stolit staye shoraz vplivovishim organom uryaduvannya u Knyazivstvi Kataloniya Padinnya Barseloni u 1714 roci v rezultati prograshu u Vijni za ispansku spadshinu prizvelo do togo sho korol Filip V skasuvav gromadyanske pravo Kataloniyi ta rozpustiv derzhavni ustanovi vidpovidno do svogo dekretu Nueva Planta Podibni istorichni podiyi vidbuvalisya i na inshih teritoriyah sho viznachilo spilni z Kataloniyeyu yihni movni kulturni socialni ta ekonomichni osoblivosti Spilnoyu zh metoyu stalo zmicnennya ta rozvitok takih zv yazkiv pochinayuchi vid yihnogo usvidomlennya i vzayemnogo viznannya Protyagom usogo XX stolittya katalonci postijno stverdzhuvali svoye bazhannya samim keruvati Kataloniyeyu Stvorennya Spivdruzhnosti Kataloniyi u 1914 roci stalo pershim krokom shodo vidnovlennya samovryaduvannya ale yiyi bulo skasovana diktaturoyu Primo de Riveri Z progoloshennyam v Ispaniyi Drugoyi respubliki u 1931 roci bulo stvoreno katalonskij uryad pid nazvoyu Zheneralitat Kataloniyi yakij uhvaliv Statut Konstituciyu avtonomiyi Zheneralitat bulo znovu skasovano u 1939 roci generalom Franko yakij vstanoviv diktaturu do 1975 roku Za chasiv diktaturi narod i uryad Kataloniyi chinili aktivnij opir Odniyeyu z osnovnih podij borotbi za svobodu bulo stvorennya u 1971 roci Asambleyi Kataloniyi yaka mala diyati timchasovo do vidnovlennya Zheneralitatu sho bulo zdijsneno u 1977 roci koli z vignannya povernuvsya golova uryadu abo Prezident Zheneralitatu U perehidnij period vid diktaturi do demokratiyi ta v konteksti novoyi Konstituciyi Ispaniyi uhvalenoyi 1978 roku yaka viznachala principi keruvannya avtonomnimi oblastyami narod Kataloniyi shvaliv na referendumi 1979 roku Statut Konstituciyu avtonomnoyi Kataloniyi ta proviv u 1980 roci svoyi pershi parlamentski vibori do Parlamentu Kataloniyi Protyagom ostannih rokiv dlya togo shob zmicniti demokratiyu bilshist politichnih i gromadskih sil Kataloniyi rozpochali zahodi shodo vprovadzhennya zmin do politichnoyi ta pravovoyi bazi Najostannishi zmini a same proces reformuvannya Statutu Konstituciyi avtonomnoyi Kataloniyi bulo inicijovano Parlamentom u 2005 roci Nezgodi superechki i vidmovni rishennya derzhavnih organiv Ispaniyi sered yakih osoblivo varto vidznachiti rishennya Konstitucijnogo sudu Ispaniyi za nomerom 31 2010 vnosyat negativnij chinnik shodo demokratichnogo rozvitku kolektivnoyi voli katalonskogo narodu sho znahoditsya u mezhah Ispaniyi ta stvoryuye mozhlivist vidkatu nazad u tim sho stosuyetsya samovryaduvannya Narazi chitko zrozumilo sho ce stosuyetsya politichnoyi pravovoyi finansovoyi socialnoyi kulturnoyi ta movnoyi skladovih samovryaduvannya U pevnomu sensi narod Kataloniyi vislovlyuvav bazhannya podolati ninishnyu zablokovanu situaciyu v Ispaniyi Chislenni demonstraciyi zokrema 10 lipnya 2010 roku pid gaslom Mi naciya nam virishuvati ta demonstraciya 11 veresnya 2012 roku pid gaslom Kataloniya nova yevropejska derzhava ye vislovom protestu katalonskogo suspilstva shodo vidsutnosti povagi do rishen narodu Kataloniyi z boku Ispaniyi 27 veresnya 2012 vidpovidno do rishennya nomer 742 IX Parlament Kataloniyi pidtverdiv neobhidnist togo shob narod Kataloniyi zmig vilno ta u demokratichnij sposib viznachati svoye majbutnye cherez referendum Ostanni parlamentski vibori u Kataloniyi 25 listopada 2012 roku pidtverdili take bazhannya u chitkij ta nedvoznachnij sposib Dlya zdijsnennya cogo procesu Parlament Kataloniyi X sklikannya na svoyemu pershomu zasidanni predstavlyayuchi volyu gromadyanskogo suspilstva Kataloniyi sho yiyi bulo vislovleno u demokratichnij sposib pid chas ostannih viboriv progoloshuye vikladenu nizhche Deklaraciyu pro suverenitet i pravo narodu Kataloniyi na samoviznachennya Deklaraciya pro suverenitet i pravo narodu Kataloniyi na samoviznachennya Vidpovidno do voli bilshosti narodu Kataloniyi sho yiyi bulo vislovleno u demokratichnij sposib Parlament Kataloniyi uhvalyuye rozpochati proceduru yaka efektivno dozvolit realizuvati pravo usih gromadyan Kataloniyi yak cholovikiv tak i zhinok uhvalyuvati rishennya shodo svogo politichnogo majbutnogo yak okremoyi gromadi vidpovidno do vikladenih nizhche principiv Suverenitet Narod Kataloniyi ye nosiyem politichnogo ta yuridichnogo suverenitetu i ce viznachayetsya principami demokratiyi Vidpovidnist demokratichnim principam Procedura zdijsnennya prava na samoviznachennya bude bezumovno demokratichnoyu osoblivo v tim sho stosuyetsya bagatovariantnosti vidpovidej ta povagi do vsih dumok cherez obgovorennya ta dialog v ramkah katalonskogo suspilstva dlya togo shob vislovlene ostatochne rishennya vidpovidalo voli bilshosti narodu oskilki same ce garantuvatime fundamentalne pravo na samoviznachennya Prozorist Usya neobhidna informaciya ta znannya budut nadani yak naselennyu tak i gromadyanskomu suspilstvu Kataloniyi dlya togo shob bulo zdijsneno pravo na samoviznachennya ta zaohotiti uchast u comu procesi Dialog Bude nalagodzheno dialog ta peremovini z Ispaniyeyu yevropejskimi strukturami ta vsim mizhnarodnim spivtovaristvom Socialna zgurtovanist Bude zabezpecheno socialnu ta teritorialnu yednist krayini sho neodnorazovo pidtverdzhuvalosya katalonskim suspilstvom Kataloniya maye buti yedinoyu Proyevropejskij pidhid Zahishatimutsya ta prosuvatimutsya osnovopolozhni principi Yevropejskogo Soyuzu zokrema osnovopolozhnih prav lyudini ta gromadyanina stosovno demokratiyi shodo pragnennya do blagopoluchchya solidarnosti mizh narodami Yevropi ta pidtrimki ekonomichnih socialnih i kulturnih zmin Zakonnist Usi isnuyuchi pravovi demokratichni proceduri dlya realizaciyi prava na samoviznachennya bude vikoristano Providna rol Parlamentu Parlament yak instituciya sho predstavlyaye narod Kataloniyi maye providnu rol u comu procesi i otzhe uzgodzhuvatime ta utochnyuvatime mehanizmi ta neobhidni kroki dlya realizaciyi prava na samoviznachennya Uchast Parlament Kataloniyi i uryad Zheneralitatu zabezpechat aktivnu uchast u comu procesi miscevih gromad ta maksimalno mozhlivoyi kilkosti politichnih sil ekonomichnih ta socialnih struktur gromadskih i kulturnih organizacij u nashij krayini a takozh viznachat mehanizmi dlya zabezpechennya cogo principu Parlament Kataloniyi zaklikaye usih gromadyan yak cholovikiv tak i zhinok buti aktivnimi uchasnikami cogo demokratichnogo procesu zdijsnennya prava na samoviznachennya narodu Kataloniyi Palac Parlamentu Kataloniyi 23 sichnya 2013 rokuPovnij tekst Deklaraciyi v originaliPreambul El poble de Catalunya al llarg de la seva historia ha manifestat democraticament la voluntat d autogovernar se amb l objectiu de millorar el progres el benestar i la igualtat d oportunitats de tota la ciutadania i per reforcar la cultura propia i la seva identitat col lectiva L autogovern de Catalunya es fonamenta tambe en els drets historics del poble catala en les seves institucions seculars i en la tradicio juridica catalana El parlamentarisme catala te els seus fonaments en l edat mitjana amb les assemblees de Pau i Treva i de la Cort Comtal Al segle XIV es crea la Diputacio del General o Generalitat que va adquirint mes autonomia fins a actuar durant els segles XVI i XVII com a govern del Principat de Catalunya La caiguda de Barcelona el 1714 arran de la guerra de Successio comporta que Felip V abolis amb el Decret de Nova Planta el dret public catala i les institucions d autogovern Aquest itinerari historic ha estat compartit amb uns altres territoris fet que ha configurat un espai comu linguistic cultural social i economic amb vocacio de reforcar lo i promoure l des del reconeixement mutu Durant tot el segle XX la voluntat d autogovernar se de les catalanes i els catalans ha estat una constant La creacio de la Mancomunitat de Catalunya el 1914 suposa un primer pas en la recuperacio de l autogovern que fou abolida per la dictadura de Primo de Rivera Amb la proclamacio de la Segona Republica espanyola es constitui un govern catala el 1931 amb el nom de Generalitat de Catalunya que es dota d un Estatut d Autonomia La Generalitat fou de nou abolida el 1939 pel general Franco que instaura un regim dictatorial fins al 1975 La dictadura va comptar amb una resistencia activa del poble i el govern de Catalunya Una de les fites de la lluita per la llibertat es la creacio de l Assemblea de Catalunya l any 1971 previa a la recuperacio de la Generalitat amb caracter provisional amb la tornada el 1977 del seu president a l exili En la transicio democratica i en el context del nou sistema autonomista definit per la constitucio espanyola del 1978 el poble de Catalunya aprova mitjancant referendum l Estatut d Autonomia de Catalunya el 1979 i celebra les primeres eleccions al Parlament de Catalunya el 1980 Els darrers anys en la via de l aprofundiment democratic una majoria de les forces politiques i socials catalanes han impulsat mesures de transformacio del marc politic i juridic La mes recent concretada en el proces de reforma de l Estatut d Autonomia de Catalunya iniciat pel parlament l any 2005 Les dificultats i negatives de les institucions de l estat espanyol entre les quals cal destacar la sentencia del Tribunal Constitucional 31 2010 comporten una negativa radical a l evolucio democratica de les voluntats col lectives del poble catala dins l estat espanyol i crea les bases per a una involucio en l autogovern que avui s expressa amb total claredat en els aspectes politics competencials financers socials culturals i linguistics D unes quantes maneres el poble de Catalunya ha expressat la voluntat de superar l actual situacio de bloqueig en el si de l estat espanyol Les manifestacions multitudinaries del 10 del juliol del 2010 amb el lema Som una nacio nosaltres decidim i la de l 11de setembre del 2012 amb el lema Catalunya nou estat d Europa son expressio del rebuig de la ciutadania envers la manca de respecte a les decisions del poble de Catalunya Amb data 27 de setembre de 2012 mitjancant la resolucio 742 IX el Parlament de Catalunya constata la necessitat que el poble de Catalunya pogues determinar lliurement i democraticament el seu futur col lectiu mitjancant una consulta Les darreres eleccions al Parlament de Catalunya del 25 de novembre de 2012 han expressat i confirmat aquesta voluntat de manera clara i inequivoca Per tal de portar a terme aquest proces el Parlament de Catalunya reunit en la primera sessio de la X legislatura i en representacio de la voluntat de la ciutadania de Catalunya expressada democraticament a les darreres eleccions formula la seguent declaracio de sobirania i el dret de decidir del poble de Catalunya Declaracio de sobirania i el dret de decidir del poble de Catalunya D acord amb la voluntat majoritaria expressada democraticament pel poble de Catalunya el Parlament de Catalunya acorda iniciar el proces per fer efectiu l exercici del dret de decidir per tal que els ciutadans i les ciutadanes de Catalunya puguin decidir el seu futur politic col lectiu d acord amb els principis seguents Sobirania El poble de Catalunya te per raons de legitimitat democratica caracter de subjecte politic i juridic sobira Legitimitat democratica El proces de l exercici del dret de decidir sera escrupolosament democratic garantint especialment la pluralitat d opcions i el respecte per totes a traves de la deliberacio i el dialeg en el si de la societat catalana amb l objectiu que el pronunciament que en resulti sigui l expressio majoritaria de la voluntat popular que sera el garant fonamental del dret de decidir Transparencia Es facilitaran totes les eines necessaries perque el conjunt de la poblacio i la societat civil catalana tinguin tota la informacio i el coneixement precis per a l exercici del dret de decidir i se n promogui la participacio en el proces Dialeg Es dialogara i es negociara amb l estat espanyol les institucions europees i el conjunt de la comunitat internacional Cohesio social Es garantira la cohesio social i territorial del pais i la voluntat expressada moltes vegades per la societat catalana de mantenir Catalunya com un sol poble Europeisme Es defensaran i promouran els principis fundacionals de la Unio Europea particularment els drets fonamentals dels ciutadans la democracia el compromis amb l estat del benestar la solidaritat entre els pobles d Europa i l aposta pel progres economic social i cultural Legalitat S utilitzaran tots els marcs legals existents per fer efectiu l enfortiment democratic i l exercici del dret de decidir Paper principal del parlament El parlament com a institucio que representa el poble de Catalunya te un paper principal en aquest proces i per tant s hauran d acordar i concretar els mecanismes i les dinamiques de treball que garanteixin aquest principi Participacio El Parlament de Catalunya i el Govern de la Generalitat han de fer particips actius en tot aquest proces el mon local i el maxim nombre de forces politiques agents economics i socials i entitats culturals i civiques del nostre pais i concretar els mecanismes que garanteixin aquest principi El Parlament de Catalunya encoratja el conjunt de ciutadans i ciutadanes a ser actius i protagonistes d aquest proces democratic de l exercici del dret de decidir del poble de Catalunya Palau del parlament 23 de gener de 2013PosilannyaUNIAN Kataloniya uhvalila deklaraciyu pro svij suverenitet Portal Kataloniya