Георгій Аркадійович Арбатов (19 травня 1923, Херсон Українська РСР — 1 жовтня 2010, Москва, Росія) — російський політолог, учений-американіст. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1971—1976 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.
Арбатов Георгій Аркадійович | |
---|---|
Народився | 19 травня 1923[1][2][3] Херсон, Херсонська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР[1] |
Помер | 1 жовтня 2010[4][2][…] (87 років) Москва, Росія[5] ·злоякісна пухлина |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | геополітик, політик, журналіст |
Alma mater | Московський державний інститут міжнародних відносин |
Галузь | політолог[d] |
Заклад | Інститут США та Канади РАН |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Вчене звання | академік РАН |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Вчителі | d і Францов Георгій Павлович |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР ЦК КПРС |
Партія | КПРС |
Війна | німецько-радянська війна |
Відомий завдяки: | брав участь в зустрічах на вищому рівні голів СРСР і США з питань роззброєння |
Діти | d |
Нагороди | |
Арбатов Георгій Аркадійович у Вікісховищі |
Родина
Батько — Аркадій Михайлович Арбатов (1900—1954). Мати — Ганна Василівна Арбатова (Дзун) (1901—1977). Син (1951), російський вчений і політичний діяч.
Батько закінчив ремісниче училище в Одесі, працював металістом-модельником на одному з заводів. У 1918 вступив в партію більшовиків, брав участь в Громадянській війні. Працював директором консервного заводу. У 1930 його направили на роботу в торгове представництво СРСР в Німеччині, де разом з ним жила сім'я. З 1935 року Аркадій Михайлович Арбатов був співробітником Наркомату зовнішньої торгівлі. Проте в роки репресій був вигнаний і влаштувався на роботу заступником директора Бібліотеки імені Леніна з адміністративної частини. У 1941 його все ж таки заарештували і засудили на 8 років. Проте через декілька місяців відбувся новий суд, і в грудні 1942 батька виправдали. Надалі він посідав посаду директора будівельної контори Міністерства лісового господарства РРФСР.
Участь у війні
Георгій Арбатов закінчив 1-ше Московське артилерійське училище імені Красіна в кінці 1941. Брав участь в Параді на Червоній площі 7 листопада 1941. Як бойовий офіцер гвардійських мінометних частин Калінінського, Степового, Воронезького, 1-го і 2-го Українських фронтів брав участь в битвах Німецько-радянської війни спочатку на посаді начальника розвідки гвардійського мінометного дивізіону, командира батареї, заступника командира дивізіону, а потім помічника начальника штабу полку 17-го Гвардійського мінометного полку. За бойові заслуги був нагороджений багатьма орденами і медалями, зокрема в 1943 орденом Червоної Зірки. Влітку 1944 був демобілізований як інвалід Вітчизняної війни 2-ї групи.
Освіта
Закінчив МГІМО МЗС СРСР в 1949 (спеціальність «міжнародне право») заочну аспірантуру МГІМО в 1954. Кандидатська дисертація: «Ідеологічна роль держави» (1958). Докторська дисертація: «Ідеологічна боротьба в сучасних міжнародних відносинах» (1964). Доктор історичних наук, професор, академік АН СРСР (потім РАН).
Журналістика
З 1949 старший науковий редактор у Видавництві іноземної літератури. Надалі працював в періодичних виданнях: завідувачем відділу в журналах «Питання філософії» (1953—1957), «Новий час» (1957—1959), консультантом в журналі «Комуніст» (1959—1960), оглядачем журналу «Проблеми миру і соціалізму» (1960—1963).
Наукова діяльність
У 1963—1964 рр. працював завідувачем сектора Інституту світової економіки і міжнародних відносин Академії наук СРСР. У 1964—1967 роках працював у апараті ЦК КПРС.
У 1967—1995 рр. директор Інституту США і Канади АН СРСР/РАН (ІСКРАН). Засновник цієї наукової установи, перетворив його на найбільший науковий центр, що здійснює комплексні дослідження політичних, військових, економічних і соціальних проблем США і Канади. Під його керівництвом і безпосередній участі в країні була створена російська школа американістики, їм підготовлено 36 кандидатів і 14 докторів наук.
З 1995 почесний директор ІСКРАН. Радник Російської академії наук. Член Російської асоціації міжнародних досліджень.
В рамках Наукової ради з комплексного вивчення проблем США, головою якого він є, здійснюється ряд сумісних наукових досліджень з вченими США, Німеччини та ін. Ініціатор і організатор щорічних російсько-американських зустрічей по проблемах розвитку двосторонніх відносин, забезпечення міжнародної безпеки і шляхів вирішення міжнародних конфліктів.
Політична діяльність
У 1964—1967 консультант, потім керівник групи консультантів відділу ЦК КПРС. Обирався членом ЦК КПРС, депутатом Верховної Ради СРСР, народним депутатом СРСР (1989—1991; від Академії наук); був експертом Державної думи; членом Ради із зовнішньої політики МЗС РФ (1991—1996); головою Асоціації сприяння ООН (1985—1997).
Неодноразово брав участь в зустрічах на вищому рівні голів держав СРСР і США з питань роззброєння.
Праці
Автор більше 100 авторських і колективних монографій загальний тираж яких перевищує 2 мільйони екземплярів, опублікованих 10 мовами країн світу, зокрема:
- Ідеологічна боротьба в сучасних міжнародних відносинах. Доктрина, методи і організація зовнішньополітичної пропаганди імперіалізму. М., 1970;
- Глобальна стратегія США в умовах науково-технічної революції. М., 1979 (відпов. редактор і соавт).
- Вступаючи у 80-ті. М., 1981;
- Свідоцтво сучасника. М., 1991 (англ. пер.: The System. An Insiders Life in Soviet Politics. N.Y., 1992, 1993; німий. пер. 1993; кит. пер. 1998);
- Суспільна наука і політика. М., 1998.
- Порядок денний російсько-американських відносин. М., 1999.
Цілий ряд його праць використовується як підручники на історичних факультетах і факультетах журналістики провідних вузів Росії і СНД. Його книга «Людина системи» (2002) мемуари безпосереднього учасника багатьох найважливіших подій, пов'язаних з розвитком відносин між двома супердержавами СРСР і США, людини, особисто знайомого з багатьма політиками світового масштабу.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», багатьма медалями. У червні 2005 був нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня. Йому привласнено звання почесного громадянина міста Черкаси, у звільненні якого він брав участь.
Примітки
- Арбатов Георгий Аркадьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- http://en.rian.ru/analysis/20101004/160824685.html
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11909410X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Персональна сторінка Георгія Аркадійовича Арбатова на офіційному сайті РАН (рос.)
- Біографія [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Біографія[недоступне посилання з лютого 2019]
- Біографія [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arbatov Georgij Arkadijovich Arbatov 19 travnya 1923 Herson Ukrayinska RSR 1 zhovtnya 2010 Moskva Rosiya rosijskij politolog uchenij amerikanist Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi KPRS u 1971 1976 rokah Kandidat u chleni CK KPRS u 1976 1981 rokah Chlen CK KPRS u 1981 1991 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 9 11 go sklikan Narodnij deputat SRSR u 1989 1991 rokah Arbatov Georgij ArkadijovichNarodivsya19 travnya 1923 1923 05 19 1 2 3 Herson Hersonska okruga Odeska guberniya Ukrayinska SRR SRSR 1 Pomer1 zhovtnya 2010 2010 10 01 4 2 87 rokiv Moskva Rosiya 5 zloyakisna puhlinaPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistgeopolitik politik zhurnalistAlma materMoskovskij derzhavnij institut mizhnarodnih vidnosinGaluzpolitolog d ZakladInstitut SShA ta Kanadi RANPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d Vchene zvannyaakademik RANNaukovij stupindoktor istorichnih naukVchitelid i Francov Georgij PavlovichChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR CK KPRSPartiyaKPRSVijnanimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki brav uchast v zustrichah na vishomu rivni goliv SRSR i SShA z pitan rozzbroyennyaDitidNagorodi Arbatov Georgij Arkadijovich u VikishovishiRodinaBatko Arkadij Mihajlovich Arbatov 1900 1954 Mati Ganna Vasilivna Arbatova Dzun 1901 1977 Sin 1951 rosijskij vchenij i politichnij diyach Batko zakinchiv remisniche uchilishe v Odesi pracyuvav metalistom modelnikom na odnomu z zavodiv U 1918 vstupiv v partiyu bilshovikiv brav uchast v Gromadyanskij vijni Pracyuvav direktorom konservnogo zavodu U 1930 jogo napravili na robotu v torgove predstavnictvo SRSR v Nimechchini de razom z nim zhila sim ya Z 1935 roku Arkadij Mihajlovich Arbatov buv spivrobitnikom Narkomatu zovnishnoyi torgivli Prote v roki represij buv vignanij i vlashtuvavsya na robotu zastupnikom direktora Biblioteki imeni Lenina z administrativnoyi chastini U 1941 jogo vse zh taki zaareshtuvali i zasudili na 8 rokiv Prote cherez dekilka misyaciv vidbuvsya novij sud i v grudni 1942 batka vipravdali Nadali vin posidav posadu direktora budivelnoyi kontori Ministerstva lisovogo gospodarstva RRFSR Uchast u vijniGeorgij Arbatov zakinchiv 1 she Moskovske artilerijske uchilishe imeni Krasina v kinci 1941 Brav uchast v Paradi na Chervonij ploshi 7 listopada 1941 Yak bojovij oficer gvardijskih minometnih chastin Kalininskogo Stepovogo Voronezkogo 1 go i 2 go Ukrayinskih frontiv brav uchast v bitvah Nimecko radyanskoyi vijni spochatku na posadi nachalnika rozvidki gvardijskogo minometnogo divizionu komandira batareyi zastupnika komandira divizionu a potim pomichnika nachalnika shtabu polku 17 go Gvardijskogo minometnogo polku Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij bagatma ordenami i medalyami zokrema v 1943 ordenom Chervonoyi Zirki Vlitku 1944 buv demobilizovanij yak invalid Vitchiznyanoyi vijni 2 yi grupi OsvitaZakinchiv MGIMO MZS SRSR v 1949 specialnist mizhnarodne pravo zaochnu aspiranturu MGIMO v 1954 Kandidatska disertaciya Ideologichna rol derzhavi 1958 Doktorska disertaciya Ideologichna borotba v suchasnih mizhnarodnih vidnosinah 1964 Doktor istorichnih nauk profesor akademik AN SRSR potim RAN ZhurnalistikaZ 1949 starshij naukovij redaktor u Vidavnictvi inozemnoyi literaturi Nadali pracyuvav v periodichnih vidannyah zaviduvachem viddilu v zhurnalah Pitannya filosofiyi 1953 1957 Novij chas 1957 1959 konsultantom v zhurnali Komunist 1959 1960 oglyadachem zhurnalu Problemi miru i socializmu 1960 1963 Naukova diyalnistU 1963 1964 rr pracyuvav zaviduvachem sektora Institutu svitovoyi ekonomiki i mizhnarodnih vidnosin Akademiyi nauk SRSR U 1964 1967 rokah pracyuvav u aparati CK KPRS U 1967 1995 rr direktor Institutu SShA i Kanadi AN SRSR RAN ISKRAN Zasnovnik ciyeyi naukovoyi ustanovi peretvoriv jogo na najbilshij naukovij centr sho zdijsnyuye kompleksni doslidzhennya politichnih vijskovih ekonomichnih i socialnih problem SShA i Kanadi Pid jogo kerivnictvom i bezposerednij uchasti v krayini bula stvorena rosijska shkola amerikanistiki yim pidgotovleno 36 kandidativ i 14 doktoriv nauk Z 1995 pochesnij direktor ISKRAN Radnik Rosijskoyi akademiyi nauk Chlen Rosijskoyi asociaciyi mizhnarodnih doslidzhen V ramkah Naukovoyi radi z kompleksnogo vivchennya problem SShA golovoyu yakogo vin ye zdijsnyuyetsya ryad sumisnih naukovih doslidzhen z vchenimi SShA Nimechchini ta in Iniciator i organizator shorichnih rosijsko amerikanskih zustrichej po problemah rozvitku dvostoronnih vidnosin zabezpechennya mizhnarodnoyi bezpeki i shlyahiv virishennya mizhnarodnih konfliktiv Politichna diyalnistU 1964 1967 konsultant potim kerivnik grupi konsultantiv viddilu CK KPRS Obiravsya chlenom CK KPRS deputatom Verhovnoyi Radi SRSR narodnim deputatom SRSR 1989 1991 vid Akademiyi nauk buv ekspertom Derzhavnoyi dumi chlenom Radi iz zovnishnoyi politiki MZS RF 1991 1996 golovoyu Asociaciyi spriyannya OON 1985 1997 Neodnorazovo brav uchast v zustrichah na vishomu rivni goliv derzhav SRSR i SShA z pitan rozzbroyennya PraciAvtor bilshe 100 avtorskih i kolektivnih monografij zagalnij tirazh yakih perevishuye 2 miljoni ekzemplyariv opublikovanih 10 movami krayin svitu zokrema Ideologichna borotba v suchasnih mizhnarodnih vidnosinah Doktrina metodi i organizaciya zovnishnopolitichnoyi propagandi imperializmu M 1970 Globalna strategiya SShA v umovah naukovo tehnichnoyi revolyuciyi M 1979 vidpov redaktor i soavt Vstupayuchi u 80 ti M 1981 Svidoctvo suchasnika M 1991 angl per The System An Insiders Life in Soviet Politics N Y 1992 1993 nimij per 1993 kit per 1998 Suspilna nauka i politika M 1998 Poryadok dennij rosijsko amerikanskih vidnosin M 1999 Cilij ryad jogo prac vikoristovuyetsya yak pidruchniki na istorichnih fakultetah i fakultetah zhurnalistiki providnih vuziv Rosiyi i SND Jogo kniga Lyudina sistemi 2002 memuari bezposerednogo uchasnika bagatoh najvazhlivishih podij pov yazanih z rozvitkom vidnosin mizh dvoma superderzhavami SRSR i SShA lyudini osobisto znajomogo z bagatma politikami svitovogo masshtabu NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Chervonoyi Zirki dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Znak Poshani bagatma medalyami U chervni 2005 buv nagorodzhenij ordenom Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya Jomu privlasneno zvannya pochesnogo gromadyanina mista Cherkasi u zvilnenni yakogo vin brav uchast PrimitkiArbatov Georgij Arkadevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Discogs 2000 d Track Q504063 http en rian ru analysis 20101004 160824685 html Deutsche Nationalbibliothek Record 11909410X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaPersonalna storinka Georgiya Arkadijovicha Arbatova na oficijnomu sajti RAN ros Biografiya 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Biografiya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Biografiya 17 lipnya 2011 u Wayback Machine