Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фортифіка́ції підміськи́х монастирі́в Льво́ва в основному були сформовані протягом XVII ст. і складались з укріплень семи католицьких монастирів.
Кляштор бенедиктинок
Першим мурованим монастирем безпосередньо біля міських мурів став кляштор бенедиктинок, закладений з дерева весною 1596 р., забудова якого згоріла наступного року. Кляштор освятили у жовтні 1599 р., а його оборонний костел мав мури товщиною у 3 метри. Кляштор і костел знову вигоріли 1623 р. і при відбудові їх розбудували. Кляштор обвели оборонним муром з бійницями з ровом. Браму кляштору з флангів прикривали бастіони. Значна частина мурів збереглась від вулиці Лева, у дворі школи № 19.
Кляштор кларисок
Фортифікації кляштору кларисок почали зводити на початку XVII ст. одночасно з будівництвом мурованого костелу і кляштору. Фортифікації складались з оборонного муру з бійницями, що мав форму багатокутника. З напольної сторони мур мав заломи по типу затокової системи оборони. Кляштор здобули 27 вересня 1672 р. яничари, надалі обстрілюючи з мурованих будівель, вежі костелу місто. Після зняття облоги міста вежу костелу розібрали, а фортифікації кляштору більше не відіграли ніякої ролі в історії міста.
Кляштор бернардинців
Кляштор бернардинців наприкінці XVI ст. ще оточував паркан висотою у людський зріст. Спорудження потужних фортифікацій було основною умовою дозволу на будівництво мурованого костелу і кляштору. План фортифікацій розробила спеціально прислана королем комісія. Згідно із затвердженим королем Сигізмундом ІІІ Васа планом монастир повинен був займати територію у вигляді трикутника, основу якого становив міський вал поміж барбаканом Галицької брами і Королівською баштою, а вершиною мала стати потужна Бернардинська бастея, яку ще необхідно було спорудити. До 1618 року збудували східний відрізок муру з Глинянською вежею, у якій знаходилась брама кляштору з висувним мостом. Спеціальна королівська комісія 1621 р. вимагала від ченців обладнати новий в'їзд до монастиря, який могла б прикривати своїм вогнем міська артилерія; замурувати браму у Глинянській вежі; примурувати монастирські мури до міських. Значних зусиль вимагало риття рову навколо кляштору. Для прискорення завершення будівництва 1637 р. король дозволив скоротити протяжність західного відрізку муру, який був заломлений у північному напрямку до башти Струмилів. Таким чином відпала необхідність в засипанні значної частини зовнішнього міського рову від башти Струмилів до барбакану Галицької брами та риття відповідного рову навколо монастирських мурів. Згодом для прикриття нової брами монастиря насипали у рові земляний т. зв. Шведський равелін. Загалом будівництво тривало майже 40 років. Висота східного відрізку муру доходила до 1О м при товщині 1,7 м. Навколишній рів при ширині близько 20 м мав глибину від 4 до 6 метрів. Давніша Королівська башта (діаметр 23 м) була посилена земляним шанцем, насипаним згори над її казематами, де в разі потреби розміщувались гармати міської артилерії. Вища на один ярус від прилеглого муру Бернардинська бастея була чи не наймогутнішим укріпленням міста з стінами товщиною 2-3 м та 26 бійницями, призначеними для гармат. Мур кляштору бернардинців значно потерпів від артилерії турків 1672 р. Він був настільки пошкоджений, що 1674 р. його довелось майже заново перемуровувати та насипати новий вал навколо кляштору. Під час захоплення міста 6 вересня 1704 р. шведами гарнізон монастиря бернардинців і обслуга Королівської башти, атаковані з сторони міського валу і міста, здались без опору. Збереглось майже все прясло муру кляштору поміж бастеями Королівською і Бернардинкою з Глинянською вежею, у якій у 1970-х роках поновили прохід.
Кляштор кармелітів босих
Кляштор кармелітів босих св. Михаїла заклали 1634 у саді Галіновських на горі понад містом, до перших будівель якого ченці перебрались 1642 р. Через 6 років ще незавершений кляштор захопили і знищили козаки. До 1660-х років були завершені муровані бастіони згідно з вимогами новоіталійської фортифікаційної школи, власний арсенал. Лише з східної сторони знаходився вигідний підхід до фортифікацій, а з трьох сторін їх надійно прикривали стрімкі схили пагорбу. Умова дозволу на спорудження кляштору про примурування його фортифікацій до третьої лінії оборони міста ніколи не була виконана. Та дивним чином потужні фортифікації не перешкодили не надто чисельному загону спішених шведських драгун без підтримки артилерії у вересні 1704 р. захопити кляштор і за ним місто. На відміну від кляштору бернардинців оборонні муру кляштору кармелітів босих майже повністю збереглись, але вони частково закриті житловою забудовою. Укріплення добре проглядаються від вулиці Просвіти і частково від вулиці Лисенка.
Кляштор реформаторів
Закладені 1630 р. дерев'яні будівлі кляштору реформаторів згоріли 1648 р. при облозі козаків. Муровані будівлі розпочали зводити 1656 р. і завершили через десять років. Одночасно кляштор обвели оборонним муром, який просто охоплював володіння ченців і не мав чітко спланованої конфігурації. З півночі кляштор захищав Високий замок і стрімка Замкова гора, із заходу простягались мури кляштору бенедиктинок, з півдня укріплення міста. Під час будівельних робіт 1885 р. у давній криниці у дворі монастиря виявили систему підземних ходів, що розходилась від неї у напрямку до замку, міста, монастирів. Частина мурів монастиря реформаторів дійшла до нашого часу.
Кляштор кармеліток босих
Будівництво кляштору кармеліток босих розпочалось 1642 р, але вся забудова була знищена в час облог міста 1648 і 1655 років. Відбудову кляштору розпочали 1661 р., але її зупинила нова турецька облога 1672 р., яка показала, що при регулярній облозі міста найкращим захистом монастиря є його розміщення, що не сприяє штурму через форму рельєфу. З півночі йшов глибокий яр з потічком і розпочинався стрімкий схил Замкової гори, увінчаної Високим замком, а з півдня під мурами йшов стрімкий схил до узвозу з потічком, за яким знаходились потужні фортифікації монастиря кармелітів босих Св. Михаїла. Кляштор, відбудований протягом 1683—1692 років, був обведений оборонним муром, який жодного разу не був застосований по прямому призначенню.
Кляштор кармелітів взутих
Кляштор кармелітів взутих Св. Леонарда закладали у декілька етапів у XV ст. і XVII ст., причому першочергове зведення мурованих фортифікацій було основною умовою (1624) ймовірного надання дозволу магістрату на будівництво мурованого кляштору і костелу. Зведені фортифікації (1630/40-і роки), що складались з оборонного муру і рову, належали до зовнішнього обводу міських укріплень. Із західної сторони доступу до кляштору заважала болотиста долина річки Полтви, підходи до східного прясла оборонного муру з флангу могли прикрити стрільбою з укріплень бернардинського кляштору і бастеї Бернардинки. У північно-східному наріжнику укріплень знаходився в'їзд до брами кляштору, що йшов поміж двох мурів. Профіль оборонного муру мав декілька заломів, що дозволяло прикривати стрільбою з флангу прилеглу ділянку муру. Під час облоги 1648 р. козаки 9 жовтня взяли штурмом кляштор завдяки допомозі переміщанина, який показав підходи до нього. При захопленні міста у вересні 1704 р. шведами Карла ХІІ залп гармат з Бернардинки примусив здатись його захисників. При штурмах міста Барськими конфедератами 1769 р. основні бої точились навколо кляштору кармелітів взутих, який значно потерпів. Оборонний мур кляштору завершили розбирати на початку XIX ст.
Четверта лінія оборони Львова
Протягом XVII ст. у Львові відбулось декілька невдалих спроб по охопленні передмість зовнішньою лінією модерних бастіонних фортифікацій. Перешкодою у здійсненні проектів був перш за все брак коштів, оскільки міщанам королівського міста Львова пропонувалось вести будівництво за свої кошти і своїми зусиллями без видимої допомоги держави. Також вирішальний вплив на ситуацію мали три облоги Львова, що відбулись у третій чверті XVII ст. Лише через реальну загрозу повторення турецького вторгнення Ян ІІІ Собеський наказав приступити до зведення четвертої лінії оборони міста. Розроблений комендантом міста Яном Беренсом (1674) проект земляних бастіонних фортифікацій згідно з канонами староголандської і новоголандською систем не був настільки масштабним, як давніші. Зведена у 1678—1682 роках лінія бастіонних укріплень (лінія Беренса) у значній мірі опиралась на фортифікації підміських кляшторів, проходячи неподалік від укріплень кляшторів кармелітів босих, кларисок і кармелітів взутих. Більшість залишків цієї лінії оборони були знищеші протягом останніх 30 років. Після завершення будівництва лінії Беренса було остаточно сформовано чотири оборонні лінії Львова, які до кінця XVIII ст. поетапно стали розбирати.
Література
- Panorama plastyczna dawnego Lwowa. Wydanie drugie nakładem Towarzystwa Budowy Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa. Lwów 1938
- Władysław Tomkiewicz. Dzieje obwarowań miejskich Lwowa. «Kwartalnik Architektury i Urbanistyki», T. XVI, 1971
- Janusz Witwicki. Obwarowania śródmieścia Lwowa. «Kwartalnik Architektury i Urbanistyki», T. XVI, 1971
- Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. В-во «Каменяр», 1979, 1991
- Роман Могитич. Дослідження фрагменту валу на вул. Павла Римлянина 3 у Львові, Вісник Укрзахідпроектреставрація число 12, 2002
- Ігор Качор, Львів крізь віки, Львів, «Центр Європи», 2004
- Оксана Бойко, Василь Слободян. З історії латинських монастирів Львова. «Вісник Укрзахідпроектреставрація», число 16, 2006
- Ігор Сьомочкін. До історії босацької хвіртки львівських фортифікацій, «Вісник Укрзахідпроектреставрація», число 17, 2007
- Юрій Дубик. Матеріали досліджень збережених фрагментів східного прясла третього поясу фортифікацій Львова. «Вісник Укрзахідпроектреставрація», число 17, 2007
- Ігор Качор. Марево давнього Львова. Львів. «Апріорі», 2009
- Ігор Качор. Середньовічний Львів. Фортифікації. Львів. «Апріорі», 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortifika ciyi pidmiski h monastiri v Lvo va v osnovnomu buli sformovani protyagom XVII st i skladalis z ukriplen semi katolickih monastiriv Ukripleni pidmiski monastiri i chetverta liniya oboroni na fragmenti panorami Lvova seredini XVIII st Kachora I V Klyashtor benediktinokPershim murovanim monastirem bezposeredno bilya miskih muriv stav klyashtor benediktinok zakladenij z dereva vesnoyu 1596 r zabudova yakogo zgorila nastupnogo roku Klyashtor osvyatili u zhovtni 1599 r a jogo oboronnij kostel mav muri tovshinoyu u 3 metri Klyashtor i kostel znovu vigorili 1623 r i pri vidbudovi yih rozbuduvali Klyashtor obveli oboronnim murom z bijnicyami z rovom Bramu klyashtoru z flangiv prikrivali bastioni Znachna chastina muriv zbereglas vid vulici Leva u dvori shkoli 19 Klyashtor klarisokShema ukriplen monastirya na plani 1777 fon Gubera Fortifikaciyi klyashtoru klarisok pochali zvoditi na pochatku XVII st odnochasno z budivnictvom murovanogo kostelu i klyashtoru Fortifikaciyi skladalis z oboronnogo muru z bijnicyami sho mav formu bagatokutnika Z napolnoyi storoni mur mav zalomi po tipu zatokovoyi sistemi oboroni Klyashtor zdobuli 27 veresnya 1672 r yanichari nadali obstrilyuyuchi z murovanih budivel vezhi kostelu misto Pislya znyattya oblogi mista vezhu kostelu rozibrali a fortifikaciyi klyashtoru bilshe ne vidigrali niyakoyi roli v istoriyi mista Klyashtor bernardincivOboronnij mur klyashtoru bernardinciv zliva primurovanij do eskarpovogo muru miskogo valu sprava Fortifikaciyi klyashtoru bernardinci na plastichnij panorami Lvova Kachora I V Basteya Bernardinka pered rozbirannyam na akvareli Vejniga 1795 roku Klyashtor bernardinciv naprikinci XVI st she otochuvav parkan visotoyu u lyudskij zrist Sporudzhennya potuzhnih fortifikacij bulo osnovnoyu umovoyu dozvolu na budivnictvo murovanogo kostelu i klyashtoru Plan fortifikacij rozrobila specialno prislana korolem komisiya Zgidno iz zatverdzhenim korolem Sigizmundom III Vasa planom monastir povinen buv zajmati teritoriyu u viglyadi trikutnika osnovu yakogo stanoviv miskij val pomizh barbakanom Galickoyi brami i Korolivskoyu bashtoyu a vershinoyu mala stati potuzhna Bernardinska basteya yaku she neobhidno bulo sporuditi Do 1618 roku zbuduvali shidnij vidrizok muru z Glinyanskoyu vezheyu u yakij znahodilas brama klyashtoru z visuvnim mostom Specialna korolivska komisiya 1621 r vimagala vid chenciv obladnati novij v yizd do monastirya yakij mogla b prikrivati svoyim vognem miska artileriya zamuruvati bramu u Glinyanskij vezhi primuruvati monastirski muri do miskih Znachnih zusil vimagalo rittya rovu navkolo klyashtoru Dlya priskorennya zavershennya budivnictva 1637 r korol dozvoliv skorotiti protyazhnist zahidnogo vidrizku muru yakij buv zalomlenij u pivnichnomu napryamku do bashti Strumiliv Takim chinom vidpala neobhidnist v zasipanni znachnoyi chastini zovnishnogo miskogo rovu vid bashti Strumiliv do barbakanu Galickoyi brami ta rittya vidpovidnogo rovu navkolo monastirskih muriv Zgodom dlya prikrittya novoyi brami monastirya nasipali u rovi zemlyanij t zv Shvedskij ravelin Zagalom budivnictvo trivalo majzhe 40 rokiv Visota shidnogo vidrizku muru dohodila do 1O m pri tovshini 1 7 m Navkolishnij riv pri shirini blizko 20 m mav glibinu vid 4 do 6 metriv Davnisha Korolivska bashta diametr 23 m bula posilena zemlyanim shancem nasipanim zgori nad yiyi kazematami de v razi potrebi rozmishuvalis garmati miskoyi artileriyi Visha na odin yarus vid prileglogo muru Bernardinska basteya bula chi ne najmogutnishim ukriplennyam mista z stinami tovshinoyu 2 3 m ta 26 bijnicyami priznachenimi dlya garmat Mur klyashtoru bernardinciv znachno poterpiv vid artileriyi turkiv 1672 r Vin buv nastilki poshkodzhenij sho 1674 r jogo dovelos majzhe zanovo peremurovuvati ta nasipati novij val navkolo klyashtoru Pid chas zahoplennya mista 6 veresnya 1704 r shvedami garnizon monastirya bernardinciv i obsluga Korolivskoyi bashti atakovani z storoni miskogo valu i mista zdalis bez oporu Zbereglos majzhe vse pryaslo muru klyashtoru pomizh basteyami Korolivskoyu i Bernardinkoyu z Glinyanskoyu vezheyu u yakij u 1970 h rokah ponovili prohid Klyashtor karmelitiv bosihUkriplennya monastirya na karti 1777 fon Gubera Klyashtor karmelitiv bosih sv Mihayila zaklali 1634 u sadi Galinovskih na gori ponad mistom do pershih budivel yakogo chenci perebralis 1642 r Cherez 6 rokiv she nezavershenij klyashtor zahopili i znishili kozaki Do 1660 h rokiv buli zaversheni murovani bastioni zgidno z vimogami novoitalijskoyi fortifikacijnoyi shkoli vlasnij arsenal Lishe z shidnoyi storoni znahodivsya vigidnij pidhid do fortifikacij a z troh storin yih nadijno prikrivali strimki shili pagorbu Umova dozvolu na sporudzhennya klyashtoru pro primuruvannya jogo fortifikacij do tretoyi liniyi oboroni mista nikoli ne bula vikonana Ta divnim chinom potuzhni fortifikaciyi ne pereshkodili ne nadto chiselnomu zagonu spishenih shvedskih dragun bez pidtrimki artileriyi u veresni 1704 r zahopiti klyashtor i za nim misto Na vidminu vid klyashtoru bernardinciv oboronni muru klyashtoru karmelitiv bosih majzhe povnistyu zbereglis ale voni chastkovo zakriti zhitlovoyu zabudovoyu Ukriplennya dobre proglyadayutsya vid vulici Prosviti i chastkovo vid vulici Lisenka Klyashtor reformatorivZakladeni 1630 r derev yani budivli klyashtoru reformatoriv zgorili 1648 r pri oblozi kozakiv Murovani budivli rozpochali zvoditi 1656 r i zavershili cherez desyat rokiv Odnochasno klyashtor obveli oboronnim murom yakij prosto ohoplyuvav volodinnya chenciv i ne mav chitko splanovanoyi konfiguraciyi Z pivnochi klyashtor zahishav Visokij zamok i strimka Zamkova gora iz zahodu prostyagalis muri klyashtoru benediktinok z pivdnya ukriplennya mista Pid chas budivelnih robit 1885 r u davnij krinici u dvori monastirya viyavili sistemu pidzemnih hodiv sho rozhodilas vid neyi u napryamku do zamku mista monastiriv Chastina muriv monastirya reformatoriv dijshla do nashogo chasu Klyashtor karmelitok bosihBudivnictvo klyashtoru karmelitok bosih rozpochalos 1642 r ale vsya zabudova bula znishena v chas oblog mista 1648 i 1655 rokiv Vidbudovu klyashtoru rozpochali 1661 r ale yiyi zupinila nova turecka obloga 1672 r yaka pokazala sho pri regulyarnij oblozi mista najkrashim zahistom monastirya ye jogo rozmishennya sho ne spriyaye shturmu cherez formu relyefu Z pivnochi jshov glibokij yar z potichkom i rozpochinavsya strimkij shil Zamkovoyi gori uvinchanoyi Visokim zamkom a z pivdnya pid murami jshov strimkij shil do uzvozu z potichkom za yakim znahodilis potuzhni fortifikaciyi monastirya karmelitiv bosih Sv Mihayila Klyashtor vidbudovanij protyagom 1683 1692 rokiv buv obvedenij oboronnim murom yakij zhodnogo razu ne buv zastosovanij po pryamomu priznachennyu Klyashtor karmelitiv vzutihUkriplennya monastirya na karti fon Gubera Klyashtor karmelitiv vzutih Sv Leonarda zakladali u dekilka etapiv u XV st i XVII st prichomu pershochergove zvedennya murovanih fortifikacij bulo osnovnoyu umovoyu 1624 jmovirnogo nadannya dozvolu magistratu na budivnictvo murovanogo klyashtoru i kostelu Zvedeni fortifikaciyi 1630 40 i roki sho skladalis z oboronnogo muru i rovu nalezhali do zovnishnogo obvodu miskih ukriplen Iz zahidnoyi storoni dostupu do klyashtoru zavazhala bolotista dolina richki Poltvi pidhodi do shidnogo pryasla oboronnogo muru z flangu mogli prikriti strilboyu z ukriplen bernardinskogo klyashtoru i basteyi Bernardinki U pivnichno shidnomu narizhniku ukriplen znahodivsya v yizd do brami klyashtoru sho jshov pomizh dvoh muriv Profil oboronnogo muru mav dekilka zalomiv sho dozvolyalo prikrivati strilboyu z flangu prileglu dilyanku muru Pid chas oblogi 1648 r kozaki 9 zhovtnya vzyali shturmom klyashtor zavdyaki dopomozi peremishanina yakij pokazav pidhodi do nogo Pri zahoplenni mista u veresni 1704 r shvedami Karla HII zalp garmat z Bernardinki primusiv zdatis jogo zahisnikiv Pri shturmah mista Barskimi konfederatami 1769 r osnovni boyi tochilis navkolo klyashtoru karmelitiv vzutih yakij znachno poterpiv Oboronnij mur klyashtoru zavershili rozbirati na pochatku XIX st Chetverta liniya oboroni LvovaLiniyi oboroni Lvova na plastichnij panorami mista seredini XVIII st Kachora I V Protyagom XVII st u Lvovi vidbulos dekilka nevdalih sprob po ohoplenni peredmist zovnishnoyu liniyeyu modernih bastionnih fortifikacij Pereshkodoyu u zdijsnenni proektiv buv persh za vse brak koshtiv oskilki mishanam korolivskogo mista Lvova proponuvalos vesti budivnictvo za svoyi koshti i svoyimi zusillyami bez vidimoyi dopomogi derzhavi Takozh virishalnij vpliv na situaciyu mali tri oblogi Lvova sho vidbulis u tretij chverti XVII st Lishe cherez realnu zagrozu povtorennya tureckogo vtorgnennya Yan III Sobeskij nakazav pristupiti do zvedennya chetvertoyi liniyi oboroni mista Rozroblenij komendantom mista Yanom Berensom 1674 proekt zemlyanih bastionnih fortifikacij zgidno z kanonami starogolandskoyi i novogolandskoyu sistem ne buv nastilki masshtabnim yak davnishi Zvedena u 1678 1682 rokah liniya bastionnih ukriplen liniya Berensa u znachnij miri opiralas na fortifikaciyi pidmiskih klyashtoriv prohodyachi nepodalik vid ukriplen klyashtoriv karmelitiv bosih klarisok i karmelitiv vzutih Bilshist zalishkiv ciyeyi liniyi oboroni buli znisheshi protyagom ostannih 30 rokiv Pislya zavershennya budivnictva liniyi Berensa bulo ostatochno sformovano chotiri oboronni liniyi Lvova yaki do kincya XVIII st poetapno stali rozbirati LiteraturaPanorama plastyczna dawnego Lwowa Wydanie drugie nakladem Towarzystwa Budowy Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa Lwow 1938 Wladyslaw Tomkiewicz Dzieje obwarowan miejskich Lwowa Kwartalnik Architektury i Urbanistyki T XVI 1971 Janusz Witwicki Obwarowania srodmiescia Lwowa Kwartalnik Architektury i Urbanistyki T XVI 1971 Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi V vo Kamenyar 1979 1991 Roman Mogitich Doslidzhennya fragmentu valu na vul Pavla Rimlyanina 3 u Lvovi Visnik Ukrzahidproektrestavraciya chislo 12 2002 Igor Kachor Lviv kriz viki Lviv Centr Yevropi 2004 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Z istoriyi latinskih monastiriv Lvova Visnik Ukrzahidproektrestavraciya chislo 16 2006 Igor Somochkin Do istoriyi bosackoyi hvirtki lvivskih fortifikacij Visnik Ukrzahidproektrestavraciya chislo 17 2007 Yurij Dubik Materiali doslidzhen zberezhenih fragmentiv shidnogo pryasla tretogo poyasu fortifikacij Lvova Visnik Ukrzahidproektrestavraciya chislo 17 2007 Igor Kachor Marevo davnogo Lvova Lviv Apriori 2009 Igor Kachor Serednovichnij Lviv Fortifikaciyi Lviv Apriori 2009 Lviv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Proyekt Lviv