Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генера́льна уго́да з тари́фів і торгі́влі, ГАТТ (англ. General Agreement on Tariffs and Trade (GATT)) — міжнародна угода, досягнута 30 жовтня 1947 між 23 державами у Женеві (Швейцарія), згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, і з часом усунути імпортні квоти. У 1995 перейменовано на СОТ.
| Генеральна угода з тарифів і торгівлі | |
|---|---|
 | |
| Тип | d[1][2] міжнародна організація міжнародний договір |
| Засновано | 30 жовтня 1947 |
| Офіс голови | d |
Передумови виникнення
Перед початком Першої світової війни міжнародна торгівля вже досягла значних обсягів. Тоді розвиток торговельних зв’язків полегшувався стабільністю валют і свободою руху капіталу та робочої сили.
На той час держави не відчували необхідності створення міжнародної організації торгівлі, натомість Перша світова війна порушила цю рівновагу і призвела до створення режимів майже економічної автаркії. Заходи жорстокої регламентації міжнародної торгівлі, введені під час війни, діяли й після її завершення.
Між тим країни прагнули до відродження свободи торгівлі. У зв’язку з цим з 1919 по 1939 роки було здійснено багато спроб створити механізм регулювання та розвитку міжнародної торгівлі.
У 1920 році в Брюсселі під егідою Ліги Націй відбулася фінансова конференція представників 30-и країн. Прийняті на ній резолюції стосувалися фінансово-економічних проблем. Відносно міжнародної торгівлі конференція висловила побажання, щоб кожна країна поступово переходила до принципів вільної торгівлі.
Друга міжнародна конференція з економічних питань відбулася в Генуї в 1922 році. Учасники форуму прийняли низку резолюцій щодо розвитку міжнародної торгівлі, а також її охорони. У 1927 році в Женеві відбулася третя велика економічна конференція.
Як наслідок, за кілька місяців була підписана спеціальна конвенція, згідно з якою країни брали на себе зобов’язання у шестимісячний термін зняти всі заборони й обмеження на імпорт та експорт і не замінювати їх жодними подібними заходами. Натомість конвенція не була ратифікована більшістю країн.
Хоча позитивні результати конференцій виявилися незначними, але саме в цей період було закладено основи сучасного правового підґрунтя міжнародної торгівлі - прийнято конвенції про спрощення митних формальностей (1923 р.) міжнародний торговельний арбітраж (1924 р.), охорону промислової власності (1925 р.), продукцію промисловості вторинної переробки металів (1929 р.).
Останню передвоєнну конференцію було скликано у 1933 році в Лондоні. З того часу і до Другої світової війни спроби лібералізації торгівлі не мали великого значення, однак після неї всі питання, які обговорювалися раніше, знову опинилися в центрі уваги.
До кінця Другої світової війни стало очевидно, що двосторонні угоди мають серйозні недоліки. Імпортні квоти використовувалися як загрози проти використання квот іншими країнами, а від зниження тарифів відмовлялися з побоюванням, що треті країни можуть витягти з них вигоду. Був потрібен багатосторонній підхід, і США взяли на себе ініціативу з формування ГАТТ [2].
Історія діяльності
Багатостороння міжурядова угода про зниження обмежень у міжнародній торгівлі, укладена провідними торговими країнами світу.
Після переговорів між 23 державами в 1947 в Женеві угода набула чинності 1 січня 1948. До 1994 року 111 держав були повними членами ГАТТ і 22 країни - асоційованими членами.
У число країн, що підписали угоду, а також членів, які мають особливий або тимчасовий статус, входили США, країни британської Співдружності, більшість держав Європи і багато країн Латинської Америки, Африки та Азії, включаючи Японію, Індію та Пакистан. На ці країни у сукупності припадало понад 80% міжнародної торгівлі. Угоди в рамках ГАТТ не зачіпали політичних взаємин країн і не захищали їх від ембарго або несприятливого торгового режиму з боку інших країн-учасниць.
Торгові угоди, досягнуті міністрами на конференціях ГАТТ, підлягали остаточного затвердження урядами. ГАТТ було замінено Світовою організацією торгівлі (СОТ) 1 січня 1995p.[2]
Функції
ГАТТ мала три істотних риси:
- зниження тарифів;
- визначення принципів і правил, що регулюють імпорт та експорт;
- періодичні зустрічі, які забезпечували міжнародний форум для обговорення проблем торгівлі.
У результаті переговорів про тарифи імпортні мита і тарифні пільги могли бути збережені або усунені. Графіки зниження тарифів включали понад 60 000 товарів, охоплюючи більшу частину світової торгівлі. Переговори починалися на двосторонній основі і перетворилися на багатосторонні при розробці графіка зниження тарифів для всіх країн-учасниць.
Принципи і правила ГАТТ гарантували зниження тарифів і доповнювали його ослабленням інших обмежень у світовій торгівлі, таких, як імпортні квоти, податкові збори і адміністративні заходи регулювання. Умови ГАТТ поширювали на всі країни-учасниці, а саме режим найбільшого сприяння в області тарифів, митних зборів і податкових зборів [2].
Раунди торгових переговорів
Найбільший прогрес у лібералізації міжнародної торгівлі був досягнутий у ході міжнародних торговельних переговорів або "торгових раундів", які проводилися під егідою ГАТТ. Хоча торгові раунди найчастіше носили затяжний характер, тим не менше вони були комплексним підходом до торгових переговорів, тобто таким, що має ряд переваг перед переговорами, на яких кожне питання обговорюється не в "пакеті" чи комплексно, а окремо від інших.
По-перше, торговий раунд дозволяє учасникам одержати гарантовані переваги з широкого кола питань.
По-друге, жертви, на які необхідно піти тим чи іншим країнам, найчастіше нелегко обґрунтувати з міркувань внутрішньої політики, але ці ж самі поступки приймаються більш охоче, якщо вони представлені в одному контексті чи "пакеті" з відчутними політичними й економічними вигодами.
По-третє, країни, що розвиваються й інші менш впливові учасники переговорів мають більше шансів вплинути на міжнародну систему в контексті раунду, ніж якби на все впливали двосторонні відносини між основними торговими державами.
Більшість торгових раундів ГАТТ на початкових етапах були присвячені продовженню процесу зниження тарифів. Періодичні зустрічі в рамках ГАТТ сприяли зростанню міжнародної торгівлі. За першою зустріччю в Женеві (1947-1948) пішли переговори в Аннесі [ 5 січня 2012 у Wayback Machine.] (Франція) в 1949; Торки (Англія) в 1951; Женеві в 1956, 1960-1962 і 1964-1967. Шоста зустріч (1964-1967), відома як раунд Кеннеді, привела до угоди 50 країн-учасниць про зниження тарифів у середньому на одну третину. Сьома зустріч, що проходила в Токіо з 1973 по 1979, привела до аналогічного угоди 99 країн.
Токійський раунд розглянув також проблеми, підняті країнами, що розвиваються. Восьма і заключна зустріч, відома як Уругвайський раунд, проходила з 1988 по 1993. Вона привела до глобального зниження тарифів до 40%, різкого скорочення державних торговельних субсидій та лібералізації торгівлі послугами [[https://web.archive.org/web/20160306005718/http://ecolib.com.ua/article.php?article=979&book=10 Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [4]].
| Місце проведення | роки | кількість країн | питання | результати |
|---|---|---|---|---|
| Женева, Швейцарія | 1947 | 23 | Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицію | поступки щодо 45000 тарифних позицій |
| Аннесі, Франція | 1949 | 29 | Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицію | 5000 тарифних поступок; 9 приєднань |
| Торкі, Англія | 1951 | 32 | Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицію | 8700 тарифних поступок; 4 приєднання |
| Женева, Швейцарія | 1956 | 33 | Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицію | помірне зниження |
| Женева, Швейцарія | 1960-1961 | 39 | Тарифи: переговори на основі запитів та пропозицій послідовно позиція за позицію, викликані частково необхідністю збалансувати постуки після створення ЄЕС | обмін 4400 поступками; відхилення пропозиції ЄЕС щодо 20% лінійного зниження тарифів на промислові товари |
| Женева, Швейцарія (раунд Кеннеді) | 1964-1967 | 74 | Тарифи: формульний підхід (лінійне зниження) та переговори позиція за позицію Нетарифні заходи: антидемпінг, митна оцінка | середній рівень тарифів зменшився на 35%; зв‘язано 33000 тарифних ліній; угоди про митну оцінку та антидемпінг |
| Женева, Швейцарія (Токійський раунд) | 1973-1979 | 99 | Тарифи: формульний підхід з виключеннями Нетарифні заходи: антидемпінг, митна оцінка, субсидії та компенсаційні заходи, державні закупівлі, ліцензування імпорту, стандарти на продукцію, захисні заходи, спеціальний та диференційований режим для країн, що розвиваються | середній рівень тарифів зменшився на третину до 6% на промисловий імпорт країн ОЕСР; узгоджено добровільні кодекси поведінки щодо всіх нетарифних питань, крім захисних заходів |
| Пунта-дель-Есте, Уругвай; Марракеш, Марокко (Уругвайський раунд) | 1986-1994 | 117 | Тарифи: формульний підхід та переговори позиція за позицією Нетарифні заходи: всі питання Токійського раунду плюс послуги, інтелектуальна власність, передвідвантажувальна інспекція, Правила походження, пов‘язані з торгівлею інвестиційні заходи, врегулювання спорів, прозорість та огляд торгової політики | середній рівень тарифів знов в середньому зменшився на третину; врегульовано питання торгівлі текстилем та одягом, сільськогосподарською продукцією; створення СОТ; нові угоди про послуги та ТРІПС; більшість кодексів Токійського раунду розповсюджено на всіх членів СОТ |
| Женева (Доський раунд розвитку) | 2001 | 144 | Послуги, доступ до ринку, сільське господарство, торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, врегулювання суперечок, інші питання | - |
Раунд Кеннеді
У раунді Кеннеді взяли участь 46 країн, хоча кількість членів у ГАТТ до кінця раунду досягла 74. Щодо промислових товарів було запроваджено новий метод ведення тарифних переговорів - загальний формульний підхід, результатом якого стало 35% зниження середнього рівня тарифів на ці товари.
Переговори "позиція за позицію" стосовно сільськогосподарської продукції були менш успішними. Раунд Кеннеді, названий на честь Президента США. У результаті було прийнято Кодекс про антидемпінг, угоду про процедури митної оцінки США на певну продукцію. Також раунд Кеннеді став відомим внаслідок того, що на ньому було прийнято першу країну з централізованою економікою - Польщу, яка приєдналась до Угоди наприкінці раунду, а також щодо надання преференційного режиму на користь країн, що розвиваються. Це було включено в частину IV Генеральної угоди 1965 року. Починаючи з раунду Кеннеді увага країн-учасниць переноситься на питання нетарифних обмежень і проблеми торгівлі сільськогосподарською продукцією [[https://web.archive.org/web/20160306005718/http://ecolib.com.ua/article.php?article=979&book=10 Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [4]].
Токійський раунд
У Токійському раунді взяли участь 99 країн, на які припадало вже 90 % обсягів світової торгівлі. Тарифи було зменшено на тисячі промислових та сільськогосподарських товарів. Загальний обсяг торгівлі, на які вплинули взяті зобов'язання, дорівнював 300 млрд доларів США (за показниками імпорту 1981 року). Токійський раунд завершився прийняттям низки специфічних угод, які включали правила стосовно преференційних тарифів та нетарифного режиму на користь країн, що розвиваються, та ряд кодексів щодо нетарифних заходів та специфічних продуктів.
Було узгоджено кодекси про субсидії та компенсаційні заходи, технічні бар'єри в торгівлі (стандарти на продукцію), державні закупки, митну оцінку товарів, процедури ліцензування імпорту, антидемпінг (перегляд кодексу, прийнятого в результаті раунду Кеннеді)[[https://web.archive.org/web/20160306005718/http://ecolib.com.ua/article.php?article=979&book=10 Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [4]].
Уругвайський раунд
Про необхідність переговорів, які надалі здобули популярність як Уругвайський раунд, вперше заговорили в листопаді 1982 р. на нараді міністрів держав-членів ГАТТ у Женеві. Хоча міністри ставили перед собою завдання почати нові великі переговори, нарада зайшла в глухий кут з питання про торгівлю сільськогосподарською продукцією і багатьма розглядалося як невдача.
У вересні 1986 р. в Пунта-дель-Есте, Уругвай, ухвалено рішення про початок Уругвайського раунду. На цій зустрічі було прийнято порядок денний переговорів, у якій охоплювалися практично ще не вирішені питання торгової політики, включаючи розширення системи торгівлі по ряду нових напрямків.
Насамперед, мова йшла про торгівлю послугами та інтелектуальної власності. До 1988 р. переговори досягли стадії "підведення проміжних підсумків", яке відбулося на нараді міністрів у Монреалі, Канада. До грудня 1991 р. був підготовлений всеосяжний проект "Заключного акту", в який увійшли юридичні тексти, прийняття яких означало виконання кожного розділу мандата переговорів, за винятком рішень, що стосуються питання про доступ до ринків, який був винесений на обговорення на переговорах в Женеві. Делегати періодично встановлювали крайній термін закінчення раунду, але ці терміни постійно порушуватися.
Перелік розбіжностей зростав і зростав: слідом за торгівлею сільськогосподарською продукцією в нього додатися питання торгівлі послугами, доступ до ринків, антидемпінгові правила і, нарешті, пропозиція про створення нової організації.
Від вирішення ключових розбіжностей між Сполученими Штатами Америки та Європейським Співтовариством залежали всі надії на успішне завершення переговорів. Лише до 15 грудня 1993 р. усі питання були остаточно узгоджені і вирішені. Тоді ж завершилися і переговори про доступ на ринки товарів і послуг. Міністри з 125 країн, які брали участь в переговорах, підписали заключний документ 15 квітня 1994 на нараді в Марракеші, Марокко [[https://web.archive.org/web/20160306005718/http://ecolib.com.ua/article.php?article=979&book=10 Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [3]].
Дохійський раунд
Перший раунд в рамках СОТ - розпочато 14 листопада 2001 року, на IV Конференції Міністрів СОТ, що проходила в м.Доха, Катар. Прийнята Декларація IV Конференції Міністрів СОТ визначила напрямки та створила вихідну базу для подальших торгових переговорів з широкого кола питань: подальшу лібералізацію торгівлі сільськогосподарською продукцією, промисловою продукцією, послугами, зниження імпортного тарифу з особливою увагою на усунення тарифних піків; вдосконалення торговельних аспектів захисту прав інтелектуальної власності, а також існуючих правил здійснення державних закупівель, процедур митного оформлення та митної оцінки, механізму захисту внутрішніх ринків від недобросовісної конкуренції (антидемпінгові, компенсаційні заходи)[[https://web.archive.org/web/20160306005718/http://ecolib.com.ua/article.php?article=979&book=10 Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [4]].
Див. також
Джерела
- [[https://www.webcitation.org/69Yyg7EEb?url=http://dic.academic.ru/ Архівовано 31 липня 2012 у WebCite] Енциклопедія Кольєра]
- [[https://web.archive.org/web/20120511091312/http://ecolib.com.ua/ Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.] Електронна бібліотека сайту ecolib ]
- [[https://web.archive.org/web/20120501180833/http://uamconsult.com/ Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] Електронна бібліотека сайту uamconsult]
Література
- А. В. Склепова. Генеральна угода з тарифів і торгівлі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
- [[https://web.archive.org/web/20160806013736/http://cyclop.com.ua/content/view/1015/58/1/20/#42484 Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] Генеральна угода про тарифи і торгівлю] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Генеральна угода про тарифи й торгівлю // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Див. також
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592
- https://www.lanacion.com.ar/sociedad/de-cristina-kirchner-mauricio-macri-que-hacian-nid2519776
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genera lna ugo da z tari fiv i torgi vli GATT angl General Agreement on Tariffs and Trade GATT mizhnarodna ugoda dosyagnuta 30 zhovtnya 1947 mizh 23 derzhavami u Zhenevi Shvejcariya zgidno z yakoyu kozhna z nih pogodilasya zabezpechiti inshim rivnij i nediskriminacijnij rezhim torgivli skorochuvati stavki mita na osnovi bagatostoronnih domovlenostej i z chasom usunuti importni kvoti U 1995 perejmenovano na SOT Generalna ugoda z tarifiv i torgivliTipd 1 2 mizhnarodna organizaciya mizhnarodnij dogovirZasnovano30 zhovtnya 1947Ofis golovidPeredumovi viniknennyaPered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni mizhnarodna torgivlya vzhe dosyagla znachnih obsyagiv Todi rozvitok torgovelnih zv yazkiv polegshuvavsya stabilnistyu valyut i svobodoyu ruhu kapitalu ta robochoyi sili Na toj chas derzhavi ne vidchuvali neobhidnosti stvorennya mizhnarodnoyi organizaciyi torgivli natomist Persha svitova vijna porushila cyu rivnovagu i prizvela do stvorennya rezhimiv majzhe ekonomichnoyi avtarkiyi Zahodi zhorstokoyi reglamentaciyi mizhnarodnoyi torgivli vvedeni pid chas vijni diyali j pislya yiyi zavershennya Mizh tim krayini pragnuli do vidrodzhennya svobodi torgivli U zv yazku z cim z 1919 po 1939 roki bulo zdijsneno bagato sprob stvoriti mehanizm regulyuvannya ta rozvitku mizhnarodnoyi torgivli U 1920 roci v Bryusseli pid egidoyu Ligi Nacij vidbulasya finansova konferenciya predstavnikiv 30 i krayin Prijnyati na nij rezolyuciyi stosuvalisya finansovo ekonomichnih problem Vidnosno mizhnarodnoyi torgivli konferenciya vislovila pobazhannya shob kozhna krayina postupovo perehodila do principiv vilnoyi torgivli Druga mizhnarodna konferenciya z ekonomichnih pitan vidbulasya v Genuyi v 1922 roci Uchasniki forumu prijnyali nizku rezolyucij shodo rozvitku mizhnarodnoyi torgivli a takozh yiyi ohoroni U 1927 roci v Zhenevi vidbulasya tretya velika ekonomichna konferenciya Yak naslidok za kilka misyaciv bula pidpisana specialna konvenciya zgidno z yakoyu krayini brali na sebe zobov yazannya u shestimisyachnij termin znyati vsi zaboroni j obmezhennya na import ta eksport i ne zaminyuvati yih zhodnimi podibnimi zahodami Natomist konvenciya ne bula ratifikovana bilshistyu krayin Hocha pozitivni rezultati konferencij viyavilisya neznachnimi ale same v cej period bulo zakladeno osnovi suchasnogo pravovogo pidgruntya mizhnarodnoyi torgivli prijnyato konvenciyi pro sproshennya mitnih formalnostej 1923 r mizhnarodnij torgovelnij arbitrazh 1924 r ohoronu promislovoyi vlasnosti 1925 r produkciyu promislovosti vtorinnoyi pererobki metaliv 1929 r Ostannyu peredvoyennu konferenciyu bulo sklikano u 1933 roci v Londoni Z togo chasu i do Drugoyi svitovoyi vijni sprobi liberalizaciyi torgivli ne mali velikogo znachennya odnak pislya neyi vsi pitannya yaki obgovoryuvalisya ranishe znovu opinilisya v centri uvagi Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni stalo ochevidno sho dvostoronni ugodi mayut serjozni nedoliki Importni kvoti vikoristovuvalisya yak zagrozi proti vikoristannya kvot inshimi krayinami a vid znizhennya tarifiv vidmovlyalisya z poboyuvannyam sho treti krayini mozhut vityagti z nih vigodu Buv potriben bagatostoronnij pidhid i SShA vzyali na sebe iniciativu z formuvannya GATT 2 Istoriya diyalnostiBagatostoronnya mizhuryadova ugoda pro znizhennya obmezhen u mizhnarodnij torgivli ukladena providnimi torgovimi krayinami svitu Pislya peregovoriv mizh 23 derzhavami v 1947 v Zhenevi ugoda nabula chinnosti 1 sichnya 1948 Do 1994 roku 111 derzhav buli povnimi chlenami GATT i 22 krayini asocijovanimi chlenami U chislo krayin sho pidpisali ugodu a takozh chleniv yaki mayut osoblivij abo timchasovij status vhodili SShA krayini britanskoyi Spivdruzhnosti bilshist derzhav Yevropi i bagato krayin Latinskoyi Ameriki Afriki ta Aziyi vklyuchayuchi Yaponiyu Indiyu ta Pakistan Na ci krayini u sukupnosti pripadalo ponad 80 mizhnarodnoyi torgivli Ugodi v ramkah GATT ne zachipali politichnih vzayemin krayin i ne zahishali yih vid embargo abo nespriyatlivogo torgovogo rezhimu z boku inshih krayin uchasnic Torgovi ugodi dosyagnuti ministrami na konferenciyah GATT pidlyagali ostatochnogo zatverdzhennya uryadami GATT bulo zamineno Svitovoyu organizaciyeyu torgivli SOT 1 sichnya 1995p 2 FunkciyiGATT mala tri istotnih risi znizhennya tarifiv viznachennya principiv i pravil sho regulyuyut import ta eksport periodichni zustrichi yaki zabezpechuvali mizhnarodnij forum dlya obgovorennya problem torgivli U rezultati peregovoriv pro tarifi importni mita i tarifni pilgi mogli buti zberezheni abo usuneni Grafiki znizhennya tarifiv vklyuchali ponad 60 000 tovariv ohoplyuyuchi bilshu chastinu svitovoyi torgivli Peregovori pochinalisya na dvostoronnij osnovi i peretvorilisya na bagatostoronni pri rozrobci grafika znizhennya tarifiv dlya vsih krayin uchasnic Principi i pravila GATT garantuvali znizhennya tarifiv i dopovnyuvali jogo oslablennyam inshih obmezhen u svitovij torgivli takih yak importni kvoti podatkovi zbori i administrativni zahodi regulyuvannya Umovi GATT poshiryuvali na vsi krayini uchasnici a same rezhim najbilshogo spriyannya v oblasti tarifiv mitnih zboriv i podatkovih zboriv 2 Raundi torgovih peregovorivNajbilshij progres u liberalizaciyi mizhnarodnoyi torgivli buv dosyagnutij u hodi mizhnarodnih torgovelnih peregovoriv abo torgovih raundiv yaki provodilisya pid egidoyu GATT Hocha torgovi raundi najchastishe nosili zatyazhnij harakter tim ne menshe voni buli kompleksnim pidhodom do torgovih peregovoriv tobto takim sho maye ryad perevag pered peregovorami na yakih kozhne pitannya obgovoryuyetsya ne v paketi chi kompleksno a okremo vid inshih Po pershe torgovij raund dozvolyaye uchasnikam oderzhati garantovani perevagi z shirokogo kola pitan Po druge zhertvi na yaki neobhidno piti tim chi inshim krayinam najchastishe nelegko obgruntuvati z mirkuvan vnutrishnoyi politiki ale ci zh sami postupki prijmayutsya bilsh ohoche yaksho voni predstavleni v odnomu konteksti chi paketi z vidchutnimi politichnimi j ekonomichnimi vigodami Po tretye krayini sho rozvivayutsya j inshi mensh vplivovi uchasniki peregovoriv mayut bilshe shansiv vplinuti na mizhnarodnu sistemu v konteksti raundu nizh yakbi na vse vplivali dvostoronni vidnosini mizh osnovnimi torgovimi derzhavami Bilshist torgovih raundiv GATT na pochatkovih etapah buli prisvyacheni prodovzhennyu procesu znizhennya tarifiv Periodichni zustrichi v ramkah GATT spriyali zrostannyu mizhnarodnoyi torgivli Za pershoyu zustrichchyu v Zhenevi 1947 1948 pishli peregovori v Annesi 5 sichnya 2012 u Wayback Machine Franciya v 1949 Torki Angliya v 1951 Zhenevi v 1956 1960 1962 i 1964 1967 Shosta zustrich 1964 1967 vidoma yak raund Kennedi privela do ugodi 50 krayin uchasnic pro znizhennya tarifiv u serednomu na odnu tretinu Soma zustrich sho prohodila v Tokio z 1973 po 1979 privela do analogichnogo ugodi 99 krayin Tokijskij raund rozglyanuv takozh problemi pidnyati krayinami sho rozvivayutsya Vosma i zaklyuchna zustrich vidoma yak Urugvajskij raund prohodila z 1988 po 1993 Vona privela do globalnogo znizhennya tarifiv do 40 rizkogo skorochennya derzhavnih torgovelnih subsidij ta liberalizaciyi torgivli poslugami https web archive org web 20160306005718 http ecolib com ua article php article 979 amp book 10 Arhivovano6 bereznya 2016 u Wayback Machine 4 Misce provedennya roki kilkist krayin pitannya rezultati Zheneva Shvejcariya 1947 23 Tarifi peregovori na osnovi zapitiv ta propozicij poslidovno poziciya za poziciyu postupki shodo 45000 tarifnih pozicij Annesi Franciya 1949 29 Tarifi peregovori na osnovi zapitiv ta propozicij poslidovno poziciya za poziciyu 5000 tarifnih postupok 9 priyednan Torki Angliya 1951 32 Tarifi peregovori na osnovi zapitiv ta propozicij poslidovno poziciya za poziciyu 8700 tarifnih postupok 4 priyednannya Zheneva Shvejcariya 1956 33 Tarifi peregovori na osnovi zapitiv ta propozicij poslidovno poziciya za poziciyu pomirne znizhennya Zheneva Shvejcariya 1960 1961 39 Tarifi peregovori na osnovi zapitiv ta propozicij poslidovno poziciya za poziciyu viklikani chastkovo neobhidnistyu zbalansuvati postuki pislya stvorennya YeES obmin 4400 postupkami vidhilennya propoziciyi YeES shodo 20 linijnogo znizhennya tarifiv na promislovi tovari Zheneva Shvejcariya raund Kennedi 1964 1967 74 Tarifi formulnij pidhid linijne znizhennya ta peregovori poziciya za poziciyu Netarifni zahodi antidemping mitna ocinka serednij riven tarifiv zmenshivsya na 35 zv yazano 33000 tarifnih linij ugodi pro mitnu ocinku ta antidemping Zheneva Shvejcariya Tokijskij raund 1973 1979 99 Tarifi formulnij pidhid z viklyuchennyami Netarifni zahodi antidemping mitna ocinka subsidiyi ta kompensacijni zahodi derzhavni zakupivli licenzuvannya importu standarti na produkciyu zahisni zahodi specialnij ta diferencijovanij rezhim dlya krayin sho rozvivayutsya serednij riven tarifiv zmenshivsya na tretinu do 6 na promislovij import krayin OESR uzgodzheno dobrovilni kodeksi povedinki shodo vsih netarifnih pitan krim zahisnih zahodiv Punta del Este Urugvaj Marrakesh Marokko Urugvajskij raund 1986 1994 117 Tarifi formulnij pidhid ta peregovori poziciya za poziciyeyu Netarifni zahodi vsi pitannya Tokijskogo raundu plyus poslugi intelektualna vlasnist peredvidvantazhuvalna inspekciya Pravila pohodzhennya pov yazani z torgivleyu investicijni zahodi vregulyuvannya sporiv prozorist ta oglyad torgovoyi politiki serednij riven tarifiv znov v serednomu zmenshivsya na tretinu vregulovano pitannya torgivli tekstilem ta odyagom silskogospodarskoyu produkciyeyu stvorennya SOT novi ugodi pro poslugi ta TRIPS bilshist kodeksiv Tokijskogo raundu rozpovsyudzheno na vsih chleniv SOT Zheneva Doskij raund rozvitku 2001 144 Poslugi dostup do rinku silske gospodarstvo torgovelni aspekti prav intelektualnoyi vlasnosti vregulyuvannya superechok inshi pitannya Raund Kennedi U raundi Kennedi vzyali uchast 46 krayin hocha kilkist chleniv u GATT do kincya raundu dosyagla 74 Shodo promislovih tovariv bulo zaprovadzheno novij metod vedennya tarifnih peregovoriv zagalnij formulnij pidhid rezultatom yakogo stalo 35 znizhennya serednogo rivnya tarifiv na ci tovari Peregovori poziciya za poziciyu stosovno silskogospodarskoyi produkciyi buli mensh uspishnimi Raund Kennedi nazvanij na chest Prezidenta SShA U rezultati bulo prijnyato Kodeks pro antidemping ugodu pro proceduri mitnoyi ocinki SShA na pevnu produkciyu Takozh raund Kennedi stav vidomim vnaslidok togo sho na nomu bulo prijnyato pershu krayinu z centralizovanoyu ekonomikoyu Polshu yaka priyednalas do Ugodi naprikinci raundu a takozh shodo nadannya preferencijnogo rezhimu na korist krayin sho rozvivayutsya Ce bulo vklyucheno v chastinu IV Generalnoyi ugodi 1965 roku Pochinayuchi z raundu Kennedi uvaga krayin uchasnic perenositsya na pitannya netarifnih obmezhen i problemi torgivli silskogospodarskoyu produkciyeyu https web archive org web 20160306005718 http ecolib com ua article php article 979 amp book 10 Arhivovano6 bereznya 2016 u Wayback Machine 4 Tokijskij raund U Tokijskomu raundi vzyali uchast 99 krayin na yaki pripadalo vzhe 90 obsyagiv svitovoyi torgivli Tarifi bulo zmensheno na tisyachi promislovih ta silskogospodarskih tovariv Zagalnij obsyag torgivli na yaki vplinuli vzyati zobov yazannya dorivnyuvav 300 mlrd dolariv SShA za pokaznikami importu 1981 roku Tokijskij raund zavershivsya prijnyattyam nizki specifichnih ugod yaki vklyuchali pravila stosovno preferencijnih tarifiv ta netarifnogo rezhimu na korist krayin sho rozvivayutsya ta ryad kodeksiv shodo netarifnih zahodiv ta specifichnih produktiv Bulo uzgodzheno kodeksi pro subsidiyi ta kompensacijni zahodi tehnichni bar yeri v torgivli standarti na produkciyu derzhavni zakupki mitnu ocinku tovariv proceduri licenzuvannya importu antidemping pereglyad kodeksu prijnyatogo v rezultati raundu Kennedi https web archive org web 20160306005718 http ecolib com ua article php article 979 amp book 10 Arhivovano6 bereznya 2016 u Wayback Machine 4 Urugvajskij raund Pro neobhidnist peregovoriv yaki nadali zdobuli populyarnist yak Urugvajskij raund vpershe zagovorili v listopadi 1982 r na naradi ministriv derzhav chleniv GATT u Zhenevi Hocha ministri stavili pered soboyu zavdannya pochati novi veliki peregovori narada zajshla v gluhij kut z pitannya pro torgivlyu silskogospodarskoyu produkciyeyu i bagatma rozglyadalosya yak nevdacha U veresni 1986 r v Punta del Este Urugvaj uhvaleno rishennya pro pochatok Urugvajskogo raundu Na cij zustrichi bulo prijnyato poryadok dennij peregovoriv u yakij ohoplyuvalisya praktichno she ne virisheni pitannya torgovoyi politiki vklyuchayuchi rozshirennya sistemi torgivli po ryadu novih napryamkiv Nasampered mova jshla pro torgivlyu poslugami ta intelektualnoyi vlasnosti Do 1988 r peregovori dosyagli stadiyi pidvedennya promizhnih pidsumkiv yake vidbulosya na naradi ministriv u Monreali Kanada Do grudnya 1991 r buv pidgotovlenij vseosyazhnij proekt Zaklyuchnogo aktu v yakij uvijshli yuridichni teksti prijnyattya yakih oznachalo vikonannya kozhnogo rozdilu mandata peregovoriv za vinyatkom rishen sho stosuyutsya pitannya pro dostup do rinkiv yakij buv vinesenij na obgovorennya na peregovorah v Zhenevi Delegati periodichno vstanovlyuvali krajnij termin zakinchennya raundu ale ci termini postijno porushuvatisya Perelik rozbizhnostej zrostav i zrostav slidom za torgivleyu silskogospodarskoyu produkciyeyu v nogo dodatisya pitannya torgivli poslugami dostup do rinkiv antidempingovi pravila i nareshti propoziciya pro stvorennya novoyi organizaciyi Vid virishennya klyuchovih rozbizhnostej mizh Spoluchenimi Shtatami Ameriki ta Yevropejskim Spivtovaristvom zalezhali vsi nadiyi na uspishne zavershennya peregovoriv Lishe do 15 grudnya 1993 r usi pitannya buli ostatochno uzgodzheni i virisheni Todi zh zavershilisya i peregovori pro dostup na rinki tovariv i poslug Ministri z 125 krayin yaki brali uchast v peregovorah pidpisali zaklyuchnij dokument 15 kvitnya 1994 na naradi v Marrakeshi Marokko https web archive org web 20160306005718 http ecolib com ua article php article 979 amp book 10 Arhivovano6 bereznya 2016 u Wayback Machine 3 Dohijskij raund Pershij raund v ramkah SOT rozpochato 14 listopada 2001 roku na IV Konferenciyi Ministriv SOT sho prohodila v m Doha Katar Prijnyata Deklaraciya IV Konferenciyi Ministriv SOT viznachila napryamki ta stvorila vihidnu bazu dlya podalshih torgovih peregovoriv z shirokogo kola pitan podalshu liberalizaciyu torgivli silskogospodarskoyu produkciyeyu promislovoyu produkciyeyu poslugami znizhennya importnogo tarifu z osoblivoyu uvagoyu na usunennya tarifnih pikiv vdoskonalennya torgovelnih aspektiv zahistu prav intelektualnoyi vlasnosti a takozh isnuyuchih pravil zdijsnennya derzhavnih zakupivel procedur mitnogo oformlennya ta mitnoyi ocinki mehanizmu zahistu vnutrishnih rinkiv vid nedobrosovisnoyi konkurenciyi antidempingovi kompensacijni zahodi https web archive org web 20160306005718 http ecolib com ua article php article 979 amp book 10 Arhivovano6 bereznya 2016 u Wayback Machine 4 Div takozhAntidempingove zakonodavstvoDzherela https www webcitation org 69Yyg7EEb url http dic academic ru Arhivovano31 lipnya 2012 u WebCite Enciklopediya Kolyera https web archive org web 20120511091312 http ecolib com ua Arhivovano11 travnya 2012 u Wayback Machine Elektronna biblioteka sajtu ecolib https web archive org web 20120501180833 http uamconsult com Arhivovano1 travnya 2012 u Wayback Machine Elektronna biblioteka sajtu uamconsult LiteraturaA V Sklepova Generalna ugoda z tarifiv i torgivli Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 https web archive org web 20160806013736 http cyclop com ua content view 1015 58 1 20 42484 Arhivovano6 serpnya 2016 u Wayback Machine Generalna ugoda pro tarifi i torgivlyu Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Generalna ugoda pro tarifi j torgivlyu Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Div takozhTransatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvo Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https unesdoc unesco org ark 48223 pf0000260592 https www lanacion com ar sociedad de cristina kirchner mauricio macri que hacian nid2519776