Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ри́бне — село Косівського району Івано-Франківської області.
| село Рибне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Косівський район |
| Рада | Рибненська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1448 |
| Населення | 1219 |
| Площа | 11,04 км² |
| Густота населення | 110,42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78661 |
| Телефонний код | +380 03478 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°21′09″ пн. ш. 25°16′55″ сх. д. / 48.35250° пн. ш. 25.28194° сх. д.Координати: 48°21′09″ пн. ш. 25°16′55″ сх. д. / 48.35250° пн. ш. 25.28194° сх. д. |
| Водойми | Черемош |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78661 Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Рибне |
| Карта | |
  Рибне | |
 Рибне | |
| Мапа | |
Історія
Інформації та матеріалів, які б засвідчували виникнення села, дуже мало. Можна послуговуватись лише деякими архівними даними та розповідями старожилів села. Перша згадка про село Рибно датована у громадських і земських актах ІФОДА, том 14, ст. 85 від 31 серпня 1444 року. Заселення села почалось значно раніше. Шляхтич Міхал з Войникова своєю грамотою дарує село від імені воєводи Одровонзи своїм братам Андрію і Баниту з поселенням у 15 дворів.
З розповідей старожилів відомо, що поселенці села, які входили до грамоти, жили і мали свої «двори» не над Черемошом, а на полі, яке вони вже обрядили. Понад Черемошом жили поселенці-втікачі, які оселились в малодоступних місцях — лугах і користувалися тільки рибою та звіриною. Щоб приготувати їжу вони розпалювали ватри, а тому їх назвали Ватричами.
Отже, першими поселенцями Рибна були Ватричі, які з берега Черемша оселились неподалік річки на кусник родючого поля. Пізніше, приблизно в 1560 році, на своєму полі вони збудували каплицю — церкву. По розповідях старожилів — Максима Ватрича, Дмитра Олексика можна повірити, що каплицю побудували Ватричі для обряду померших, яких тут же коло каплиці хоронили і назвали місце поховання цвинтар.
Походження назви
З даних архіву ІФОДА ст. 2 04.1/572 року аркуш 6 довідуємось: що Воєвода з Снятина з «поселення на Черемошом» від кожного двору збирав 4 мірки стригів — риби, 6 полін дров і 1 мірку меду. Це була найбільша данина.
Таким чином поселення дістало офіційну назву села Рибне від слова «риба», якої на той час дуже багато водилось в Черемоші та його багатьох притоках та «норах». Крім Черемошу та його приток поселенці виявили ще дві річки, які протікали через "степовий масив на заході поселення, або з заходу на схід. Пізніше одну з цих річок було названо «Вулиця». Друга, яка протікала посеред степу назви не дістала. З часом її русло було перегачено і поселенці стали називати «суходолом».
Характерно, що 15 ст. деякими селами володіла українська шляхта — переважно вихідці з колишньої дрібної боярської знаті, роди яких беруть свій початок з періоду Галицько-Волинського князівства (ХІІ-XIV ст.).
За даними реєстру 1578 р. Рибном заправляють магнати Боровські. Гуцули займалися розвитком тваринництва, особливо вівчарством, свинарством, здавали різні податки натурою і грішми. За даними люстрацій, у Рибній було «вісім осілих дворищ», — селяни жили за «дворищною системою». У кожному дворищі було по два господарства. Загальна сума феодальних податків становила 42 злоитх 12 грош. У Рибній — категорія сільської старшини — отаманів, які були на службі в панському дворі. За даними люстрацій 1563—1565 рр. в Рибній переважали натуральні повинності. Селяни давали «бджільну десятину» від 10 вуликів, «двадцятину» від свиней, «поволовщину» від рогатої худоби — «одну штуку» спочатку кожного сьомого. А потім птого року, а «стаційну яловицю» — за утримання королівських чи старостинських урядовців. Щороку в Рибній кожний селянин платив 2 злотих і одну фаску масла.
За одруження складалось «поємщина», або «поклонне»: якщо дівчина видавалось заміж у своєму селі, сплачували «до замку» 6 гривень, урядникові — рушник; якщо йшла в село «іншого пана» — 2 злотих, якщо видавалась за хлопця з Молдови, то він оплачував 1,5 гривні, а вдівець — ще більше, оскільки вони вивозили накопичене майно. За розлучення. Які в люстрації називали «розпустою», платити 3 злотих. Податки з сиріт називались «по головизною».
В люстрації Снятниського староства відзначено, що в Рибній зобов'язаний кожний селянин доставити на будову Снятинського двора по два дерева.
Як свідчать архівні дані, приблизно на 1600 рік в поселенні Рибне було 42 двори і займали вони на той час велику територію, земельних угідь на яких випасали коней та нішу худобу.
Поселенці інтенсивно займались рибальством, скотарством, землеробством та полюванням. Скотарство займало основу роль в поселенців.
Попри те, що поселенці займали велику територію, археологічні розкопки 1948 р. засвідчують, що жили вони бідно, одягались скупо, хоча мали достатньо землі, пасовищ і їжі. Це все свідчить про те, що в поселенні на той час ще не було ремісників.
І тому (згідно з архівними даними ІФОДА т. 14 ст. 85, книга — Акти громадські і земські) поселенці жили в колибах-халупах, збудованих з круглого дерева, покритих очеретом, соломою. А окремі були покриті коленими пластинами — драницями. Майже в кожному житлі поселенці підтримували вогонь-ватру, яка горіла серед житла-колиби на каменях.
У кого з поселенців ватра пригасала, загасала, їх зневажали як нерозумних. В житлах поселенці спали на постелях, застелених хвоєю з соломою. Носили одяг, виготовлений з овечих шкір, взуття носили з волових шкір, яке називали постолами від слова «пусте» (ненадійне), тобто холодне для зими.
Промисел
В 1620 році татарська навала майже не позначилася на кількості населення «в селах за Прутом» (тобто на Гуцульщині). В Рибній на той час проживало 39 селян. На млин у Рибній сплачували «орендне» — 25 злотих. Засвідчено і розвиток свинарства — свиней для відгодівлі виганяли в букові ліси понад Черемош на «жир» (жолуді). За даними актів, тоді в Рибній налічувалось 100 свиней.
Здавна на Гуцульщині існував промисел на куниць. У феодальну повинність входило здавати куниці, або здавати за них чинш. Так у Рибній в 1563 році давали «по 1 куниці (20 гр.)».
В поселенні де в 1700 році налічувалось більше 60 дворів розвивалось і землеробство внаслідок чого почала виникати і майнова нерівність, де більшість родючих земель опинилась в поселенців Вартричів, які вже не допускали на «своїх» землях випасати худобу. В поселенні виникла так названа громада з 7 чоловік. Ця громада розподіляла землю, ліс, луг і займалася відповідно «урядуванням над поселенцями». Громада обиралася на великих сходинах мужів, які були в поселенні дуже розумними, були великими ґаздами. А вже в громаді вибирали одного мужа який був найрозумніший між ними.
Хто був перший обраний таким мужом в поселенні Рибне поки що відомостей немає. Але як засвідчують дані ІФОДА у 1771 році таким мужом був обраний Бадзьо Марчук. Він поділив землі, луги, ліси порівну мі поселенцями і для громади виділив землю, 1730 по 1739 роки у Рибному були землі, луги (без лісів), господарські і громадські. Громада своїми землями, лугами, користувалася вільно віддаючи населенню в користування на рік або більше за невелику оплату. Громадські землі й луги продажу не підлягали.
З розділом громадою землі почались нерівномірності у сімей поселенців. Землі стала основним знаряддям виробництва і маєтком.
У 1740 році уже налічувалось більше як 90 господарств. Рибне розкинулось на віддалі 7 км. З розвитком сільського господарства розвивалась селянська культура, побут і влада громади.
Австрійська доба
В серпні 1772 року Рибно попадає під владу Австрії. З цього часу всі поселення відмежовувались одне від одного кордонами і межею. Виникає панщина.
Селянин, який мав півлану поля, змушений був відробити понові 4 днів в тиждень. Інші — малозабезпечені і безземельні відробляли 1-2 дні на тиждень. Маєтками села володів австрієць Кандель. 16 травня 1848 році було скасовано кріпосне право. За неповними даними в 1890 р. в селі налічувалось 95 господарств з 80 жителями.
З усіх заможніших селян виділився Гордій, пізніше його назвали Гордійчук. Він поселився в долішному куті села на невеличкому наділі землі, яку йому громада віддала в користування. З часом він хитрістю привласнив великі наділи землі і його син Прокіп уже володів третиною земельних угідь, що належали громаді. Малоземельні сім'ї віддавали в найми своїх дітей, починаючи з 7 років.
Церква
Внаслідок збільшення поселень і жителів села громада за згодою селян вирішила побудувати за громадські і селянські кошти нову більшу церкву св. влмч. Димитрія Солунського і в 1870 р. церква була побудована біля старої каплиці на Ватричівському земельному наділі. Нині належить до Івано-Франківської єпархії УАПЦ. Настоятель митр. прот. Михайло Голомеджук. Також на Вишнівци є храм-каплиця Вознесіння Господнього.
Освіта
На той час населення Рибного було суцільно неграмотним в той час, як в інших поселеннях — селах уже діяли однокласні школи. І тому громада на своєму вічі ухвалила побудувати невелику школу. Така школа була побудована в 1881 році. Неподалік від церкви. Це була однокласна школа, а пізніше перейшла в двох-трьох-чотирьох класну. Хто був першим вчителем даної школи не відомо. Відмо тільки те, що уже в 4-х класній школі учителем був Крутерин, а після нього Сінітович.
В школі навчали дітей арифметики, української мови і релігії.
В 1900 році в селі налічувалось 286 господарств сімей, з 630 жителями, де утримували 80 пар волів, 60 пар коней.
1890 року в селі діяв млин на 2 камені, тартак з одним гатром, шинок, кооперативна крамниця, хата-читальня, гміна. До хати-читальні, яка була в приміщенні гміни, вечорами, переважно зимою сходились селяни. Тут були твори Шевченка, Франка, Руданського, Хоткевича та інших письменників, а також газети. Грамотні читали, інші слухали.
XX століття
В 1910 році в селі нараховувалось 310 господарств з яких найбагатшими були Городійчуки, Гарасим'юки та Попенюки — вони займали майже половину земельних угідь, решта 20 % називались середняками, а 60 відсотків — бідняки, в яких в господарстві було по пів- і менше морга землі, 10 відсотків селян було безземельними і наймитували в багачів. Такий стан змушував селян покидати рідні домівки і їхати шукати кращого життя. Тож до 1914 року з села виїхало в Канаду, Америку, Аргентину і інші країни більше 100 чоловік.
У серпні 1914 року почалась Перша світова війна. Формальною причиною її було вбивство австрійського принца Фердинанда в Сараєво. Австрія розпочала війну проти Росії, Італії та інших країн, що були в союзі з цими державами. На австрійську війну було забрано 80 чоловік зсела, з них повернулось тільки 20. В 1917 році в Росії почалась революція, що знищила царський уряд Миколи ІІ. В листопаді 1918 року в Галичині було проголошено Західну Українську Народну Республіку, яка проіснувала до травня 1919 року.
В 1919 році село зайняли війська Румунії, а серпні село, як і всю Галичину, окупувала Польща. В селі стали поселятися поляки. Основне заселення поляків проводилось в горішньому куті села — 20 сімей. Виникли нові податки.
Незважаючи на тяжкий гніт, село розвивалось. В 1920 році тут працювало більше 10 ремісників — шевці, кушнірі, ковалі, римарі, столяри, теслярі і інші.
Посилання
- Rybno (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 65. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ri bne selo Kosivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Ribne Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kosivskij rajon Rada Ribnenska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1448 Naselennya 1219 Plosha 11 04 km Gustota naselennya 110 42 osib km Poshtovij indeks 78661 Telefonnij kod 380 03478 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 21 09 pn sh 25 16 55 sh d 48 35250 pn sh 25 28194 sh d 48 35250 25 28194 Koordinati 48 21 09 pn sh 25 16 55 sh d 48 35250 pn sh 25 28194 sh d 48 35250 25 28194 Vodojmi Cheremosh Misceva vlada Adresa radi 78661 Ivano Frankivska obl Kosivskij r n s Ribne Karta Ribne Ribne Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ribne znachennya IstoriyaInformaciyi ta materialiv yaki b zasvidchuvali viniknennya sela duzhe malo Mozhna poslugovuvatis lishe deyakimi arhivnimi danimi ta rozpovidyami starozhiliv sela Persha zgadka pro selo Ribno datovana u gromadskih i zemskih aktah IFODA tom 14 st 85 vid 31 serpnya 1444 roku Zaselennya sela pochalos znachno ranishe Shlyahtich Mihal z Vojnikova svoyeyu gramotoyu daruye selo vid imeni voyevodi Odrovonzi svoyim bratam Andriyu i Banitu z poselennyam u 15 dvoriv Z rozpovidej starozhiliv vidomo sho poselenci sela yaki vhodili do gramoti zhili i mali svoyi dvori ne nad Cheremoshom a na poli yake voni vzhe obryadili Ponad Cheremoshom zhili poselenci vtikachi yaki oselilis v malodostupnih miscyah lugah i koristuvalisya tilki riboyu ta zvirinoyu Shob prigotuvati yizhu voni rozpalyuvali vatri a tomu yih nazvali Vatrichami Otzhe pershimi poselencyami Ribna buli Vatrichi yaki z berega Cheremsha oselilis nepodalik richki na kusnik rodyuchogo polya Piznishe priblizno v 1560 roci na svoyemu poli voni zbuduvali kaplicyu cerkvu Po rozpovidyah starozhiliv Maksima Vatricha Dmitra Oleksika mozhna poviriti sho kaplicyu pobuduvali Vatrichi dlya obryadu pomershih yakih tut zhe kolo kaplici horonili i nazvali misce pohovannya cvintar Pohodzhennya nazvi Z danih arhivu IFODA st 2 04 1 572 roku arkush 6 doviduyemos sho Voyevoda z Snyatina z poselennya na Cheremoshom vid kozhnogo dvoru zbirav 4 mirki strigiv ribi 6 polin drov i 1 mirku medu Ce bula najbilsha danina Takim chinom poselennya distalo oficijnu nazvu sela Ribne vid slova riba yakoyi na toj chas duzhe bagato vodilos v Cheremoshi ta jogo bagatoh pritokah ta norah Krim Cheremoshu ta jogo pritok poselenci viyavili she dvi richki yaki protikali cherez stepovij masiv na zahodi poselennya abo z zahodu na shid Piznishe odnu z cih richok bulo nazvano Vulicya Druga yaka protikala posered stepu nazvi ne distala Z chasom yiyi ruslo bulo peregacheno i poselenci stali nazivati suhodolom Harakterno sho 15 st deyakimi selami volodila ukrayinska shlyahta perevazhno vihidci z kolishnoyi dribnoyi boyarskoyi znati rodi yakih berut svij pochatok z periodu Galicko Volinskogo knyazivstva HII XIV st Za danimi reyestru 1578 r Ribnom zapravlyayut magnati Borovski Guculi zajmalisya rozvitkom tvarinnictva osoblivo vivcharstvom svinarstvom zdavali rizni podatki naturoyu i grishmi Za danimi lyustracij u Ribnij bulo visim osilih dvorish selyani zhili za dvorishnoyu sistemoyu U kozhnomu dvorishi bulo po dva gospodarstva Zagalna suma feodalnih podatkiv stanovila 42 zloith 12 grosh U Ribnij kategoriya silskoyi starshini otamaniv yaki buli na sluzhbi v panskomu dvori Za danimi lyustracij 1563 1565 rr v Ribnij perevazhali naturalni povinnosti Selyani davali bdzhilnu desyatinu vid 10 vulikiv dvadcyatinu vid svinej povolovshinu vid rogatoyi hudobi odnu shtuku spochatku kozhnogo somogo A potim ptogo roku a stacijnu yalovicyu za utrimannya korolivskih chi starostinskih uryadovciv Shoroku v Ribnij kozhnij selyanin plativ 2 zlotih i odnu fasku masla Za odruzhennya skladalos poyemshina abo poklonne yaksho divchina vidavalos zamizh u svoyemu seli splachuvali do zamku 6 griven uryadnikovi rushnik yaksho jshla v selo inshogo pana 2 zlotih yaksho vidavalas za hlopcya z Moldovi to vin oplachuvav 1 5 grivni a vdivec she bilshe oskilki voni vivozili nakopichene majno Za rozluchennya Yaki v lyustraciyi nazivali rozpustoyu platiti 3 zlotih Podatki z sirit nazivalis po goloviznoyu V lyustraciyi Snyatniskogo starostva vidznacheno sho v Ribnij zobov yazanij kozhnij selyanin dostaviti na budovu Snyatinskogo dvora po dva dereva Yak svidchat arhivni dani priblizno na 1600 rik v poselenni Ribne bulo 42 dvori i zajmali voni na toj chas veliku teritoriyu zemelnih ugid na yakih vipasali konej ta nishu hudobu Poselenci intensivno zajmalis ribalstvom skotarstvom zemlerobstvom ta polyuvannyam Skotarstvo zajmalo osnovu rol v poselenciv Popri te sho poselenci zajmali veliku teritoriyu arheologichni rozkopki 1948 r zasvidchuyut sho zhili voni bidno odyagalis skupo hocha mali dostatno zemli pasovish i yizhi Ce vse svidchit pro te sho v poselenni na toj chas she ne bulo remisnikiv I tomu zgidno z arhivnimi danimi IFODA t 14 st 85 kniga Akti gromadski i zemski poselenci zhili v kolibah halupah zbudovanih z kruglogo dereva pokritih ocheretom solomoyu A okremi buli pokriti kolenimi plastinami dranicyami Majzhe v kozhnomu zhitli poselenci pidtrimuvali vogon vatru yaka gorila sered zhitla kolibi na kamenyah U kogo z poselenciv vatra prigasala zagasala yih znevazhali yak nerozumnih V zhitlah poselenci spali na postelyah zastelenih hvoyeyu z solomoyu Nosili odyag vigotovlenij z ovechih shkir vzuttya nosili z volovih shkir yake nazivali postolami vid slova puste nenadijne tobto holodne dlya zimi PromiselV 1620 roci tatarska navala majzhe ne poznachilasya na kilkosti naselennya v selah za Prutom tobto na Guculshini V Ribnij na toj chas prozhivalo 39 selyan Na mlin u Ribnij splachuvali orendne 25 zlotih Zasvidcheno i rozvitok svinarstva svinej dlya vidgodivli viganyali v bukovi lisi ponad Cheremosh na zhir zholudi Za danimi aktiv todi v Ribnij nalichuvalos 100 svinej Zdavna na Guculshini isnuvav promisel na kunic U feodalnu povinnist vhodilo zdavati kunici abo zdavati za nih chinsh Tak u Ribnij v 1563 roci davali po 1 kunici 20 gr V poselenni de v 1700 roci nalichuvalos bilshe 60 dvoriv rozvivalos i zemlerobstvo vnaslidok chogo pochala vinikati i majnova nerivnist de bilshist rodyuchih zemel opinilas v poselenciv Vartrichiv yaki vzhe ne dopuskali na svoyih zemlyah vipasati hudobu V poselenni vinikla tak nazvana gromada z 7 cholovik Cya gromada rozpodilyala zemlyu lis lug i zajmalasya vidpovidno uryaduvannyam nad poselencyami Gromada obiralasya na velikih shodinah muzhiv yaki buli v poselenni duzhe rozumnimi buli velikimi gazdami A vzhe v gromadi vibirali odnogo muzha yakij buv najrozumnishij mizh nimi Hto buv pershij obranij takim muzhom v poselenni Ribne poki sho vidomostej nemaye Ale yak zasvidchuyut dani IFODA u 1771 roci takim muzhom buv obranij Badzo Marchuk Vin podiliv zemli lugi lisi porivnu mi poselencyami i dlya gromadi vidiliv zemlyu 1730 po 1739 roki u Ribnomu buli zemli lugi bez lisiv gospodarski i gromadski Gromada svoyimi zemlyami lugami koristuvalasya vilno viddayuchi naselennyu v koristuvannya na rik abo bilshe za neveliku oplatu Gromadski zemli j lugi prodazhu ne pidlyagali Z rozdilom gromadoyu zemli pochalis nerivnomirnosti u simej poselenciv Zemli stala osnovnim znaryaddyam virobnictva i mayetkom U 1740 roci uzhe nalichuvalos bilshe yak 90 gospodarstv Ribne rozkinulos na viddali 7 km Z rozvitkom silskogo gospodarstva rozvivalas selyanska kultura pobut i vlada gromadi Avstrijska doba V serpni 1772 roku Ribno popadaye pid vladu Avstriyi Z cogo chasu vsi poselennya vidmezhovuvalis odne vid odnogo kordonami i mezheyu Vinikaye panshina Selyanin yakij mav pivlanu polya zmushenij buv vidrobiti ponovi 4 dniv v tizhden Inshi malozabezpecheni i bezzemelni vidroblyali 1 2 dni na tizhden Mayetkami sela volodiv avstriyec Kandel 16 travnya 1848 roci bulo skasovano kriposne pravo Za nepovnimi danimi v 1890 r v seli nalichuvalos 95 gospodarstv z 80 zhitelyami Z usih zamozhnishih selyan vidilivsya Gordij piznishe jogo nazvali Gordijchuk Vin poselivsya v dolishnomu kuti sela na nevelichkomu nadili zemli yaku jomu gromada viddala v koristuvannya Z chasom vin hitristyu privlasniv veliki nadili zemli i jogo sin Prokip uzhe volodiv tretinoyu zemelnih ugid sho nalezhali gromadi Malozemelni sim yi viddavali v najmi svoyih ditej pochinayuchi z 7 rokiv Cerkva Vnaslidok zbilshennya poselen i zhiteliv sela gromada za zgodoyu selyan virishila pobuduvati za gromadski i selyanski koshti novu bilshu cerkvu sv vlmch Dimitriya Solunskogo i v 1870 r cerkva bula pobudovana bilya staroyi kaplici na Vatrichivskomu zemelnomu nadili Nini nalezhit do Ivano Frankivskoyi yeparhiyi UAPC Nastoyatel mitr prot Mihajlo Golomedzhuk Takozh na Vishnivci ye hram kaplicya Voznesinnya Gospodnogo Osvita Na toj chas naselennya Ribnogo bulo sucilno negramotnim v toj chas yak v inshih poselennyah selah uzhe diyali odnoklasni shkoli I tomu gromada na svoyemu vichi uhvalila pobuduvati neveliku shkolu Taka shkola bula pobudovana v 1881 roci Nepodalik vid cerkvi Ce bula odnoklasna shkola a piznishe perejshla v dvoh troh chotiroh klasnu Hto buv pershim vchitelem danoyi shkoli ne vidomo Vidmo tilki te sho uzhe v 4 h klasnij shkoli uchitelem buv Kruterin a pislya nogo Sinitovich V shkoli navchali ditej arifmetiki ukrayinskoyi movi i religiyi V 1900 roci v seli nalichuvalos 286 gospodarstv simej z 630 zhitelyami de utrimuvali 80 par voliv 60 par konej 1890 roku v seli diyav mlin na 2 kameni tartak z odnim gatrom shinok kooperativna kramnicya hata chitalnya gmina Do hati chitalni yaka bula v primishenni gmini vechorami perevazhno zimoyu shodilis selyani Tut buli tvori Shevchenka Franka Rudanskogo Hotkevicha ta inshih pismennikiv a takozh gazeti Gramotni chitali inshi sluhali XX stolittya V 1910 roci v seli narahovuvalos 310 gospodarstv z yakih najbagatshimi buli Gorodijchuki Garasim yuki ta Popenyuki voni zajmali majzhe polovinu zemelnih ugid reshta 20 nazivalis serednyakami a 60 vidsotkiv bidnyaki v yakih v gospodarstvi bulo po piv i menshe morga zemli 10 vidsotkiv selyan bulo bezzemelnimi i najmituvali v bagachiv Takij stan zmushuvav selyan pokidati ridni domivki i yihati shukati krashogo zhittya Tozh do 1914 roku z sela viyihalo v Kanadu Ameriku Argentinu i inshi krayini bilshe 100 cholovik U serpni 1914 roku pochalas Persha svitova vijna Formalnoyu prichinoyu yiyi bulo vbivstvo avstrijskogo princa Ferdinanda v Sarayevo Avstriya rozpochala vijnu proti Rosiyi Italiyi ta inshih krayin sho buli v soyuzi z cimi derzhavami Na avstrijsku vijnu bulo zabrano 80 cholovik zsela z nih povernulos tilki 20 V 1917 roci v Rosiyi pochalas revolyuciya sho znishila carskij uryad Mikoli II V listopadi 1918 roku v Galichini bulo progolosheno Zahidnu Ukrayinsku Narodnu Respubliku yaka proisnuvala do travnya 1919 roku V 1919 roci selo zajnyali vijska Rumuniyi a serpni selo yak i vsyu Galichinu okupuvala Polsha V seli stali poselyatisya polyaki Osnovne zaselennya polyakiv provodilos v gorishnomu kuti sela 20 simej Vinikli novi podatki Nezvazhayuchi na tyazhkij gnit selo rozvivalos V 1920 roci tut pracyuvalo bilshe 10 remisnikiv shevci kushniri kovali rimari stolyari teslyari i inshi PosilannyaRybno 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 65 pol