Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шведська Ост-Індійська компанія (швед. Svenska Ostindiska Companiet) — компанія, створена в Швеції у XVIII ст. для ведення морської торгівлі з країнами Сходу.
 | |
 | |
| Тип | d і d |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | Aktiebolag |
| Галузь | торгівля |
| Засновано | 14 червня 1731 |
| Засновник(и) | d, d і Ніклас Сальгрен |
| Закриття (ліквідація) | 29 травня 1813 |
| Штаб-квартира | Гетеборг |
| ostindiskakompaniet.se | |
 Шведська Ост-Індійська компанія у Вікісховищі | |
У Швеції перші торгові компанії за зразком іноземних стали виникати ще у XVII ст., але їхня діяльність не мала великого успіху.
Заснування Шведської Ост-Індійської компанії було наслідком ліквідації у 1731 р. Австрійської Ост-Індійської компанії. Іноземці, які мали надію отримати прибуток від участі в колоніальній торгівлі, звернули свою увагу на Швецію. Шотландець Колін Кемпбелл разом із гетеборжцем Нікласом Сальгреном звернулися до комісара Хенріка Кьоніга, який і став їхнім представником перед шведським урядом.
Після попередніх обговорень в уряді й на риксдазі 14 червня 1731 р. король підписав перший привілей строком на 15 років. Цей привілей давав Хенріку Кьонігу та його компаньйонам право за помірну платню короні здійснювати торгівлю з Ост-Індією, а саме «в усіх портах, містах та річках по інший бік від мису Доброї Надії». Судна, що їх відправляла компанія, повинні були відпливати лише з Гетеборга й туди ж приходити після плавання, щоб продати свій вантаж на відкритому аукціоні. Їй дозволялося споряджати стільки судів, скільки їй було потрібно, з тією лише умовою, що вони повинні бути побудовані або куплені у Швеції.
Компанія керувалася дирекцією, до якої входили як мінімум три особи, що розумілися на торгівлі. У випадок смерті одного з директорів компанії ті директори, що залишилися, мали обрати третього. Директорами могли бути лише шведські піддані, що сповідували протестантську віру.
Вже на самому початку свого існування компанія зіткнулася з перепонами, які їй чинили іноземні конкуренти й вітчизняні противники.
Перший споряджений корабель компанії був захоплений голландцями в (протоці між о.Зеландія та Скандинавським півостровом), але незабаром був усе ж звільнений. Спроба закріпитися в Індії виявилася ще менш вдалою. У вересні 1733 р. компанія заснувала в Порто-Ново на Коромандельському березі факторію, але вже в жовтні вона була знищена військами, спорядженими англійським губернатором Мадраса та французьким губернатором Пондішері. Всі товари були конфісковані, а англійські піддані, що знаходилися там, - заарештовані. У 1740 р. англійський уряд погодився виплатити компанії компенсацію в розмірі 12 тис. фунтів стерлінгів.
Після конфлікту в Порто-Ново в риксдазі періодично почали підніматися питання щодо припинення ост-індійської торгівлі, яка псувала відносини з морськими державами. Проте справа поступово просувалася. Компанія всіляко уникала зіткнень з ост-індійськими компаніями, у зв’язку з чим вона робила акцент на торгівлю з Китаєм, залишивши плани закріпитися на індійському узбережжі.
За час дії першого привілею було здійснено 25 експедицій, з яких лише три були в Бенгалію, всі ж інші мали кінцевою метою Китай. Не зважаючи на втрату чотирьох суден, у цілому експедиції принесли значний дохід, що в середньому на 42% перевищував вкладені в них кошти.
У 1746 р. був наданий другий привілей, термін дії якого закінчувався лише через 20 років. Перші 14 експедицій були організовані так само, як і всі попередні, тобто кошти для спорядження суден збиралися щоразу окремо. Проте у 1753 р. компанія була реорганізована в акціонерне товариство зі статутним фондом.
З 14 згаданих суден жодне не було втрачене, і кожна експедиція принесла прибуток в 39,5%. Після утворення статутного фонду на Схід було відряджено ще 22 експедиції, лише одна з яких ходила до Індії (в Сурат). При цьому було втрачене одне судно.
Особливо вдалим виявився третій привілей (1766–1786 рр.). Під час 39 відряджених експедицій не було втрачено жодного судна. Перемир'я між морськими державами, що встановилося під час Війни за незалежність США (1775–1783 рр.), створило надзвичайно сприятливу кон’юнктуру для торгівлі нейтральних держав.
Стан змінився в часи відновлення привілею у 1786–1806 та 1806–1821 рр. Нестабільна політична ситуація в Європі, пов’язана з Великою французькою революцією та Наполеонівськими війнами, стала значною завадою для здійснення торгівлі. Власники четвертого привілею з 1803 до 1809 р. не змогли організувати жодної нової експедиції, внаслідок чого дивіденди в цей період не виплачувалися. Не зважаючи на те, що термін п’ятого привілею збігав лише 1821 р., 1814-го оголошено про дозвіл вільної торгівлі з Ост-Індією.
Для Гетеборга, що був місцем резиденції компанії, ост-індійська торгівля слугувала поштовхом для швидкого розвитку. Дорогі індійські та китайські товари – головно шовк, чай, порцеляна та спеції – розповсюджувалися на аукціонах, а згодом розходилися по всій Європі, посідаючи значне місце в шведському експорті. Щорічна середня вартість експорту ост-індійських товарів становила:
- у 1731–1746 рр. (1-ий привілей) - 147 971 риксдалер
- у 1746–1766 рр. (2-ий привілей) – 215 640 риксдалерів
- у 1766–1786 рр. (3-ій привілей) – 1 021 559 риксдалерів
- у 1786–1806 рр. (4-ий привілей) – 338 805 риксдалерів
- у 1806–1821 рр. (5-ий привілей) – 208 283 риксдалера.
Серед учасників компанії були не тільки великі торговці, але й державні діячі (серед них Карл Фредрік Шеффер та Юхан Лільєнкранц, значне число членів риксроду та інших високоповажних осіб.
Джерела
- Nordisk familjebok. B. 20. Stockholm, 1914.
- Nordisk familjebok. B. 21. Stockholm, 1915.
- Stavenow L. Sveriges historia till våra dagar: fihetstiden, B. 9. – Stockholm, 1922.
Література
- Frängsmyr T. Ostindiska Kompaniet. – Stockholm, 1976.
- Grill C. The Affair of Porto Novo: an Incident in Anglo-Swedish Relations//The English Historical Review 1958.
- Hellstenius J. Bidrag till Svenska Ostindiska compagniets historia 1731-1736. – 1860.
- Kjellberg S. Svenska Ostindiska Compagnierna 1731-1813. – Malmö, 1975.
- Lindkvist H. Historien om Ostindiefararna. – Göteborg, 2002.
- Nyström J. F. De svenska ostindiska kompanierna, historisk-statistisk framställning. - 1883.
Посилання
- Королівський привілей на утворення Ост-Індійської компанії (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shvedska Ost Indijska kompaniya shved Svenska Ostindiska Companiet kompaniya stvorena v Shveciyi u XVIII st dlya vedennya morskoyi torgivli z krayinami Shodu Shvedska Ost Indijska kompaniyaTipd i dOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaAktiebolagGaluztorgivlyaZasnovano14 chervnya 1731Zasnovnik i d d i Niklas SalgrenZakrittya likvidaciya 29 travnya 1813Shtab kvartiraGeteborgostindiskakompaniet se Shvedska Ost Indijska kompaniya u Vikishovishi U Shveciyi pershi torgovi kompaniyi za zrazkom inozemnih stali vinikati she u XVII st ale yihnya diyalnist ne mala velikogo uspihu Zasnuvannya Shvedskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi bulo naslidkom likvidaciyi u 1731 r Avstrijskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi Inozemci yaki mali nadiyu otrimati pributok vid uchasti v kolonialnij torgivli zvernuli svoyu uvagu na Shveciyu Shotlandec Kolin Kempbell razom iz geteborzhcem Niklasom Salgrenom zvernulisya do komisara Henrika Koniga yakij i stav yihnim predstavnikom pered shvedskim uryadom Pislya poperednih obgovoren v uryadi j na riksdazi 14 chervnya 1731 r korol pidpisav pershij privilej strokom na 15 rokiv Cej privilej davav Henriku Konigu ta jogo kompanjonam pravo za pomirnu platnyu koroni zdijsnyuvati torgivlyu z Ost Indiyeyu a same v usih portah mistah ta richkah po inshij bik vid misu Dobroyi Nadiyi Sudna sho yih vidpravlyala kompaniya povinni buli vidplivati lishe z Geteborga j tudi zh prihoditi pislya plavannya shob prodati svij vantazh na vidkritomu aukcioni Yij dozvolyalosya sporyadzhati stilki sudiv skilki yij bulo potribno z tiyeyu lishe umovoyu sho voni povinni buti pobudovani abo kupleni u Shveciyi Kompaniya keruvalasya direkciyeyu do yakoyi vhodili yak minimum tri osobi sho rozumilisya na torgivli U vipadok smerti odnogo z direktoriv kompaniyi ti direktori sho zalishilisya mali obrati tretogo Direktorami mogli buti lishe shvedski piddani sho spoviduvali protestantsku viru Vzhe na samomu pochatku svogo isnuvannya kompaniya zitknulasya z pereponami yaki yij chinili inozemni konkurenti j vitchiznyani protivniki Pershij sporyadzhenij korabel kompaniyi buv zahoplenij gollandcyami v protoci mizh o Zelandiya ta Skandinavskim pivostrovom ale nezabarom buv use zh zvilnenij Sproba zakripitisya v Indiyi viyavilasya she mensh vdaloyu U veresni 1733 r kompaniya zasnuvala v Porto Novo na Koromandelskomu berezi faktoriyu ale vzhe v zhovtni vona bula znishena vijskami sporyadzhenimi anglijskim gubernatorom Madrasa ta francuzkim gubernatorom Pondisheri Vsi tovari buli konfiskovani a anglijski piddani sho znahodilisya tam zaareshtovani U 1740 r anglijskij uryad pogodivsya viplatiti kompaniyi kompensaciyu v rozmiri 12 tis funtiv sterlingiv Pislya konfliktu v Porto Novo v riksdazi periodichno pochali pidnimatisya pitannya shodo pripinennya ost indijskoyi torgivli yaka psuvala vidnosini z morskimi derzhavami Prote sprava postupovo prosuvalasya Kompaniya vsilyako unikala zitknen z ost indijskimi kompaniyami u zv yazku z chim vona robila akcent na torgivlyu z Kitayem zalishivshi plani zakripitisya na indijskomu uzberezhzhi Za chas diyi pershogo privileyu bulo zdijsneno 25 ekspedicij z yakih lishe tri buli v Bengaliyu vsi zh inshi mali kincevoyu metoyu Kitaj Ne zvazhayuchi na vtratu chotiroh suden u cilomu ekspediciyi prinesli znachnij dohid sho v serednomu na 42 perevishuvav vkladeni v nih koshti U 1746 r buv nadanij drugij privilej termin diyi yakogo zakinchuvavsya lishe cherez 20 rokiv Pershi 14 ekspedicij buli organizovani tak samo yak i vsi poperedni tobto koshti dlya sporyadzhennya suden zbiralisya shorazu okremo Prote u 1753 r kompaniya bula reorganizovana v akcionerne tovaristvo zi statutnim fondom Z 14 zgadanih suden zhodne ne bulo vtrachene i kozhna ekspediciya prinesla pributok v 39 5 Pislya utvorennya statutnogo fondu na Shid bulo vidryadzheno she 22 ekspediciyi lishe odna z yakih hodila do Indiyi v Surat Pri comu bulo vtrachene odne sudno Osoblivo vdalim viyavivsya tretij privilej 1766 1786 rr Pid chas 39 vidryadzhenih ekspedicij ne bulo vtracheno zhodnogo sudna Peremir ya mizh morskimi derzhavami sho vstanovilosya pid chas Vijni za nezalezhnist SShA 1775 1783 rr stvorilo nadzvichajno spriyatlivu kon yunkturu dlya torgivli nejtralnih derzhav Stan zminivsya v chasi vidnovlennya privileyu u 1786 1806 ta 1806 1821 rr Nestabilna politichna situaciya v Yevropi pov yazana z Velikoyu francuzkoyu revolyuciyeyu ta Napoleonivskimi vijnami stala znachnoyu zavadoyu dlya zdijsnennya torgivli Vlasniki chetvertogo privileyu z 1803 do 1809 r ne zmogli organizuvati zhodnoyi novoyi ekspediciyi vnaslidok chogo dividendi v cej period ne viplachuvalisya Ne zvazhayuchi na te sho termin p yatogo privileyu zbigav lishe 1821 r 1814 go ogolosheno pro dozvil vilnoyi torgivli z Ost Indiyeyu Dlya Geteborga sho buv miscem rezidenciyi kompaniyi ost indijska torgivlya sluguvala poshtovhom dlya shvidkogo rozvitku Dorogi indijski ta kitajski tovari golovno shovk chaj porcelyana ta speciyi rozpovsyudzhuvalisya na aukcionah a zgodom rozhodilisya po vsij Yevropi posidayuchi znachne misce v shvedskomu eksporti Shorichna serednya vartist eksportu ost indijskih tovariv stanovila u 1731 1746 rr 1 ij privilej 147 971 riksdaler u 1746 1766 rr 2 ij privilej 215 640 riksdaleriv u 1766 1786 rr 3 ij privilej 1 021 559 riksdaleriv u 1786 1806 rr 4 ij privilej 338 805 riksdaleriv u 1806 1821 rr 5 ij privilej 208 283 riksdalera Sered uchasnikiv kompaniyi buli ne tilki veliki torgovci ale j derzhavni diyachi sered nih Karl Fredrik Sheffer ta Yuhan Lilyenkranc znachne chislo chleniv riksrodu ta inshih visokopovazhnih osib DzherelaNordisk familjebok B 20 Stockholm 1914 Nordisk familjebok B 21 Stockholm 1915 Stavenow L Sveriges historia till vara dagar fihetstiden B 9 Stockholm 1922 LiteraturaFrangsmyr T Ostindiska Kompaniet Stockholm 1976 Grill C The Affair of Porto Novo an Incident in Anglo Swedish Relations The English Historical Review 1958 Hellstenius J Bidrag till Svenska Ostindiska compagniets historia 1731 1736 1860 Kjellberg S Svenska Ostindiska Compagnierna 1731 1813 Malmo 1975 Lindkvist H Historien om Ostindiefararna Goteborg 2002 Nystrom J F De svenska ostindiska kompanierna historisk statistisk framstallning 1883 PosilannyaKorolivskij privilej na utvorennya Ost Indijskoyi kompaniyi shved